ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
м. Київ
04.02.2021Справа №910/12808/20
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"
доПриватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача -
Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
простягнення 25 423,07 грн.
Суддя Бойко Роман Володимирович
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники учасників справи:
від позивача:Ткаченко Р.Ю.
від відповідача:не з'явився
від третьої особи:не з'явився
У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Єгаз" (в подальшому було змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 25 423,07 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" вказує, що Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" було виставлено позивачу рахунок-фактуру №3006202000076 від 30.06.2020 на суму 25 423,07 грн. з призначенням платежу - послуга з підтримки діяльності субрахунку UA-1, який Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" оплатило з підстав недопущення набуття ним статусу "переддефолтний".
Однак, позивач стверджує, що між сторонами відсутні договірні відносини щодо надання послуг з підтримки діяльності субрахунку UA-1 та такі послуги Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" не надавались, а тому вказані кошти підлягають поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набуті.
Крім того, у своїй позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, з якого вбачається, що позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 2 102,00 грн., а також очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 відкрито провадження у справі №910/12808/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; визначено сторонам строки для надання заяв по суті спору; призначено судове засідання на 29.09.2020.
25.09.2020 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що платіж у сумі 25 423,07 грн. внесений позивачем за наявності підстав, оскільки його сплата відповідає умовам Договору про врегулювання електричної енергії, а також правилам ринку, у зв'язку з чим такий платіж не є безпідставно набутими коштами.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 15.10.2020.
09.10.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" надійшла відповідь відзив, в якій позивач зазначає, що надання послуг з підтримки діяльності субрахунку UA-1 Договором про врегулювання електричної енергії та правилами ринку не передбачено, та такі витрати повинні компенсуватись за рахунок тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 відкладено судове засідання на 29.10.2020.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 залучено до участі справі Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; зобов'язано сторін направити залученій третій особі копії заяв по суті спору, а докази такого направлення надати суду; запропоновано залученій третій особі у строк протягом десяти днів з дня одержання ухвали суду надати письмові пояснення щодо заяв по суті спору, з доказами їх направлення іншим учасникам справи; відкладено судове засідання на 17.11.2020.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, надати пояснення по суті спору та відкладено судове засідання на 03.12.2020.
01.12.2020 через відділ діловодства суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшли пояснення, в яких третя особа зазначає, що Законом України "Про ринок електричної енергії" та правилами ринку передбачено, що предметом договору є купівля-продаж електричної енергії (як товару) та оплата платежів, а питання оплати будь-яких послуг з підтримки діяльності субрахунку UA-1 не передбачена діючими нормативно-правовими актами.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 відкладено судове засідання на 19.01.2021.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2021, враховуючи можливість мирного врегулювання спору, оголошено перерву в судовому засіданні до 28.01.2021; визнано явку третьої особи в наступне судове засідання не обов'язковою.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 відкладено судове засідання на 04.02.2021.
04.02.2021 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшла заява про закриття провадження у справі, у зв'язку зі сплатою позивачу коштів у розмірі 25 423,07 грн., на підтвердження чого надано платіжне доручення №1100 від 29.01.2021 на суму 25 423,07 грн.
У своїй заяві відповідач просить повернути позивачу з державного бюджету судовий збір, сплачений ним за подання позову у розмірі 2 102,00 грн.
В судове засідання 04.02.2021 з'явився представник позивача, який підтримав заяву відповідача про закриття провадження у справі та просив судовий збір сплачений за подання позову стягнути з відповідача.
Відповідач та третя особа не забезпечили явку своїх представників в судове засідання 04.02.2021, про місце, дату та час його проведення були повідомлені належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, суд приходить до висновку про можливість розпочати судове засідання у справі за відсутності представників Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Розглянувши заяву відповідача про закриття провадження у справі №910/12808/20, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Так, позовні вимоги у даній справі обґрунтовані тим, що оскільки між сторонами відсутні договірні відносини щодо надання послуг з підтримки діяльності субрахунку UA-1 та такі послуги Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" не надавались, то кошти сплачені на підставі виставлено позивачу рахунку-фактури №3006202000076 від 30.06.2020 на суму 25 423,07 грн. підлягають поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набуті.
Судом встановлено, що 29.01.2021 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" кошти у розмірі 25 423,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1100 від 29.01.2021 (призначення платежу: поверн. по скасов. рахунк. за посл. з підтримки діяльн. субрах. UA-1 (ПД №273430361 від 02.07.2020), зг. листа від 29.01.2021 №5408/01 в т.ч. ПДВ 20% - 4 237,18 грн.).
Таким чином, оскільки кошти, стягнення яких є предметом даного спору, сплачено Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" у повному обсязі, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
У частині 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні положення також викладені в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
З наведених приписів законодавства вбачається наявність юридичних колізій між п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 7 та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", а також між п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, яка випливає з розбіжностей врегулювання питання щодо повернення судового збору у разі закриття провадження з підстав відсутності предмету спору у випадку задоволення відповідачем вимог позивача після звернення до суду, однак до ухвалення рішення.
Варто відзначити, що задоволення відповідачем вимог позивача після звернення до суду, однак до ухвалення рішення, свідчить про фактичне визнання відповідачем позову, яке виявляється в активних діях відповідача спрямованих на припинення розгляду справи судом.
В той же час, приписи ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України та частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" прийняті пізніше ніж пункт 5 частини 1, частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір", а відтак суд вважає необхідним керуватись нормами, які прийняті пізніше, тобто ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.
Зі змісту ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що, по-перше, приписи п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" не мають безумовного характеру в частині повернення судового збору у повному обсязі у разі закриття провадження з інших підстав, ніж відмова від позову.
По-друге, вказані положення господарського процесуального закону та Закону України "Про судовий збір" встановлюють певні пільги щодо розміру судового збору, який підлягає сплаті до державного бюджету за розгляд господарським судом справи, у разі якщо сторонами реалізовано певні свої права, що в свою чергу має наслідком фактичне спрощення спору, завершення розгляду справи, скорочення термінів розгляду справи та економію процесуального часу учасників справи та суду.
Зокрема, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачають пільгові умови щодо сплати судового збору за реалізацію сторонами своїх прав (передбачених п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України) - на визнання відповідачем позову та на відмову позивача від позову у певний часовий проміжок - до початку розгляду справи по суті. У такому разі поверненню з державного бюджету підлягає 50% судового збору, який підлягав сплаті при поданні позову до суду, що в свою чергу має наслідком сплату на користь держави лише половини судового збору, від встановленого Законом України "Про судовий збір" розміру.
Відтак, очевидно, що відмова позивача від позову та/або визнання відповідачем позову після початку розгляду справи по суті не можуть мати наслідком повернення судового збору повністю, оскільки це суперечить духу та суті прийнятих у 2017 році змін в частині встановлення пільгових умов для оплати судового збору, оскільки порушення часового проміжку на реалізацію учасниками справи наведених прав має наслідком витрату учасниками справи та судом в більшому обсязі як часу, так і матеріальних та нематеріальних ресурсів для розгляду відповідного спору.
Частиною 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо:
1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;
2) відсутній предмет спору;
3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;
4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Здійснивши аналіз положень статті 7 Закону України "Про судовий збір" та ст.ст. 130, 231 Господарського процесуального кодексу України в їх сукупності, суд дійшов висновку, що дані положення законодавства підлягають застосуванню наступним чином.
На підставі п. 5) ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі закриття провадження у справі судовий збір повертається повністю у разі:
1. якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України);
2. якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу (п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про повернення з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, у разі:
1. закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору, який припинив своє існування після подання до суду позову, однак до початку розгляду справи по суті (фактичне задоволення позовних вимог відповідачем до початку розгляду справи по суті є за своєю суттю визнанням позову) (п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України);
2. якщо позивач до початку розгляду справи по суті відмовився від позову і відмову прийнято судом (п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України);
3. якщо після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (п. 5 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України);
4. якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом (п. 7 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий збір не повертається у разі закриття провадження у справі з підстав:
1. якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом після початку розгляду справи по суті (застереження у п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сукупно з ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України);
2. закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору, який припинив своє існування після початку розгляду справи по суті (фактичне задоволення позовних вимог відповідачем є за своєю суттю визнанням позову з після початку розгляду справи по суті) (п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України сукупно з ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України);
3. настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, законодавцем було передбачено можливість повернення 50% (а не всієї суми) судового збору у разі закриття провадження з підстав відсутності предмету спору у випадку задоволення відповідачем вимог позивача до початку розгляду справи по суті, у зв'язку з чим заява відповідача про повернення позивачу судового збору повністю не підлягає задоволенню.
Окрім того, частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що правом на подання клопотання про повернення судового збору наділена лише особа, яка його сплатила.
Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" у даному випадку не є належним суб'єктом звернення із клопотанням про повернення судового збору з державного бюджету, оскільки судовий збір було сплачено Товариством з обмеженою відповідальністю "Єгаз" (в подальшому було змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія").
В той же час, згідно ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Вказана норма, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, наділяє суд диспозитивним правом на власний розсуд покласти судовий збір на відповідну сторону в незалежності від наявності підстав для повернення (часткового) судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Розгляд даної справи по суті розпочався з відкриття першого судового засідання - 29.09.2020, а відповідачем сплачено заборгованість - 29.01.2021, що свідчить про визнання Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" позову через 4 місяці після початку розгляду справи по суті.
Таким чином, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а саме - у зв'язку з неповерненням позивачу коштів, які неправомірно були набуті відповідачем, що додатково встановлено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2417 від 11.12.2020, суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. підлягає покладенню на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" на підставі ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про судовий збір" та статтями 13, 74, 76-79, 129, 130, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Провадження у справі №910/12808/20 закрити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 32/2; ідентифікаційний код 38863790) судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
3. Ухвала відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання до 04.02.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (04.02.2021) та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.
Повний текст ухвали складено 08.02.2021.
Суддя Роман Володимирович Бойко