ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.01.2021Справа № 910/16475/20
За позовомПриватного підприємства "РУФ Проджект"
доДержавного підприємства "Гарантований покупець"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
простягнення 66617,11 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Багнюк І.І.
Представники учасників справи:
від позивачаПарапанова Ю.Ю.;
від відповідачаКоваль О.С.;
від третьої особине з'явились
Приватне підприємство "РУФ Проджект" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" 66617,11 грн, з яких: 58159,13 грн основного боргу, 3467,45 грн пені, 116,32 грн інфляційних втрат, 803,07 грн 3% річних, 4071,14 грн 7% штрафу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив зобов'язання з оплати електроенергії. придбаної у березні місяці 2020 року на підставі договору №14798/01 від 31.06.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/16475/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
09.11.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи №910/16475/20 в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи №910/16475/20 вирішено проводити в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.12.2020.
25.11.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти позову заперечив.
Відповідач зазначив, що поданими позивачем доказами не підтверджено факту настання строку остаточної оплати відпущеної електричної енергії за спірний період, і, як наслідок, виникнення у відповідача прострочення виконання зобов'язання. Відповідач також вказує на неможливість виконання зобов'язань перед позивачем, оскільки в даному випадку спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел покладено як на відповідача, так і на Приватну акціонерну компанію НЕК "Укренерго". Оскільки остання не здійснює своєчасних розрахунків з відповідачем, це виключає фактичну можливість здійснення ним розрахунків з позивачем.
08.12.2020 та 10.12.2020 через загальний відділ діловодства від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній проти тверджень відповідача, викладених останнім у відзиві на позов заперечив.
09.12.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшли клопотання про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики України Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
09.12.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі та клопотання про зменшення розміру неустойки, 3% річних та пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 клопотання відповідача про залучення до участі у справі Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача задоволено; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; встановлено третій особі строк для подання пояснень по суті справи - до 24.12.2020; відкладено судове засідання з розгляду справи №910/16475/20 по суті на 24.12.2020.
21.12.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли клопотання про зменшення розміру неустойки, 3% річних та інфляційних втрат та заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач навів додаткові обґрунтування проти заявлених позовних вимог.
22.12.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові документи по справі.
24.12.2020 від відповідача надійшли додаткові документи по справі.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті 24.12.2020 оголошено перерву до 21.01.2021. Третій особі направлено повідомлення про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 21.01.2021 в порядку ст.ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.
11.01.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на заперечення на відповідь на відзив відповідача.
11.01.2021 через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову.
21.01.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли відповідь на пояснення третьої особи, пояснення у справі.
Також 21.01.2021 відповідач подав заяву про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішення у справі №910/16664/20 за позовом Державного підприємства "Гарантований покупець" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 25724290343,04 грн за договором від 26.06.2019 №0414-09051/52/01, який укладений на виконання спеціальних обов'язків, покладених на сторін нормами Закону України "Про ринок електричної енергії". Процесуальною підставою для зупинення провадження у справі відповідач визначає положення п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті з підстав, встановлених п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України, є неможливим в силу імперативних приписів ч.3 ст.195 цього Кодексу, у судовому засіданні 21.01.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті 21.01.2021 оголошено перерву до 28.01.2021. Третій особі направлено повідомлення про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 28.01.2021 в порядку ст.ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.
25.01.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи.
В судовому засіданні 28.01.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
31.01.2018 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та Приватним підприємством "РУФ Проджект" (ВАД) було укладено договір №14798/01 (надалі - договір).
Відповідно до п.1.1 договору ВАД зобов'язується продавати, а ДПЕ зобов'язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.
27.06.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" (далі - ДПЕ), Державним підприємством "Гарантований покупець" (далі - Гарантований покупець) та Приватним підприємством "РУФ Проджект" (далі - виробник за "зеленим" тарифом) було укладено додаткову угоду №55/01 до договору, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова "Державне підприємство "Енергоринок" замінити на слова "Державне підприємство "Гарантований покупець" та замінити статті 1-10 Договору статтями 1-8 у новій редакції.
Згідно з п.1.1 договору в редакції додаткової угоди від 27.06.2019 за цим договором виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а Гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок).
Відповідно до п.2.1 договору в редакції додаткової угоди від 27.06.2019 сторони визнають свої зобов'язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.
Відповідно до п.2.3 договору в редакції додаткової угоди від 27.06.2019 виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а Гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Умовами п.п.2.4, 2.5 договору в редакції додаткової угоди від 27.06.2019 погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.
Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку (п.3.1 договору в редакції додаткової угоди від 27.06.2019).
Відповідно до п.п.3.2. 3.3 договору в редакції додаткової угоди від 27.06.2019 розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.
У пункті 4.5 договору в редакції додаткової угоди від 27.06.2019 встановлено, що Гарантований покупець зобов'язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у позивача електричну енергію.
Гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку, гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробників за "зеленим" тарифом (п.4.6 в редакції додаткової угоди від 27.06.2019).
Якщо виробник "зеленим" тарифом є суб'єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії і регулятор вже встановив "зелений" тариф виробнику, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030) (п.7.4 договору в редакції додаткової угоди від 27.06.2019).
12.03.2020 між Державним підприємством "Гарантований покупець" (далі - гарантований покупець) та Приватним підприємством "РУФ Проджект" (далі - виробник за "зеленим" тарифом) було укладено додаткову угоду №459/01/20 до договору, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова "виробник за "зеленим" тарифом" замінити словами "продавець за "зеленим" тарифом" та викласти статті 1-7 договору у новій редакції.
Згідно з п.1.1 договору в редакції додаткової угоди від 12.03.2020 за цим договором продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641 (далі - Порядок) або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).
Відповідно до п.2.1 договору в редакції додаткової угоди від 12.03.2020 сторони визнають свої зобов'язання згідно із Законами України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №307. Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.
Відповідно до п.2.3 договору в редакції додаткової угоди від 12.03.2020 продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Умовами п.п.2.4, 2.5 договору в редакції додаткової угоди від 12.03.2020 сторонами погоджено, що продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п.3.1 договору в редакції додаткової угоди від 12.03.2020).
Відповідно до п.п.3.2. 3.3 договору в редакції додаткової угоди від 12.03.2020 розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці та формування актів кулівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
У пункті 4.5 договору в редакції додаткової угоди від 12.03.2020 встановлено, що гарантований покупець зобов'язаний, зокрема, купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію.
Гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом (п.4.6 в редакції додаткової угоди від 12.03.2020).
Якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб'єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01 січня 2030 року) (п.7.4 договору в редакції додаткової угоди від 12.03.2020).
З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2020 між сторонами підписано та скріплено печатками акт купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року на суму 109068,43 грн.
На виконання умов договору та додаткових угод до нього відповідачем було здійснено часткову оплату електроенергії за березень 2020 року, наступним чином:
- платіжне доручення №31_287 від 12.06.2020 на суму 2085,13 грн з ПДВ;
- платіжне доручення №37_604 від 15.07.2020 на суму 4303,78 грн з ПДВ;
- платіжне доручення №20_113 від 16.03.2020 на суму 5778,60 грн з ПДВ;
- платіжне доручення №32_623 від 18.06.2020 на суму 2595,17 грн з ПДВ;
- платіжне доручення №38_287 від 23.07.2020 на суму 3500,06 грн з ПДВ;
- платіжне доручення №21_408 від 25.03.2020 на суму 6396,53 грн з ПДВ;
- платіжне доручення №34_630 від 25.06.2020 на суму 2594,47 грн з ПДВ;
- платіжне доручення №35_295 від 30.06.2020 на суму 3889,25 грн з ПДВ;
- платіжне доручення №39_149 від 30.07.2020 на суму 11071,42 грн з ПДВ;
- платіжне доручення №40_973 від 31.07.2020 на суму 4570,01 грн з ПДВ;
- платіжне доручення №40_341 від 31.07.2020 на суму 4124,88 грн з ПДВ, а всього на суму 50909,30 грн.
Позивач стверджує, що в повному обсязі та у строки, встановлені п.10.1 Порядку, відповідач за поставлену позивачем у березні 2020 року електричну енергію не розрахувався, що і зумовило звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 58159,13 грн основного боргу, 3467,45 грн пені, 116,32 грн інфляційних втрат, 803,07 грн 3% річних, 4071,14 грн 7% штрафу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі укладеного між сторонами договору та додаткових угод до нього у березні місяці 2020 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято електроенергію на суму 109068,43 грн, що підтверджується актом купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2020, який підписаний між сторонами та скріплений печатками останніх.
Згідно умов п.п.3.2, 3.3 додаткової угоди від 12.03.2020 розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2802 від 13.12.2019 в Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (нова назва - Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії) внесені зміни, які набрали чинності з 28.12.2019.
Відповідно до п.10.1 Порядку у новій редакції до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Згідно з п.10.4 Порядку у новій редакції після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Відповідно до ч.5 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Акт купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року із визначенням обсягів виробленої за цей період електричної енергії підписано сторонами 31.03.2020. Отже, з 31.03.2020 такий акт був у розпорядженні відповідача.
Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у березні 2020 року, затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №902 від 29.04.2020 на рівні 2568247721,39 грн (без ПДВ).
Таким чином, виходячи з положень договору та законодавства, остаточний розрахунок за отриману у спірному періоді електричну енергію відповідач повинен був здійснити у строк до 04.05.2020 - після отримання від продавця акта купівлі-продажу, датованого 31.03.2020, та протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці; відповідно, прострочення платежу виникло з 05.05.2020. Зазначене спростовує доводи відповідача про те, що позивачем не обґрунтовано дати виникнення зобов'язання відповідача з оплати відпущеної у березні 2020 року електричної енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 12.06.2020 по 31.07.2020 відповідачем сплачено лише 50909,30 грн в рахунок оплати за поставлену у березні місяці 2020 року електроенергію. 58159,13 грн. за поставлену у березні 2020 року електричну енергію відповідач позивачу не оплатив.
За таких обставин, позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 58159,13 грн основного боргу підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті електричної енергії, поставленої позивачем у березні місяці 2020 року, то вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.
Розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Здійснений позивачем розрахунок 3% річних містить арифметичні помилки, а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення зазначених позовних вимог, внаслідок чого стягненню з відповідача підлягають 3% річних на суму 800,88 грн за загальний період прострочення з 05.05.2020 по 19.10.2020.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу на суму 4071,14 грн та пені на суму 3467,45 грн за загальний період прострочки з 05.05.2020 по 19.10.2020 суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За приписами ст.230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст.548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 4.6 договору в редакції додаткової угоди від 12.03.2020 передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати.
Як встановлено судом, відповідачем у встановлений строк свого обов'язку за договором зі сплати за поставлену електроенергію не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання, і він вважається таким, що прострочив. Відповідно, позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період з 05.05.2020 по 19.10.2020.
За розрахунком суду обґрунтованим є стягнення з відповідача пені у розмірі 3445,05 грн за наведений вище період прострочення.
У відповідності до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно п.4.6 договору в редакції додаткової угоди від 12.03.2020 сторонами погоджено, що з гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати.
Оскільки судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати електричної енергії та ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати, то суд зазначає, що вимоги позивача про стягнення штрафу на суму 4071,14 грн є обґрунтованими, а розрахунок, який наведений позивачем у позовній заяві є арифметично вірним.
При цьому заперечуючи проти задоволення вимог позивача, відповідач посилався, зокрема на те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання.
Проте суд зазначає, що укладеним між сторонами договором у редакції додаткової угоди від 12.03.2020 саме відповідач взяв на себе обов'язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641.
Саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов'язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов'язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом" отриманої у березні 2020 року.
Що стосується заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру неустойки, інфляційних втрат та пені до 1 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому за положенням ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Разом з тим приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст.3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Господарський суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Отже враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором у спірний період, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу на 50%, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф на суму 2035,57 грн. Таке зменшення суд першої інстанції вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного підприємства "РУФ Проджект" до Державного підприємства "Гарантований покупець".
Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вул.С.Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Приватного підприємства "РУФ Проджект" (69057, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Антенна, будинок 8, ідентифікаційний код 41375958) 58159 (п'ятдесят вісім тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн 13 коп. основного боргу, 116 (сто шістнадцять) грн 32 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3445 (три тисячі чотириста сорок п'ять) грн 05 коп. пені, штраф на суму 2035 (дві тисячі тридцять п'ять) грн 57 коп., 3% річних на суму 800 (вісімсот) грн 88 коп. та судовий збір у розмірі 2101 (дві тисячі сто одна) грн 22 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257, п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 08.02.2020
Суддя Ю.М. Смирнова