Справа № 950/2215/20
Номер провадження 2/950/120/21
03 лютого 2021 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого - судді Чхайло О. В.,
при секретарі судового засідання - Сивоконь А.І.,
з участю: позивачки - ОСОБА_1 , представника третьої особи - Древаль С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Лебединської міської ради;
Позивачка звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач є її колишнім чоловіком та батьком їх спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення шлюбних стосунків донька залишилася проживати разом з нею. Відповідач в свою чергу повністю самоусунувся від виховання доньки та припинив виконувати всі батьківські обов'язки відносно дитини. ОСОБА_2 не спілкується з донькою, жодним чином не піклується про неї, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться розвитком, станом здоров'я дитини, не піклується про її фізичний і духовний розвиток. Дитина повністю позбавлена батьківського піклування з боку батька і взагалі його не знає, що шкодить її інтересам. Всі батьківські обов'язки відносно доньки виконує теперішній чоловік позивачки, якого вона вважає своїм батьком. Тому ОСОБА_1 просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка в судовому засіданні свої вимоги підтримала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В наданій заяві просив справу розглянути без його участі, заявлені позовні вимоги визнає повність.
Представниця третьої особи в судовому засіданні зазначила, що за висновком, наданим службою у справах дітей виконавчого комітету Лебединської міської ради, ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 .
Заслухавши позивачку, представника третьої особи, дослідивши докази у справі, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, позовна заява обґрунтована і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 17.04.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб (а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька ОСОБА_3 (а.с. 11).
Рішенням Лебединського райсуду від 12.10.2011 року (а.с. 12) шлюб між сторонами було розірвано.
Після розлучення донька проживає з матір'ю, що вбачається з довідки (а.с. 15). До складу їх сім'ї також входять: теперішній чоловік позивачки ОСОБА_5 ; син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивачка зазначає, що після припинення шлюбних стосунків ОСОБА_2 повністю самоусунувся від виховання доньки та припинив виконувати всі батьківські обов'язки відносно неї. Він взагалі не спілкується з дитиною, жодним чином не піклується про неї, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться розвитком, станом здоров'я доньки, не зважаючи на особливу потребу в цьому, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, матеріально не підтримує, не приймає участі у житті дитини та взагалі не проявляє жодного інтересу до неї. Дитина повністю позбавлена батьківського піклування з боку відповідача, донька взагалі його не знає, що шкодить її інтересам.
Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх дитини.
Суд вважає, що такі вимоги позивачки є обґрунтованими, оскільки обставини, на які вона посилається були встановлені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами і відповідачем в ході судового розгляду неоспорені та неспростовані.
Так, довідкою голови ОСББ «Молодіжний - 2016» (а.с. 16) доводиться те, що колишній чоловік позивачки ОСОБА_2 за місцем проживання доньки, а саме по АДРЕСА_1 , не з'являється. Участі в житті дитини ніколи не приймав.
З довідки Лебединської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 (а.с. 17) вбачається, що ОСОБА_2 не бере участі у вихованні своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениці 5-Б класу, а мати ОСОБА_1 сама займається вихованням доньки.
При ухваленні рішення суд також враховує те, що своєю заявою про розгляд даної справи у відсутності (а.с. 25) відповідач визнав у повному обсязі заявлені до нього позовні вимоги про позбавлення батьківських прав щодо вказаної дитини.
Питання доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 розглядалося службою у справах дітей виконавчого комітету Лебединської міської ради, за висновком якої (а.с. 31-32) відповідача доцільно позбавити батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до вимог ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток.
Відповідно до п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
При вирішенні питань, що стосуються дітей, згідно ст. 3 «Конвенції про права дитини», суд має виходити з принципу максимального забезпечення інтересів дитини, її захисту і забезпечення турботи про неї.
Суд вважає, що у судовому засіданні було доведено факт ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому приходить до висновку про необхідність позбавлення його батьківських прав відносно даної дитини.
На підставі вище наведеного, керуючись ст. ст. 2-5, 76-80, 141, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 150, 155, 164 СК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Чернігів, мешканця м. Лебедин, Сумської області, батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Чхайло О. В.