Провадження № 3/537/262/2021
Справа № 537/45/21
08.02.2021 суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Дядечко Іван Іванович, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого ТОВ НВП «Глобино», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
27.12.2020 о 1 год. 50 хв. в м. Кременчуці по вул. Леонова, 58, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України і тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у передбаченому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за вказаним місцем проживання та реєстрації, а також через представника - адвоката Зорченка О.В..
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість своєчасно дізнатись про день та час судового засідання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. При розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, законом не встановлено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене та вимоги ст. 268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 .
Розглянувши справу, дослідивши наявні у справі докази, суддя дійшов таких висновків.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В силу ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №018201 від 27.12.2020, ОСОБА_1 від надання пояснень по суті правопорушення відмовився, зазначив, що пояснення надасть у суді, при цьому в якості свідків правопорушення вказано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 27.12.2020 (а.с.2,3) останні зазначили, що 27.12.2020 о 02 год. 27 хв. по вул. Леонова, 45 в м. Кременчуці стали свідками того, як водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що останній відмовився.
Із долучених до матеріалів справи та переглянутих судом в судовому засіданні відеозаписів вбачається, що на них зафіксовано факт дорожньо-транспортної пригоди та факт того, як поліцейським запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестеру «Драгер» або у Кременчуцькому обласному наркологічному диспансері, роз'яснено порядок проходження огляду та наслідки відмови від проходження огляду, проте останній відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків.
Враховуючи викладене, оцінюючи наявні в справі докази, суд дійшов висновку, що мало місце адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова водія ОСОБА_1 , що керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не вбачається.
Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, особу правопорушника, ступінь вини, суддя вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, для запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що з правопорушника необхідно стягнути на користь держави 420 грн 40 коп. судового збору.
Керуючись ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір, суддя, -
постановив:
Визнати винним ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн 00 коп. (десять тисяч двісті грн 00 коп.) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь держави 454 грн судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцем знаходженням майна, яким стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги, яка подається до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги Полтавським апеляційним судом, постанова якого набирає законної сили негайно після її винесення.
Суддя Іван Іванович Дядечко