Справа № 534/353/20
Провадження № 2/534/62/21
26 січня 2021 року місто Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді Куц Т.О., з участю: секретаря судового засідання Телевної М.А.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Кременчуцької міської ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав,
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області звернулися до суду із згаданим позовом до відповідачів, в якому в зв'язку з ухиленням від виконання батьківських обов'язків, прохають позбавити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до дітей: ОСОБА_5 , 2007 року народження та ОСОБА_6 , 2013 року народження. Заявлені вимоги мотивують тим, що постановою Полтавського апеляційного суду від 14.03.2019 відмовлено у задоволенні позову Органу опіки та піклування виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, та постановлено рішення про відібрання малолітніх ОСОБА_5 , 2007 року народження та ОСОБА_6 , 2013 року народження. Після спливу року після відібрання дітей за рішенням суду відповідачі не вжили заходів щоб повернути дітей. З відповідним позовом до суду не звернулися. Діти перебувають у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей Кременчуцької міської ради Полтавської області.
Ухвалою суду від 28.04.2020 за згаданою позовною заявою відкрито провадження у справі з призначенням справи до підготовчого судового засідання за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.07.2020 підготовче провадження у справі було закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, сторони в судове засідання не з'явилися.
Представник органу опіки та піклування Котик І.Л. звернулася на адресу суду з клопотанням про розгляд справи у її відсутність, наполягала на задоволенні позову та не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 п равом надання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують заперечення проти позову не скористалися.
Представник центру соціально-психологічної реабілітації дітей Кременчуцької міської ради Полтавської області надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Встановивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Комсомольськ народився ОСОБА_5 , батьками якого зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.6).
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Комсомольськ народилася ОСОБА_6 , батьками якої зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.7).
Згідно з висновком органу опіки та піклування від 10.03.2020, позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітніх ОСОБА_5 , 2007 року народження та ОСОБА_6 , 2013 року народження, визнано доцільним (а.с.4-5).
Розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши досліджені докази, суд доходить висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, сім'ї.
За змістом ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Так, у відповідності до ст.ст.150,151 СК України первинний і головний обов'язок по вихованню дитини покладається на її батьків. Передача дитини на виховання іншим фізичним чи юридичним особам не звільняє батьків від обов'язку піклуватися про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини та проживання малолітньої дитини з ними, вправі вимагати повернення дитини до себе.
Згідно з вимогами ч.1 та 2 ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав, виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно із частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини тощо.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними висновками.
За інформацією наданою Центром соціальної підтримки дітей та сімей «Надія» Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 04.03.2019, ОСОБА_5 , 01.03.2019 самостійно прийшов до Центру, повідомивши, що батьки його ображають і б'ють, тому він боїться іти додому. Одяг хлопця був брудний, мав неприємний запах тютюну та бруду. З 14.02.2018 по 21.12.2018 ОСОБА_5 вже перебував у Центрі. Батьки за час його перебування у центрі відвідували хлопця рідко, на контакт з фахівцями не йшли. (а.с.13).
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 07.12.2018 в задоволенні позову органу опіки та піклування виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області про позбавлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_5 , 2007 року народження та ОСОБА_6 , 2013 року народження було відмовлено та попереджено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про необхідність змінити своє ставлення до виховання дітей.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 14.03.2019 частково задоволено апеляційну скаргу органу опіки та піклування виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області. У задоволенні вимог органу опіки та піклування виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області про позбавлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про батьківських прав відмовлено. Постановлено рішення про відібрання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та передання їх органу опіки та піклування виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області.
Згідно повідомлення виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, з 01.07.2019 Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Надія» у м. Горішні Плавні, який у 1998-2011 роках функціонував як притулок для дітей, а у 2011-2016 - як центр соціально-психологічної реабілітації дітей, припинив свою роботу, і дітей які в ньому перебували, в тому числі і ОСОБА_5 та ОСОБА_6 влаштовано до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Кременчуцької міської ради (а.с.16).
Як вбачається з інформації центру соціально-психологічної реабілітації дітей Кременчуцької міської ради Полтавської області від 25.02.2020 щодо малолітніх дітей ОСОБА_5 , 2007 року народження та ОСОБА_6 , 2013 року народження, які перебувають у закладі з 26.06.2019 по теперішній час, батько ОСОБА_1 більше, чим матір ОСОБА_2 приділяє увагу дітям. Систематично їх відвідує, щоразу приносить дозволені продукти харчування (солодощі, фрукти тощо). Діти чекають на зустріч з батьком, дуже емоційно реагують на його обіцянки забрати їх додому. ОСОБА_5 постійно обговорює ситуацію, коли він буде жити вдома. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дуже хочуть повернутися до батьків. Мати, ОСОБА_2 відвідувала дітей двічі. Відповідно до висновків практичного психолога за результатами спостережень та занять з ОСОБА_6 з'ясовано, що вона не готова до навчання у 1 класі. Показники пізнавальних функцій знижені. Має вади мовлення: порушення вимови шиплячих звуків і звука «р». Разом з тим, дівчинка проявляє інтерес до співпраці з педагогами, завдання виконує з їх допомогою. Провідною діяльністю є гра. У дитячому колективі спілкується вибірково, переважно з молодшими за неї дітьми. ОСОБА_5 навчається в 5 класі. Має адекватну самооцінку, середній рівень пізнавальної діяльності. Гімназію відвідує із задоволенням, відповідально ставиться до навчання. Емоційно - вольова сфера нестійка. Хлопчик імпульсивний, негативно реагує на стресові ситуації, особливо на ті, що пов'язані із проблемами його сім'ї. У разі хвилювання - заїкається. У дитячому колективі прийнятний. У спілкуванні з дорослими ввічливий (а.с.25).
Згідно витягу з історії розвитку дитини ОСОБА_5 , 2007 року народження, дитина перебуває на диспансерному обліку у хірурга, ортопеда, психіатра, стоматолога. ОСОБА_5 встановлений діагноз: Змішані та інші розлади особистості. Змішані розлади поведінки та емоцій. Вальгусна деформація, некласифіковані в інших рубриках. Придбана деформація грудної клітки і ребер та має інші захворювання (а.с.28).
Відповідно до витягу з історії розвитку дитини ОСОБА_6 , 2013 року народження, дитина перебуває на диспансерному обліку у лікаря - невролога, психіатра, ортопеда, стоматолога. ОСОБА_6 встановлений діагноз: природжена гідроцефалія, неуточнена. Розлад розвитку мови і мовлення. Придбана деформація грудної клітки і ребер. Вальгусна деформація, некласифікована в інших рубриках та має інші захворювання (а.с.29).
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 19.02.2020, проведено обстеження житлово - побутових умов проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Санітарно-гігієнічні умови проживання незадовільні. На підлозі відсутній лінолеум, на стінах здерті шпалери, на вікнах грибок. З меблів є лише ліжко для батьків, на якому відсутня постільна білизна та подушки. В кімнаті є водо- та електропостачання. Для приготування їжі є портативна електрична плита, але відсутній посуд. Приготовленої їжі та запасів продуктів не має. Борги за комунальні послуги станом на 01.01.2020 становлять 75000 грн. Для виховання та розвитку дітей умови не створені. На даний час ОСОБА_1 проживає один, ОСОБА_2 з його слів пішла з дому 09.02.2020 і більше не поверталася (а.с.31).
На засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області (витяг з протоколу № 4 від 19.02.2020), куди було запрошено і ОСОБА_1 , вирішено у зв'язку з ухиленням батьків від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей підготувати та направити до Комсомольського міського суду Полтавської області позов про позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав (а.с.32-34).
Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Ухилення від виконання юридичного обов'язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов'язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначеної постанови роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Думка дітей не заслуховувалась в судовому засіданні з урахуванням позиції представника органу опіки та піклування, яка заперечувала проти цього, посилаючись що це буде психотравмуючим фактором для дітей та може негативно вплинути на їх психічний стан. Діти вже понад рік перебувають в центрі соціально-психологічної реабілітації м. Кременчука, і згідно наданих характеристик, ОСОБА_5 дуже негативно реагує на стресові ситуації, особливо на ті, що пов'язані із проблемами його сім'ї, батьки протягом тривалого часу не вжили заходів для повернення дітей. Крім того, ОСОБА_5 має розлад розвитку мови і мовлення. За таких обставин, суд вважає недоцільним заслуховувати думки дітей щодо позбавлення батьківських прав сторін, оскільки це може бути психотравмуючим фактором для дітей і може негативно вплинути на їх психічний стан.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» встановлено, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (пункт 49 рішення ЄСПЛ).
У рішенні по справі «Хант проти України» п. 54 зазначено, що суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden») і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
На підставі викладеного суд вважає, що ухилення відповідачів від виконання батьківських обов'язків, в судовому засіданні доведено повністю, в матеріалах справи міститься достатньо доказів на підтвердження даних обставин, що дають підстави позов задовольнити повністю та позбавити відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх малолітніх дітей, так як саме позбавлення батьківських прав відповідатиме інтересам дітей.
Суд роз'яснює відповідачам, що відповідно до ст.169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, якщо дитина не була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 840,80 грн, тобто по 420,40 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст.12, 13, 141, 258, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 164 СК України, суд,
Цивільний позов органу опіки та піклування виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області - задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі по 420,40 грн з кожного.
Відповідно до ч.6 ст. 164 СК України, рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дітей.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, ЄДРПОУ 04057646, адреса: 39800, Полтавська область, місто Горішні Плавні, вулиця Миру, 24;
Відповідачі:ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Третя особа:Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Кременчуцької міської ради Полтавської області, ЄДРПОУ 25154336, адреса: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, проспект Свободи, 148.
Суддя Т.О.Куц