Справа № 991/825/21
Провадження1-кс/991/847/21
08 лютого 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , дослідивши матеріали скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
05 лютого 2021 року на електронну пошту суду надійшла скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із вимогами про:
- зобов'язання компетентних працівників Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про всі наявні кримінальні правопорушення, вчинені різними групами осіб про які йде мова у скарзі;
- розпочати досудове розслідування за скаргою, виокремивши всі групи скоєних злочинів;
- провести належне повне, всебічне та неупереджене досудове розслідування, виокремивши матеріали злочинів, які підслідні безпосередньо детективам НАБУ.
У скарзі зазначено, що 25.12.2020 на електронну пошту Національного антикорупційного бюро України було подано заяву у порядку ст. 214 КПК України. У заяві зазначено про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 255, 256, 365, 396, 364 КК України слідчими Шевченківського управління поліції, Державного бюро розслідувань та співробітниками Офісу Генерального прокурора. Із змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення вбачається, що слідчі Шевченківського управління поліції не виконують жодних слідчих дій у межах відкритого за заявою ОСОБА_2 кримінального провадження за фактами протиправних дій щодо неї. Аналогічні дії вчинено і слідчими Державного бюро розслідувань та співробітниками Офісу Генерального прокурора.
Проте всупереч вимогам ст. 214 КПК України уповноважені службові особи Національного антикорупційного бюро України відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесли, а листом від 30.12.2020 повідомили про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Наведене і стало підставою для звернення до суду із цією скаргою, поданою у порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 05.02.2020 для розгляду скарги визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
Відповідно до змісту ст. 304 КПК України, вирішуючи питання про відкриття провадження за скаргою слідчому судді серед іншого належить встановити чи подана вона особою, яка має право подавати скаргу та чи підлягає вона розгляду у цьому суді.
Підстави та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування визначені у Главі 26 КПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Із змісту наведеної норми можна дійти висновку, що КПК України передбачена відповідна процедура оформлення і подання скарги, зокрема її підписання заявником. Слідчий суддя уповноважений розглядати скарги, які подані конкретною особою та підписані нею.
Чинним законодавством передбачено право учасників провадження подавати до суду документи, заяви в електронному вигляді.
У статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» закріплено, що електронним документом є документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. (ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі електронним цифровим підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Проте, додатки до листа, що надійшов на електронну пошту суду, не містять файлів, які б свідчили по підписання скарги електронним цифровим підписом, що підтверджується відповідним актом, складеним 05.02.2021 головним та провідним спеціалістами відділу документального забезпечення (канцелярія суду) та провідним спеціалістом відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду.
Наведене унеможливлює ідентифікацію слідчим суддею автора скарги. Тому скарга не може вважатися такою, що подана у порядку ст. 303-304 КПК України.
Право на подання скарги має конкретна фізична особа з відповідним статусом згідно з критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 303 КПК України. Відсутність підпису заявника, у цьому випадку електронного підпису свідчить про те, що скарга не виражає особисту волю особи, яка звернулася до слідчого судді, відреагувати на допущене процесуальне порушення. А слідчий суддя не може вирішувати порушені в такій скарзі питання, так як неможливо ідентифікувати особу, яка звертається зі скаргою.
Також відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України правом на оскарження бездіяльності, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення наділений заявник.
У скарзі порушується питання про зобов'язання уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідування за заявою від 25.12.2020 (номер звернення Б-19054). Відповідно до наданих документів ця заява подавалася за підписом ОСОБА_2 . Водночас скарга у порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, подана від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відомостей на підтвердження статусу ОСОБА_3 до скарги не додано.
Таким чином наявні підстави для повернення скарги з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Частиною 1 ст. 33-1 КПК України передбачено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України (злочини, передбачені ст. ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті (ч. 2 ст. 33-1 КПК України).
Так одним із кримінальних правопорушень, що підсудне Вищому антикорупційному суду, є кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України.
Разом з тим скарга не відповідає жодній із умов, визначеній у пп. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Зокрема згідно з п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України кримінальне провадження відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду у разі вчинення злочину прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру», особами вищого складу Національної поліції.
Прокурорами, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру» є Генеральний прокурор; перший заступник Генерального прокурора; заступник Генерального прокурора; керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора; заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); прокурор Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); керівник обласної прокуратури; перший заступник керівника обласної прокуратури; заступник керівника обласної прокуратури; керівник підрозділу обласної прокуратури.
До осіб вищого складу Національної поліції, які підпадають під вимоги п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 80 Закону України «Про Національну поліцію» відносяться генерал поліції третього рангу; генерал поліції другого рангу; генерал поліції першого рангу.
У заяві відсутні відомості, які дають підстави дійти висновку, що особи, про яких зазначається у скарзі та заяві, відповідають вимогам до суб'єкта злочину, визначеного у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Пункт 2 ч. 5 ст. 216 КПК України містить наступний критерій, за яким визначається підсудність справ Вищому антикорупційному суду: розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину, за умови що злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.
Проте ані заява, ані скарга не відповідають і умові, передбаченій п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Умова, що міститься у п. 3 ч. 1 ст. 216 КПК України, відноситься до злочинів, передбачених статтями 369 та ч. 1 ст. 369-2 КК України, а тому скарга не відповідає і цій умові.
Враховуючи вищевикладене, відсутні правові підстави для розгляду цієї скарги слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
За наведених обставин скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить повернути з підстав, визначених п. 1, 2 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Керуючись ст. 303, 304, 306, 336, 372 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повернути суб'єкту звернення.
Копію ухвали невідкладно надіслати особам, які подали скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії в частині повернення скарги та відмови у відкритті провадження за скаргою.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1