вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" лютого 2021 р. Справа№ 910/19506/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Пашкіної С.А.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Добрицька В.С.
учасники справи згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Підприємство Рисоіл Термінал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІК ПОРТ СЕРВІС"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2020
у справі №910/19506/20 (суддя Джарти В.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Зернятко"
про забезпечення позову
у справі №910/19506/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Зернятко"
до Agrostudio Group Limited
про розірвання контракту та зобов'язання повернути товар
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП Зернятко" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Agrostudio Group Limited про розірвання контракту № CN271020DPZ від 27.10.2020 та про зобов'язання повернути позивачу майно - кукурудза 3 клас, без ГМО, насипом, врожаю 2020 року, у кількості 3 654,1 тон.
Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "ДП Зернятко" до суду була подана заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд накласти арешт на майно - кукурудза 3 клас, без ГМО, насипом, врожаю 2020 року, у кількості 3 654,1 тон та заборонити будь-яким особам проводити дії з майном, направлені на перехід права власності на майно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі №910/19506/20 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Зернятко" про забезпечення позову.
Накладено арешт на майно - кукурудзу 3 клас, без ГМО, насипом, врожаю 2020 року, походження - Україна, у кількості 3 654,1 (три тисяч шістсот п'ятдесят чотири тисячі одна десята) метричних тон, право власності на яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ДП Зернятко" (15650, Чернігівська обл., Менський р-н, село Покровське, ВУЛИЦЯ СІВЕРСЬКА, будинок 56; ідентифікаційний код 32550727), що знаходиться на терміналі Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Підприємство Рисоіл Термінал" (68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, ВУЛИЦЯ КОРАБЕЛЬНА, будинок 4/1-Н; ідентифікаційний код 31786337) за адресою: 68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 28.
Заборонено будь-яким особам, у тому числі Товариству з обмеженою відповідальністю "Спільне Підприємство Рисоіл Термінал" (68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, ВУЛИЦЯ КОРАБЕЛЬНА, будинок 4/1-Н; ідентифікаційний код 31786337), яке здійснює зберігання майна - кукурудзи 3 клас, без ГМО, насипом, врожаю 2020 року, у кількості 3 654,1 метричних тон, Державному підприємству "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, ВУЛИЦЯ ПРАЦІ, будинок 6; ідентифікаційний код 01125672), Державній митній службі України (04119, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 11Г; ідентифікаційний код 43115923) та її територіальним органам, Товариству з обмеженою відповідальністю "НОВІК ПОРТ СЕРВІС" (68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, ВУЛИЦЯ КОРАБЕЛЬНА, будинок 4/1-Н; ідентифікаційний код 36201877), вчиняти будь-які дії з майном - кукурудза 3 клас, без ГМО, насипом, врожаю 2020 року, походження - Україна, у кількості 3 654,1 (три тисяч шістсот п'ятдесят чотири тисячі одна десята) метричних тон, які направлені на перехід права власності на майно, в тому числі, але не виключно, завантаження, розвантаження майна, проведення митного оформлення, оформлення товару на третіх осіб та будь-які інші дії, передачі іншому зберігачу, переміщення майна в інше місце тощо.
Не погодившись із винесеною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне Підприємство Рисоіл Термінал" як особа, яка не брала участь у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі №910/19506/20. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 14.12.2020 у справі №910/19506/20. Розглянути справу за участю представника ТОВ "СП Рисоіл Термінал".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Підприємство Рисоіл Термінал" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі №910/19506/20 задоволено, поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі №910/19506/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Підприємство Рисоіл Термінал", розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Підприємство Рисоіл Термінал" призначено на 04.02.2021.
Також, не погодившись із винесеною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВІК ПОРТ СЕРВІС" як особа, яка не брала участь у справі, подало апеляційну скаргу, у якій просило суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі №910/19506/20, ухвалу Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 14.12.2020 у справі №910/19506/20 скасувати, справу розглянути за участю представника ТОВ "НОВІК ПОРТ СЕРВІС".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІК ПОРТ СЕРВІС" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі №910/19506/20 задоволено, поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі №910/19506/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІК ПОРТ СЕРВІС", об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Підприємство Рисоіл Термінал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІК ПОРТ СЕРВІС", розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "НОВІК ПОРТ СЕРВІС" призначено на 04.02.2021.
В обґрунтування вимог апеляційних скарг заявники стверджують, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП Зернятко" не надало жодного належного, достовірного та допустимого доказу, який би обґрунтовано підтвердив припущення, що майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 розгляд справи призначений на 04.02.2021 вирішено здійснювати у режимі відеоконференції.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ДП Зернятко" до суду був поданий відзив на вищевказані апеляційні скарги, у якому позивач просив суд оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін з огляду на її законність та обґрунтованість.
В свою чергу відповідач - Agrostudio Group Limited також подав відзив на апеляційні скарги у якому просив суд оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а скарги - без задоволення.
Частиною 1 статті 232 ГПК України визначено, що судовими рішеннями є ухвали, рішення, постанови та судові накази.
Згідно з ч. 1 ст. 281 ГПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено заяву позивача про забезпечення позову. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Апелянти стверджують про відсутність необхідності вжиття заходів забезпечення позову, оскільки на їх думку позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів того, що майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Колегією суддів установлено, що звертаючись до місцевого господарського суду із позовом, ТОВ "ДП Зернятко" посилається на те, що на виконання умов Контракту № CN271020DPZ від 27.10.2020 позивач виконав свої зобов'язання належним чином - передав кукурудзу у кількості та належній якості, в строк та в погодженому місці, однак Agrostudio Group Limited виконав свої зобов'язання неналежним чином - сплатив за товар частково лише 405 000,00 доларів США замість 851 405,30 доларів США, що становить повну ціну переданого товару, що складає у процентному співвідношенні 47%. Позовні вимоги мотивовані тим, що у пункті 3.8 Контракту сторонами погоджено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до повної оплати товару. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту його повної оплати.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач є нерезидентом, юридична особа створена та здійснює свою діяльність за законодавством республіки Мальта.
Крім того позивач стверджує, що у відповідача відсутнє будь-яке майно на території України.
Також до позовної заяви додано залізничні накладні, з яких убачається, що відповідач не є кінцевим отримувачем товару за спірним договором і він має намір продати товар компанії RISOIL, вантаж призначений для вивезення водним транспортом до Швейцарії. Наведене, за твердженнями позивача, свідчить про існування між сторонами договірних відносин, що фактично стосується перепродажу товару, а відтак, якщо відповідач передасть товар третій особі, то повернення майна позивачу буде ускладнено.
Крім того, заявник стверджує, що з сайту в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 стало відомо, що Agrostudio Group Limited не виконує свої зобов'язання перед компанією RISOIL, а також перед іншими контрагентами у тому числі й перед позивачем. Крім того, компанія RISOIL має намір звертатись до суду до Agrostudio Group Limited, й у разі ухвалення рішення суду про стягнення з Agrostudio Group Limited коштів на користь третіх осіб, повернення майна може бути ускладненим.
Також позивач стверджує, що відповідач може розпорядитись майном, адже отримане по договору майно перебуває в терміналі в порту і проходить експортно-митні операції, доказом чого є лист митного брокера TOB «НОВІК ПОРТ СЕРВІС» № 1102-К 1231 від 02.11.2020 про те, що пакет документів, необхідний для митного оформлення вантажу «Кукурудза» у кількості 3 675,00 т відповідно до Контракту № CN271020DPZ від 27.10.2020, є достатнім. Крім того, відповідач у відповіді на претензію від 23.11.2020 зазначив, що оплату буде здійснено після завантаження кукурудзи на судно компанії RISOIL (Швейцарія). Тобто, відповідач вчиняє дії по підготовці товару до передачі третім особам. Тобто, процедура митного оформлення вантажу до експорту здійснюється поза контролем позивача.
Колегія суддів, дослідивши викладені вище обставини, ураховуючи той факт, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а також той факт, що на теперішній час триває митне оформлення спірного товару, вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборони будь-яким особам проводити дії з майном, направлені на перехід права власності на майно.
При цьому судом ураховано, що при вирішенні питання про забезпечення позову суду слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.,
Також колегія суддів погоджується з тим, що обраний заявником захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність достатніх правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ст. 269 ГПК України обов'язком суду апеляційної інстанції є перевірка законності та обґрунтованості прийнятого місцевим судом рішення у справі.
Відповідно до ст. 286 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність достатніх правових підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі №910/19506/20 про забезпечення позову.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів вважає безпідставними доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Підприємство Рисоіл Термінал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІК ПОРТ СЕРВІС", наведені у апеляційних скаргах стосовного порушення Господарським судом м. Києва норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Підприємство Рисоіл Термінал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІК ПОРТ СЕРВІС" на ухвалу Господарського суду міста м. Києва від 14.12.2020 у справі №910/19506/20 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста м. Києва від 14.12.2020 у справі №910/19506/20 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції у справі №910/19506/20 набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний ткст постанови підписано 09.02.2021.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді С.А. Пашкіна
С.І. Буравльов