Справа № 530/1586/20
2/530/74/21
08.02.2021 року місто Зіньків
Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого - Дем'янченка С.М, за участю секретаря Тараненко Т.І. розглянувши в судовому засіданні, в порядку срощенного позовного провадження в місті Зіньків Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 у 2008 році мала відносини з ОСОБА_2 . Від їх стосунків ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 , але одружуватися і проживати разом сторони не планували. У свідоцтві про народження дитини відомості про батька були записані згідно ст. 135 СК України зі слів матері. Через одинадцять років відповідач забажав визнати його батьком дитини внаслідок чого 22.08.2020 року було видано повторне свідоцтво про народження ОСОБА_4 , де батьком зазначений ОСОБА_2 . Неповнолітня дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з позивачкою і повністю перебуває на її утриманні та вихованні. Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини в достатній мірі не надає, позивачка ОСОБА_3 звернулася з позовом до суду і просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн щомісячно, починаючи з 01.12.2020 року і до її повноліття.
Ухвалою суду від 22.12.2020 року відкрито провадження по справі .
В судове засідання сторони не з'явились, надіслали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позивач ОСОБА_3 позов підтримала, відповідач ОСОБА_2 позов визнав.
Суд, вирішив за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.247 ЦПК України
Суд, прийнявши до уваги заяви сторін, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до повноліття.
Згідно ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст.182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст. 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 191 Сімейного Кодексе України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 у 2008 році мала відносини з ОСОБА_2 . Від їх стосунків ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 ( а.с.9), яка проживає разом з позивачкою і повністю перебуває на її утриманні та вихованні ( а.с.9). В свідоцтві про народження дитини ОСОБА_3 батьком зазначений відповідач ОСОБА_2 Позивач ОСОБА_3 не працює, отримує державну та соціальну допомогу яка станом на 3 квартал 2020 року становила 4392 грн.60 коп. Відповідач ОСОБА_2 є здоровою працездатною людиною, непрацездатних осіб на утриманні не має, працює в ФОП ОСОБА_5 , монтажником складальником металопластикових конструкцій отримує заробітну плату, яка станом на грудень 2020 року становила 5100 грн. і має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Частиною 1 ст. 182 СК України, в редакції закону чинній з 8 липня 2017 року передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів ; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. В частині 2 цієї статті вказано, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 ст.180, 181 Сімейного кодексу України(далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
В ст.184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, доньки; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч.2 ст.6 цієї Конвенції).
Також, частинами 1 та 2 ст.27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Суд, враховуючи вищевикладене, бере до уваги склад сім'ї, матеріальне становище сторін, прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, приходить до висновку про ухвалення рішення про задоволення позовних вимогОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.84,180 183 Сімейного кодексу України, ст.5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.4, 12, 18, 76-77, 81, 141, 247, 263-265, 268, 274, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимогиОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 , місце реєстрації АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.12.2020 року і до її повноліття.
Роз'яснити, що розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 840 (вісімсот сорок) грн 80 копійок судового збору на користь: Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA 908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Рішення суду про стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за на слідками апеляційного перегляду.
Суддя -