Справа № 661/110/20
Провадження № 2/661/18/21
27 січня 2021 року м. Нова Каховка
Новокаховського міського суду Херсонської області
Суддя - Ведяшкіна Ю.В.,
секретар судового засідання - Бірючової О.В.
у цивільній справі № 661/110/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства рибного господарства України, Державної Установи «Новокаховський рибоводний завод частикових риб» про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу .
У відкритому судовому засіданні брали участь:
представник позивача - ОСОБА_2 ,
представник відповідача - Франків Л.П.
13 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, а пізніше із заявою про збільшення позовних вимог, в яких просила суд визнати протиправним та скасувати Наказ № 20-К «Про звільнення ОСОБА_1 » від 14.11.2019 року виданий Державним агентством рибного господарства;
поновити його на посаді директора Державної установи «Новокаховський рибоводний завод частикових риб» з 16.11.2019 року;
стягнути з Державної установи «Новокаховський рибоводний завод частикових риб» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 112 264,89 грн.;
стягнути з Державного агентства рибного господарства України судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно Контракту № 103 від 04.11.2016 року, укладеного з Державним агентством рибного господарства України, з 16.11.2016 року по 16.11.2019 року він займав посаду директора Державної Установи «Новокаховський рибоводний завод частикових риб». Посадові обов'язки виконував сумлінно, тому 04.09.2019 року звернувся до голови Держрибагентства України із заявою про продовження дії Контракту № 103 на наступний термін з 16.11.2019 року 16.11.2021 року на підставі п. 5.7 Контракту. Листом Держрибагентства України № 1-10.2-16/5312-19 від 24.09.2019 року йому було повідомлено, що Контракт № 103 від 04.11.2016 року продовжений не буде. 11.11.2019 року трудовий колектив, адміністрація та профспілковий комітет ДУ «Новокаховський рибзавод» звернувся із спільним зверненням до Президента України, Прем'єр - Міністра України, міністерства енергетики та захисту довкілля України, Держрибагентства України про продовження Контракту № 103 з ОСОБА_1 , але 14.11.2019 року Держрибагентством України було видано наказ № 20-К «Про звільнення ОСОБА_1 », який надійшов до ДУ «Новокаховський рибзавод» в другій половині дня 15.11.2019 року. Цим наказом ОСОБА_1 звільнено з посади директора Новокаховського рибзаводу з 16.11.2019 року та припинили дію контракту № 103 від 04.11.2016 року з 16.11.2019 року. Таке звільнення та припинення дії Контракту вважає таким, що відбулося без узгодження сторонами, необґрунтовано, в односторонньому порядку з позиції сили власника, або уповноваженого ним органу, а тому підстава звільнення вказана в наказі - п.2 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ застосовано невірно та незаконно, в тому числі враховуючи, що раніше, 14.11.2019 року подав письмову заяву, в якій повідомив про перебування на лікарняному.
Крім того, зазначив, що у день звільнення - 16.11.2019 року, був відсутній на робочому місці у зв'язку з перебуванням на лікарняному, тому відповідно не був ознайомлений з наказом про звільнення та йому не була видана трудова книжка та не вживались відповідачем заходи для направлення йому поштових повідомлень про необхідність отримання трудової книжки, тому у відповідності до п. 5 ст. 235 КЗпПУ відповідач повинен виплатити йому середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
З наведених підстав вважає Наказ № 20-К від 14.11.2019 року таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, в тому числі Рішення Конституційного Суду України від 04.09.2019 року № 6-р(ІІ)2019 по справі № 3-425/ 2018(6960/18) та порушує його конституційні права
15 січня 2020 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження.
11 лютого 2020 року та 09 листопада 2020 року представником відповідача Державного агентства рибного господарства України подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову посилаючись на його необґрунтованість, зазначивши, що між сторонами 04.11.2016 року був укладений Контракт № 103, в якому сторонами обговорено строк дії трудового договору, а саме з 16.11.2016 року по 16.11.2019 року, тому 14.11.2019 року було винесено наказ про звільнення позивача з 16.11.2019 року, який вважають таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі враховуючи ту обставину, що перед закінченням строку дії договору позивачу на його письмове звернення було повідомлено, що строк дії Контракту продовжений не буде. Та вже після видання наказу про звільнення було отримано заяву позивача від 14.11.2019 року про перебування на лікарняному з 15.11.2019 року.
25 серпня 2020 року представник відповідача подав до суду додаткові письмові пояснення до позову, в яких зазначив, що на теперішній час ДУ «Новокаховський рибоводний завод частикових риб» перебуває в стадії припинення, бо наказом Держрибагентства від 09.10.2019 року № 431 ДУ «Новокаховський рибоводний завод частикових риб» у якому працював позивач, припинено шляхом приєднання до ДУ «Херсонський виробничо - експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб».
18 листопада 2020 року ухвалою суду за клопотанням позивача залучено до участі в справі в якості співвідповідача Державну установу «Новокаховський рибоводний завод частикових риб».
05 січня 2021 року представником відповідача - ДУ «Новокаховський рибоводний завод частикових риб» подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на законність звільнення позивача та зазначивши, що 18.11.2019 року, 26.11.2019 року, 27.12.2019 року, 03.02.2020 року, 09.12.2020 року позивачу направлялись поштові повідомлення про ознайомлення з наказом про звільнення та одержання трудової книжки», але позивач не реагував на вказані листи.
14 січня 2021 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Тесля І.В. позов підтримав з підстав зазначених в позові та заяві про збільшення позовних вимог та просив його задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача - Державного агентства рибного господарства України, позов не визнав з підстав зазначених у відзиві на позов та просив відмовити в задоволенні позову.
В судове засідання представник відповідача - ДУ «Новокаховський рибоводний завод частикових риб» не з'явився, у відзиві на позов просив проводити судове засідання у його відсутність.
Заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 04.11.2016 року між Державним агентством рибного господарства України та ОСОБА_1 укладено Контракт № 103, відповідно до якого ОСОБА_1 призначено на посаду директора державної установи «Новокаховський рибоводний завод частикових риб» на строк з 16.11.2016 року до 16.11.2019 року. Згідно п. 5.7. якого до закінчення терміну дії цього контракту він може бути за угодою сторін продовжений на той самий чи інший термін; згідно п.п. «а» п. 5.3. контракт припиняється після закінчення терміну його дії .
04.09.2019 року ОСОБА_1 на ім'я голови Державного агентства рибного господарства України було складено заяву з проханням продовжити дію Контракту № 103 від 04.11.2016 року на наступний термін з 16.11.2019 року до 16.11.2021 року.
24.09.2019 року головою Державного агентства рибного господарства України на адресу позивача було направлено лист № 1-10.2-16/5312-19, яким повідомлено, що контракт №103 від 04.11.2016 року, укладений до 16.11.2019 року продовжений не буде.
11.11.2019 року на адресу Державного агентства рибного господарства України було направлено спільне звернення керівництва, профспілкового комітету та трудового колективу ДУ «Новокаховського рибоводного заводу частикових риб» з проханням продовжити дію Контракту № 103 від 04.11.2016 року з ОСОБА_1
14.11.2019 року ОСОБА_1 на адресу Голови Державного агентства рибного господарства України направлено заяву про перебування з 15.11.2019 року на лікарняному.
Згідно листа непрацездатності серія АДЛ № 867105 ОСОБА_1 з 15.11.2019 року по 03.12.2019 року перебував на лікарняному.
14.11.2019 року Головою Державного агентства рибного господарства України видано наказ № 20-К відповідно до якого звільнено ОСОБА_1 16.11.2019 року з посади директора державної установи «Новокаховський рибоводний завод частикових риб» у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ. Припинено 16.11.2019 року дію Контракту № 103 з директором державної установи «Новокаховський рибоводний завод частикових риб» ОСОБА_1 від 04.11.2016 року.
18.11.2019 року головою комісії з припинення ДУ «Новокаховський рибоводний завод частикових риб» на адресу ОСОБА_1 був направлений лист, в якому позивача повідомляли про надходження 15.11.2019 року наказу Державного агентства рибного господарства України від 14.11.2019 року № 20-К про звільнення та просили з'явитися для ознайомлення з наказом та отримання трудової книжки.
26.11.2019 року, 27.12.2019 року, 03.02.2020 року, 09.12.2020 року на адресу позивача (за адресою зазначеною в позові) були направлені листи аналогічного змісту, але позивач до відділення «Укрпошти» за отриманням вказаних листів не з'являвся.
Норми права, які застосував суд.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений в абзаці сьомому статті 5-1 КЗпП України правовий захист від незаконного звільнення.
Частиною першою статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, згідно з якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Згідно ч. 3 ст. 40 КЗпПУ не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
4 вересня 2019 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 6-р(ІІ)/2019 у справі № 3-425/2018(6960/18) в якому КС України, зокрема, вказав, що положення частини третьої статті 40 КЗпП України є такими, що поширюються на усі трудові правовідносини (абзац п'ятнадцятий пункту 3 мотивувальної частини рішення).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, слідуючи підходу КС України, застосованому у рішенні № 6-р(ІІ)/2019 від 4 вересня 2019 року, виснував, що положення частини третьої статті 40 КЗпП України, яка встановлює гарантію захисту працівника від незаконного звільнення, поширюється на усі трудові правовідносини (див. постанови від 30 жовтня 2019 року у справі № 310/2284/17, від 13 листопада 2019 року у справі № 545/1151/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 522/3410/15-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 320/7991/16, від 19 лютого 2020 року у справі № 405/1526/17-ц, від 16 березня 2020 року у справі № 640/10761/14-ц, від 11 червня 2020 року у справі № 481/1043/17, від 8 липня 2020 року у справі № 752/11686/18, від 29 липня 2020 року у справі № 305/1229/18).
За таких підстав, виходячи з умов контракту та відсутності угоди сторін про його продовження, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звільнений з посади директора з підстав, передбачених контрактом, відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 36 КЗпП України, та відповідно відсутні підстави для його поновлення на роботі.
При цьому доводи позивача про те, що таке звільнення та припинення дії Контракту вважає таким, що відбулося без узгодження сторонами, необґрунтовано, в односторонньому порядку з позиції сили роботодавця, не дивлячись на те, що він посадові обов'язки виконував сумлінно та має подяки від керівництва; без належного оприлюднення оспорюваного наказу про звільнення, суд визнає необгрунтованими та безпідставними, оскільки підстави для припинення контракту, були визначені умовами контракту, з якими позивач погоджувався в момент його підписання та не оспорює такі умови на теперішній час, а чинним трудовим законодавством України не передбачено обов'язку роботодавця повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового контракту, та не передбачена необхідність оприлюднення наказу про звільнення.
Разом з тим, враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами позивача про незаконність його звільнення в період тимчасової непрацездатності, та вважає, що наслідки порушення гарантії, визначеної у першому реченні частини третьої статті 40 КЗпП України, у цьому випадку слід усунути шляхом зміни дати звільнення позивача, а саме: визначити датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності - 03 грудня 2019 року (аналогічний підхід застосував Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постановах від 30 жовтня 2019 року у справі № 310/2284/17, від 13 листопада 2019 року у справі № 545/1151/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 522/3410/15-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 320/7991/16, від 11 червня 2020 року у справі № 481/1043/17, від 8 липня 2020 року у справі № 752/11686/18, від 29 липня 2020 року у справі № 305/1229/18).
Тому позовні вимоги про визнання наказу № 20-К від 14.11.2019 року протиправним, підлягають частковому задоволенню в частині визначення дати припинення трудових відносин.
Що стосується позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то вони також підлягають частковому задоволення, враховуючи, що відповідачем спростовано доводи позивача про несвоєчасну видачу трудової книжки з вини відповідача, та враховуючи надані позивачем докази щодо розміру заробітної плати позивача за останні два місяця роботи, з яких вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача становила 515, 64 грн., а термін перебування на лікарняному становить 17 днів, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8766 грн. з відрахуванням податків і зборів.
В іншій частині позов не підлягає задоволенню за необгрунтованістю.
З огляду на вище викладене, керуючись ст. ст. 4 - 13, 76 -82, 259, 263 - 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Державного агентства рибного господарства України, Державної Установи «Новокаховський рибоводний завод частикових риб» про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Скасувати Наказ № 20-К «Про звільнення ОСОБА_1 » від 14.11.2019 року, виданий Державним агентством рибного господарства України в частині дати звільнення, змінивши дату звільнення ОСОБА_1 , а саме: визначити датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності - 03 грудня 2019 року.
Стягнути з Державної Установи «Новокаховський рибоводний завод частикових риб» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 17 листопада 2019 року по 03 грудня 2019 року в розмірі 8766,00 грн. з відрахуванням податків і зборів.
Стягнути з Державної Установи «Новокаховський рибоводний завод частикових риб» на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дні вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення буде складено 05 лютого 2021 року.
Суддя Ю. В. Ведяшкіна