Постанова від 27.01.2021 по справі 926/1678/14

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2021 р. Справа №926/1678/14

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Дубник О.П.

суддів Зварич О.В

Матущак О.І.

за участі секретаря судового засідання Гулик Н.Г.

розглянув матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця», б/н від 10.03.2020 (вх.№ апеляційного суду 01-05/1215/20 від 27.03.2020)

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 21 лютого 2020 року (суддя Проскурняк О.Г., повний текст ухвали складено 25.02.2020, м. Чернівці) на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області

у справі №926/1678/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Харків

до відповідача Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Чернівці

про стягнення заборгованості 1 146 154,03 грн.

за участю представників:

від позивача (стягувача) (в режимі відеоконференції): Жиленко Х.О. - адвокат (довіреність №НМК 241974 від 12.10.2020);

від відповідача (боржника): не з'явився (належним чином повідомлений);

від органу ДВС: не з'явився (належним чином повідомлений).

1. Розгляд справи

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст. ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

Судове засідання фіксувалось технічними засобами згідно ст. 222 ГПК України та відбувалось в режимі відеоконференції відповідно до ст.197 ГПК України.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2020 вказана справа розподілена колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Дубник О.П., суддів Зварич О.В. та Хабіб М.І.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.04.2020, у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Дубник О.П., суддів Зварич О.В. та Хабіб М.І., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та застосовано принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до практики Європейського суду з прав людини з врахуванням запровадження урядом держави Україна карантинних заходів по подоланню COVID-19.

Причини відкладення судових засідань викладено в ухвалах суду .

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.10.2020, у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Дубник О.П., суддів Зварич О.В. та Хабіб М.І., зупинено апеляційне провадження у справі № 926/1678/14 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду справи № 910/12809/19.

В подальшому, відповідно до розпорядження керівника апарату №576 від 02.12.2020, у зв'язку із звільненням у відставку судді - члена колегії Хабіб М.І. проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2020 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Дубник О.П., суддів Зварич О.В. та Матущак О.І.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2020, у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Дубник О.П., суддів Зварич О.В. та Матущак О.І., поновлено апеляційне провадження у справі № 926/1678/14, розгляд справи призначено на 27.01.2021.

В судове засідання 27.01.2021, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів з використанням програмного забезпечення «EasyCon» з'явився представник стягувача, надала пояснення по суті апеляційної скарги.

Належним чином повідомлені про розгляд справи боржник та представник органу ДВС в судове засідання не з'явилися. Боржник повідомлявся про судове засідання засобами поштовими зв'язку, ухвалу про поновлення апеляційного провадження та призначення справи на 27.01.2021 останнім отримано 16.12.2021, про що в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомлявся про розгляд справи на офіційну електронну адресу, яка зазначена на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що боржник та орган ДВС, належним чином повідомлялися про розгляд справи, а відтак колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності.

3. Короткий зміст скарги.

Акціонерне товариство «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» 27.01.2020 звернулося до Господарського суду Чернівецької області із скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (а.с. 1-22, т. 3), в якій просить:

1) визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області щодо повернення виконавчих документів стягувачу в рамках виконавчого провадження ВП № 49839900 та ВП 49839636;

2) зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.12.2019 ВП № 49839900 та поновити виконавче провадження по стягненню боргу на користь акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця за наказом Господарського суду Чернівецької області від 08.12.2015 у справі № 926/1678/14 та вжити всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів для стягнення боргу;

3) зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.12.2019 ВП № 49839636 та поновити виконавче провадження по стягненню боргу на користь акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця за наказом Господарського суду Чернівецької області від 08.12.2015 у справі № 926/1678/14 та вжити всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів для стягнення боргу.

В обґрунтування скарги стягувач зазначає, що 21.01.2020 на адресу АТ «Укрзалізниця» надійшли дві постанови від 22.12.2019 про повернення стягувачу виконавчих документів та оригіналів наказів у виконавчих провадженнях ВП №49839900 та ВП №49839636 про примусове виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.11.2015 у даній справі (а.с. 232-233, т. 1).

Підставою для повернення виконавчих документів зазначено те, що 20.10.2019 набрав чинності Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». Згідно пункту 3 прикінцевих та перехідних положень цього закону забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Старшим державним виконавцем Самокіщуком М.Ю. зазначено в постановах, що до вказаного переліку включено боржника, а тому вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заборонено законом, у зв'язку з чим виконавчі провадження підлягають поверненню стягувачу разом з виконавчими листами.

Скаржник звертає увагу суду на те, що на день набрання чинності Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», Дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор» ПАТ ДАК «Автомобільні дороги України» не був включений до переліку згідно додатку 2, затвердженому Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації від 02.10.2019 №145-ІХ.

Скаржник вважає, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Самокіщуком М.Ю. невірно застосовано пункт 3 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», а саме щодо застосування заборони вчиняти виконавчі дії.

А тому, на переконання скаржника, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Самокіщук М.Ю. своїми діями порушив законні права та законні інтереси АТ «Укрзалізниця», що в свою чергу призводить до нанесення збитків підприємству державного сектору економіки.

4. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.02.2020 у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області відмовлено (а.с. 143-144, т. 3).

При прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31963989) є правонаступником Чернівецького обласного об'єднання державних дорожніх підприємств та Чернівецького обласного виробничого управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних шляхів «Облавтодор» (код 03452843), на який поширюється дія Закону України № 145 від 02.10.2019 «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» та стосовно якого заборонено вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно частини 9 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що за наявної законодавчої заборони з 20 жовтня 2019 року й протягом наступних трьох років, здійснювати виконавчі дії щодо стягнення грошових коштів з боржника у цій справі, є неправомірним. Щодо заперечень стягувача з посиланням на відсутність підтвердження правонаступництва, суд першої інстанції вважає безпідставним, з огляду на вищевикладені обставини.

Таким чином, за наслідками розгляду скарги судом першої інстанції встановлено, що оскаржувані дії державного виконавця, стосовно винесення постанови про повернення виконавчого документа від 22 грудня 2019 року в межах виконавчого провадження ВП № 49839636 та постанови про повернення виконавчого документа від 22 грудня 2019 року в межах виконавчого провадження ВП № 49839900 були прийняті відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги.

5. Короткий зміст вимог апеляційних скарг та аргументи сторін у справі.

5.1. Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 21.02.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким скаргу стягувача на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області задоволити. Апелянт оскаржувану ухвалу суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою, прийнятою на підставі неправильно встановлених обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів та при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з порушенням норм процесуального права (а.с. 178-184, т. 3).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, зокрема, що висновок суду першої інстанції про те, що Дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31963989) є правонаступником Чернівецького обласного об'єднання державних дорожніх підприємств та Чернівецького обласного виробничого управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних шляхів «Облавтодор» (код ЄДРПОУ 03452843), на який поширюється дія Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність , Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02.10.2019 № 145- ІХ та стосовно якого заборонено вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи та доказам, наданих позивачем.

Апелянт зазначає, що накази про примусове виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.11.2015 у справі 926/1678/14 видано на боржника Державне підприємство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31963989), а не на Чернівецьке обласне виробниче управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних шляхів «Облавтодор» (код ЄДРПОУ 03452843). Чернівецьке обласне виробниче управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних шляхів «Облавтодор» (код ЄДРПОУ 03452843) зобов'язань перед регіональною філією «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» не має. Апелянт зазначає, що в наданих відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області документах відсутні докази про включення Державного підприємства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31963989) до «Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», затвердженого Законом України від 07.07.1999 №847-ХІV, як повного правонаступника Чернівецького обласного виробничого управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних доріг «Облавтодор» (код ЄДРПОУ 03452843).

Таким чином, на переконання апелянта, Державне підприємство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31963989) не входить до «Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», затвердженого Законом України від 07.07.1999 №847-ХІV, та на нього не розповсюджується дія Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність , Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02.10.2019 № 145- ІХ.

А тому, як стверджує апелянт, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області не мав правових підстав для винесення постанов про закриття виконавчих проваджень №49839900 та № 49836936, тому дані постанови підлягають скасуванню, а виконавчі провадження поновленню.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу від 21.02.2020 по справі №926/1678/14 з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: Цивільного кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02.10.2019 №145-ІХ, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 07.07.1999 №847-ХІV.

Крім того, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги вимог ч. 9 ст. 80 ГПК України при прийнятті письмових пояснень відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області з додатками, які не були надіслані скаржнику.

Також, як стверджує апелянт, обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції оцінював докази, надані відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, які не мають відношення до суті справи, наданих останнім з порушенням процесуального законодавства.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено принцип рівності сторін, оскільки судом не наведено правового обґрунтування відхилення доводів та доказів позивача.

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області та боржник не скористалися своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу.

6. Обставини справи.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25.11.2015 у справі № 926/1678/14 частково задоволено позов Державного підприємства «Південна залізниця» до відповідача Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та вирішено спонукати відповідача до виконання мирової угоди від 07.06.2013, затвердженої ухвалою господарського суду Чернівецької області від 07.06.2013у справі 9/203. Крім того, стягнуто з відповідача на користь позивача 19 619,17 грн. трьох відсотків річних, 105 534,83 грн. інфляційних, 3 721,06 грн. судового збору (а.с.232-233, т.1).

08.12.2015 Господарським судом Чернівецької області видано два накази про примусове виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.11.2015 у справі № 926/1678/14, яке набрало законної сили 08.12.2015 (а.с.237-238, т.1).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 14.01.2016 відкрито виконавче провадження ВП № 49839636 по виконанню наказу Господарського суду Чернівецької області № 926/1678/14, виданого 08.12.2015 (а.с.38, т.3).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 16.01.2016 відкрито виконавче провадження ВП № 49839900 по виконанню наказу Господарського суду Чернівецької області № 926/1678/14, виданого 08.12.2015 (а.с.43, т.3).

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29.01.2016 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» про заміну сторони виконавчого провадження та замінено позивача (стягувача) у справі №926/1678/14 - Державне підприємство «Південна залізниця» на правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (а.с.23, т.2).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 22.12.2019 по виконавчому провадженню ВП № 49839636 повернуто виконавчий документ стягувачу (а.с.42, т.3).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 22.12.2019 по виконавчому провадженню ВП № 49839900 повернуто виконавчий документ стягувачу (а.с47, т.3).

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України № 121 від 28.03.2000 Чернівецьке обласне виробниче управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних шляхів «Облавтодор» реорганізовано, шляхом перетворення у самостійні державні підприємства та створено Чернівецьке обласне об'єднання державних дорожніх підприємств, у зв'язку з чим ліквідовано Чернівецьке обласне виробниче управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних шляхів «Облавтодор» (а.с.48-54, т.3).

Згідно з п. 6.2. наказу Міністерства транспорту України № 121 від 28.03.2000, вирішено передати адміністративні приміщення на баланс новостворених адміністрацій автомобільних доріг та об'єднань державних підприємств для забезпечення їх життєдіяльності.

Відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України № 156 від 09.04.2002 утворено Дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на базі реорганізованого Чернівецького обласного об'єднання державних дорожніх підприємств (а.с.55-58, т.3).

Пунктами 2.3., 2.4. наказу Державної служби автомобільних доріг України № 156 від 09.04.2002, Дочірньому підприємству «Чернівецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» передано частину майна і коштів компанії на праві оперативного управління; визначено, дочірнє підприємство правонаступником зобов'язань та договорів ліквідованих обласних об'єднань та реорганізованих дорожніх державних підприємств.

7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із п.25 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Перевіривши матеріали оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази стосовно фактів, наведених апелянтом, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту Рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 у справі №1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2019 від 15.05.2019 у справі №3-368/2018(5259/18) Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов'язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.

Також у зазначеному рішенні Конституційний Суд України наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

20.10.2019 набрав чинності Закон №145-ІХ від 02.10.2019 Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №145-ІХ заборонено вчиняти виконавчі дії щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Системний аналіз змісту даної норми разом з іншими заборонами та мораторіями на звернення стягнення на майно боржників - державних підприємств, встановленими на момент прийняття Закону №145-ІХ, свідчить про їх спрямування на необхідність збереження об'єктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", у зв'язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур.

Винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Тобто, зазначеною нормою Закону №145-ІХ передбачено з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема грошові кошти і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, що узгоджується з положеннями чинного законодавства України, а також відповідає меті та суті Закону №145-ІХ.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/12809/19.

Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/12809/19 дійшла висновку про можливість стягнення грошових коштів з підприємства, що відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №145-ІХ включено до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31963989) є правонаступником Чернівецького обласного об'єднання державних дорожніх підприємств та Чернівецького обласного виробничого управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних шляхів «Облавтодор» (код ЄДРПОУ 03452843).

Чернівецьке обласне виробниче управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних шляхів Облавтодор (м. Чернівці, вул. Головна, 205, код 03452843) включено в Додаток № 1до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 7 липня 1999 року № 847-XIV.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України № 121 від 28 березня 2000 року Чернівецьке обласне виробниче управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних шляхів реорганізовано, шляхом перетворення у самостійні державні підприємства та створено Чернівецьке обласне об'єднання державних дорожніх підприємств, у зв'язку з чим ліквідовано Чернівецьке обласне виробниче управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних шляхів Облавтодор.

Пунктом 6.2. цього наказу вирішено передати адміністративні приміщення на баланс новостворених адміністрацій автомобільних доріг та об'єднань державних підприємств для забезпечення їх життєдіяльності.

В подальшому, 09 квітня 2002 року, згідно з наказом Державної служби автомобільних доріг України № 156 утворено Дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на базі реорганізованого Чернівецького обласного об'єднання державних дорожніх підприємств.

Згідно з пунктами 2.3., 2.4. вказаного наказу, Дочірньому підприємству «Чернівецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» передано частину майна і коштів компанії на праві оперативного управління; визначено, що дочірнє підприємство є правонаступником зобов'язань та договорів ліквідованих обласних об'єднань та реорганізованих дорожніх державних підприємств.

Однак, з врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що на Дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31963989), в частині стягнення коштів за виконавчими документами у виконавчих провадженнях ВП №49839636 та ВП №49839900, поширюється дія Закону України № 145-ІХ від 02.10.2019 «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» та стосовно якого заборонено вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій, а детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішення, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню.

Відповідно, пункти 4 та 5 розділу ІІІ згаданої Інструкції регламентують дії державного виконавця, які передують відкриттю виконавчого провадження, а саме:

- виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа;

- у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; боржника визнано банкрутом; Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; юридичну особу - боржника припинено; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Колегію суддів не встановлено підстав для повернення виконавчого документу стягувачу, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень.

Щодо тверджень апелянта про порушення місцевим судом норм процесуального права, то такі в ході апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження, оскільки суд першої інстанції двічі відкладав судові засідання - на 12 та 21.02.2020. Також цим судом досліджено, що стягувач отримав документи 17.02.20.

А тому, з огляду на наведені норми права, колегія суддів вважає, що скарга Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області слід задоволити частково та визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області щодо винесення постанов від 22.12.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчих провадженнях ВП №49839636, ВП №49839900, скасувати постанови від 22.12.2019 про повернення виконавчих документів стягувачу у виконавчих провадженнях ВП №49839636 та ВП №49839900, а в решті вимог скарги слід відмовити.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 21.02.2020 справі №926/1678/14 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким скаргу задоволити частково.

8. Судові витрати

З огляду на те, що суд задоволив апеляційну скаргу, судові витрати пов'язані з її розглядом у суді апеляційної інстанції покладаються на Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області згідно вимог ст.ст. 129, 344 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 129, 255, 269, 271, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 21 лютого 2020 року у справі №926/1678/14 задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 21 лютого 2020 року у справі №926/1678/14 скасувати частково і прийняти нове рішення, яким скаргу задоволити частково.

3. Визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області щодо винесення постанови від 22.12.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП №49839636 та скасувати постанову від 22.12.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП №49839636.

4. Визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області щодо винесення постанови від 22.12.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП №49839900 та скасувати постанову від 22.12.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП №49839900.

5. В решті скарги відмовити.

6. Стягнути з відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (58010, м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, код ЄДРПОУ 02894548) на користь Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» (61052, м. Харків, вул. Є.Котляра, 7, код ЄДРПОУ 40081216) 2102,00 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено 05.02.2020.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.П.Дубник

Судді О.В.Зварич

О.І.Матущак

Попередній документ
94726074
Наступний документ
94726076
Інформація про рішення:
№ рішення: 94726075
№ справи: 926/1678/14
Дата рішення: 27.01.2021
Дата публікації: 10.02.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Західний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (25.11.2015)
Дата надходження: 05.10.2015
Предмет позову: про стягнення заборгованості - 1 146 154,03 грн
Розклад засідань:
12.02.2020 10:30 Господарський суд Чернівецької області
21.02.2020 11:00 Господарський суд Чернівецької області
03.06.2020 11:00 Західний апеляційний господарський суд
21.07.2020 12:00 Західний апеляційний господарський суд
26.08.2020 16:00 Західний апеляційний господарський суд
15.10.2020 14:00 Західний апеляційний господарський суд
27.01.2021 14:00 Західний апеляційний господарський суд