79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" січня 2021 р. Справа №907/553/16
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Минди Василя Юрійовича б/н від 20.11.2018 (вх. ЗАГС 01-05/1238/18 від 22.11.2018)
на рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2018 (суддя Мазовіта А.Б., повний текст винесено та підписано 26.10.2018)
у справі № 907/553/16
за позовом Фізичної особи-підприємця Минди Василя Юрійовича, смт. Чинадієво, Закарпатська область
до відповідача Приватного підприємства "Інтеграл Інвестиції", м.Львів
про визнання припиненими договорів іпотеки.
за участю представників: не з'явились
Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.10.2018 у справі №907/553/16 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду фізична особа-підприємець Минда В.Ю. звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, поновити строк на апеляційне оскарження рішення, постановити рішення, яким скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2018 у справі № 907/553/16 та задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2018 справу № 907/553/16 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желіка М.Б., суддів Галушко Н.А., Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 Фізичній особі-підприємцю Минді Василю Юрійовичу поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2018 у справі № 907/553/16, відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 12.12.2018.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 зупинено провадження з розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Минди Василя Юрійовича б/н від 20.11.2018 (вх. ЗАГС 01-05/1238/18 від 22.11.2018) на рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2018 у справі №907/553/16 до моменту набрання законної сили рішенням у справі №303/8025/18, що розглядається Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області про визнання громадянина ОСОБА_2 недієздатним та встановлення над ним опіки.
Як було встановлено Західним апеляційним господарським судом з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.10.2020 у справі №303/8025/18 заяву про визнання громадянина недієздатним залишено без розгляду.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 поновлено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 27.01.2021.
26.01.2021 на адресу суду від ПП «Інтеграл Інвестиції» в особі представника адвоката Медика О.І. надійшла заява, у якій зазначено, що позиція відповідача, викладена у відзиві на апеляційну скаргу є незмінною, вимоги апеляційної скарги відповідач заперечує повністю, представник відповідача бажає взяти особисту участь у розгляді апеляційної скарги та просить відкласти розгляд справи у зв'язку з участю представника апелянта адвоката Медика О.І. в аукціоні в смт.Млинів Рівненської області в якості представника ФОП Войтюка В.В. Вказане клопотання підписане адвокатом О.Медиком, до клопотання додано незасвідчені копії листа Млинівського районного споживчого товариства №1 від 04.01.2021, адресованого ФОП Войтюку В.В. та довіреності, виданої ФОП Войтюком В.В. Медику О.І. на
В судове засідання 27.01.2021 сторони не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що явка учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов'язковою, учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, відповідач скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін за наявними матеріалами.
Щодо клопотання про відкладення розляду справи, подане адвокатом О.І.Медиком як представником відповідача, колегія суддів дійшла висновку про залишення вказаного клопотання без розгляду на підставі ч.9 ст.60 та ч.4 ст. 170 ГПК України, у звязку з тим, що до клопотання не додано жодних документів, які підтверджують повноваження адвоката Медика О.І. представляти інтереси ПП «Інтеграл Інвестиції». Матеріали справи містять копію довіреності від 03.12.2018, виданої адвокату Медику О.І. на представництво інтересів ПП «Інтеграл Інвестиції», однак, строк дії довіреності закінчився 31.12.2019. Інших документів, які підтверджують повноваження адвоката Медика О.І. як представника відповідача матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне.
11.04.2018 на розгляд Господарського суду Закарпатської області в межах розгляду справи №907/553/16 про банкрутство фізичної особи-підприємця Минди Василя Юрійовича, смт. Чинадієво, Закарпатська область надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Минди Василя Юрійовича, смт. Чинадієво, Закарпатська область до Приватного підприємства «Інтеграл Інвестиції», м. Львів про визнання припиненими договорів іпотеки.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.05.2018 роз'єднано вимоги та виділено заяву фізичної особи-підприємця Минди Василя Юрійовича до Приватного підприємства «Інтеграл Інвестиції» про визнання припиненими договорів іпотеки в самостійне позовне провадження, прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.06.2018.
Ухвалою від 06.06.2018 Господарський суд Закарпатської області передав матеріали справи за підсудністю до Господарського суду Львівської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та ПАТ «АКБ «Львів» 26.06.2007 був укладений кредитний договір №36. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки від 26.06.2007. Також між позивачем та ПАТ «АКБ «Львів» 18.06.2008 був укладений кредитний договір №87, на забезпечення виконання зобов'язань за яким було укладено договір іпотеки від 18.06.2008. В 2011 році ПАТ «АКБ «Львів» звернулося до Господарського суду Закарпатської області із позовом до ФОП Минди В.Ю. про стягнення заборгованості за кредитними договорами №36 від 26.06.2007 та №87 від 18.06.2008 (справа №5008/1512/11). В подальшому між ПАТ «АКБ «Львів» та ПП «Інтеграл Інвестиції» було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитними договорами №36 від 26.06.2007 та №87 від 18.06.2008. В процесі розгляду справи №5008/1512/11 ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.02.2012 затверджено мирову угоду.
Як зазначає позивач у позовній заяві, з огляду на затвердження ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.02.2012 мирової угоди у справі №5008/1512/2011, договори іпотеки від 26.06.2007 та від 18.06.2008 є припиненими, оскільки мирова угода виступає новацією основного зобов'язання (кредитних договорів), а відповідно до ч. 4 ст. 604 ЦК України новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням. Таким чином, позивач просив суд визнати договори іпотеки від 26.06.2007 та від 18.06.2008 припиненими з моменту затвердження ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.02.2012 мирової угоди у справі №5008/1512/2011.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував.
Ухвалюючи оскаржене рішення Господарський суд Львівської області, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення винесене з порушенням норм Господарського процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України та правових висновків Верховного суду, передчасно та без належного дослідження та перевірки усіх обставин справи.
Так, апелянт вважає, що місцевий господарський суд порушив вимоги процесуального права, не надавши можливості ФОП Минді В.Ю., який через старість та стан здоров'я не міг прибути до Господарського суду Львівської області, взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Окрім того, суд відмовив у задоволенні клопотань про призначення колегіального розгляду справи, що ставить під сумнів неупередженість судді та законність постановленого рішення.
Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зобов'язання ФОП Минди В.Ю. по кредитному договору №36 від 26.06.2007 та кредитному договору №87 від 18.06.2008 станом на дату розгляду справи не виконані, та зазначає, що в рамках кримінального провадження №12016070040000880, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ПП «Інтеграл Інвестиції» про підробку документів та реалізацію предмета іпотеки було проведено судову почеркознавчу та судову технічну експертизу, за результатами якої встановлено справжність підписів повноважного представника та відтисків печаток ПП «Інтеграл Інвестиції», проставлених на мировій угоді, акті про виконання умов мирової угоди, договорі про відступлення прав вимог на користь ОСОБА_2 Апелянт наголошує, що відповідно до ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання, а відповідно до ст.599 ЦК України належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання. Повне виконання зобов'язання умови мирової угоди від 29.02.2012 та припинення боргових зобов'язань ФОП Минди В.Ю. перед ПП «Інтеграл Інвестиції» підтверджується актом про виконання мирової угоди, що узгоджується з ч.1 ст.545 ЦК України.
Також скаржник вказує, що суд першої інстанції проігнорував ту обставину, що в рамках укладення мирової угоди від 29.02.2012 та затвердження її Господарським судом Закарпатської області відбулась заміна боржника у зобов'язанні з ФОП Минди В.Ю. на ПП «Ужгород-М», жодних правочинів про забезпечення виконання зобов'язання після заміни боржника не укладалось, тому забезпечення заставою відбулось разом із заміною боржника. В іншій частині боргові зобов'язання було відступлено на користь ОСОБА_2 за договором відступлення права вимог, який є дійсним.
Апелянт зазначає, що судом було проігноровано те, що низкою рішень у справі №303/4815/15-ц було встановлено, що строк виконання основного зобов'язання за умовами мирової угоди від 29.02.2012 змінено за домовленістю сторін до 01.07.2012.
На переконання скаржника, суд першої інстанції невірно застосував до спірних правовідносин правову позицію, викладену в постанові Верхоного Суду від 12.06.2018 у справі №908/1604/17 та безпідставно проігнорував твердження позивача на те, що відбулась новація основного (первісного) зобов'язання (з покликанням на практику Верховного Суду України).
У відзиві на апеляційну скаргу ПП «Інтеграл Інвестиції» зазначає, що ст.17 Закону України «Про іпотеку», а також інші норми цього закону не містять такої підстави припинення іпотеки як укладення мирової угоди. На переконання відповідача мирова угода призводить до припинення іпотеки, а не про припинення зобов'язання (іпотеки), з яким пов'язаний спір. Також відповідач вважає некоректними твердження позивача щодо новації основного зобов'язання.
Відповідач зазначає, що за умовами кредитного договору №36 від 26.06.2007, №87 від 18.06.2008 укладених між ПАТ АКБ «Львів» та ФОП Миндою В.Ю. сторонами визначено поняття «термін погашення кредиту», а не закінчення строку дії договору, відтак, при укладенні договорів сторонами не встановлювався строк дії договору, а визначено чіткий період дійсності іпотеки - до виконання основного зобов'язання. Відсутність погодженого строку дії іпотечного договору свідчить про безстроковість його дії та виключає припинення договору іпотеки у зв'язку із закінченням строку дії договору відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку».
Матеріалами справи підтверджено наступні фактичні обставини спору.
26.06.2007 між ПАТ «АКБ «Львів» та ФОП Миндою В.Ю. укладено кредитний договір №36 (з додатками).
За цим договором банк відкриває позичальнику відкличну невідновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 1 050 000 дол. США.
26.06.2007 на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №36 між ПАТ «АКБ «Львів» (іпотекодержатель), ФОП Миндою В.Ю. (іпотекодавець-позичальник) та ОСОБА_2 (іпотекодавець-майновий поручитель) було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е. В., реєстровий № 6505 (з наступними змінами і доповненнями).
Згідно з пунктом 6.2 договору іпотеки при частковому виконанні забезпеченого іпотекою зобов'язання іпотека зберігається в початковому обсязі. Відповідно до пункту 6.3 договору іпотеки у разі реорганізації іпотекодержателя права та обов'язки за цим договором поширюються на його правонаступників.
Також 18.06.2008 між ПАТ «АКБ «Львів» та ФОП Миндою В. Ю. укладено кредитний договір № 87.
Згідно умов даного договору банк відкриває позичальнику відкличну невідновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 250 000 дол. США.
Також 18.06.2008 між ПАТ «АКБ «Львів» (іпотекодержатель) та ФОП Миндою В.Ю. (іпотекодавець) на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №87 було укладено договір іпотеки (посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е. В., реєстровий № 6428; з наступними змінами і доповненнями).
У зв'язку з невиконанням ФОП Миндою В. Ю. узятих на себе кредитних зобов'язань, ПАТ «АКБ «Львів» у 2011 році звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами від 26.06.2007 № 36 та від 18.06.2008 № 87.
У процесі розгляду господарським судом цього позову у справі №5008/1512/2011 відбулася заміна ПАТ «АКБ «Львів» його правонаступником - ПП «Інтеграл Інвестиції», у зв'язку з укладенням між ними договору про відступлення права вимоги від 12.12.2011.
За вказаним договором про відступлення права вимоги первісний кредитор ПАТ АКБ «Львів» передав, а новий кредитор - ПП «Інтеграл Інвестиції» прийняв право вимоги до ФОП Минди В. Ю. щодо виконання боржником узятих на себе зобов'язань за кредитними договорами №36 та №87.
Згідно з пунктом 1.2 зазначеного договору разом з правом вимоги, що передається за цим договором, до нового кредитора в повному обсязі переходять усі права, що забезпечують виконання зобов'язань за основними договорами, зокрема, права іпотекодержателя, що виникають з договору іпотеки, укладеного між первісним кредитором та Миндою Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за номером 6505, та договору іпотеки, укладеного між первісним кредитором та ФОП Миндою В.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 6428.
У процесі розгляду справи № 5008/1512/2011 між сторонами було досягнуто згоди щодо врегулювання боргових зобов'язань за кредитними договорами та врегулювання спору у справі в позасудовому порядку на основі взаємних поступок та укладено відповідну мирову угоду.
Зокрема, у тексті мирової угоди сторони погодили пункт 3.3, згідно з яким після виконання сторонами усіх зобов'язань, указаних у пунктах 1, 2 цієї мирової угоди, усі зобов'язання ФОП Минди В. Ю. перед позивачем (ПП «Інтеграл Інвестиції») за кредитними договорами припиняються.
Ухвалою від 29.02.2012 Господарський суд Закарпатської області у справі №5008/1512/2011 затвердив мирову угоду між ПП «Інтеграл Інвестиції», ФОП Миндою В.Ю., ПП «Ужгород-М», ТОВ «Екостандарт-М» та з відома й за погодженням ПАТ «АКБ «Львів».
Відповідно до умов затвердженої судом мирової угоди загальна сума заборгованості за кредитними договорами на день укладення мирової угоди становила 1 481 855,02 дол. США.
Сторони досягли згоди щодо врегулювання боргових зобов'язань за кредитними договорами та врегулювання спору у справі №5008/1512/2011 на основі взаємних поступок у позасудовому порядку відповідно до таких умов.
ПП «Ужгород-М» у рахунок часткового погашення кредитної заборгованості ФОП Минди В.Ю. за кредитними договорами сплачує ПП «Інтеграл Інвестиції» за узгодженим сторонами курсом (8,05 грн. за 1 дол. США) гривневий еквівалент 475 000 дол. США, який становить 3 823 750 грн., шляхом перерахування на рахунок ПП «Інтеграл Інвестиції» наступних платежів у встановлені строки: суму 201 250,00 грн. - до 12.03.2012, суму 724 500,00 грн. - до 31.03.2012, суму 2 898 000,00 грн. - до 01.11.2012.
Судові витрати в сумі 51 472,00 грн. та залишок заборгованості за кредитними договорами в сумі 1 006 855,02 дол. США сплачує ФОП Минда В.Ю. в термін до 01.07.2012 шляхом оплати на рахунок ПП «Інтеграл Інвестиції» еквівалента зазначеної суми в гривнях, що за узгодженим сторонами курсом (8,05 грн. за 1 дол. США) становить 8 105 182,91 грн.
Ухвала Господарського суду Закарпатської області від 29.02.2012 у справі №5008/1512/2011 не оскаржувалась та набрала законної сили. Вказана ухвала до виконання не пред'являлася.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Главою 50 ЦК України та ст.202 ГК України визначено перелік підстав припинення зобов'язання. Зокрема, статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент постановлення оскарженого рішення) іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 3.2. договорів іпотеки від 26.06.2007 та від 18.06.2008, іпотека та, відповідно, і ці договори, припиняють чинність у разі: припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою; знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо іпотекодавці не замінили або не відновили предмет іпотеки; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет іпотеки; розірвання цього договору за угодою сторін, яка засвідчується нотаріально; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Стосовно доводів апелянта про те, що договори іпотеки від 26.06.2007 та від 18.06.2008 є припиненими з моменту затвердження ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.02.2012 мирової угоди від 29.02.2012 у справі №5008/1512/2011, оскільки мирова угода виступає новацією основного зобов'язання (кредитних договорів), а відповідно до ч.4 ст.604 ЦК України новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, з покликанням на практику Верховного Суду України, слід зазначити наступне.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду. Практика Верховного Суду України в силу вказівок ч.4 ст.236 ГПК України не є обов'язковою до врахування при виборі та застосуванні норм права.
Таким чином, місцевий господарський суд вірно застосував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.06.2018 у справі №908/1604/17, відповідно до якої мирову угоду в позовному провадженні не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Тобто, мирова угода у позовному провадженні за своєю правовою природою є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору на умовах, погоджених ними.
Відповідно до умов кредитних договорів №36 від 26.06.2007 та №87 від 18.06.2008 сторонами не було визначено конкретний строк його дії, натомість сторонами визначено строк повернення кредиту. З огляду на відсутність погоджених строків дії кредитних договорів та відсутність конкретних строків в договорах іпотеки від 26.06.2007 та від 18.06.2008, умову договорів іпотеки про чинність іпотеки до виконання основного зобов'язання, зазначені договори є такими, що укладені безстроково. Таким чином, іпотека може бути припинена на підставі п.1 ч. 1 ст.17 Закону України «Про іпотеку» не інакше, як із припиненням основного зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання фізичної особи-підприємця Минди Василя Юрійовича по кредитному договору №36 від 26.06.2007 та кредитному договору №87 від 18.06.2008 станом на дату розгляду даної справи не виконані.
Наведене також підтверджується і висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №907/574/16 за позовом фізичної особи-підприємця Минди Василя Юрійовича до Приватного підприємства «Інтеграл Інвестиції», Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Львів», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Екостандарт-М», Приватне підприємство «Ужгород-М», про зобов'язання зняти обтяження та заборону відчуження, накладені на майно та земельні ділянки, та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Інтеграл Інвестиції» до фізичної особи-підприємця Минди Василя Юрійовича, виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом скасування записів про припинення іпотеки. Зокрема, Верховним Судом встановлено, що основне зобов'язання ФОП Минди В.Ю. щодо повернення коштів не припинено, доказів протилежного не надано, строк дії іпотечного договору не закінчився, інші підстави припинення іпотеки, передбачені статтею 17 Закону України «Про іпотеку», відсутні.
Слід також зазначити, що з аналізу вищевказаних норм та умов договорів іпотеки не вбачається, що самостійною підставою для припинення договорів іпотеки є затвердження судом укладеної сторонами мирової угоди.
Інших підстав, які б впливали на чинність договорів іпотеки, позивачем не наведено.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні, а тому в позові слід відмовити.
Колегія суддів відхиляє за безпідставністю доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права, які виявились у відмові позивачу в допуску до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та відмові у задоволенні клопотання про призначення колегіального розгляду справи.
Так, ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.07.2018 було відмовлено у задоволенні клопотання ФОП Минди В.Ю. від 16.07.2018 (вх.№26837/18 від 18.07.2018) про призначення судового засідання в режимі відеоконференції, у зв'язку з тим, що таке клопотання надійшло за один день, до судового засідання. Слід звернути увагу, що надходження клопотання сторони у переддень судового засідання, навіть без врахування положень ч.2 ст.197 та ч.2 ст.118 ГПК України, технічно унеможливлює забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції з огляду на необхідність завчасного бронювання залу у приміщенні суду, відповідального за проведення відеоконференції, повідомлення такого суду у встановленому порядку, повідомлення сторони, яка заявила відповідне клопотання.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.09.2018, серед іншого, відмовлено у задоволенні клопотання ФОП Минди В.Ю. про призначення колегіального розгляду справи з огляду на категорію спору та невелику складність справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком місцевого господарського суду.
Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржуване рішення вказаним вимогам відповідає.
Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваного рішення, доводи сторін, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін.
В порядку положень ст. 129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід залишити за скаржником.
Враховуючи те, що судове засідання відбулось без участі представників сторін, у відповідності до положень ч.5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення постанови у цій справі є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Минди Василя Юрійовича б/н від 20.11.2018 (вх. ЗАГС 01-05/1238/18 від 22.11.2018) - відмовити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2018 у справі № 907/553/16 - залишити без змін.
3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 08.02.2021
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.
суддя Галушко Н.А.