ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.02.2021Справа № 910/15536/20
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ШМЕГА-ТРАНС"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВАНТАЖ ЮНАЙТ ЛОГІСТИК"
простягнення 6 622,00 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
без виклику.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Шмега-Транс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантаж Юнайт Логістик" про стягнення 6 622, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час виконання Заявки № 1 від 03.02.2020 виник наднормативний простій тривалістю 4 доби простою, а під час виконання Заявки № 2 від 03.02.2020 виник наднормативний простій тривалістю 5 діб простою.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 відкрито провадження у справі № 910/15536/20, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Поряд із тим, розглядаючи дану справу судом враховано, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19" від 11.03.2020 за №211 з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.
Водночас, керуючись ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов'язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Так, ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, ухвалу про відкриття провадження у справі представник відповідача отримав 22.10.2020 (згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення).
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
03.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вантаж Юнайт Логістик" (як експедитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шмега-Транс" (як виконавцем) було укладено договір № 03-02-2/2020 на транспортно-експедиторські послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, який регулює та визначає порядок взаємовідносин виконавця та експедитора, які пов'язані зі здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО) по організації перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів в міжнародному та міжміському сполученні автомобільним транспортом, з наданням інших послуг, узгоджених в заявках на кожне окреме перевезення до даного договору, і які є невід'ємною частиною договору. Так, відповідно до вказаного договору, виконавець надає транспортні послуги по перевезенню вантажів, а експедитор приймає ці послуги коштами від імені та за рахунок замовника.
Відповідно до п. 2.1.-2.3. договору, міжнародні автомобільні перевезення вантажів виконуються відповідно до положень діючих Конвенцій про міжнародні перевезення (Конвенція КДПВ зі змінами внесеними Протоколом від 5 липня 1978, Конвенція МДП, Конвенція ДППНВ (ADR), діючих на території України нормативних актів, а також відповідно до даного договору. Організація кожного міжнародного перевезення в рамках даного договору, оформлюється окремою заявкою на конкретне перевезення, що надсилається експедитором виконавцю відразу по узгодженню в порядку, встановленому в статті 5 даного договору. Заявка є невід'ємною частиною договору, якщо вони підписані і завірені фірмовими печатками з ідентифікаційним кодом з обох сторін. Факт виконання кожного міжнародного автомобільного перевезення, а також виконання розрахунків між сторонами, підтверджується відповідним актом виконаних робіт.
У пункті 5.1. договору сторони погодили, що після узгодження з виконавцем усіх умов перевезення експедитор надсилає виконавцю по факсу або в електронному вигляді заявку на перевезення. Заявки є невід'ємними частинами договору, при чому в договору-дорученні повинна бути зазначена наступна інформація:
- місце завантаження та місце митного оформлення;
- місце розвантаження та місце митного оформлення;
- найменування вантажу;
- вага, характер вантажу, його об'єм;
- дата та час завантаження;
- строки доставки;
- вартість фрахту за перевезення;
- прізвища та телефони контактних осіб з боку вантажовідправника/вантажоодержувача та/або експедитора;
- додаткові умови по перевезенню у випадку наявності таких.
Вартість фрахту та інших послуг підтверджується у окремих заявках експедитора, які є невід'ємною частиною договору. Експедитор здійснює оплату за перевезення з коштів, отриманих від безпосереднього замовника, за виключенням суми винагороди експедитора (п. 6.1. договору).
Позивач долучив до позову наступні заявки до договору № 03-02-2/2020 від 03.02.2020:
- Заявка № 1, дата завантаження 06.02.2020, погоджений строк доставки товару до пункту призначення 12.02.2020, по маршруту Швейцарія, м. Праттельн - Україна, м. Харків - Україна м. Рубіжне, а для виконання даного перевезення був наданий автомобіль VOLVO днз НОМЕР_1 , півпричіп НОМЕР_2 ;
- Заявка № 2, дата завантаження 06.02.2020, погоджений строк доставки товару до пункту призначення 12.02.2020, по маршруту Швейцарія, м. Праттельн - Україна, м. Харків - Україна м. Рубіжне, а для виконання даного перевезення був наданий автомобіль VOLVO днз НОМЕР_3 , півпричіп НОМЕР_4 .
Позивач стверджує, що на час виконання заявки № 1 від 03.02.2020 виник наднормативний простій тривалістю 4 доби простою, а під час виконання заявки № 2 від 03.02.2020 виник наднормативний простій тривалістю 5 діб простою.
Позивач нарахував відповідачу штрафні санкції за наднормативний простій та розділив на два окремих рахунки по кожній заявці - № СФ 0106/1 від 19.02.2020 на суму 5 286, 00 грн та № СФ 0107/1 від 19.02.2020 на суму 6 622, 00 грн.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, 25.06.2020 ТОВ "Вантаж Юнайт Логістик" сплатив на користь ТОВ "Шмега-Транс" 5 286, 00 грн штрафних санкцій за понаднормовий простій за рахунком № 0106/1 від 19.02.2020 відповідно до платіжного доручення № 555.
Мотивуючи позовні вимоги позивач наполягає, що не оплаченими залишаються штрафні санкції на суму 6 622, 00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором перевезення вантажів.
Частиною 1 статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Стаття 920 Цивільного кодексу України визначає, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому суд приймає до уваги приписи частин 11, 12 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", якими встановлено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом, в тому числі, може бути міжнародна автомобільна накладна (CMR). Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Так, в матеріалах справи міститься копії заявок на організацію міжнародного перевезення та копії міжнародних товаротранспортних накладних, що підтверджують факт здійснення перевезення відповідно до вказаних вище заявок.
Положеннями п. 7.2.5. договору передбачено, що у випадку виникнення простоїв з вини експедитора в ході рейсу, під завантаженням та розвантаженням понад вказаних в п. 7.2.4. строків експедитор сплачує виконавцю штрафні санкції виходячи з наступного:
при виконанні міжнародного перевезення
- еквівалент 50 дол США за кожну повну добу постою по курсу НБУ у випадку простоїв на території України та СНД;
- еквівалент 100 дол США за кожну повну добу простою по курсу НБУ у випадку простоїв на території країн Європи.
Якщо інше не обумовлено заявкою.
Так, у пунктах 1.4. заявки № 1 та заявки № 2 сторони встановили, що у випадку затримки транспортного засобу під завантаженням/розвантаженням, понад встановлені терміни, передбачені заявкою, з вини експедитора, експедитор оплачує виконавцю неустойку в розмірі 100 євро (в гривневому еквіваленті) на території Європи, 50 євро (в гривневому еквіваленті) на території України за кожну добу такої затримки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Суд вважає за необхідне зазначити, що штраф та пеня є різновидами неустойки, що не вичерпують всього змісту поняття "неустойка". Тому припустимо встановлювати, зокрема, в договорі таку конструкцію неустойки, яка не підпадає під значення штрафу або пені, але відповідає визначенню неустойки, що наводиться в ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України.
Таким чином, позивач та відповідач у договорі № 03-02-2/2020 та у заявках №№ 1, 2 від 03.02.2020 встановили розмір неустойки за порушення виконання зобов'язання - за понаднормативний простій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не спростував твердження позивача про наявність у нього заборгованості з оплати штрафних санкцій за наднормативний простій в розмірі 6 622, 00 грн, у зв'язку з чим суд, керуючись приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що експедитор взятих на себе зобов'язань за Договором не виконав.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору перевезення, положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача несплаченої суми неустойки в розмірі 6 622, 00 грн.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ШМЕГА-ТРАНС" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНТАЖ ЮНАЙТ ЛОГІСТИК" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21; код ЄДРПОУ 42183201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ШМЕГА-ТРАНС" (77202, Івано-Франківська обл., м. Болехів, вул. Коновальця, 128; код ЄДРПОУ 36322637) неустойку в розмірі 6 622, 00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102, 00 грн. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде складено та підписано 08.02.2021 року.
Суддя Ю.О.Підченко