ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.02.2021Справа № 910/563/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДОЛЖИЛБУД" із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у господарській справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "ЕМКО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДОЛЖИЛБУД"
про стягнення 256 958, 81 грн.
Представники: без виклику учасників судового процесу
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП "ЕМКО" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДОЛЖИЛБУД" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 256 958, 81 грн., з яких: 209 852, 00 грн. - основного боргу, 32 051, 55 грн - пені, 6 436, 59 грн - 3 % річних та 8 618, 67 грн - інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 12/1 від 10.01.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зокрема повідомлено, що відповідач протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
01.02.2021 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДОЛЖИЛБУД" із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (надіслана на електронну пошту суду), в яких відповідач просить суд розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши подану відповідачем заяву, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч.ч.3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 1-3 ст. 247 Господарського кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Заява обґрунтована тим, що документи які додані позивачем до позовної заяви підлягають дослідженню для встановлення дійсної наявності та обгрунтованості підстав стягнення заборгованості. Крім того, відповідач зазначає про необхідність звернення до суду із зустрічним позовом, а також вказує про врегулювання спору за участю судді та можливість укладення з позивачем мирової угоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Частиною 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін;
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, приймаючи до уваги наведені вище приписи Господарського процесуального кодексу України, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність даної справи, обсяг та характер доказів у справі та те, що справа не є складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд приходить до висновку, що зазначені в запереченнях обставини не є підставою для їх задоволення, тому суд залишає без задоволення заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДОЛЖИЛБУД" проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, суд зазначає, що відповідач не обмежений у праві подати відзив на позовну заяву із викладенням заперечень (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.
Крім того, необхідність дослідження поданих сторонами доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі документів доданих позивачем до позовної заяви та їх подальша оцінка на предмет належності та допустимості не потребує призначення судового засідання та, відповідно, не є підставою для розгляду даної справи в порядку загального провадження.
Також, суд зазначає, що мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору та на умовах, погоджених сторонами.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу (ч. 2 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто, питання укладення мирової угоди вирішується сторонами між собою поза межами судового засідання та у разі погодження її умов, редакція такої мирової угоди подається на затвердження до суду, тож можливість укладення відповідачем мирової угоди з позивачем не є підставою для розгляду даної справи в порядку загального провадження.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, тобто наразі відсутні підстави для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження.
При цьому, суд також звертає увагу відповідача на положення ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ГПК України.
Керуючись статтями 12, 234, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДОЛЖИЛБУД" із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 08.02.2021 та оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Щербаков