Постанова від 05.02.2021 по справі 657/54/21

Каланчацький районний суд Херсонської області

Справа №: 657/54/21

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2021 року Суддя Каланчацького районного суду

Херсонської області Максимович І. В.

розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №2 Скадовського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області про притягнення до адміністративно відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , ІПН - інформація в матеріалах справи відсутня,

- за ст. 44-3 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Каланчацького районного суду Херсонської області з Відділення поліції №2 Скадовського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративно відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 44-3 КУпАП.

Справа до розгляду призначалась на 05.02.2021 року.

В судове засідання ОСОБА_1 , 04.01.1970 року не з"явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №094203 від 23.12.2020 року, 23.12.2020 року о 11:08 год. Каланчацька ЦРЛ визначена місцем обсервації гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пересік смугу з АР Крим, відмовився від обов'язкової обсервації та покинув місце обсервації, чим порушив ст. 44-3 КУпАП.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

При підготовці до розгляду справи суддею встановлено наступне.

За змістом ч.1ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються в тому числі суть адміністративного правопорушення.

Порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06 листопада 2015 року (далі Інструкція № 1376).

Пунктом 9 Інструкції № 1376 передбачено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

Відповідальність за ст. 44-3 КУпАП встановлена за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Зазначена норма закону є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність, а тому у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначена відповідна стаття певного нормативного акту (частина, пункт) та має бути викладено їх зміст.

Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Статтею 1 указаного Закону визначено, що карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб; обсерватор - спеціалізований заклад, призначений для перебування осіб, які підлягають обсервації, їх обстеження та здійснення медичного нагляду за ними; обсервація - перебування особи, стосовно якої є ризик поширення інфекційної хвороби, в обсерваторі з метою її обстеження та здійснення медичного нагляду за нею.

За приписами ст. 29 Закону карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов'язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" (далі Постанова КМУ) з 12.03.2020 року на усій території України встановлено карантин.

Так, відповідно до п. 2-3 Розділу Х Прикінцевих положень Закону, тимчасово, на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з урахуванням епідемічної ситуації, можуть бути запроваджені обмежувальні протиепідемічні заходи щодо фізичних осіб. За порушення встановлених обмежувальних протиепідемічних заходів особи несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з положеннями ст. 31 Закону обсервації та самоізоляції підлягають особи, які підпадають під критерії, визначені в рішенні про встановлення карантину.

Положеннями п.5 Постанови КМУ установлено, що обов'язковій госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів), які визначаються обласними, Київською міською державними адміністраціями, підлягають особи, які здійснюють перетин державного кордону (крім осіб, які є працівниками дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей, водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою). Обов'язкова госпіталізація таких осіб до обсерваторів (ізоляторів) проводиться у порядку, визначеному цією постановою.

Госпіталізація до обсерваторів та/або ізоляторів осіб, визначених у цьому пункті, забезпечується в межах компетенції Міністерством інфраструктури, Міністерством розвитку громад та територій і Міністерством охорони здоров'я.

Порядок проведення обов'язкової госпіталізації осіб, які здійснюють перетин державного кордону, до обсерваторів (ізоляторів), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 р. № 262 (далі Порядок), який визначає механізм організації роботи місць обсервації (ізоляції), їх утримання та госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів) осіб, які здійснюють перетин державного кордону.

За змістом п.3 Порядку, керівники обласних, Київської міської держадміністрацій, в т.ч.: визначають перелік спеціалізованих закладів для організації обсервації (ізоляції) та надсилають його до штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідної адміністративно-територіальної одиниці; забезпечують чергування біля пунктів пропуску через державний кордон бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги під час направлення осіб на обсервацію (ізоляцію); визначають обсяги витрат, які необхідні для забезпечення транспортування осіб до місць обсервації (ізоляції) та укладають відповідні договори з постачальниками послуг.

Згідно з п. п. 5, 6 Порядку, керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідної адміністративно-територіальної одиниці своїм рішенням визначає уповноважених осіб, відповідальних за організацію процесу госпіталізації осіб до обсерваторів (ізоляторів) після того, як особи залишили територію пункту пропуску через державний кордон. МВС, Національна поліція, Національна гвардія забезпечують, в т.ч. охорону публічної безпеки та порядку під час направлення на госпіталізацію осіб до обсерваторів (ізоляторів) після того, як особи залишили територію пункту пропуску через державний кордон.

Так, справа про адміністративне правопорушення не містить переліку спеціалізованих закладів для організації обсервації (ізоляції), визначеного керівником обласної держадміністрації, куди обов'язково повинен був госпіталізований ОСОБА_1 , даних щодо роз'яснення останньому порядку обов'язкової госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів).

Крім того, у протоколі зазначено про перетин державного кордону, при цьому не надано відповідних доказів на підтвердження даної обставини.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як роз'яснено в п. 12 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 за №11, норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

Конституційний Суд України у рішення №2-рп/2015 від 31.03.2015 роз'яснив, що положення ч.2 ст.294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене ч. 1ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених устатті 241 КУпАП, про закриття справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.256, 268, 276, 277, 278 КУпАП суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 44-3 КУпАП повернути до Відділення поліції №2 Скадовського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області - для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Каланчацького

районного суду І. В. Максимович

Строк пред'явлення постанови до виконання "____"__________200__р.

Постанова набирає чинності "_____"_______________200_р.

Попередній документ
94717704
Наступний документ
94717706
Інформація про рішення:
№ рішення: 94717705
№ справи: 657/54/21
Дата рішення: 05.02.2021
Дата публікації: 10.02.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Каланчацький районний суд Херсонської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (12.05.2021)
Дата надходження: 26.04.2021
Розклад засідань:
05.02.2021 08:00 Каланчацький районний суд Херсонської області