іменем України
"02" лютого 2021 р. 145/1717/20
2/145/258/2021
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Ратушняка І. О.
при секретарі Тихій О.Н.
за участі представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом,
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_3 , яка до дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1.
Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 , 1950 року забудови, який рахувався за ОСОБА_3 на підставі записів в погосподарських книгах.
Будинок поставлений на погосподарський облік в сільській раді, відповідно до чинного на той час законодавства.
За змістом п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у по господарських книгах.
Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв, в порядку ст. 549 ЦК УРСР, норми якого діяли на момент відкриття спадщини, її батько ОСОБА_4 , який проживав в даному будинку фактично заволодів спадковим майном.
Свідоцтва про право на спадщину на даний житловий будинок батько не отримував.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_4 , який до дня смерті був зареєстрований в АДРЕСА_2 .
Після смерті батька спадщину прийняла вона, вступивши до шести місяців у фактичне володіння спадковим майном (ст. 549 ЦК УРСР).
Отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після батька на житловий будинок з господарськими будівлями у нотаріуса вона не може, оскільки нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану нерухомість, мотивуючи свою відмову тим, що на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутні правовстановлюючі документи.
Вартість житлового будинку АДРЕСА_1 становить 78 500 грн.
Крім того, перешкодою в отриманні свідоцтва про право на спадщину є те, що вона не може довести документально родинні відносини зі своєю бабою ОСОБА_3 , оскільки в свідоцтві про народження її батька прізвище матері записане " ОСОБА_2 " замість " ОСОБА_6 ".
Просить встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Грижинці Тиврівського району ОСОБА_3 була її рідною бабою та матір'ю її батька ОСОБА_4 ;
визнати за нею право власності на житловий будинок 1950 року забудови, означений літ. «А» з прибудовою «А1», прибудовою «а», загальною площею приміщень - 61,4 кв.м, житловою площею - 52,5 кв.м, допоміжною площею 5,4 кв.м, площею літніх, неопалювальних приміщень - 3,5 кв.м, терасу «а1», літню кухню «Д», погріб «п/Д», баню «д», літній душ "Е", убиральню «Е», сарай «Ж», колодязь № 4, огорожу № 5, ворота з хвірткою № 6, які розташовані в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_2, який успадкував даний будинок після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Гніванська міська рада подала заяву, в якій просить справу розглянути у відсутності її представника, позов визнає.
Свідок ОСОБА_7 показала суду, що дійсно ОСОБА_3 була матір'ю батька позивачки - ОСОБА_4 , який помер в ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно і рідною бабою ОСОБА_2 .
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, свідка, вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу її відкриття.
Судом встановлено, що 0 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с.6), яка до дня смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1.
Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 .
Постановою державного нотаріуса Тиврівської держнотконтори від 06.10.2020 (а.с.25) ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими спорудами по вулиці в АДРЕСА_1 ,у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Проте дана нерухомість зареєстрована в сільській раді на ім'я ОСОБА_3 , що стверджується довідкою виконкому Гніванської міської ради № 724 від 03.09.2020 (а.с.17).
Згідно технічного паспорту КП «ВООБТІ» від 21.09.2020 (а.с.7-11) вказаний житловий будинок з господарськими будівлями побудований протягом 1950-1989 років.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року N 1952-ІУ, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, згідно із ст. 1, ст. 6 реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР проводять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи в погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А.3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 №12/5-126, в якому зокрема роз'яснюється, що по об'єктах, які збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від №449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є технічний паспорт, що складається БТІ.
Після смерті ОСОБА_3 спадщину в порядку ст. 549 ЦК УРСР, норми якого діяли на момент відкриття спадщини, прийняв ОСОБА_4 , який фактично заволодів спадковим майном після смерті матері ОСОБА_3 , що стверджується довідкою Гніванської міської ради № 06-33/1052 від 03.09.2020 (а.с.14).
ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер у м.Гнівань Вінницької області (а.с.5).
Свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 , він не отримував.
Позивачка - його дочка (а.с.27), спадкоємиця першої черги в порядку спадкування за законом, спадщину після смерті батька ОСОБА_4 прийняла, вступивши до шести місяців у фактичне володіння спадковим майном (ст. 549 ЦК УРСР), що стверджується довідкою Гніванської міської ради №729 від 03.09.2020 (а.с.15). Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, немає, що стверджується Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (а.с.44-51).
Факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 була рідною бабою ОСОБА_2 та матір'ю ОСОБА_4 стверджується свідоцтвом про її смерть (а.с.6), свідоцтвом про народження батька позивачки (а.с.27), в яких ім'я та по батькові померлої особи відповідають імені та по батькові особи, записаної матір'ю; випискою з погосподарської книги №17 с. Грижинці Витавської сільської ради народних депутатів Тиврівського району Вінницької області за 1977-1978-1979 роки, в якій ОСОБА_4 по відношенню до голови двору ОСОБА_3 є сином; довідкою № 06-33/1052 виконавчого комітету Гніванської міської ради (а.с.14), а також поясненнями свідка ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні підтвердила даний факт.
Вартість житлового будинку АДРЕСА_1 становить 78 500 грн, що стверджується звітом по оцінку майна (а.с. 18-22).
Керуючись ст.ст. Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 328, 1216, 1218, 1261, 1267, 1268 ЦК України, ст.549 ЦК УРСР, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008,
ухвалив:
Позов задоволити.
Встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Грижинці Тиврівського району ОСОБА_3 була рідною бабою ОСОБА_2 та матір'ю ОСОБА_4 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, 1950 року забудови, означений літ. «А» з прибудовою «А1», прибудовою «а», загальною площею приміщень - 61,4 кв.м, житловою площею - 52,5 кв.м, допоміжною площею 5,4 кв.м, площею літніх, неопалювальних приміщень - 3,5 кв.м, терасу «а1», літню кухню «Д», погріб «п/Д», баню «д», літній душ "Е", убиральню «Е», сарай «Ж», колодязь № 4, огорожу № 5, ворота з хвірткою № 6, які розташовані в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_2, який успадкував даний будинок після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 05 лютого 2021 року.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Суддя Ратушняк І. О.