ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.02.2021Справа № 910/18532/20
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом доПриватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай"
про стягнення 100 650, 82 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" (надалі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 98 000, 00 грн, пені в розмірі 2 120, 66 грн, 3% річних в розмірі 530, 16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги в порядку суброгації (регресу) до відповідача, як страховика особи, що є винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 відкрито провадження у справі №910/18532/20. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у зв'язку з чим надано відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив, а також зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/8425339.
21.12.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначив на необхідність визначення розміру страхового відшкодування за вирахуванням франшизи, що встановлена полісом № АМ/8425339. Окрім того, відповідач зауважив, що з огляду на подання позивачем заяви про виплату страхового відповідно, яку відповідач отримав 18.06.2020, виходячи з п. 5 ч. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", строк на виплату страхового відшкодування є подовженим та не настав у період за який позивачем нараховано 3 % річних, інфляційні втрати та пеню. Поряд із тим, відповідач зауважив, що ним було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування після отримання заяви від позивача.
29.12.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначив, що доводи відповідача про те, що строк доводи відповідача щодо продовження терміну виплати страхового відшкодування є безпідставними, оскільки термін виплати страхового відшкодування мав настати після спливу 90-денного терміну з моменту отримання відповідачем заяви про виплату страхового відшкодування.
Поряд із тим, розглядаючи дану справу судом враховано, що згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19" від 11.03.2020 за №211 з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.
Водночас, з огляду на ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов'язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, з урахуванням наявного у сторін права на продовження відповідних процесуальних строків у зв'язку із запровадженням карантину, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
25.01.2019 між Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" (за договором - Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт-Україна" (за договором - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 1064168 (далі - Договір страхування), відповідно до умов якого Страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля "Шкода", державний номерний знак (надалі - д.н.з.) НОМЕР_1
Як вбачається із постанови Печерського районного суду м. Києва від 27.12.2019 у справі № 757/56337/19-п, ОСОБА_1 , 14.10.2019 об 13 год. 00 хв. в м. Києві, по бул. Дружби Народів, 32, в сторону моста ім. Патона, керуючи автомобілем марки "Део", д.н.з. НОМЕР_2 , порушив п. 2.3 "б", п. 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не врахував дорожню обстановку та не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого здійснив-зіткнення з транспортним засобом марки "Шкода", д.н.з. НОМЕР_1 , який за інерцією здійснив зіткнення з транспортним засобом марки "Ніссан", д.н.з. НОМЕР_3 , який, у свою чергу, за інерцією здійснив зіткнення з транспортним засобом марки "Містубіші", д.н.з. НОМЕР_4 , в результаті чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до вказаної постанови Печерського районного суду м. Києва від 27.12.2019 у справі № 757/56337/19-п, ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Як вбачається з рахунку СТО від 22.11.2019, копія якого міститься в матеріалах справи, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Шкода", д.н.з. НОМЕР_1 склала 184 968,00 грн.
Так, на підставі відповідних заяви про виплату страхового відшкодування та страхового акту позивачем визначено розмір страхового відшкодування в сумі 183 968,00 грн та сплачено зазначені грошові кошти на користь СТО, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 962 від 20.12.2019, № 972 від 21.12.2019, № 1008 від 24.12.2019, № 155 від 03.02.2020 та № 1617 від 05.02.2020, копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні норми містить стаття 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", адже за змістом статті 3 цього Закону одним із принципів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Так, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 - водія транспортного засобу "Део", д.н.з. НОМЕР_2 , який є винною особою у скоєнні ДТП, була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" на підставі полісу № АМ/8425339, при цьому цим полісом встановлено ліміт по майну у розмірі 100 000,00 грн та франшизу в розмірі 2 000,00 грн.
Отже, в даному випадку відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності водія автомобіля "Део", д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 , тобто особи, яка визнана винною у ДТП, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування на користь особи, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відтак, розмір шкоди (як оціненої так і фактично завданої) та коефіцієнт фізичного зносу застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 74, 76 ГПК України.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Водночас, суд враховує, що Закони України "Про страхування" та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачають зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, на що також вказує Верховний Суд України у постанові від 15.04.2015 р. у справі № 3-50гс15, проте, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при здійсненні відшкодування обов'язковим є врахування зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Стаття 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:
- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;
- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
- з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відтак, оскільки страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП транспортним засобом, власник якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах спеціального нормативно-правого акта, а саме Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", то в даному випадку застосовуються норми цього Закону, а саме статті 29.
Згідно з п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395) (надалі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до п. п. 7.38, 7.39 Методики, коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
Матеріали справи не містять доказів, на підставі яких можливо було-б встановити наявність підстав для нарахування коефіцієнту фізичного зносу при розрахунку вартості відновлювального ремонту автомобіля "Шкода", д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження у ДТП.
Поряд із тим, суд враховує положення підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до якого підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Закріплене зазначеним положенням право страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску встановленого строку на звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування не залежить від суб'єкта звернення з відповідною заявою, тобто підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного збитку на підставі договору добровільного майнового страхування.
Так, в матеріалах справи міститься копія заяви позивача про виплату страхового відшкодування №1964/8 від 15.06.2020, яка була направлена отримана відповідачем 18.06.2020.
Таким чином, звернення позивача до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування виплаченого ним у із настанням описаної вище дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено протягом однорічного терміну, тобто з дотриманням терміну, що визначений приписами статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування".
Водночас суд враховує, що згідно з пунктом 35.1 статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
При цьому за приписами пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
Відповідач вказує на той факт, що з огляду на те, що позивач звернувся із вимогою про виплату страхового відшкодування лише 15.06.2020, тобто у строк що перевищує 30-денний термін, що встановлений пунктом 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до частини 5 пункту 36.2 статті 36 згаданого Закону, строк прийняття рішення про виплату страхового відшкодування - переноситься на кількість днів прострочення та кінцевою датою прийняття відповідачем рішення про виплату страхового відшкодування є 18.04.2021.
Між тим, у своєму відзиві відповідач вказує на те, що за результатом розгляду заяви позивача про виплату страхового відшкодування №1964/8 від 15.06.2020, ним було прийнято рішення про виплату на користь позивача страхового відшкодування в сумі 98 000, 00 грн, що підтверджується наданим відповідачем розрахунком виплати страхового відшкодування.
З урахуванням вищевикладеного, з огляду на той факт, що станом на момент розгляду даної справи, відповідач прийняв рішення про виплату на користь позивача страхового відшкодування в сумі 98 000,00 грн, проте доказів сплати самої грошової суми не надав, суд приходить висновку, що вимоги позивача у частині стягнення страхового відшкодування (основного боргу) є обґрунтованими та позов у цій частині вимог підлягає задоволенню.
Щодо вимог в частині стягнення пені в розмірі 2 120, 66 грн та 3% річних в розмірі 530, 16 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас, з огляду на те, що строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
Відповідач отримав заяву про виплату страхового відшкодування 18.06.2020, а отже, граничний строк для прийняття ним рішення про здійснення страхового відшкодування та його виплати становить 21.04.2021.
Відтак, оскільки позивачем нараховано суми пені та 3% річних за період з 16.09.2020 по 20.11.2020, коли відповідачем ще не було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування позивачеві, тоді позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати за сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 126, 129, ч. 3 ст. 130, ст. ст. 165, 178, 202, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А, 2-й поверх; ідентифікаційний код 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 28; ідентифікаційний код 19411125) 98 000,00 грн страхового відшкодування та 2 046, 64 грн судового збору. Видати наказ.
3. В іншій частині позову Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 08.02.2021 року.
Суддя Ю.О. Підченко