Іменем України
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
Справа № 133/2921/20
03.02.2021 року
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , такого, що не працює,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
встановила:
До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 542886 від 04.10.2020, ОСОБА_1 04.10.2020 року о 09 год. 15 хв. на автодорозі М 21 Виступовичі-Могилів-Подільський 243 км, керував т.з. SUZUKI SEPIA б/н, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, у встановленому законом порядку
Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
За змістом ч.1 ст. 130 КУпАП дії особи можуть бути кваліфіковані за цією статтею у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.-
Відповідно до санкції статті за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП , може бути накладення штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення не визнав; вказав, що не перебував у стані алкогольного сп'яніння, від проходження огляду не відмовлявся. Вказав, що причиною його зупинки була перевірка наявності посвідчення водія. У зв'язку з відсутністю такого на нього був накладений штраф згідно постанови ДП 18 № 775989 від 04.10.2020 (ним додається до справи), який в подальшому ним було сплачено. ОСОБА_1 пояснив, що підписуючи протокол, згідно якого мало місце порушення ч.1 ст. 130 КупАП, він вважав, що підписує документ, що стосується факту відсутності водійського посвідчення.
Захисник Бондарчук В.І. підтримав позицію свого довірителя. Вказав, що матеріали справи не містять доказів його винуватості. Натомість надані документи свідчать про відсутність події правопорушення про яку йдеться у протоколі.
Врахувавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, враховуючи обставини справи та особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а ст. 245 цього Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 :
у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затверджена Інструкцією та визначена в Додатку № 1 до неї.
Матеріали справи такого направлення на проходження огляду на стан сп'яніння не містять.
Отже, можливо дійти до висновку, що ОСОБА_1 не видавалось таке направлення, а отже немає доказів на підтвердження його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином поліцейський, під час складання протоколу, не дотримався вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а тому суддя не може ґрунтувати своє рішення лише на поясненнях свідків за відсутності направлення.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП, при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, суд закриває провадження по справі.
Враховуючи зазначені обставини, суддя вважає, що вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у спосіб, що визначений законодавством, не доведеною.
Виходячи із вищезазначеного, суддя, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 266, 284 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суддя, -
постановила:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення .
Суддя Пєтухова Н.О.
Дата документу 03.02.2021