ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
м. Київ
09.02.2021Справа № 910/20865/20
Суддя Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг" 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ, будинок 8, квартира 26
до Національного академічного оркестру народних інструментів України (НАОНІ) 01032, місто Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 50-52
про стягнення 500 760,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комп Мюзік Паблішинг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного академічного оркестру народних інструментів України про стягнення компенсації 500760,00 грн. за порушення майнових авторських прав.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на встановлений та зафіксований відповідним актом фіксації від 17.01.2018 року № 17/01/18 факт використання відповідачем музичних творів шляхом аранжування, адаптації та публічного виконання під час гастрольного заходу - концерту "Ze Best Cinema Music.НАОНІ", що відбувся 17.01.2018 року в 19:00 год. за адресою м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 7 у приміщенні Будинку архітектора, за відсутності відповідного дозволу позивача як особи, який належить право інтелектуальної власності, внаслідок чого позивачем застосовано відповідальність у вигляді стягнення компенсації за порушення авторських прав на твори у вказаній сумі.
Суд зазначає, що судовий захист прав суб'єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб'єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.
Як вбачається зі змісту позовної заяви № 01-01/10/20 від 01.10.2020 року, предметом даного позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача на підставі ст.ст. 50-52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" 500 760,00 грн. компенсації за порушення відповідачем майнових авторських прав позивача шляхом використання відповідачем творів без дозволу позивача та без виплати авторської винагороди, а саме:
- використання 6 (шести) творів шляхом публічного виконання на концерті від 17.01.2018 року;
- використання 6 (шести) творів шляхом аранжування, адаптації на концерті від 17.01.2018 року.
Всього позивачем виявлено та зафіксовано Актом фіксації № 17/01/18 від 17.01.2018 року 12 (дванадцять) порушень.
При цьому як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем здійснено нарахування компенсації єдиними сумами за публічне виконання 6 творів та аранжування і адаптацію на концерті 6 творів по 250 380,00 грн. компенсації (10 мінімальних заробітних плат*4173,00 грн.* 6 творів), всього 500 760,00 грн. (250 380,00 грн.*2), які в свою чергу також в позовній заяві просить суд стягнути єдиною сумою.
Тобто, позивачем в межах даного позову об'єднано вимоги до відповідача про стягнення компенсації за використання шести окремих музичних творів, авторами яких являються різні особи. При цьому, для встановлення фактичних обставин справи, судом має бути досліджено окремо кожен твір та обставини його використання, а також має бути встановлено перехід до позивача прав на виключне використання таких творів від усіх осіб, яким належать права на відповідний музичний твір (автори тексту, музики, виконавці тощо).
Судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 року у справі № 3-994гс15 згідно якої кожен музичний твір є окремим об'єктом авторського права, який належить конкретному суб'єкту (ам). Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського права та/або суміжних прав становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у виді стягнення компенсації.
Суд зазначає, що передумови об'єднання позовних вимог визначені ч.1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні вимоги.
Об'єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
При цьому сам факт наявності правовідносин в одному складі учасників, подібність підстав позову та документів, які мають бути доказами на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, спільний спосіб захисту, а також однорідність вимог жодним чином не унеможливлює вирішення питання щодо наявності правових підстав для стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав позивача шляхом використання шести окремих творів, навпаки, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню шість окремих спорів.
Поряд із цим суд наголошує, що дослідження обставин використання кожного окремого спірного твору, дослідження і встановлення всіх осіб, яким належать авторські та суміжні права на твори, а також встановлення факту наявності/відсутності у відповідача договорів на використання спірних творів, укладених із власниками таких прав, суттєво ускладнять вирішення спору у даній справі.
Наразі за умови відсутності в позовній заяві обґрунтування підстав об'єднання позивачем позовних вимог згідно шести різних об'єктів інтелектуальної власності в одній повній заяві, також не може бути розцінена в якості підстави для об'єднання надана позивачем копія листа Акту фіксації № 17/01/18 фактів використання музичних творів способом публічного виконання від 17.01.2018 року про встановлення факту використаних музичних творів (в кількості 6 штук).
Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Окрім того, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з окремими позовами про стягнення компенсації за кожним окремим фактом протиправного використання об'єктів авторського права щодо кожного музичного твору.
При цьому, суд виходить з того, що зміст та обсяг наданих матеріалів і доказів не дозволяє суду самостійно здійснити роз'єднання позовних вимог на підставі ст. 173 Господарського процесуального кодексу України.
Окремо суд звертає увагу на здійснення позивачем попереднього звернення до Господарського суду міста Києва з позовними заявами тотожного змісту та з тотожних підстав, за результатами розгляду яких Господарським судом міста Києва на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України ухвалами від 24.12.2019 року у справі № 910/18047/19 (залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 року), від 03.12.2019 року у справі № 910/168121/19 позовну заяву було повернуто позивачеві без розгляду у зв'язку з порушенням правил об'єднання позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що об'єднання таких вимог у позовній заяві та одночасний їх розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що, в свою чергу, унеможливить здійснення більш якісного розгляду справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Наразі, підстав для застосування положень ст. 173 ГПК України судом не встановлено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню заявнику без розгляду для роз'єднання позовних вимог.
Позивачу роз'яснюється, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 164, п. 2 ч. 5 ст. 174, ст.ст. 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комп Мюзік Паблішинг» про стягнення 500 760,00 грн. повернути без розгляду.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 09.02.2021 року та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.М.Селівон