Крижопільський районний суд Вінницької області
2/134/61/2021
Справа № 134/1898/20
Іменем України
04 лютого 2021 року Крижопільський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого-судді: Лабая О.В.
з участю секретаря:Баденюк О. І.
представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши в спрощеному судовому провадженні в залі суду в смт. Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
Своїм позовом до суду ОСОБА_2 просила винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 неустойку (пеню) у у розмірі 9794 грн. 41 коп. за прострочення сплати аліментів за виконавчим листом № 134/1523/16-ц виданим 09.12.2016 Крижопільським районним судом Вінницької області, а також просила стягнути з відповідача судові витрати, зокрема витрати за надання правової допомоги. В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що на підставі рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 08.11.2016, справа № 134/1523/16-ц з відповідача стягуються аліменти на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі Ѕ частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 24.10.2016 і до досягнення дитиною повноліття. Постановою державного виконавця Крижопільського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 26.01.2017 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 134/1523/16-ц виданим 09.12.2016. Відповідач не виконує свій обов'язок сумлінно, у зв'язку з чим допустив заборгованість, невчасно і епізодично сплачував аліменти, тому виникла заборгованість по виплаті аліментів в сумі 9794 грн. 41 коп. Тому позивачка в своїй заяві до суду просила позов задовольнити, справу розглянути в її відсутність.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач, отримавши копію позову та матеріали до нього, не представив суду своїх заперечень і будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач до суду та учасникам справи відзив не надіслала.
Розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відповідності із ст.ст. 223, 279, 280-282 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Із копії рішення Крижопільського районного суду від 08.11.2016 за № 134/1523/16-ц, стягнуто з відповідача стягуються аліменти на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі Ѕ частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 24.10.2016 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.13 - 14). Відповідно постанови державного виконавця Крижопільського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 26.01.2017 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 134/1523/16-ц виданим 09.12.2016 (а.с. 16-17).
Згідно до розрахунку заборгованості по аліментам складеного головним державним виконавцем Крижопільського районного відділу ДВС у Вінницькій області, борг по аліментам за ОСОБА_3 станом на листопад 2020 року становить 18644,50 грн. (а.с. 18-19).
Відповідно до ч.1 ст.196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Таким чином, фактично вказаною нормою права закріплено відповідальність платника аліментів за прострочення сплати аліментів, і зі змісту цієї норми випливає, що визнання боржником наявності заборгованості зі сплати аліментів є визнанням неналежного виконання ним аліментних зобов'язань, що є підставою для стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
При цьому, передбачена ст.196 Сімейного кодексу України відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів настає за наявності вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення суду у порядку встановленому СК України. Державний виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику. У відповідності до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Враховуючи, що стягнення неустойки (пені) спрямоване на підвищення захисту майнових прав дитини, позовні вимоги позивача, про стягнення на її користь пені за прострочення сплати аліментів є правомірними, однак слід зауважити наступне. Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Саме така правова позиція 25.04.2018 висловлена у постанові Верховного Суду у справі № 572/1762/15-ц. З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму, виходячи з наступного розрахунку. Судом враховуються положення статті 182 Сімейного Кодексу України та те, що відповідач працездатна особа, виплат по іншим виконавчим документам не встановлено, на даний час заборгованість по сплаті аліментів ним не виплачується. Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір та витрати на недання правової допомоги. Керуючись ст. ст.19,81,141,280-282,284 ЦПК України, ст.ст.180,194,196 СК України, ст.ст.49,549 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) у розмірі 9794 (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто чотири) гривні 41 копійку за прострочення сплати аліментів за виконавчим листом № 134/1523/16-ц виданим 09.12.2016 Крижопільським районним судом Вінницької області. Стягнути з ОСОБА_3 908 (дев'ятсот вісім) гривень судового збору на користь держави. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2500,00 ( дві тисячі п'ятсот) гривень витрат на надання правової допомоги. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Найменування та ім'я сторін, їх місце знаходження та проживання: ОСОБА_2 , (ІПН НОМЕР_1 ) проживає за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 , зареєстрованого АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлений 08 лютого 2021 року.
Суддя: