Справа № 766/16422/20
н/п 2/766/4180/21
(ЗАОЧНЕ)
05.02.2021 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Рядчої Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Головчиної А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією родиною, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
Позивач звернулась до Херсонського міського суду Херсонської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією родиною, визнання права власності в порядку спадкування за законом. Позовні вимоги вмотивовано тим, що 05.11.1981 року мати позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одружились, після чого, у 1993 році позивача мати та вітчим отримали квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18.11.1993 року видане житлово-комунальним відділом Херсонського виробничого бавовняного об'єднання згідно з розпорядженням від 15.11.1993 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсон померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді Ѕ частини однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яку позивач ОСОБА_1 , прийняла на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Херсон помер вітчим позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді Ѕ частини однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 проживала із ОСОБА_4 однією сім'єю з 20.05.2003 року до часу відкриття спадщини, у зв'язку із чим є спадкоємцем четвертої черги майна померлого та у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину після смерті останнього. Померлий був одиноким та спадкоємців першої черги у нього не має. Єдиними спадкоємцями майна померлого є позивач ОСОБА_1 , та її сестра ОСОБА_2 , яка не зверталась за прийняттям спадщини після смерті ОСОБА_4 . Після звернення до нотаріуса для отримання спадщини, постановою ПНХМНО Черкашиної Н.І. від 16.04.2020 року, ОСОБА_1 було відмовлено та рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 20.11.2020 року відкрито провадження та призначено справу в порядку загального позовного провадження.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві просив суд їх задовольнити. Крім того, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.
Дослідивши докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи встановлено, що 05.11.1981 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одружились, що підтверджує свідоцтво про реєстрацію шлюбу зареєстроване у відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпровської районної ради м. Херсон, актовий запис №644.
18.11.1993 році ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18.11.1993 року видане житлово-комунальним відділом Херсонського виробничого бавовняного об'єднання згідно з розпорядженням від 15.11.1993 року №911.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсон померла мати позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданим 03.03.2009 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області., актовий запис 3545.
З матеріалів справи судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді Ѕ частини однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яку позивач ОСОБА_1 , прийняла на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.08.2009 року р.н.№2-1143.
Згідно до свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 від 20.05.2008 року,виданого Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, актовий запис 2038, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 вітчим позивачки ОСОБА_4 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді Ѕ частини однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка йому належала на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18.11.1993 року, виданого житлово-комунальним відділом Херсонського виробничого бавовняного об'єднання згідно з розпорядженням від 15.11.1993 року №911.
Положення ч.ч.1-4 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України вказують на те, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Цивільний кодекс України передбачає два види спадкування: за законом і за заповітом відповідно до ст. 1217 ЦК України.
Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті ст. 1233 ЦК України.
Заповіту спадкодавця ОСОБА_4 судом не встановлено, тому спадкування після його смерті повинно здійснюватися за законом.
Цивільний кодекс України вирізняє п'ять черг спадкування за законом, виписаних у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Спадкоємців першої-третьої черг спадкування за законом судом не встановлено.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , зверталась до нотаріуса для отримання спадщини, проте відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій №91/02-31 Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Черкашиної Н.І. від 16.04.2020 року, ОСОБА_1 було відмовлено та рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх прав.
Встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 , дає позивачу право на успадкування майна померлого, у зв'язку із чим ОСОБА_1 , звернулась до суду із відповідною позовною заявою.
Допитані у якості свідків ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , пояснили суду, що ОСОБА_1 , з початку 2003 року переїхала до своєї матері ОСОБА_5 та вітчима ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки мати позивача хворіла, ОСОБА_1 , доглядала її до часу смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після чого, продовжила проживати за вказаною адресою та доглядала свого вітчима який також хворів. Вони проживали як дочка та батько, вели спільний побут, позивачка готувала йому їжу, купувала одяг, лікувала, піклувалася про нього до самої смерті ОСОБА_4 до 20.05.2008 року. Після чого займалася поховання. Крім позивачки більш ніхто не проживав з ОСОБА_4 та не піклувався про нього. ОСОБА_1 , до теперішнього часу продовжує проживати за вказаною адресою.
Згідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини, і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також: інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер у віці 70 років. До часу смерті він хворів та потребував догляду, в зв'язку із чим ОСОБА_1 , проживала із ним, тобто вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки. До теперішнього часу ОСОБА_1 , проживає у вказаній квартирі утримує її та сплачую необхідні за неї платежі, що підтверджує квитанції про сплату комунальних послуг виданні на ім'я ОСОБА_1 .
Також той факт, що ОСОБА_1 , з померлим ОСОБА_4 , проживали однією сім'єю більше п'яти років підтверджується актом від 13.02.2019 року виданого головою правління ОСББ «Перекопська 171» Мироненко Г.Л.
Згідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Таким чином, встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 , більше п'яти років є необхідним для реалізації спадкових прав позивача у якості спадкоємця четвертої черги спадкування за законом.
Як роз'яснив Конституційний Суд України в п. 6 рішення від 03.06.1999 року № 5-рп/99 в справі № 1-8/99 про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї", окрім членів сімей взагалі (чоловік або дружина, прямі родичі по низхідній і висхідній лініях - діти і батьки), до членів сімей також відносяться особи, які перебувають на утриманні або проживають із суб'єктами права (інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство, зокрема, не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки тощо). Обов'язковою умовою визнання їх членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є ведення із суб'єктом спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.
Згідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 проживала із ОСОБА_4 однією сім'єю з 20.05.2003 року до часу відкриття спадщини, у зв'язку із чим є спадкоємцем четвертої черги майна померлого та у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину після смерті останнього.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, ст. ст. 3, 15, 16, 328,1216,1264,1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 6-13, 81, 258, 259, 263- 265, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_1 на час смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала з ним однією сім'єю не менше як п'ять років та є спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на Ѕ частини однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,( РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 )
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,( місце проживання: АДРЕСА_2 )
Суддя Т.І. Рядча