Іменем України
Справа № 133/3645/20
26.01.2021 року
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Пєтухової Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Полонської Н.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, за участю співвідповідача поліцейського СР ПП Козятинського ВП ГУНП Калинівського ВП Вінницької області, старшого сержанта поліції Саченко Андрія Олеговича, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,
28 грудня 2020 року до Козятинського міськрайонного суду Віницької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, за участю співвідповідача поліцейського СР ПП Козятинського ВП ГУНП Калинівського ВП Вінницької області, старшого сержанта поліції Саченко Андрія Олеговича, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві зазначив, що постановою про адміністративне правопорушення, серії БАБ № 804588, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.
У постанові про адміністративне стягнення зазначено, що ним було порушено п. 2.1 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ст. 126 КУпАП, що не відповідає дійсності.
Обгрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 вказував, що 12.10.2020, він рухався на мопеді по вул. Миру в с. Козятин, Козятинського району на дачу. По дорозі він був зупинений працівниками поліції. На вимогу поліцейського ним було надано документи на даний транспортний засіб та водійське посвідчення для огляду. Після перевірки документів та транспортного засобу, поліцейський став перевіряти його на стан сп'яніння, та запитав у нього чи він надає згоду пройти тестування в лікарні. Він одразу погодився. Працівник поліції
повідомив, що необхідно підписати документ. Потім працівник поліції з своїми колегами провели огляд транспортного засобу відкривши сидіння. Він підписав бумагу, в якій йому не було нічого зрозуміло, але з пояснень поліцейського, він підписав документ про проходження огляду. Так як він не є юридично обізнаною людиною, він не все зрозумів. Однак приїхавши додому ним було виявлено, що в постанові мова йде не про стан сп'яніння.
Постанову про адміністративне правопорушення БАБ № 804588 від 12.10.2020 року просить скасувати, так як вважає, що вона складена незаконно та безпідставно.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив визнати протиправною та скасувати постанову серії БАБ № 804588 від 12.10.2020 року. Зазначив, що на вимогу поліцейського ним були надані реєстраційні документи на транспортний засіб.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи; відзив на позов не надав.
Заслухавши позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що постановою серії БАБ № 804588 від 12.10.2020 року, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.(а.с.9)
Розглядаючи даний спір суд виходить з такого.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення як, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга і третя статті 122).
Пунктом 11 ч.1ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом статті 31 вказаного Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи;
зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Загальні вимоги до водіїв транспортних засобів визначені Правилами дорожнього руху (далі -ПДР), які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 "Про Правила дорожнього руху".
Відповідно до пп. «б» п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб.
Згідно з пп. «а» п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII.
Водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Частиною 1статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката Зелена картка) у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, згідно із п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне
правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З цього приводу суд зазначає, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Судовим розглядом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він керував транспортним засобом без відповідного реєстраційного документа на транспортний засіб, оскільки на вимогу поліцейського не пред'явив такого, чим порушив вимоги п.2.1 «б» ПДРУкраїни.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, в порушенняст. 283 КУпАП, у оскаржуваній постанові не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось.
Згідно зі ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази,
які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин - ч. 2 ст. 77 КАС України.
Відповідачем у справі не спростовано доводи позивача, а також не надано будь-яких доказів, у тому числі й відео з нагрудної відеокамери поліцейського, які б свідчили про керування позивачем транспортним засобом за відсутності реєстраційного документа на нього. Оскаржувана постанова також не містить посилань на докази вини позивача.
Таким чином, залишилась не доведеним порушення Правил дорожнього руху України позивачем, що має наслідком висновок про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
А за таких обставин, суд вважає протиправною та необґрунтованою постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12 жовтня 2020 року серії БАБ № 804588, винесену поліцейським СР ПП Козятинського ВП ГУНП Калинівського ВП Вінницької області старшим сержантом поліції Саченко Андрієм Олеговичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Суд приходить до висновку, що у відповідності до п. 3) ч. 3 ст. 286 КАС України, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а саме за позовом ОСОБА_1 до Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Проте суд не вважає за можливе задовільнити цей позов в частині його пред'явлення до іншого відповідача - ОСОБА_2 .
Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Згідно ст. 50 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулися не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного відповідача належним відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Зі змісту наведених положень процесуального законодавства вбачається, що належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним
відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення інспектори відповідного органу діють не як самостійні суб'єкти владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади.
Отже поліцейський СР ПП Козятинського ВП Калинівського ВП у Вінницькій області не є належним відповідачем у цій справі.
За змістом позову ОСОБА_1 він вказав двох відповідачів у справі. При цьому належним відповідачем є саме Козятинський відділ поліції, як орган від імені якого здійснюються уповноваженими особами певні функції.
Згідно вище викладеного, суд приходить до висновку, що в позові ОСОБА_1 до співвідповідача поліцейського СР ПП Козятинського ВП ГУНП Калинівського ВП Вінницької області, старшого сержанта поліції Саченка Андрія Олеговича - слід відмовити, оскільки він не є особою, яка повинна нести відповідальність у цій справі.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 50-52, 70, 77, 241-247, 250, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, від 12 жовтня 2020 року серії БАБ № 804588, винесену поліцейським СР ПП Козятинського ВП ГУНП Калинівського ВП Вінницької області старшим сержантом поліції Саченко Андрієм Олеговичем.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
У позові ОСОБА_1 до співвідповідача поліцейського СР ПП Козятинського ВП ГУНП Калинівського ВП Вінницької області, старшого сержанта поліції Саченка Андрія Олеговича - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили після розгляду справи Сьомим апеляційним адміністративним судом.
Повний текст рішення складено 05.02.2021.
Суддя Н.О. Пєтухова
Дата документу 01.02.2021