Справа № 578/114/21
провадження № 3/578/94/21
08 лютого 2021 року смт Краснопілля
Суддя Краснопільського районного суду Сумської області Зеря Ю.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції №2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, права передбачені статтею 268 КУпАП, роз'яснені,
установила:
Постановою Краснопільського районного суду Сумської області від 09 листопада 2020 року ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та на останнього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Однак ОСОБА_1 належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став і 24 січня 2021 року о 08.00 год., перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 , вчинив насильство в сім'ї стосовно своєї дружини ОСОБА_2 а саме: висловлювався на адресу останньої нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Дані обставини зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення від 24.01.2021 серії ВАБ №391015, складеного інспектором СРПП відділення поліції №2 Сумського РУП (с. Краснопілля) старшим лейтенантом поліції Яковенко Русланом Володимировичем.
У судовому засіданні усно та у власних письмових поясненнях від 24.01.2021, доданих до матеріалів справи, ОСОБА_1 провину визнав та підтвердив обставини вчинення правопорушення, зобов'язався подібних фактів у подальшому не вчиняти.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дійшла наступних висновків.
За змістом частини 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, громадянин ОСОБА_1 притягається до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України.
Частина 1 ст. 173-2 КУпАП України передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, у вигляді накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Частина 2 ст. 173-2 КУпАП України передбачає відповідальність за ті самі дії, що вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, у вигляді накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до пункту 3 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Згідно з пунктом 14 вказаної статті психологічним насильством є форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №391015 від 24.01.2021, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів. До протоколу долучені пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких останній свою вину визнав. Також, до протоколу долучено протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, пояснення потерпілої - ОСОБА_2 та довідка інспектора СРПП відділення поліції №2 (с. Краснопілля) капітана поліції Лісаченко А. про те, що ОСОБА_1 неодноразово протягом року притягувався до адміністративної відповідальності.
Присутній у судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкція ч. 2 ст. 173-2 передбачає такі види адміністративного стягнення, як штраф від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Статтею 30-1 КУпАП України передбачено такий вид адміністративного стягнення як громадські роботи, що полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
Громадські роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам старше 60 років.
Стаття 33 даного Кодексу зобов'язує суд накладати стягнення за адміністративне правопорушення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України та при накладенні стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Зважаючи на викладене, вивчивши обставини справи, характер вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника, ступінь його вини, вік, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, враховуючи положення ст. 33 КУпАП суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 у вигляді громадських робіт на строк 44 (сорок чотири) години, яке за своїм видом і мірою є достатнім та справедливим.
Окрім цього, відповідно до ст. 401 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, щодо якої судом ухвалено постанову про накладення адміністративного стягнення, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на дату винесення постанови у цій справі становить 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 401, 245, 247, 251, 252, 268, 277, 280, 283-285, 287-291, 294 КУпАП, суддя
постановила:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 44 (сорок чотири) години.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , 454,00 грн судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України в ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106 (стягувач Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021), у графі «призначення платежу» *; 101; РНОКПП; судовий збір за постановою про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , Краснопільський районний суд Сумської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області (стаття 294 КУпАП).
Суддя Ю.О. Зеря