вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" січня 2021 р. Справа№ 910/10957/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Тарасенко К.В.
Шаптали Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 21.01.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2020
у справі №910/10957/20 (головуючий суддя: Чебикіна С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані»
до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Таволга Торг»
Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Інжиніринг»
Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Групп»
Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернотрейдинг»
Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»
Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія»
Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська продовольча компанія»
Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяни Миколаївни
Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича
Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Роєнко Ірини Василівни
Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коваль Катерини Олександрівни
про визнання недійсними договорів та визнання протиправними і скасування рішень державних реєстраторів.
У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таволга Торг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Інжиніринг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Групп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернотрейдинг», Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована енергопостачальна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська продовольча компанія», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бондар Тетяни Миколаївни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Роєнко Ірини Василівни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коваль Катерини Олександрівни про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, іпотеки, а також визнання протиправними та скасування рішень держаних реєстраторів про реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, корпуси 1-6.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі №910/10957/20 за клопотанням позивача призначено у даній справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Зупинено провадження у справі № 910/10957/20 до отримання висновку експерта.
На вирішення судової експертизи, судом були поставлені питання щодо об'єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, корпуси 1-6, а саме:
Чим є кожен із об'єктів (реєстрація яких оскаржується):
- частиною нерухомого майна (будівлі та споруди) загальною площею 112 853,4 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 156523380000, якою саме складовою, та в якій частині?
- зруйнованим об'єктом нерухомого майна? Якщо так - який фактичний його стан?
- об'єктом нерухомого майна, зведеним без відповідних дозвільних документів? Якщо так - яких саме?
Чи розташований об'єкт на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:63:324:0004, за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5? Яке саме його розташування на вказаній земельній ділянці з графічним відображенням?
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» 25.11.2020 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі №910/10957/20 про призначення судової будівельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю Товариству з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, така ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №910/10957/20 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі №910/10957/20, справу призначено до розгляду на 21.01.2021.
У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ «Файненс Компані» проти задоволення скарги заперечило, мотивуючи тим, що доводи, викладені у апеляційній скарзі, не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на припущеннях відповідача, а ухвала місцевого суду від 18.11.2020 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з чим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду про призначення судової експертизи без змін.
Скаржником подано заперечення на відзив позивача.
У судове засідання 21.01.2021 з'явилися представники АТ «Перший Український міжнародний банк», ТОВ «Файненс Компані», ТОВ «Таволга Торг».
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Представник АТ «Перший Український міжнародний банк» у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, ухвалу місцевого суду від 18.11.2020 у справі №910/10957/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовити, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Представник ТОВ «Файненс Компані» заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, на підставі доводів, зазначених у відзиві на скаргу та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження залишити без змін.
Представник ТОВ «Таволга Торг» заперечив проти призначеної судом експертизи, апеляційну скаргу АТ «ПУМБ» підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту позовних вимог та клопотання про призначення експертизи, за договором про задоволення вимог іпотекодержателя між ТОВ «Централізована енергопостачальна компанія» (іпотекодавець) та ТОВ «Файненс Компані» (іпотекодержатель) від 12.02.2020 позивач набув право власності не нерухоме майно (будівлі і споруди) загальною площею 112 853,4 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 156523380000.
Вказаний об'єкт нерухомості розташований на земельній ділянці за кадастровим номером: 8000000000:63:324:0004, загальною площею 35,3864 га, яка знаходиться за цією ж адресою (надалі - земельна ділянка), що вбачається із самого договору.
Також 12.02.2020 ТОВ «Централізована енергопостачальна компанія» на підставі відповідної заяви відмовилось від користування земельною ділянкою за кадастровим номером: 8000000000:63:324:0004, загальною площею 35,3864 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5, та надало свою згоду на користування цією земельною ділянкою (на праві оренди) ТОВ «Файненс Компані» на будь-яких умовах у зв'язку з переходом до нього права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме на нерухоме майно (будівлі і споруди) загальною площею 112 853,4 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5.
Однак, як зазначає позивач, 04.04.2020 з Державного реєстру речових прав нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5, ТОВ «Файненс Компані» стало відомо про державну реєстрацію 13.02.2020 дев'яти інших об'єктів нерухомого майна невідомого походження за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, корпуси 1-6 (разом - об'єкти), на земельній ділянці на підставі однакових за змістом та по суті документів.
За ініціативою позивача було проведено аудит нерухомості ТОВ «Файненс Компані» за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5. У ході аудиту також було проведено перевірку та співставлення розташування об'єктів на земельній ділянці відносно об'єктів нерухомості позивача відповідно до даних технічних паспортів.
Позивач вказує, що за результатом проведеного аудиту було з'ясовано, що більша частина об'єктів є будівлями, які перейшли у власність ТОВ «Файненс Компані» за укладеним договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 12.02.2020. Тобто розташування та загальна площа більшості об'єктів відповідає характеристикам тих об'єктів нерухомості позивача, державна реєстрація права власності на які не оспорюється. Інша частина об'єктів є або фактично зруйнованими, або зведена без необхідних дозвільних документів.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відтак, для правильного вирішення справи необхідним є з'ясування обставин того, чи дійсно об'єкти, що зареєстровані та передані в іпотеку АТ «ПУМБ», насправді є частиною нерухомості позивача, або зруйнованими об'єктами нерухомості, або зведеними без дозвільних документів. Також необхідно дослідити, чи розташовані ці об'єкти на земельній ділянці позивача.
На переконання колегії суддів підтвердження або спростування цих обставин має прямий вплив на права та інтереси ТОВ «Файненс Компані». Адже у разі підтвердження того, що нова реєстрація об'єктів, які також передано (об'єкти) в іпотеку АТ «ПУМБ» фактично є частиною нерухомості позивача, вказане свідчитиме про порушення майнових прав ТОВ «Файненс Компані», як власника будівель на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:63:324:0004.
З'ясування вказаних обставин у відповідності до вимог ч. 1 ст. 99 ГПК України є однією із підстав для призначення та проведення судової експертизи у справі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Згідно зі ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Особливості проведення судових експертиз визначені Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Рекомендації), затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за №705/3145.
Згідно з п. 1.2.2. Розділу І Інструкції, до видів інженерно-технічних експертиз належить: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційна, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів.
Відповідно до п. 5.1. Глави 5 Розділу II Рекомендацій основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Позивачем були поставлені питання стосовно кожного із об'єктів:
Чим є об'єкт:
- частиною нерухомого майна (будівлі та споруди) загальною площею 112 853,4 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 156523380000, якою саме складовою, та в якій частині?
- зруйнованим об'єктом нерухомого майна? Якщо так - який фактичний його стан?
- об'єктом нерухомого майна, зведеним без відповідних дозвільних документів? Якщо так - яких саме?
Чи розташований об'єкт на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:63:324:0004, за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5? Яке саме його розташування на вказаній земельній ділянці з графічним відображенням?
Згідно з ч. 6 ст. 100 ГПК України у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.
Тобто для надання відповідей на поставлені запитання експерт також має право провести огляд об'єктів, щоб пересвідчитись у достовірності даних технічних паспортів та карти-плану, визначити технічний стан об'єктів. Також у розпорядженні експерта будуть наявні матеріали справи, в яких містяться технічні паспорти об'єктів та карта-план розташування нерухомого майна на земельній ділянці.
Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ «Права, обов'язки та відповідальність експерта» Інструкції експерт має право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи; 2) відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи; 3) у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), щодо уточнення поставлених експертові питань.
З викладених положень законодавства вбачається, що експерт має право уточнити запитання, які були йому поставлені, у разі виникнення будь-яких запитань. А тому, доводи скаржника про некоректність запитань, поставлених перед експертом, відхиляються судом апеляційної інстанції. Адже у будь-якому разі експерт наділений правом звернутись до суду щодо уточнення запитань.
Відповідно до ст. 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Оскільки, експертиза призначається у справі, в зв'язку необхідністю у спеціальних знаннях, то саме експерт, який має необхідні спеціальні знання, може визначити необхідні йому для проведення експертизи документи, в зв'язку з чим, у разі недостатності експерту документів, необхідних для проведення експертизи, вони будуть витребувані судом у сторін, на підставі відповідного клопотання експерта.
Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.
Оскільки, у суду відсутні спеціальні знання для встановлення зазначених обставин, а вказані обставини мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті, жодною зі сторін не було подано відповідного експертного висновку з вказаних питань, на переконання колегії суддів, місцевим господарським судом правомірно призначено у даній справі судову експертизу проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення заяви позивача про призначення судової експертизи у даній справі № 910/10957/20.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 про призначення у даній справі №910/10957/20 судової експертизи, прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі №910/10957/20 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі №910/10957/20 - залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/10957/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню згідно зі ст. 255, п.2 ч.1 ст.ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано 08.02.2021 (після виходу судді з відпустки).
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді К.В. Тарасенко
Є.Ю. Шаптала