04.02.2021 Справа №607/2083/21
провадження 1-кс/607/805/2021
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12019210010001240 від 23 квітня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не працюючого, розлученого, який особою з інвалідністю 3-ї групи, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий, -
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, -
Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, в рамках кримінального провадження №12019210010001240 від 23.04.2019, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12019210010001240 від 23.04.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.307 КК України.
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що в січні 2019 року точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , прийняв рішення про особисте збагачення, шляхом незаконно придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин, особам схильним до її вживання, що є порушенням вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».
ОСОБА_4 усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел він не в змозі, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків від незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин, вирішив підшукати співучасників даної злочинної діяльності, а саме осіб які б постачали психотропну речовину та особливо небезпечну психотропну речовину для збуту у м. Тернопіль та осіб, які б безпосередньо її збували.
У зв'язку з чим ОСОБА_4 знаючи про те, що жителі м. Львова, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мають можливість постачати велику кількість психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин на постійній основі запропонував останнім збувати вказану речовину на території м.Тернопіль, за що отримувати грошову винагороду.
Також, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що збувати психотропну речовину та особливо небезпечну психотропну речовину на території м. Тернопіль самостійно не в змозі, запропонував здійснювати дану злочинну діяльність ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та отримувати за це винагороду.
На пропозицію ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 погодились та вступили з ним у злочинну змову.
Так, ОСОБА_4 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах місці та часі, незаконно придбав порошкоподібну речовину рожевого кольору, яка міститься амфетамін, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежений який в подальшому для збуту передав ОСОБА_10
15.01.2019 о 17.17 год. ОСОБА_10 , перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_3 , маючи в наявності заздалегідь придбану порошкоподібну речовину рожевого кольору, яка міститься амфетамін, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежений, масою в перерахунку на основу 0.0739 грама, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , незаконно збув її ОСОБА_14 (анкетні дані змінено), за що отримав від останнього грошові кошти в сумі 200 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах місці та часі, незаконно придбав кристалоподібну речовину білого кольору, яка містить 4-ММС (4-метилметкатинон), який відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, який в подальшому для збуту передав ОСОБА_9
15.07.2019 о 20.35 год. ОСОБА_9 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_4 маючи в наявності заздалегідь придбану кристалоподібну речовину білого кольору, яка містить 4-ММС (4-метилметкатинон), який відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на діючу речовину 0.1357 грама, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , незаконно збув її ОСОБА_15 (анкетні дані змінено), за що отримав від останньої грошові кошти в сумі 1000 гривень.
Крім цього, ОСОБА_4 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах місці та часі, незаконно придбав порошкоподібну речовину білого кольору з рожевим відтінком, яка містить амфетамін, який відносить до психотропних речовин, обіг яких обмежено та почав її зберігати з метою збуту.
23.07.2019 о 21.25 год. ОСОБА_4 перебуваючи біля супермаркету «Сільпо», що у м. Тернопіль по вул. С. Петлюри, 2б, маючи в наявності заздалегідь придбану порошкоподібну речовину білого кольору з рожевим відтінком, який містить амфетамін, що відносить до психотропних речовин, обіг яких обмежено, масою в перерахунку на діючу речовину 0.1922 грама, незаконно збув її ОСОБА_15 (анкетні дані змінено), за що отримав від останнього грошові кошти в сумі 300 гривень.
Також, ОСОБА_4 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах місці та часі, незаконно придбав таблетки рожевого кольору, які містять у своєму складі МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), що відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, які в подальшому для збуту передав ОСОБА_10
25.07.2019 о 12.30 год. ОСОБА_10 , перебуваючи по АДРЕСА_5 , маючи в наявності заздалегідь придбані таблетки рожевого кольору, які містять у своєму складі МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), що відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на суху (діючу) речовину 0.2518 грама, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , незаконно збув їх ОСОБА_16 (анкетні дані змінено), за що отримав від останнього грошові кошти в сумі 500 гривень.
Окрім цього, ОСОБА_4 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах місці та часі, незаконно придбав порошкоподібну речовину сіро-білого кольору, яка містить PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), який відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, яку в подальшому для збуту передав ОСОБА_11
26.09.2019 о 19.14 год. ОСОБА_11 , перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_6 , маючи в наявності порошкоподібну речовину сіро-білого кольору, яка містить PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), який відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на діючу речовину 0.1119 грама, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , незаконно збула її ОСОБА_17 (анкетні дані змінено), за що отримав від останньої грошові кошти в сумі 200 гривень.
Поряд з цим, ОСОБА_4 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах місці та часі, незаконно придбав порошкоподібну речовину булого кольору, яка містить 4-ММС (4-метилметкатинон), що відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, та кристалічну речовину, яка містить метамфетамін, що відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, які в подальшому для збуту передав ОСОБА_12
10.09.2020 о 20.12 год. ОСОБА_12 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_7 маючи в наявності заздалегідь придбану порошкоподібну речовину булого кольору, яка містить 4-ММС (4-метилметкатинон), що відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на діючу речовину 0.4604 грама та кристалічну речовину, яка містить метамфетамін, що відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, масою в перерахунку на основу 0.0649 грама, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , незаконно збув їх ОСОБА_18 (анкетні дані змінено), за що отримав від останнього грошові кошти в сумі 1450 гривень.
Крім цього, ОСОБА_4 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах місці та часі, незаконно придбав порошкоподібну речовину, яка містить амфетамін, який відносить до психотропних речовин, обіг яких обмежено та почав її зберігати з метою збуту за місцем свого проживання, а саме у квартирі АДРЕСА_8 .
Однак, в період часу з 23.37 год. 02.02.2021 по 02.20 год. 03.02.2021 в ході санкціонованого обшуку у квартирі АДРЕСА_8 , було вилучено порошкоподібну речовину, яка містить амфетамін, який відносить до психотропних речовин, обіг яких обмежено масою 120,0162 грама, який протягом невстановленого досудовим розслідуванням часу незаконно зберігав з метою збуту ОСОБА_4 .
Згідно Таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 1 серпня 2000 року, амфетамін, який відносить до психотропних речовин, обіг яких обмежено масою 120,0162 грама, являється особливо великим розміром.
З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні №12019210010001240 від 23.04.2019 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
03 лютого 2021 року ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропних речовин, особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Підставами застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.ч.2,3ст. 307 КК України, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід підтверджуються наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, метою застосування щодо ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам передбачених ст.177 КПК України, а саме: п.1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п.2 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; п.3 незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий зазначає, що ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк від 9 до 12 років. Відповідно альтернативної міри покарання немає. Усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та розмір покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності.
Також, ризиком того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що на даний час досудовим розслідування не встановлено усіх свідків та очевидців даного злочину, вказані особи не допитані. Водночас, деякі з них можуть бути відомі ОСОБА_4 , а від так останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Крім того, ОСОБА_4 , особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь.
Окрім цього, слідчий вказує, що на даний час органом досудового розслідування проведено тільки ряд першочергових слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню. Наявні дані кримінального провадження вказують на те, що злочинна діяльність ОСОБА_4 є багатоепізодовою до якої причетні інші особи. У зв'язку із цим органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення місце знаходження та вилучення речових доказів, насамперед місцезнаходження психотропних речовин, обставин їх купівлі та доставки у м.Тернопіль, місця зберігання психотропної речовини та обставин її збуту, обставин одержання грошових коштів від збуту психотропних речовин та місць їх зберігання тощо. Однак, ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей насамперед не відшукані на даний час психотропні та наркотичні речовини, грошові кошти, одержані від їх реалізації, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст.2 КПК України.
На думку слідчого, в разі застосування до ОСОБА_4 , більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, орган розслідування не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими співучасниками злочину та свідками, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджанню ним в розслідуванні цього кримінального провадження та знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
З врахуванням вищенаведеного, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та виконання ним процесуальних обов'язків, запобігання можливому переховуванню від слідства та суду, незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинення іншого злочину, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, швидкого, повного та неупередженого здійснення досудового розслідування, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, слідчий просить клопотання задовольнити та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 днів без визначення суми застави, а у разі визначення розміру застави, встановити 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 589 000 гривень та покласти на ОСОБА_4 , обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив його задовольнити. Прокурор зазначив, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, належним чином обґрунтована, встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому з врахуванням зазначених ризиків, лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечив з приводу задоволення клопотання слідчого. Вважає, що пред'явлена підозра є незаконною та не обґрунтованою, прокурором та слідчим не доведено належними та достатніми доказами наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Захисник вказує, що на думку сторони захисту ОСОБА_4 немає статусу підозрюваного, оскільки було порушено процедуру вручення підозри про вчинення кримінального правопорушення, а саме: ОСОБА_4 під час вручення підозри не було роз'яснення права та стороною обвинувачення належним чином не забезпечено право на захист, оскільки у матеріалах кримінального провадження відсутні докази про укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_19 , який був присутній під час вручення підозри. Також захисник зазначив, що затримання ОСОБА_4 відбулося з істотними порушеннями вимог законодавства та не відповідає обставинам вказаних у протоколі затримання від 03.02.2021. Крім того, захисник вказував на те, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 у якій проводили обшук, не належить його підзахисному та останній у ній не проживає, при цьому, ключі від вхідних дверей у нього були лише тому, що він орендував вищезгадану квартиру, а тому захисник вважає не доведеним той факт, що порошкоподібна речовина, яку вилучити з квартири за адресою: АДРЕСА_2 належить підозрюваному ОСОБА_4 . З врахуванням даних про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання та реєстрації, є особою з інвалідністю 3 групи, на утриманні має малолітню дитину та батьків похилого віку, відтак має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується, а також те, що він раніше не судимий, просив застосувати, щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи захисника.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Нормами ч.1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.
Положеннями ч. 2 статті 177 цього Кодексу передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12019210010001240 від 23.04.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст.307 КК України.
В ході здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 03 лютого 2021 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та його можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:
-протокол проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 15.07.2019 відносно ОСОБА_9 ;
-висновок експерта №2.1-511/19 від 28.12.2019;
-протокол допиту свідка ОСОБА_15 (анкетні дані змінено);
-протокол проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 23.07.2019 відносно ОСОБА_20 ;
-висновок експерта №2.1-512/19 від 13.09.2019;
-протокол допиту свідка ОСОБА_15 (анкетні дані змінено);
-протокол проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 25.07.2019 відносно ОСОБА_10 ;
-висновок експерта №2.1-513/19 від 01.11.2019;
-протокол проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 26.09.2019 відносно ОСОБА_11 ;
-висновок експерта №2.1-737/19 від 28.11.2019;
-протокол допиту свідка ОСОБА_17 (анкетні дані змінено);
-протокол проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 15.01.2019 відносно ОСОБА_10 ;
-висновок експерта №2.1-73/19 від 29.01.2019;
-протокол допиту свідка ОСОБА_14 (анкетні дані змінено);
-протокол проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 10.09.2020 відносно ОСОБА_12 ;
-висновок експерта №2.1-976/20 від 08.12.2020;
-висновок експерта №2.1-978/20 від 07.12.2020;
-протокол допиту свідка ОСОБА_18 (анкетні дані змінено);
-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17.04.2019 відносно ОСОБА_20 ;
-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 10.09.2019 відносно ОСОБА_11 ;
-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 10.09.2019 відносно ОСОБА_9 ;
-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 10.09.2019 відносно ОСОБА_20 ;
-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 25.11.2019 відносно ОСОБА_10 ;
-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 31.03.2020 відносно ОСОБА_20 ;
-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 04.06.2020 відносно ОСОБА_4 ;
-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18.06.2020 відносно ОСОБА_12 ;
-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18.06.2020 відносно ОСОБА_4 ;
-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 07.08.2020 відносно ОСОБА_4 ;
-протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме у приміщенні квартири АДРЕСА_8 ;
-висновок експерта №СЕ-19/120-21/1212-НЗПРАП від 03.02.2021;
Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, особливо небезпечних психотропних речовин, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) застосовується судом як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому, слідчий суддя відмічає, що для виправдання кримінального переслідування щодо особи достатньо дотримати принципу «обґрунтованої підозри», який хоча і достатньо вимогливий, однак слабкіший за стандарт «поза розумним сумнівом», який вимагається для кримінального засудження. За практикою ЄСПЛ, розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 /підпункт с/ пункту 1/ Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення /рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає, що на даний момент, стороною обвинувачення надано достатньо доказів, котрі свідчать про причетність ОСОБА_4 до правопорушень, у вчиненні яких йому оголошено підозру.
Посилання захисника на той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 не має відношення до квартири за адресою: АДРЕСА_2 , у якій під час санкціонованого обшуку в період часу з 23:37 год. 02.02.2021 по 02:20 03.02.2021 виявлено та вилучено порошкоподібну речовину, яка містить амфетамін, про що свідчить висновок експерта №СЕ-19/120-21/1212-НЗПРАП від 03.02.2021, як на підставу необґрунтованості підозри, слідчий суддя відхиляє, оскільки наявність у підозрюваного ОСОБА_4 ключів від квартири за адресою: АДРЕСА_2 , на думку слідчого судді свідчить про його користування вказаною квартирою.
З огляду на вищенаведене та те, що сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри, а також беручи до уваги надане ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_4 вказаних кримінальних правопорушень не є вочевидь необґрунтованою.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доведені прокурором в судовому засіданні, а саме підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду є те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк від 9 до 12 років. Відповідно альтернативної міри покарання немає. Усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та розмір покарання, яке йому загрожує, підозрюваний ОСОБА_4 може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Крім того, як зазначено у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Becciev v. Moldova» від 04.10.2005 року (Бекчієв проти Молдови), ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Обґрунтовуючи необхідність застосування підозрюваному виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід врахувати, і правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні по справах «Москаленко проти України», від 20.05.2010, «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, де Суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від суду.
Ризиком того, що ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, які на даний час проживають в м. Тернопіль та Тернопільській області, є те, що на даний час досудовим розслідування не встановлено усіх свідків та очевидців даного злочину, вказані особи не допитані. Водночас, деякі з них можуть бути відомі ОСОБА_4 , а від так останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Також, ОСОБА_4 , особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик існує, так як вказані вище свідки, інші підозрювані та експерти ще не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту можуть змінити свої показання, які вони надавали слідчому, на користь підозрюваного.
Слідчий суддя також бере до уваги, що на даний час органом досудового розслідування проведено тільки ряд першочергових слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню. Наявні дані кримінального провадження вказують на те, що злочинна діяльність ОСОБА_4 є багатоепізодовою до якої причетні інші особи. У зв'язку із цим органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення місце знаходження та вилучення речових доказів, насамперед місцезнаходження психотропних речовин, обставин їх купівлі та доставки у м. Тернопіль, місця зберігання психотропної речовини та обставин її збуту, обставин одержання грошових коштів від збуту психотропних речовин та місць їх зберігання тощо.
З огляду на вищезазначене слідчий суддя вважає доведеним ризик, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, насамперед не відшукані на даний час психотропні та наркотичні речовини, грошові кошти, одержані від їх реалізації, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст.2 КПК України.
Обґрунтованим є також ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як останній не працює, постійного законного заробітку не має, а інкриміновані йому кримінальні правопорушення були вчинені з метою особистого збагачення, відтак підозрюваний ОСОБА_4 може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, з метою здобуття коштів для забезпечення особистих потреб.
Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.
Слід зазначити, що слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Наведені обставині в цілому, свідчать про наявність вищезазначених ризиків та неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою.
Твердження сторони захисту про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, посилаючись на наявність батьків похилого віку, які потребують догляду, на увагу не заслуговують, оскільки допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 , який є батьком підозрюваного, слідчому судді повідомив, що хоча він є особою з інвалідністю другої групи, однак стороннього догляду не потребує, також зазначив, що підозрюваний ОСОБА_4 , не проживає разом з батьками за адресою: АДРЕСА_1 на постійній основі, а лише деколи ночує, що свідчить про те, що ОСОБА_4 не здійснює постійний догляд за батьками та має інше місце проживання. Крім того, подані захисником медичні документи не свідчать про наявність у матері ОСОБА_4 - ОСОБА_22 захворювань, які б вказували на її безпорадний стан та необхідність у постійному сторонньому догляді. Беручи до уваги характер вчинених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України.
Відтак на даний час відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_4 під вартою.
Слідчий суддя відхиляє посилання захисника ОСОБА_5 на відсутність договору про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_23 та не роз'яснення прав підозрюваному ОСОБА_4 під час вручення підозри останньому, як на порушення процедури вручення підозри з огляду на наступне. Як вбачається з доданої до клопотання копії підозри від 03.02.2021, під час вручення останньої був присутній захисник адвокат ОСОБА_23 , а сторона захисту належними доказами не довела, що ОСОБА_23 не був наділеними повноваженнями захисника під час вказаної слідчої дії. Крім того, заперечення з приводу не роз'яснення прав ОСОБА_4 під час вручення підозри спростовані у судовому засіданні шляхом перегляду відеозапису оголошення підозри ОСОБА_4 , згідно якого, останній відмовився отримати копію підозри, яку йому було зачитано під відеозапис, при цьому він отримав пам'ятку про його права та обов'язки, як підозрюваного з якою він мав можливість ознайомитись.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя приходить до переконання, що стороною обвинувачення було дотримано вимоги Глави 22 КПК України та належним чином забезпечено підозрюваному ОСОБА_4 право на захист під час вручення повідомлення про підозру.
З приводу посилання сторони захисту на незаконне затримання ОСОБА_4 , слідчий суддя зазначає, що вказане питання вирішувалось слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_24 про, що свідчить копія резолютивної частина ухвали слідчого судді від 04.02.2021 (справа №607/1919/21).
Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що він має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, розлучений, згідно довідки Управління соціальної політики ТМР від 27.03.2015 є особою з інвалідністю 3-ї групи довічно, має на утриманні малолітню дитину, що підтверджується наданим в судовому засіданні свідоцтвом про народження дитини ОСОБА_25 ІНФОРМАЦІЯ_3 , за даними з місця реєстрації ОСББ «Галицька 45» характеризується позитивно, раніше не судимий, що свідчить про наявність сталих соціальних зв'язків.
Незважаючи на наявність у підозрюваного сталих соціальних зв'язків, позитивних характеристик, слідчому судді не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути наведені ризики, які передбачені ст. 177 КПК України.
За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно вимогам, визначених ч. 1 та ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою, не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином строк тримання під вартою обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.10.2020, строк досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12019210010001240 від 23.04.2019 продовжено на дванадцять місяців.
У зв'язку із наведеним, клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 слід задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень зокрема: передбаченого ч.3 ст.307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, психотропних речовин, вчиненого повторно, в особливо великих розмірах та передбаченого ч.2 ст.307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропних речовин, особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно із п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Стороною обвинувачення не доведено виключності випадку не визначати розмір застави ОСОБА_4 , а також не обґрунтовано, що застава у межах, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків. Відтак на думку слідчого судді, визначений п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо підозрюваного ОСОБА_4 , зможе запобігти вищевказаним ризикам, а тому з огляду на наявність права визначення застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя приходить до переконання про доцільність її визначення ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні.
При цьому враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу ОСОБА_4 ,, який раніше не притягувався до відповідальності, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, його стан здоров'я, молодий вік, сімейний та майновий стан, наявність міцних соціальних зв'язків, і те, що застосування ч.4 ст.183 КПК України є правом слідчого судді, а не обов'язком, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та запобігти вказаним у клопотання ризикам.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 198, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 , яке підтримане підозрюваним ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання - відмовити.
Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_4 » у кримінальному провадженні №12019210010001240 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 лютого 2021 року.
У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
-носити електронний засіб контролю;
-з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати органу досудового розслідування на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.
-утриматися від спілкування із іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 01 квітня 2021 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1