вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" січня 2021 р. Справа№ 910/5766/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Іоннікової І.А.
Разіної Т.І.
при секретарі судового засідання: Горді В.В.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 13.01.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна»
на рішення Господарського суду міста Києва
від 02.09.2020 (повний текст складено 17.09.2020)
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва
від 23.09.2020 (повний текст складено 28.09.2020)
у справі №910/5766/20 (суддя - Спичак О.М)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна»
до Фізичної особи-підприємця Сезоненко Антона Юрійовича
про заміну товару неналежної якості
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог та заяви про ухвалення додаткового рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Сезоненко Антона Юрійовича про заміну товару неналежної якості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу №18-12-17 від 18.12.2017 в частині поставки товару, що відповідає вимогам стандартів якості та технічним умовам виробника.
07.09.2020 від відповідача до канцелярії суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, до якої додано докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.
1.2. короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі № 910/5766/20 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Рішення мотивоване тим, що виходячи зі змісту п.3.14 договору №18-12-17 від 18.12.2017, вимогу про заміну товару позивачем було заявлено з пропуском гарантійного строку, встановленого правочином.
А крім того, всупереч обов'язку доказування позивачем не представлено до матеріалів справи належних та допустимих доказів того, що відповідачем було поставлено товар з істотним порушенням вимог щодо якості товару, а саме обставин, що були виявлені недоліки, які не можна усунути, недоліки, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліки, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» на користь Фізичної особи-підприємця Сезоненко Антона Юрійовича витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.
Додаткове рішення мотивоване тим, що суд дійшов висновку, що нараховані витрати на професійну правничу допомогу відповідно до опису наданих послуг долученого до матеріалів заяви про ухвалення додаткового рішення є обґрунтованими, доведеними, документально підтвердженими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 у справі №910/5766/20 повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а судові витрати покласти на відповідача.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2020 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/5766/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 у справі №910/5766/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на 18.11.2020.
10.11.2020 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 12 000,00 грн.
18.11.2020 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючої судді Тарасенко К.В. на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 розгляд справи призначено на 09.12.2020.
Представники сторін у судове засідання 09.12.2020 з'явились.
У судовому засіданні 09.12.2020 було оголошено перерву до 13.01.2021.
У судове засідання 13.01.2021 представники сторін з'явились та надали пояснення по суті спору.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, та таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи.
Апелянт стверджує, що судом було неправильно обчислено строки на які розповсюджуються гарантійні зобов'язання. За твердженням позивача, враховуючи положення п. 3.13. Договору гарантійний строк почав обчислюватись з моменту поставки товару та становить 18 місяців, тобто з 04.01.2019 по 04.07.2020, а отже позивач своєчасно звернувся до відповідача з вимогами про заміну товару.
Крім того, позивач зазначає, що обладнання використовувалось позивачем для ремонту печі, яку було введено в експлуатацію в березні 2019 року і саме в березні 2020 було виявлено недоліки, які позивач визначає як на підставу позову, однак наголошує, що має застосовуватись саме 18 місячний гарантійний строк.
Апелянт вказує, що ним було надано належні та допустимі докази того, що у 18 з 66 нагрівальних елементів були виявлені недоліки, які свідчать про неналежну їх якість.
Щодо ухвалення додаткового рішення, позивач зазначає, що подані відповідачем докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу подані з грубим порушенням процесуального закону без обґрунтування, чому вони не могли бути подані до ухвалення рішення, а тому суд першої інстанції не мав їх враховувати.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що оскаржувані рішення прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, а підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Відповідач вказує, що разом з товаром позивачу було передано паспорт на товар, яким визначено гарантійний строк експлуатації - 12 місяців з дня введення товару в експлуатацію, та не більше 18-ти місяців від дня відвантаження (передачі) товару постачальником покупцю. Під датою введення товару в експлуатацію розуміють дату монтажу (установки) або підключення товару в залежності від того, яка подія мала місце раніше.
При цьому, на виконання договору підряду між позивачем та ТОВ «Новомосковський посуд» 21.01.2019 було підписано акт № 1 у відповідності до якого сторони підтвердили виконання робіт з капітального ремонту печі з використанням товару, який є предметом позову, а тому гарантійні зобов'язання припинились 21.01.2020, а не 04.07.2020, як зазначає позивач.
Щодо правомірності додаткового рішення відповідач вказує, що ним у передбаченому законом (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України) порядку в судовому засіданні 02.09.2020 зроблено заяву, що докази щодо розміру понесених судових витрат будуть подані протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення, а подані в подальшому докази є належними, допустимими та такими, що правомірно прийняті судом першої інстанції.
2.4. інші процесуальні дії у справі:
Представник позивача у судовому засіданні 13.01.2021 підтримав доводи апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення та додаткове рішення скасувати, прийняти нове рішення яким позов задовольнити, а судові витрати покласти на відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні 13.01.2021 надав пояснення по суті спору, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувані рішення залишити без змін, крім того, на стадії судових дебатів представником відповідача було заявлено, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції ним будуть подані протягом 5 днів з дати проголошення рішення.
Мотивувальна частина.
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини
18.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» (покупець) та Фізичною особою-підприємцем Сезоненко Антоном Юрійовичем (постачальник) було укладено договір №18-12-17, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товари згідно зі специфікаціями, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (надалі - Договір).
Згідно п.2.2 Договору якість та комплексність товару, що поставляється, повинна відповідати державним стандартам, технічним умовам виробника. Якість товару підтверджується сертифікатом (паспортом) якості та/або сертифікатом відповідності, засвідченому мокрою печаткою виробника та/або постачальника, який постачальник надає покупцю при поставці товару.
Відповідно до п.3.14 Договору постачальник гарантує, що товар відповідає вимогам стандартів та технічним умовам виробника. При поставці товару обов'язкова наявність документації, що підтверджує гарантійні зобов'язання на товар та їх термін. Гарантійний строк експлуатації товару повинен бути не менше 12 місяців з дня введення товару в експлуатацію, та не більше 18 місяців від дня відвантаження (передачі) товару постачальником покупцю. У разі якщо виробник надає гарантію на товар на більш тривалий строк, постачальник надає гарантію впродовж такого строку.
Загальна сума Договору зазначається в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п.4.1 Договору №18-12-17 від 18.12.2017р.).
Згідно п.9.1 Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2018р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.
У додатку №4 до Договору сторонами затверджено специфікацію, відповідно до змісту якої товаром є нагрівальні елементи термічної печі (1610 кВт) згідно технічного завдання покупця) у кількості 66 одиниць на суму 460 020 грн.
На виконання умов Договору Фізичною особою-підприємцем Сезоненко Антоном Юрійовичем було поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» прийнято товар, а саме нагрівальні елементи термічної печі (1610 кВт) у кількості 66 одиниць на суму 460 020 грн., про що складено та підписано видаткову накладну №РН-0000001 від 03.01.2019.
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
За поясненнями позивача, проти яких відповідач не заперечує, нагрівальні елементи термічної печі (1610 кВт), які було поставлено відповідачем, було встановлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна», як підрядником за договором підряду №358/18 від 18.10.2018, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Новомосковський посуд», на об'єкті замовника.
На підтвердження обставин встановлення нагрівальних елементів позивачем надано суду: акт №1 від 21.01.2019 приймання-передачі виконаних підрядних робіт, згідно якого підрядником виконані роботи з капітального ремонту печі СЕО-8,5-180 12/9,5 №5; акт №2 від 19.03.2019, згідно якого підрядником виконанні пуско-налагоджувальні роботи після капітального ремонту печі.
22.03.2020 комісією, у складі в тому числі, представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковський посуд» було складено акт, в якому вказано про встановлення обставин деформації нагрівальних елементів.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» звернулось до Фізичної особи-підприємця Сезоненко Антона Юрійовича з листом №314 від 24.03.2020, в якому просило здійснити заміну неякісних нагрівальних елементів у кількості 18 одиниць. У вказаному листі позивачем вказано, що піч, в якій були встановлені нагрівальні елементи, була здана в експлуатацію 19.01.2019 та працювала орієнтовно 4000 годин.
Відповідачем у відповіді на лист №314 від 24.03.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» вказано, що покупцем було заявлено вимогу про заміну товару після закінчення встановленого договором гарантійного строку. До того ж, у листі вказано, що постачальником встановлено, що згідно наданих покупцем фотоматеріалів товар змонтовано та здійснено експлуатацію з порушенням вимог до монтажу та експлуатації згідно паспорту на товар, який було надано покупцю при поставці товару.
Наразі, за твердженнями позивача, відповідачем було неправомірно відмовлено в задоволенні вимог позивача про заміну нагрівальних елементів у кількості 18 одиниць, які були поставлені з порушенням вимог щодо якості. Означені обставини і стали підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.
При цьому, відповідно до п.3.14 Договору постачальник гарантує, що товар відповідає вимогам стандартів та технічним умовам виробника. При поставці товару обов'язкова наявність документації, що підтверджує гарантійні зобов'язання на товар та їх термін. Гарантійний строк експлуатації товару повинен бути не менше 12 місяців з дня введення товару в експлуатацію, та не більше 18 місяців від дня відвантаження (передачі) товару постачальником покупцю. У разі якщо виробник надає гарантію на товар на більш тривалий строк, постачальник надає гарантію впродовж такого строку.
При цьому, разом з товаром позивачу було передано паспорт на товар, яким визначено гарантійний строк експлуатації - 12 місяців з дня введення товару в експлуатацію, та не більше 18-ти місяців від дня відвантаження (передачі) товару постачальником покупцю. Під датою введення товару в експлуатацію розуміють дату монтажу (установки) або підключення товару в залежності від того, яка подія мала місце раніше.
Водночас, позивач сам у своєму листі вих. № 314 від 24.03.2020 (додаток до позовної заяви т. 1 а.с. 24) визнає, що піч була здана в експлуатацію 19.01.2019, і орієнтовно пропрацювала 4 000 годин, що становить понад 160 діб за умови безперервної роботи.
При цьому матеріали справи містять лист представника компанії виробника нагрівальних елементів з перекладом на українську мову (т. 1 а.с. 101-104), а матеріали справи містять зображення монтажу нагрівальних елементів з пояснювальною запискою до них (т. 1 а.с. 73-79) з яких, в сукупності, вбачається, що спіралі не були належним чином закріплені при монтажі та використовувались в агресивному хімічному середовищі, що могло призвести до виходу обладнання з ладу.
Так, зокрема, в п.5.4. та п. 5.5. паспорта на нагрівальний елемент, який позивач долучив до позовної заяви вбачається, що « 5.4. Керамічні трубки, на які монтуються нагрівальні елементи, мають бути надійно закріплено, вони не мають деформуватись та переміщуватись при експлуатації у всьому температурному інтервалі роботи печі. 5.5. Нагрівальні елементи у вигляді спіралей в процесі нагрівання/охолодження та в процесі експлуатації езначно деформуються тому вони мають бути закріплені на керамічних трубках механічним способом (спеціальні скоби, спеціальний термостійкий клей або іншим способом рекомендованим постачальником).
Крім того, в пункті 6.4. паспорта зазначено, що виділення в пічну атмосферу продуктів згоряння, розкладу, сушки та інше в процесі експлуатації суттєво впливає на строк служби нагрівальних елементів. Виділення в пічну атмосферу газоподібних речовин (водяна пара та інші агресивні хімічні сполуки) що призводять до корозії (звичайної та хімічної) нагрівальних елементів недопустимі. Для запобігання впливу пічної атмосфери на нагрівальні елементи слід застосовувати конструкторські та технологічні рішення для повного видалення агресивних сполук з камери печі.
Таким чином, колегія суддів дійшла наступних висновків: При монтажі та експлуатації нагрівальних елементів не було дотримано технічних вимог до експлуатації обладнання. А також, що Договором передбачено гарантійний строк не менше 12 місяців з дати введення в експлуатацію, при цьому паспортом на обладнання передбачено гарантійний строк експлуатації саме 12 місяців з дати введення товару в експлуатацію, а позивач у поданих ним же документах до позовної заяви визнає, що обладнання було введено в експлуатацію 19.01.2019, а з вимогами щодо якості товару позивач звернувся листом від 24.03.2020 тобто через 14 місяців з дати введення в експлуатацію.
З огляду на обставини справи та наявні в ній докази, кожна з наведених обставин є достатньою та самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
А тому суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що виходячи зі змісту п.3.14 Договору вимогу про заміну товару позивачем було заявлено з пропуском гарантійного строку, встановленого правочином.
Щодо підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу та прийняття додаткового, колегія суддів зазначає наступне.
Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем представлено до матеріалів справи: договір № 19/05-20 від 19.05.2020 про надання правової допомоги, укладений з Адвокатським об'єднанням «Бітраж»; додаткову угоду № 1 до договору № 19/05-20 про надання правової допомоги від 19.05.2020; акт про надання правової допомоги згідно з додатковою угодою № 1 від 19.05.2020 до договору № 19/05-20 про надання правової допомоги від 19.05.2020; ордер серії КВ №797386; платіжне доручення №45 від 03.09.2020 на суму 15 000 грн; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Книшовим І.Г., з метою представництва інтересів відповідача по справі № 910/5766/20.
Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору № 19/05-20 про надання правової допомоги від 19.05.2020 підписаної між Фізичною особою-підприємцем Сизоненком Антоном Юрійовичем та Адвокатським об'єднанням «БІТРАЖ» в особі керуючого партнера Книшова І.Г., сторони домовились, що в рамках правової допомоги, щодо представництва інтересів клієнта у Господарському суді м. Києва у справі № 910/5766/20, Адвокатське об'єднання «БІТРАЖ» здійснює наступні заходи: а) ознайомлення з матеріалами справи; б) підготовка та подання заяв по суті справи; в) підготовка та подання заяв з процесуальних питань; г) участь у судових засіданнях по справі.
Крім того, відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 до договору № 19/05-20 про надання правової допомоги від 19.05.2020, сторони домовились, що вартість правової допомоги становить 15 000,00 грн. Оплата послуг Клієнтом здійснюється не пізніше трьох днів з дня винесення рішення суду по справі.
Як вбачається з акту про надання правової допомоги згідно з додатковою угодою № 1 від 19.05.2020 до договору № 19/05-20 про надання правової допомоги від 19.05.2020 правова допомога надана якісно, у повному обсязі і в термін, що відповідає умовам договору. Сторони претензій одна до одної не мають.
Згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Книшовим І.Г., з метою представництва інтересів відповідача по справі № 910/5766/20, були надані такі послуги: 1) 27.05.2020 підготовка та подання до суду заяви про ознайомлення із матеріалами справи, 1 год. - 1000 грн; 2) 01.06.2020 ознайомлення з матеріалами справи по суті, 2 год. - 2000 грн; 3) 10.06.2020 підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву, 3 год. -3000 грн; 4) 10.06.2020 участь в судовому засіданні, 1,5 год. - 1500 грн; 5) 01.07.2020 участь в судовому засіданні, 1,5 год. - 1500 грн; 6) 13.07.2020 підготовка та подання до суду клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи, 1 год. - 1000 грн; 7) 13.07.2020 підготовка та подання до суду заперечення на відповідь на відзив, 1 год. - 1000 грн; 8) 21.07.2020 участь в судовому засіданні, 1,5 год. - 1500 грн; 9) 02.09.2020 участь в судовому засіданні, 1,5 год. - 1500 грн; 10) 04.09.2020 підготовка та подання до суду заяви про ухвалення додаткового рішення (про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу), 1 год. - 1000 грн.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Дослідивши заперечення позивача проти задоволення вимог відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що послуги надавались, розмір оплати визначений Додатковою угодою № 1 у формі гонорару без врахування кількості годин, які фактично витратив або мав витратити адвокат. При цьому, колегія суддів враховує, що гонорар адвоката не є надмірно великим з урахуванням складеності справи та обсягу наданих послуг, а незгода позивача з детальним описом робіт з зазначенням витраченого часу та вартості години роботи, не спростовує наведених вище висновків про обґрунтованість заявлених до стягнення 15 000,00 грн за послуги адвоката надані в період розгляду спору судом першої інстанції.
Крім того, колегія суддів відхиляє посилання апелянта про порушення відповідачем норм процесуального законодавства щодо часу надання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу з огляду на те, що тільки після завершення розгляду справи можна остаточно визначити обсяг робіт наданих для забезпечення представництва адвокатом в суді, а умови договору між відповідачем та адвокатським об'єднанням передбачали оплату протягом 3 днів з дати прийняття рішення і за надані послуги адвокату було сплачено на наступний день після прийняття рішення, а тому відповідні докази не могли бути подані до прийняття рішення, а можливість подати такі докази вже після прийняття рішення передбачена нормами чинного законодавства.
3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду
Порушенням права є такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено порушення його прав та охоронюваних інтересів у зв'язку з відмовою відповідача здійснити заміну частини поставленого обладнання.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
За результатами розгляду справи колегією суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову та про наявність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи зі змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч.1 ст.673 Цивільного кодексу України).
За приписами ст.675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
У ч.1 ст.676 Цивільного кодексу України вказано, що гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.
За приписами ст.678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Через недотримання норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за змістом частини 5 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зі змісту пункту 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав. Між тим, суд дослідив додані до заяви про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу докази (акт приймання - передачі наданих послуг № 3 та детальний опис виконаних робіт) та не встановив недотримання позивачем (його представником) вимог частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результата її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Стороною в договорі про надання правової допомоги є Адвокатське бюро. Адвокатське бюро зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу
Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів відхиляє посилання позивача на те, що гарантійний строк почав обчислюватись з моменту поставки товару та становить 18 місяців, тобто з 04.01.2019 по 04.07.2020, а отже позивач своєчасно звернувся до відповідача з вимогами про заміну товару, оскільки договором передбачені граничні строки гарантії (не менше 12 місяців з моменту введення в експлуатацію та не більше 18 місяців з дати поставки), в свою чергу гарантійні строки та порядок їх обчислення, а також умови експлуатації і монтажу визначені в паспорті на нагрівальний елемент, і з огляду на наявні у справі докази, на момент звернення позивача з вимогою до відповідача, строк гарантії сплинув, а умови експлуатації не відповідали паспортним.
Колегія суддів також відхиляє заперечення позивача щодо додаткового рішення, з огляду на те, що вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу були заявлені з дотриманням норм чинного законодавства, їх розмір є доведеним, співмірним до складності справи, обсягу наданих послуг та розумним.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувані рішення суду та додаткове рішення прийняті у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав їх скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 у справі №910/5766/20 підлягають залишенню без змін.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 у справі №910/5766/20 задоволенню не підлягає.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 у справі №910/5766/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 у справі №910/5766/20 залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна».
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 08.02.2021.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді І.А. Іоннікова
Т.І. Разіна