ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" лютого 2021 р. справа № 300/91/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши питання про самовідвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Заступника Керівника Офісу Президента України Машовця Романа Васильовича про визнання протиправними дій щодо розгляду скарги та зобов'язання скерувати Президенту України скаргу від 30.11.2020 для розгляду по суті, -
11.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Заступника Керівника Офісу Президента України Машовця Романа Васильовича про визнання протиправними дій щодо розгляду скарги та зобов'язання скерувати Президенту України скаргу від 30.11.2020 для розгляду по суті.
Автоматизованою системою документообігу суду згідно розпорядження за №36 від 09.02.2021 вказана адміністративна справа, внаслідок повторного автоматизованого розподілу між суддями розподілена головуючому судді ОСОБА_2 .
Предметом спору за вказаним позовом є дотримання гарантованих Конституцією та законами України прав позивача на належний розгляд та повноважною посадовою особою його звернення від 30.11.2020.
Предметом звернення позивача від 30.11.2020 є скарга до Президента України у зв'язку з присвоєнням Указом Президента України №425 від 08.10.2020 почесного звання "Заслужений юрист України" ОСОБА_3 з вимогою скасування Указу Президента України в цій частині.
Правовою підставою скарги позивача від 30.11.2020 є встановлена частиною дев'ятою статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" обмеження, в тому числі в присвоєнні почесного звання, що поширюється на ОСОБА_4 , як на суддю Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
ОСОБА_4 з 02.09.2010 і до цього часу одночасно працює суддею Івано-Франківського окружного адміністративного суду, та з червня 2015 року призваний до лав Збройних Сил України на підставі Указу Президента України за №15 від 14.01.2015 "Про часткову мобілізацію".
09.02.2021 суддею ОСОБА_2 у зв'язку з наявністю вказаних обставин, на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України та на виконання обов'язку, передбаченого частиною першою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України заявлено самовідвід від участі в розгляді та вирішені цієї справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, пункт 4 частини 1 якої передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Визначене, частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завдання адміністративного судочинства передбачає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
Принцип незалежності та безсторонності суду закладений у статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року), згідно з положеннями якої кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до пункту 1 частини 7 статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" безсторонній розгляд і вирішення судових справ відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства є одним з основних обов'язків судді.
Стаття 10 Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року ХІ черговим з'їздом суддів України передбачає, що суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено.
Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23 передбачають, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Застосування принципу об'єктивності судді пунктами 2.1. та 2.5. зазначених Бангалорських принципів поведінки суддів передбачають, що при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. А також те, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Стаття 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року ХІ черговим з'їздом суддів України встановлює, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
З цього приводу необхідно зазначити, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає. Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.
За внутрішнім переконанням суду, одночасність з 02.09.2010 здійснення правосуддя на професійній основі та зайняття штатних суддівських посад в Івано-Франківському окружному адміністративному суді суддею Бобровим Ю.О. та суддею Григоруком О.Б не перешкоджає безсторонньому розгляду і вирішенню цієї справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, діючи як суд в цій справі суддя є вільний від будь-яких схильностей та упередженості.
Однак, така обставина є такою, що у стороннього спостерігача могла б викликати сумніви в об'єктивності судді, а також створює перешкоди у забезпеченні суддею у даній справі достатніх гарантій для усунення сумнівів щодо своєї неупередженості, в разі їх виникнення.
Про виникнення в позивача сумніву щодо неупередженості суддів Івано-Франківського окружного адміністративного суду свідчить зазначена ним в позовній заяві необхідність оцінки судом зазначених обставин на предмет наявності підстав для самовідводу.
Крім того, оцінка цієї обставини у справі як такої, що може викликати сумніви в неупередженості судді, а також є підставою, передбаченою пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, для задоволення заяви про самовідвід судді здійснена ухвалами Івано-Франківського окружного адміністративного суду, за якими відведені від розгляду вказаної справи судді даного суду.
Як наслідок, судом встановлено наявність обставин, які у стороннього спостерігача могли б викликати сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Наявність вказаних обставин, виходячи із вищевказаних норм, що спрямовані на забезпечення суддею дотримання принципів справедливого, безстороннього, об'єктивного та неупередженого вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин є такими, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді і створюють обґрунтовані підстави для самовідводу судді від участі в розгляді справи, що передбачені пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частинами першою та другою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлений порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
З огляду на те, що за наслідками розгляду матеріалів адміністративного позову ОСОБА_1 та заяви про самовідвід судді, встановлено наявність інших обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Григорука О.Б. та виключають його участь в розгляді даної адміністративної справи на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про самовідвід судді підлягає задоволенню, а суддя Григорук О.Б. - відведенню від розгляду та вирішення цієї адміністративної справи.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву про самовідвід судді Григорука О.Б. у справі №300/91/21 задовольнити.
Відвести суддю Григорука О.Б. від розгляду адміністративної справи №300/91/21 за позовом ОСОБА_1 до Заступника Керівника Офісу Президента України Машовця Романа Васильовича про визнання протиправними дій щодо розгляду скарги та зобов'язання скерувати Президенту України скаргу від 30.11.2020 для розгляду по суті.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Григорук О.Б.