ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.01.2021Справа № 910/11776/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Марченко Наталії Вікторівни
до 1) Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"
2) Фізичної особи-підприємця Марченко Володимира Леонідовича
про розірвання договору та зобов'язання укласти договір
Представники:
від позивача: Глущенко М.М.;
від відповідача-1: Ковтунець Ю.С.;
від відповідача-2: не з'явився.
Фізична особа-підприємець Марченко Наталія Вікторівна (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (далі - відповідач 1) та Фізичної особи-підприємця Марченко Володимира Леонідовича (далі - відповідач 2), в якому просить суд:
- визнати розірваним з моменту прийняття судового рішення договір від 07.02.2020 № ДНП-2020-02/08, що укладений між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та Фізичною особою-підприємцем Марченко Володимиром Леонідовичем;
- зобов'язати Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" укласти з Фізичною особою-підприємцем Марченко Наталією Вікторівною договір про надання прав на експлуатацію фіксованих місць паркування на 107 місць для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Данькевича, 16 в редакції наведеній у заяві про усунення недоліків позовної заяви № З-1 від 20.08.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладення спірного договору від 07.02.2020 № ДНП-2020-02/08 порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, що були передбачені договором № ДНП-2015-12/08 від 30.12.2015 укладеним позивачем з Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс", відповідно до умов якого позивач мав переважне право на укладення нового договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Марченко Наталії Вікторівни - залишено без руху. Встановлено Фізичній особі-підприємцю Марченко Наталії Вікторівні строк для усунення недоліків позовної заяви.
20.08.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Марченко Наталії Вікторівни надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.10.2020.
17.09.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" надійшов відзив, в якому відповідач-1 зазначає, що позивач був належним чином повідомлений про припинення дії договору №ДНП-2015-12/08 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування та про наявне в неї право участі в електронному аукціоні через систему електронних продажів ProZorro. Крім цього відповідач зазначає, що позивач також приймав участь в електронних торгах, проте, здійснив відмову від очікування, що свідчить про небажання укласти новий договір з відповідачем.
24.09.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Марченко Володимира Леонідовича надійшов відзив, в якому відповідач-2 повністю визнає заявлені позивачем позовні вимоги та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, відповідач-2 зазначає, що звертався до відповідача-1 листом, в якому просив переглянути ціну договору, шляхом її зменшення.
У судовому засіданні 01.10.2020 судом оголошено перерву до 05.11.2020.
12.10.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Марченко Наталії Вікторівни надійшла відповідь на відзив Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", в якій позивач зазначає, що належно виконувала умови договору як і в частині сплати за ним, так і з облаштування паркувального майданчику, а тому має переважне право на укладення нового договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування.
19.10.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" надійшли письмові пояснення, в яких відповідач-1 зазначає, що на виконання рішення Київської міської ради №184/6840 Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" було оголошено про проведення конкурсу UA-PS-2020-01-02-000022-2 з продажу права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Данькевича, 16, в якому також приймав участь позивач, та здійснив відмову від очікування, а тому переможцем аукціону UA-PS-2020-01-02-000022-2 за результатами електронних торгів від 20.01.2020 визначено Фізичну особу-підприємця Марченко Володимира Леонідовича.
05.11.2020 суду від Фізичної особи-підприємця Марченко Наталії Вікторівни надійшло клопотання (надіслане на електронну пошту суду), в якому позивач у зв'язку з хворобою представника, просить суд відкласти розгляд справи, призначений на 05.11.2020.
У судовому засіданні 05.11.2020 судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені в клопотанні обставини не є підставою для його задоволення. Враховуючи необхідність отримання додаткових пояснень від відповідача-1, розгляд справи відкладено на 03.12.2020.
23.11.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" надійшли письмові пояснення, в яких відовідач-1 зазначає, що договір №ДНП-2020-02/08 від 07.02.2020 укладений між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та Фізичною особою-підприємцем Марченко Володимиром Леонідовичем наразі є чинним, оскільки станом на 17.11.2020 жодна зі сторін не виявила бажання достроково розірвати договір.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/11776/20 призначено на 21.01.2021.
У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача-1 заперечив проти задоволення позовних вимог.
Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Суд відзначає, що відповідач-2 повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте у судове засідання представників не направлено.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, ухвала суду від 03.12.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-2, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04128, м. Київ, вул. Туполева, 9, кв. 6, проте, до суду повернувся конверт з ухвалою суду.
Разом з тим, суд зазначає, що 24.09.2020 до суду від Фізичної особи-підприємця Марченко Володимира Леонідовича надійшов відзив, в якому останній визнає заявлені позовні вимоги, що свідчить про обізнаність відповідача-2 з розглядом даної справи.
Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач-2 мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 03.12.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Щодо визнання позову відповідачем-2, суд відзначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;
Згідно ч. 4 ст.191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Проте, враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд зазначає, що у даному випадку визнання відповідачем-2 позову суперечить закону та порушує права і інтереси інших осіб, а саме Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", яке є відповідачем-1 у даній справі та стороною договору № ДНП-2020-02/08 від 07.02.2020 про розірвання якого заявлено позивачем, на підставі чого суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем-2 позову.
Приймаючи до уваги, що представник відповідача-2 був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача-2 не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 21.01.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, Господарський суд міста Києва
01.04.2009 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (далі - сторона-1) та Фізичною особою-підприємцем Чорною (після зміни прізвища Марченко) Наталією Вікторівною (далі - сторона-2) укладено договір № 95-Н, згідно якого керуючись Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори», рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 № 17/74 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 17.05.1994 № 9а «Про впровадження збору за парковку автомобілів в м. Києві», розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 06.08.2004 № 1467 «Про заходи щодо зменшення автомобільних заторів на вулицях та дорогах м. Києва», відповідно до Правил паркування транспортних засобів у м. Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 за № 1051/1051, сторона-1 надає стороні-2 право на експлуатацію 96 фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів за адресою: Деснянський р-н, вул. Данькевича, 16.
Крім того, 23.12.2011 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона-1) та Фізичною особою-підприємцем Чорною (після зміни прізвища Марченко) Наталією Вікторівною (сторона-2) укладено договір № ДНП-2011-12/100 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, відповідно до якого сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 96 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 11 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Данькевича, 16, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва (далі - об'єкт), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.01.2012 і діє до 31.12.2012 (п. 5.1 договору).
Дію вказаного договору було продовжено шляхом укладення 21.12.2012 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона-1) та Фізичною особою-підприємцем Чорною (після зміни прізвища Марченко) Наталією Вікторівною (сторона-2) договору № ДНП-2012-12/128 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, за яким також сторона-1 надала за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 96 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 11 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Данькевича, 16, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва (далі - об'єкт), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.
У зв'язку з закінченням строку дії вказаного договору, 30.12.2015 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона-1) та Фізичною особою-підприємцем Марченко Наталією Вікторівною (сторона-2) укладено договір № ДНП-2015-12/08 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, за яким також сторона-1 надала за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 96 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 11 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Данькевича, 16, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва (далі - об'єкт), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.
Відповідно до п. 3.1. договору, плата сторони-2 стороні-1 згідно умов даного договору становить 6,50 грн за одне місце для платного паркування транспортних засобів за добу, в тому числі: вартість послуги без ПДВ та збору за місця для паркування транспортних засобів - 1,46 грн; ПДВ - 0,29 грн; збір за місце для паркування транспортних засобів - 4, 75 грн.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.01.2016 і діє до 31.12.2019 року (п. 6.1. договору).
Згідно п. 6.2. договору, за умови належного виконання умов даного договору, сторона-2 має переважне право на укладення нового договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, що є «Фіксовані місця для паркування» даного договору, на той же строк.
За умовам п. 6.3. договору, якщо за 30 календарних днів до закінчення дії договору жодна з сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір припинити договір, його дія продовжується на такий самий термін.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2019 Київською міською радою прийнято рішення №184/6840 «Про вдосконалення організації паркувального транспорту в місті Києві», яким доручено Комунальному підприємству «Київтранспарксервіс» спільно з Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зокрема після 3 (трьох) місяців з дня прийняття цього рішення розпочати продаж прав на розміщення та/або облаштування паркувальних майданчиків у місті Києві, що відносяться до сфери управління Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», відповідно до рішень Київської міської ради, виключно у системі електронних продажів ProZorro. Продажі (https://prozorro.sale), крім тих, що визначені для безпосереднього облаштування та/або експлуатації Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс», без передачі будь-яких прав на них третім особам;
Тож, Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" було надіслано позивачу лист № 053-05/4326 від 19.11.2019, в якому відповідач-1 зазначив, що листом від 23.10.2019 № 053/05-3762 позивача було повідомлено, що термін дії договору № ДНП-2015-12/08 від 30.12.2015 закінчується у встановлені строки та не підлягає автоматичному продовженню, та подальше право на експлуатацію паркувального майданчика після закінчення строку дії договору, реалізовуватиметься через систему електронних продажів «ProZorro. Продажі» у відповідності до п. 1.1. рішення Київської міської ради № 184/6840 «Про вдосконалення системи організації паркувального простору в місті Києві» від 05.03.2019.
07.02.2020 за результатами проведення аукціону з надання права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Данькевича, 16, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона-1) та Фізичною особою-підприємцем Марченко Володимиром Леонідовичем було укладено договір № ДНП-2020-02/08 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування, відповідно до якого сторона-1 передає за плату стороні-2 для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Данькевича, 16, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 96 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 11 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 у справі № 640/13838/19 визнано протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 05 березня 2019 року № 184/6840 "Про вдосконалення організації паркувального транспорту в місті Києві".
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що укладення спірного договору від 07.02.2020 № ДНП-2020-02/08 порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, що були передбачені договором № ДНП-2015-12/08 від 30.12.2015 укладеним позивачем з Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс", відповідно до умов якого позивач мав переважне право на укладення нового договору.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.
Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 6.1. договору № ДНП-2015-12/08 від 30.12.2015 встановлено, що договір набирає чинності з 01.01.2016 і діє до 31.12.2019 року.
Приписами статті 284 Господарського кодексу України визначено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Частиною другою статті 291 Господарського кодексу України встановлено, зокрема, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно п. 6.2. договору, за умови належного виконання умов даного договору, сторона-2 має переважне право на укладення нового договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, що є «Фіксовані місця для паркування» даного договору, на той же строк.
За умовам п. 6.3. договору, якщо за 30 календарних днів до закінчення дії договору жодна з сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір припинити договір, його дія продовжується на такий самий термін.
Частиною 1 ст. 777 Цивільного кодексу України передбачене переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.
Статтею 764 Цивільного кодексу України визначено, якщо наймач, який продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Норми статті 764 Цивільного кодексу України передбачають таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.
В той же час, суд зазначає, що виходячи зі змісту п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 777 ЦК України поняття переважного права орендаря означає надання йому переваги орендодавцем у разі наявності пропозицій інших господарюючих суб'єктів, що містять умови, рівні з умовами особи, яка наділена переважним правом.
При цьому для набуття переважного права на укладення договору на новий термін недостатнім є належне виконання орендарем своїх обов'язків за попереднім договором оренди, оскільки іншими передумовами для реалізації такого права законодавство чітко визначає необхідність досягнення сторонами домовленості щодо умов нового договору та рівність умов (пропозицій) особи, яка наділена переважним правом, з умовами (пропозиціями) іншого претендента на оренду (вказана позиція наведена у постанові Верхового Суду від 29 травня 2018 року по справі №923/854/17).
Суд зазначає, що в силу наведених норм переважне право наймача полягає у наданні йому переваги при укладенні договору оренди на новий строк перед іншими особами, а не у виключності права наймача на переукладення договору оренди.
Зі змісту статей 759, 763, 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 ГК України, вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення можуть бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.
При цьому, законодавчо не встановлений початок перебігу строку для надіслання заяви однією із сторін про припинення або зміну умов договору. Отже, в даному випадку має значення лише те, чи збіг встановлений місячний термін для заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди після закінчення терміну дії такого договору, оскільки саме із його закінченням пов'язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Разом з тим, як встановлено судом, 05.03.2019 Київською міською радою прийнято рішення №184/6840 «Про вдосконалення організації паркувального транспорту в місті Києві», яким доручено Комунальному підприємству «Київтранспарксервіс» спільно з Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):
1.1. Після 3 (трьох) місяців з дня прийняття цього рішення розпочати продаж прав на розміщення та/або облаштування паркувальних майданчиків у місті Києві, що відносяться до сфери управління Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», відповідно до рішень Київської міської ради, виключно у системі електронних продажів ProZorro. Продажі (https://prozorro.sale), крім тих, що визначені для безпосереднього облаштування та/або експлуатації Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс», без передачі будь-яких прав на них третім особам;
1.2. Забезпечувати систематизацію та оприлюднення інформації щодо продажів, визначених пунктом 1.1 цього рішення, відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» з одночасною систематизацією та оприлюдненням такої інформації в окремому розділі на офіційному веб-сайті Київської міської ради;
1.3. Протягом 3 (трьох) місяців з дня прийняття цього рішення вчинити організаційно-правові дії щодо припинення всіх попередніх господарських договорів з будь-якими третіми особами про надання права на експлуатацію фіксованих місць для паркування транспортних засобів у місті Києві та/або усіх інших попередніх господарських договорів щодо утримання паркувальних майданчиків у місті Києві, стягнення паркувального збору, зберігання, реалізації єдиних абонементних талонів із паркування автомобільного транспорту, передачі повністю або частково третім особам інших функцій та/або прав Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» як єдиного оператора з паркування транспортних засобів в місті Києві;
1.4. Дія пункту 1.3 цього рішення не поширюється на укладені відповідно до чинного законодавства договори з будь-якими третіми особами щодо паркувальних майданчиків, визначених в таблиці 1 додатка 5 до рішення Київської міської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві». Такі договори є чинними до закінчення строку їх дії, на який вони укладені, та не підлягають поновленню;
1.5. Після закінчення строку дії договорів, зазначених у пункті 1.4 цього рішення, права на відповідні паркувальні майданчики мають бути реалізовані у відповідності до пункту 1.1 цього рішення.
З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" зверталося до позивача листом від 23.10.2019 № 053/05-3762, в якому повідомило позивача про закінчення 31.12.2019 строку дії договору № ДНП-2015-12/08 від 30.12.2015 та подальше право на експлуатацію паркувального майдачика після закінчення строку дії договору реалізуватиметься через систему електронних продажів «ProZorro. Продажі» відповідно до рішення Київської міської ради № 184/6840 від 05.03.2019, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 23.10.2019.
Крім того, Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" було надіслано позивачу лист № 053-05/4326 від 19.11.2019, в якому відповідач-1 повторно зазначив, що листом від 23.10.2019 № 053/05-3762 позивача було повідомлено, що термін дії договору № ДНП-2015-12/08 від 30.12.2015 закінчується у встановлені строки та не підлягає автоматичному продовженню, та подальше право на експлуатацію паркувального майданчика після закінчення строку дії договору, реалізовуватиметься через систему електронних продажів «ProZorro. Продажі» у відповідності до п. 1.1. рішення Київської міської ради № 184/6840 «Про вдосконалення системи організації паркувального простору в місті Києві» від 05.03.2019.
Факт отримання вказаних листів не заперечується позивачем.
При цьому, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази письмового звернення позивача до відповідача із запереченнями стосовного викладеного у вищезазначених листах.
Таким чином, відповідачем у визначений договором термін - за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору № ДНП-2015-12/08 від 30.12.2015 було письмово попереджено позивача про припинення строку дії вказаного договору, оскільки подальше право на експлуатацію паркувального майданчика реалізовуватиметься через систему електронних продажів «ProZorro. Продажі» відповідно до рішення Київської міської ради № 184/6840 «Про вдосконалення системи організації паркувального простору в місті Києві» від 05.03.2019.
Тож, позивач був належним чином повідомлений про закінчення строку дії договору № ДНП-2015-12/08 від 30.12.2015 та про його право на участь в електронному аукціоні через систему «ProZorro. Продажі» з продажу права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Данькевича, 16 в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва.
За таких обставин, суд зазначає, що договір № ДНП-2015-12/08 від 30.12.2015 припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено та не підлягає поновленню, а реалізація права на розміщення та/або облаштування паркувального майданчика за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Данькевича, 16 на момент укладення спірного договору від 07.02.2020 № ДНП-2020-02/08 була можлива виключно у системі електронних продажів «ProZorro. Продажі».
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Київської міської ради №184/6840 від 05.03.2019 відповідачем в системі «ProZorro. Продажі» було розміщено оголошення про проведення конкурсу з продажу права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Данькевича, 16 в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва.
Відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-РS-2020-01-02-000022-2 за результатами електронних торгів від 20.01.2020 переможцем визначено - Фізичну особу-підприємця Марченко Володимира Леонідовича (відповідач-2) з ціновою пропозицією у розмірі 22, 20 грн за 1 (одне) машиномісце за 1 (один) день експлуатації.
При цьому, як вбачається з протоколу електронного аукціону № UA-РS-2020-01-02-000022-2 ФОП Марченко Наталія Вікторівна (позивач) також приймала участь в електронних торгах № UA-РS-2020-01-02-000022-2, проте здійснила відмову від очікування.
Тож, така відмова позивача від очікування, свідчить про небажання укладати новий договір з відповідачем-1.
07.02.2020 за результатами проведення аукціону з надання права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Данькевича, 16, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та Фізичною особою-підприємцем Марченко Володимиром Леонідовичем було укладено договір № ДНП-2020-02/08 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування, відповідно до якого сторона-1 передає за плату стороні-2 для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Данькевича, 16, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 96 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 11 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів.
Щодо тверджень позивача про скасування рішення Київської міської ради від 05 березня 2019 року № 184/6840 "Про вдосконалення організації паркувального транспорту в місті Києві", суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Проперті» зверталося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс», Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та нечинним пункт 1.5 рішення Київської міської ради від 05 березня 2019 року №184/6840 «Про вдосконалення організації паркувального транспорту в місті Києві».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 у справі № 640/13838/19 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Проперті» відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 у справі № 640/13838/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті" - задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті" до Київської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс", Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування рішення - задоволено. Визнано протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 05 березня 2019 року № 184/6840 "Про вдосконалення організації паркувального транспорту в місті Києві".
Проте, суд зазначає, що як на момент проведення відповідачем електронних торгів № UA-РS-2020-01-02-000022-2 з продажу права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Данькевича, 16 в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, так і на момент укладення договору № ДНП-2020-02/08 від 07.02.2020 з відповідачем-2 рішення Київської міської ради від 05 березня 2019 року №184/6840 «Про вдосконалення організації паркувального транспорту в місті Києві» було чинним.
Позивачем заявлено вимогу про розірвання договору від 07.02.2020 № ДНП-2020-02/08, укладеного між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та Фізичною особою-підприємцем Марченко Володимиром Леонідовичем;
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Частинами першою та другою статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
З аналізу наведених вище положень чинного законодавства слідує, що підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку є істотне порушення договору його стороною та інші випадки встановлені законом або договором, настання яких зумовлює право саме сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи розірвання відповідних договірних правовідносин.
Розділом 7 договору № ДНП-2020-02/08 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування від 07.02.2020 визначено випадки його розірвання у разі невиконання його умов стороною договору.
Суд зазначає, що умовами договору № ДНП-2020-02/08 від 07.02.2020 не передбачено його розірвання за вимогою особи, яка не є стороною вказаного правочину.
Отже, лише сторона договору може ініціювати в судовому порядку питання його розірвання, проте, позивач не є стороною договору від 07.02.2020 № ДНП-2020-02/08, відповідно такий договір не може бути розірваний за вимогою позивача.
За таких обставин, вимога позивача про визнання розірваним з моменту прийняття судового рішення договору від 07.02.2020 № ДНП-2020-02/08, що укладений між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та Фізичною особою-підприємцем Марченко Володимиром Леонідовичем є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Суд повторно наголошує, що на момент укладення договору № ДНП-2020-02/08 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування від 07.02.2020 продаж прав на розміщення та/або облаштування паркувальних майданчиків у місті Києві проводився виключно у системі електронних продажів «ProZorro. Продажі» відповідно до рішення Київської міської ради від 05 березня 2019 року №184/6840 «Про вдосконалення організації паркувального транспорту в місті Києві», яке було чинним.
Крім того, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів розірвання договору від 07.02.2020 № ДНП-2020-02/08 за згодою його сторін, як і не містять доказів визнання недійсним в судовому порядку такого договору, тож станом на дату винесення судом рішення у даній справі договір від 07.02.2020 № ДНП-2020-02/08 є чинним.
Відповідно, вимога позивача про зобов'язання Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" укласти з Фізичною особою-підприємцем Марченко Наталією Вікторівною договір про надання прав на експлуатацію фіксованих місць паркування на 107 місць для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Данькевича, 16 також не підлягає задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Марченко Наталії Вікторівни до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" та Фізичної особи-підприємця Марченко Володимира Леонідовича про розірвання договору та зобов'язання укласти договір задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Так, десятиденний строк для складання повного рішення суду у даній справі припадає на 01.02.2021 з урахуванням ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, проте враховуючи що суддя Щербаков С.О. у період з 01.02.2021-05.02.2021 проходив навчання в Національній школі суддів України, повний текст рішення складено 08.02.2021.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено: 08.02.2021
Суддя С. О. Щербаков