Провадження №2-а/760/91/21
Справа №758/5235/20
09 лютого 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі Горупа В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира роти №4 батальйону №4 поліцейського ОПБ УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Кириченка Олександра Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив скасувати постанову командира №4 батальойну №4 поліцейського ОПБ УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Кириченка О.С. від 22.04.2020 року серії ДП18 №767431 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу 425,00 грн. та провадження у справі закрити.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.04.2020 року командиром роти №4 батальйону №4 поліцейським ОПБ УПП у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Кириченко О.С. відносно нього винесено постанову серії ДП18 №767431, у якій зазначено, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat д.н. НОМЕР_1 по вул. О. Теліги, 61 користувався засобами зв'язку тримаючи їх в руках, говорив по мобільному телефону чим порушив п. 2.4 «Д» ПДР.
Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Позивач вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки він під час руху не користувався мобільним телефоном.
Відповідач розглянув справу про адміністративне правопорушення на місці зупинки, не попередив про відеозапис з нагрудної камери, не були встановлені фактичні обставини справи, не було роз'яснено прав, не було заслухано пояснення позивача, що призвело до суттєвого порушення прав позивача та інспектором було порушено процедуру розгляду справи.
Вважає, що відповідач не дотримався вимог законодавства, порушив права позивача, як водія та незаконно виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва 31.07.2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
26.08.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що на відеозаписі бодікамери АА 00453 відповідача, відображено, що позивач визнає свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Вважає, що оскаржувана постанова винесена у межах повноважень відповідача в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
10.09.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій він зазначив, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення жодних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, що зазначено відповідачем не надано та всіх обставин справи досліджено не було.
16.09.2020 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких він зазначив, що інспектором було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначених ст. 268 КУпАП при розгляді справи.
Оскільки розгляд справи відбувається в спрощеному провадженні учасники справи в судове засідання не викликались.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №767431 від 22.04.2020 року вбачається, що о 17 год 10 хв. у м. Києві, по вул. Олени Теліги, 61, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , користувався засобами зв'язку тримаючи їх в руках, говорив по мобільному телефону чим порушив пункт 2.9 (Д) Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. № 1306, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Звертаючись з позовом до суду про скасування вищевказаної постанови у справі про адміністративне правопорушення позивач посилався на те, що постанова підлягає скасуванню з підстав того, що він не вчиняв адміністративного правопорушення вказаного в постанові; інспектор всупереч вимог ст. 258 Кодексу України розглянув справу про адміністративне правопорушення на місці зупинки, не роз'яснив його права, не врахував пояснень, що призвело до суттєвого порушення прав позивача та інспектором було порушено процедуру розгляду справи.
Однак, суд не погоджується з такими твердженнями позивача з огляду на наступне.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності.
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, не створювати небезпечні умови для дорожнього руху.
Згідно до п. 1.1 ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху по всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закриті території тощо), повинні ґрунтуватись на вимогах цих ПДР.
Відповідно до п. 1.9 ПДР особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Також, п. 2.9 (Д). ПДР передбачено, зокрема, що під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання) - забороняється.
Частина 2 ст. 122 КУпАП, визначає що, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання) - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положення ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч. 2 ст. 122 КУпАП). Від імені органів Національної поліції, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до, пункту 2 розділу 3 інструкції № 1395, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Зокрема постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те особами на місці вчинення правопорушення визначені ст. 258 КУпАП, в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення, відповідно до ст. 276 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених ч. 1 та ч. 2 даної статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.
Ч. 5 ст. 258 КУпАП передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене правопорушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185' КУпАП та правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
Зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції.
Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію»: поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб та забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Встановлено, що відповідачем у справі додано до матеріалів справи відеозапис бодікамери АА 00453 з якого вбачається, що позивач визнав факт скоєння ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Зазначене спростовує твердження позивача про те, що ним не здійснювалась розмова по телефону під час руху та те, що відповідачем було порушено порядок притягнення його до адміністративної відповідальності.
Згідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також, відповідно до ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідач відреагував на адміністративне правопорушення, відповідач встановив причини та умови що сприяли вчиненню даного порушення у відповідності до ст. 245 КУпАП, виконав умови підготовки адміністративної справи до розгляду, що передбачені ст. 278 КУпАП, повідомив відповідача про його права, які передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 27.12.2018, у справі № 759/20782/18, не спростовує здійсненого позивачем адміністративного правопорушення факт не надання йому під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху роз'яснень, передбачених положеннями статей КУпАП. Ці недоліки не можуть бути підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У відповідності до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
При вирішенні справи по суті суд має право, зокрема, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення (п.1 ч.3 ст. 286 КАС України).
Враховуючи викладене, оскаржувана постанова винесена у межах повноважень відповідача в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про Національну поліцію України», статтями 122, 222, 258, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 3, 5, 47, 49, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 192, 193, 194, 199, 202, 203, 204, 205, 211, 224, 225, 227, 229, 241, 242, 243, 244, 246, 250, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до командира роти №4 батальйону №4 поліцейського ОПБ УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Кириченка Олександра Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя