Рішення від 26.01.2021 по справі 910/15007/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2021Справа № 910/15007/14 (910/4042/20)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини" м. Києва

треті особи Фізична особа-підприємець Рачинський В.А., Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк", ОСОБА_1

про відшкодування збитків, ціна позову 6991798 грн.

у межах справи № 910/15007/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" м. Києва

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Божко Д.О.

Представники:

від позивача: Різник О.Ю.,

від відповідача: Задерей Т.В.,

від третіх осіб: 1. Рачинський В.А., 2. Авраміч В.О. , 3. не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

ухвалою суду від 1 серпня 2014 р. порушено провадження у справі № 910/15007/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі", постановою від 12 грудня 2018 р. останнього визнано банкрутом.

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що під час здійснених ліквідатором повноважень з розшуку майна було виявлено, що у користуванні відповідача перебували баштові крани виробництва "Potain" марки МС175В, №№ 350794, 350790, 305996, 2008 р., підйомник ТРМ3000ТD № 200805006/200806023, які є його власністю банкрута.

На підставі укладених із Товариством з обмеженою відповідальністю "Будакс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Залізобуд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Моноліт Будсервіс" (замовниками) договорів надання послуг №№ 0150/К-14 від 23 грудня 2014 р., 0282 від 6 червня 2017 р., виконання робіт № 0264 від 14 березня 2017 р., відповідач протягом січня 2015-вересня 2017 років отримав дохід у розмірі 6991798 грн.

Посилаючись на те, що неправомірним використанням цього майна йому були завдані збитки у вигляді неодержаного доходу, які б його товариство могло отримати за звичайних обставин виробничої діяльності, позивач на підставі ст.ст. 22, 623 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України просив стягнути з відповідача на свою користь 6991798 грн. збитків. Також просив покласти на відповідача понесені ним витрати з оплати судового збору.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на безпідставність та недоведеність заявлених вимог. Крім того, просив застосувати строк позовної давності щодо заявлених вимог.

У процесі розгляду до участі у справі в якості третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, як кредиторів боржника залучено фізичну особу-підприємця Рачинського В.А. (далі-третя особа 1.), Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк" (далі-третя особа 2.), ОСОБА_1 (далі-третя особа 3.).

Третя особа 1. у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, аналогічних викладеним відповідачем.

Третя особа 2. у письмових поясненнях на позовну заяву, її представник у судовому засіданні підтримав заявлені позивачем вимоги.

Третя особа 1. пояснень на позовну заяву не надала, у судове засідання її представник повторно не з'явився, про час і місце їх проведення повідомлений у встановленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 202 ГПК України у відсутності представника третьої особи 3. за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін та третіх осіб.

Заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належать баштові крани виробництва "Potain" марки МС175В, №№ 350794, 350790, 305996, 2008 р., підйомник ТРМ3000ТD № 200805006/200806023. Ці обставини сторонами не заперечуються.

Заявлені позивачем вимоги зводяться до того, що внаслідок неправомірного заволодіння відповідачем його майном він був позбавлений можливості використовувати його у своїй господарській діяльності, що завдало йому збитків у вигляді неодержаного доходу, який би він міг отримати за звичайних обставин використання у господарській діяльності протягом січня 2015-вересня 2017 років.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. Цими ж положеннями передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Позов заявлено з підстав ст.ст. 22, 623 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України.

У відповідності до указаних вимог чинного законодавства боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Настання правових наслідків за порушення зобов'язання у вигляді відшкодування збитків передбачено ст. 611 ЦК України.

При цьому, необхідною умовою застосування такої міри відповідальності є доведення у сукупності фактів протиправності поведінки особи, несення управленою особою матеріальних втрат, причинного зв'язку між поведінкою особи та такими втратами, а також вини особи, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особи могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

При цьому, стягнення збитків можливе у разі наявності договірних відносин і неналежного виконання договірних зобов'язань.

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України доказів укладення між сторонами договору з приводу спірного майна суду не надано.

Таким чином, відшкодування заявлених позивачем збитків не є належним способом захисту.

Належним способом захисту в разі здійснення позадоговірного цивільного правопорушення є відшкодування шкоди, що не є предметом заявленого позову.

Відносини з набуття майна, збереження його без достатньої правової підстави врегульовані гл. 83 ЦК України.

Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Матеріально-правові ж підстави позову не засновані на положеннях указаної глави, змінювати які не відноситься до компетенції суду.

Враховуючи наведене у позові відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 130, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" м. Києва в особі ліквідатора Демчана Олександра Івановича відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 8 лютого 2021 р.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар