Житомирський апеляційний суд
Справа №296/272/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
03 лютого 2021 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 18 січня 2021 року,
зазначеною ухвалою задоволено частково клопотання прокурора та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у певний період доби, а саме з 22.00 год. по 06.00 год. ранку наступного дня, у межах строку досудового розслідування, тобто до 20.02.2021 року включно.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання таабо місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими особами у кримінальному провадженні №12020060020000628 від 18.02.2020.
Строк дії ухвали та обов'язків встановлено до 20.02.2021 року включно.
Свої висновки слідчий суддя мотивував тим, що обставин, які б свідчили про наявність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який не встановлено, тому є достатні підстави для продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, однак, оскільки підозрюваний є раніше несудимою особою, з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту покладені на нього відповідно до ухвали слідчого судді процесуальні обов'язки не порушував, повинен забезпечувати себе і свою родину, зважаючи на ухвалу слідчого судді від 13.01.2021 року, тому запобіжний захід у визначений період доби, є достатнім, необхідним і доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього обов'язків.
В апеляційній скарзі прокурор просить зазначену ухвалу скасувати, як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою продовжити ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування до 20.02.2021 включно.
При цьому, наголошує, що судом не враховано, що вирішення питання зміни запобіжного заходу на більш м'який, який необхідно застосовувати до підозрюваного, не може оцінюватися виключно на підставі явки до суду і позитивної процесуальної поведінки підозрюваного, це слід робити з урахуванням низки відповідних обставин, які можуть спростовувати існування таких ризиків, або свідчити про їх незначний ступінь. Залишені поза увагою суду і обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_8 протягом тривалого часу (з березня по липень 2020 року) свідомо реалізовував свій умисел, направлений на умисне виготовлення, зберігання та розповсюдження зображень та відеофайлів порнографічного характеру, розповсюджував указані зображення серед неповнолітніх, а також вчиняв розпусні дії щодо малолітньої особи, що свідчить про його суспільну небезпеку. Крім того, судом не враховано можливість незаконного впливу підозрюваного на малолітню потерпілу, свідків шляхом їх підбурювання, вмовляння чи залякування з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій. Звертає увагу, що з врахуванням обставин інкримінованих подій, продовжує існувати ризик вчинення підозрюваним також правопорушення щодо іншої неповнолітньої особи. Наголошує, що обставини, які впливають на існування ризиків, що слугували підставою для обрання запобіжного заходу, залишаються незмінними, однак, слідчим суддею жодному з них не надано оцінку та не наведено належного вмотивованого спростування.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, підозрюваний ОСОБА_8 , та його захисник ОСОБА_7 , просить залишити її без задоволення, як безпідставну, у хвалу суду без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора на підтримку своєї апеляційної скарги, заперечення проти задоволення цієї апеляційної скарги підозрюваного та його захисника, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд вправі обрати підозрюваній менш суворий запобіжний захід.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий та прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні.
Норми ст.177 КПК України передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного, наявність судимостей, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до норм ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України вбачається, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно частини шостої даної статті у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
За результатами апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.
Розглядаючи клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_8 домашнього арешту, слідчий суддя, виходячи з наявності в наданих матеріалах даних, прийшов до висновку про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, врахувавши всі обставини, передбачені ст.ст.177, 178, 181 КПК України, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу.
Так, як убачається з матеріалів судового провадження №296/272/21, в провадженні СУ ГУНП в Житомирській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12020060020000628 від 18.02.2020 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.301, ч.3 ст.301, ч.2 ст.156 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20.11.2020 ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.301, ч.3 ст.301, ч.2 ст.156 КК України.
20.11.2020 ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 20.01.2021 року та покладено на підозрюваного процесуальні обов'язки.
Розглядаючи клопотання прокурора, слідчий суддя суду першої інстанції належно дослідив наведені в ньому доводи щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби та встановив, що для завершення досудового розслідування у справі необхідно провести ряд процесуальних дій.
При цьому, як вбачається з матеріалів судової справи, наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень, виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби щодо ОСОБА_8 слідчим суддею також перевірені доводи клопотання щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та встановлено, що ризики, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу не зменшились та існують на даний час.
Разом з цим, за результатами судового розгляду клопотання слідчий суддя встановив те, що підозрюваний ОСОБА_8 є раніше несудимою особою, з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту покладені на нього відповідно до ухвали слідчого судді процесуальні обов'язки не порушував жодним чином (що підтверджено в суді апеляційної інстанції і прокурором), має стійкі соціальні зв'язки - сім'ю, яку повинен забезпечувати, з урахуванням матеріалів провадження, та прийшов до обґрунтованого висновку, про продовження запобіжного заходу підозрюваному у визначений період доби, що є достатнім, необхідним і доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки останнього та виконання покладених на нього обов'язків.
Одночасно, для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя поклав на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
На думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив клопотання органу досудового розслідування, оскільки вирішив клопотання згідно вимог чинного законодавства, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, з дотриманням вимог ст.178 КПК України та у підсумку правильно встановив відсутність підстав, які б переконували суд, що лише більш суворі запобіжні заходи, зокрема - цілодобовий домашній арешт, здатні запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Доводи, на які послався в апеляційній скарзі прокурор, щодо залишення по-за належної уваги слідчим суддею обставин вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, тому як наслідок - суспільну небезпеку підозрюваного, в даному випадку, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути безумовними підставами для скасування судового рішення, оскільки судом при прийнятті рішення були враховані відповідні вимоги закону, як і фактичні обставини вчиненого правопорушення та суспільну небезпеку вченого ОСОБА_8 , в зв'язку з чим щодо підозрюваного продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, який на думку апеляційного суду є безумовно співмірним з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю правопорушення та його наслідками, і підстав вважати його занадто суворим немає.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу суд має врахувати вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, відомості про особу підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, обставини досудового розслідування.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 , слідчий суддя дійшов висновків, які суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими і такими, що узгоджуються з вимогами кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідають практиці Європейського суду з прав людини та оцінив всі обставини, передбачені ст.ст.177,178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення.
За викладених у сукупності обставин, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (з відповідним часовим обмеженням), з покладенням обов'язків згідно ст.194 КПК України, в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені статтею 177 КПК України.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження і не є підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 18 січня 2021 року, якою продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у певний період доби, а саме з 22.00 год. по 06.00 год. ранку наступного дня, у межах строку досудового розслідування, тобто до 20.02.2021 року включно, з покладенням процесуальних обов'язків, строком дії до 20.02.2021 року включно, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :