28 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/1292/20 пров. № А/857/13804/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Шевчук С.М.,
секретаря судового засідання Лутчин А.М.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Чуприна О.В.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську 22 вересня 2020 року, повне судове рішення складено 02 жовтня 2020 року, у справі №380/1292/20 за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Львівська міська рада, ОСОБА_3 про визнання протиправним і скасування рішення,
12.02.2020 ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, просив визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області від 07.11.2019 за №61-мб/пз «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкту будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованим підземним паркінгом на АДРЕСА_1 », які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.12.2017 за №1156.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законом провів у відношенні до ОСОБА_2 позапланову перевірку в Львівській міській раді та прийняв оскаржуване рішення. Суд першої інстанції вказав, що листом Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради від 29.08.2019 за №2401-вих.-5851 повідомлено позивача про наявність припису, попереднього акту перевірки та рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень, для вчинення відповідних дій останньою, однак, будь-яких належних дій ОСОБА_2 щодо виконання припису не вчинялися, а порушені вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності не були усунуті третьою особою на стороні позивача, що і слугувало підставою для скасування містобудівних умов та обмежень. Суд першої інстанції зазначив, що вимоги припису відповідача стосувалися безпосередньо Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради як об'єкта нагляду, яким у даній справі не надано суду докази оскарження проведеної у відносно Управління перевірки чи самого припису. Суд першої інстанції вказав, містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов'язковим для всіх суб'єктів містобудівної діяльності. На переконання суду першої інстанції визначення у містобудівних умовах та обмеженнях забудови максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки 50,2% є «значним відхиленням» від встановленого Зонінгом відсотку 36% для забудови земельної ділянки, яка відноситься до зони Ж-1, спірного значення якого (50,2%) не зафіксовано у протоколі засідання архітектурно-містобудівної ради №16 від 02.11.2017. Суд першої інстанції дійшов висновку, що видані ОСОБА_2 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованим паркінгом на АДРЕСА_1 , не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, а саме Плану зонування території м. Львова (Зонінгу).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивачем з метою отримання містобудівних умов та обмежень надано повний пакет документів, які виконавчий комітет Львівської міської ради вважав достатніми для видачі містобудівних умов та обмежень, в подальшому щодо яких видано дозвіл на виконання будівельних робіт. Скаржник вказує, що втручання у право приватної власності особи на здійснення незабороненої законом діяльності не може бути виправданим у зв'язку з допущенням помилки органом державної влади або органом місцевого самоврядування при прийнятті рішення про наділення такої особи відповідним правом, що не взято до уваги судом першої інстанції. Скаржник зазначає, що на розгляд до Львівської міської ради подано містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованим підземним паркінгом на АДРЕСА_1 , як допустимий вид забудови в зоні Ж-1 з відхиленнями від допустимої норми 30%, що і було погоджено на засіданні архітектурно-містобудівної ради. Скаржник вважає, що скасуванням дії містобудівних умов та обмежень від 14.12.2017 під час зупинення дії таких порушено принцип належного врядування. Також звертає увагу, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради, яким затверджено містобудівні умови та обмеження не скасовано.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що таку заперечує повністю, містобудівні умови та обмеження скасовано правомірно, рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим.
В судовому засіданні представник скаржника апеляційну скаргу підтримав, представник відповідача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції, від третьої особи ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1 га, цільове призначення якої визначено «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», кадастровий номер 4610137500:05:004:0008 по АДРЕСА_1 .
Архітектурно-містобудівна рада при Управлінні архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради протоколом №16 від 02.11.2017 погодила містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованим підземним паркінгом на АДРЕСА_1 , як допустимий вид забудови в зоні Ж-1 з незначними відхиленнями по відсотку та щільності забудови.
Виконавчий комітет Львівської міської ради рішенням №1156 від 14.12.2017 затвердив містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво ОСОБА_2 багатоквартирного житлового будинку з вбудованим паркінгом на АДРЕСА_1 (а.с.7 том І).
29.10.2018 ОСОБА_2 отримала Дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВ 112183020946, виданий інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованим паркінгом на АДРЕСА_1 (том І, а.с.8).
18.06.2019 посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області складено довідку про результати документальної перевірки Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, в якій вказано на порушення Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради вимог містобудівного законодавства у виданих ОСОБА_2 містобудівних умовах та обмеженнях (том І а.с.39).
В подальшому, Департаментом ДАБІ у Львівській області скеровано службову записку №1013-6/2662-19 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про необхідність призначення позапланової перевірки щодо законності видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкту будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованим паркінгом на АДРЕСА_1 , які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.12.2017 за №1156 (а.с.40 том І).
Посадовими особами Департаменту ДАБІ у Львівській області відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.06.2019 за №695 і на підставі довідки про результати документальної перевірки від 18.06.2019 та направлення від 03.07.2019 за №42-мб/пз, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, в ході проведення якої встановлено порушення Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради у виданих ОСОБА_2 містобудівних умовах та обмеженнях, затверджених рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.12.2017 за №1156, вимог містобудівного законодавства, а саме: - у пункті 2.4 містобудівних умов та обмежень не зазначено конкретні числові показники стосовно відстані від об'єкта, який проектується, до існуючих будинків та споруд, що є порушенням вимог пункту 7 частини 5 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; - у пункті 2.2 містобудівних умов та обмежень максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки вказано 50,2%, однак згідно протоколу засідання архітектурно-містобудівної ради, якою погоджено містобудівний розрахунок будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 , як допустимого виду забудови для зони Ж-1 вказано відсоток забудови 36%; - порушено вимоги чинної містобудівної документації - Зонінгу в частині допустимого відсотку забудови. Невідповідність положенням містобудівної документації на місцевому рівні (плану зонування), є порушенням вимог частини 1 статті 25 та пункту 3 частини 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №42-мб/пз від 23.07.2019 (том І а.с.43).
З метою усунення виявлених порушень відповідачем прийнято рішення №42-мб/пз від 23.07.2019 про зупинення дії, виданих ОСОБА_2 містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованим паркінгом на АДРЕСА_1 , які затверджені рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.12.2017 за №1156 (а.с.44 том І).
Одночасно, 23.07.2019 видано припис №42-мб/пз про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (а.с.45 том І).
Вказані документи листом від 24.07.2019 за №1013-6/3321-19 направлені об'єкту нагляду - Управлінню архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради (а.с.46 том І).
01.10.2019 Департаментом ДАБІ у Львівській області скеровано службову записку №1013-6/4397-19 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про необхідність призначення позапланової перевірки щодо виконання вимог припису №42-мб/пз від 23.07.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (а.с.48 том І).
Головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту ДАБІ у Львівській області відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.10.2019 за №1103 та на підставі направлення від 15.10.2019 за №61-мб/пз, 04.11.2019 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради.
За результатами проведення перевірки посадовою особою Департаменту ДАБІ у Львівській області складено акт від 04.11.2019 (том І а.с.51-52), відповідно до якого: «На час проведення перевірки не внесено зміни та не усунуто виявлені порушення, а саме: не зазначено конкретні числові показники стосовно відстані від об'єкта, який проектується, до існуючих будинків та споруд, а також не внесено зміни щодо допустимого відсотку забудови. Вимоги припису від 23.07.2019 №42-мб/пз, яким було зобов'язано Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не виконано, чим порушено пункт 8 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698, відповідно до приписів якого об'єкти нагляду зобов'язані виконувати вимоги головних інспекторів будівельного нагляду щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також абзацу 2 пункту 8 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»».
За наслідками проведеної перевірки та за результатами розгляду акта перевірки дотримання Львівською міською радою вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.11.2019, відповідальною посадовою особою Департаменту ДАБІ у Львівській області 07.11.2019 прийнято рішення за №61-мб/пз про скасування дії містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкту будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованим підземним паркінгом на АДРЕСА_1 , які затверджені рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.12.2017 за №1156 (а.с.11-12 том І).
Вважаючи вказане рішення протиправним, таким, що порушує право на використання земельної ділянки та право на забудову такої, ОСОБА_2 звернулась із позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI, в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення (далі - Закон № 3038-VI).
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 1 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (частина 2 статті 29 Закону №3038-VI).
Згідно з частиною 3 статті 29 Закону №3038-VI, в редакції чинній на час затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ОСОБА_2 , містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.
Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника (частина 8 статті 29 Закону №3038-VI).
Таким чином, містобудівні умови та обмеження хоч і не є актом ненормативного правового характеру, однак в силу наведених законодавчих приписів не вичерпують свою дію фактом їх затвердження, є чинними до завершення будівництва і підлягають врахуванню під час прийняття подальших рішень суб'єктами містобудівної діяльності та виконання будівельних робіт на рівні з іншими вихідними даними та містобудівною документацією на місцевому рівні.
Відповідно до положень статті 41-1 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду, зокрема, перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, зокрема: видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що скасування рішень об'єктів нагляду з підстав їх незаконності, є крайнім заходом державного архітектурно-будівельного нагляду, належить до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду ДАБІ України, до того ж, наявність таких порушень встановлюється за результатами проведення перевірок у визначеному законом порядку.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 у справі №807/736/18.
Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698, в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення (далі - Порядок №698), відповідно до пункту 2 якого нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.
Згідно з пунктом 3 Порядку №698 основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
Отже, державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється посадовими особами ДАБІ України (суб'єкт нагляду) з метою перевірки дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, іншими органами (об'єкт нагляду), що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі №813/2243/17, від 09 квітня 2020 року у справі №810/899/17, від 11 грудня 2020 року у справі №1.380.2019.002260.
Відповідно до підпунктів 1, 6 пункту 5 Порядку №698, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
Пунктами 14-15 Порядку №698 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції. Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об'єкт нагляду. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об'єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.
Під час проведення позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення.
Згідно з пунктом 29 Порядку №698 у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об'єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.
Головний інспектор будівельного нагляду перевіряє виконання об'єктом нагляду припису шляхом проведення позапланової перевірки (пункт 31 Порядку №698)
Відповідно до пункту 32 Порядку №698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення. Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції. У разі зупинення дії рішення об'єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.
Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, керуючись підпунктом 5 пункту 15 Порядку №698 на підставі довідки про результати документальної перевірки від 18.06.2019 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано наказ про проведення позапланової перевірки від 24.06.2019 за №695, а Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області видано направлення від 03.07.2019 за №42-мб/пз на проведення позапланової перевірки Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, в ході якої встановлено, що при наданні ОСОБА_2 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкту будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованим паркінгом на АДРЕСА_2 , Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради порушено вимоги містобудівного законодавства.
У зв'язку з виявленими порушеннями, рішенням від 23.07.2019 відповідачем зупинено дію містобудівних умов та обмежень, затверджених рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.12.2017 за №1156, та видано припис №42-мб/пз від 23.07.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що припис №42-мб/пз від 23.07.2019 адресовано Управлінню архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради як об'єкту нагляду, таким вимагалось в 60-денний термін з дня отримання припису усунути порушення містобудівного законодавства: - у пункті 2.4 містобудівних умов та обмежень не зазначено конкретні числові показники стосовно відстані від об'єкта, який проектується, до існуючих будинків та споруд, що є порушенням вимог пункту 7 частини 5 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; - у пункті 2.2 містобудівних умов та обмежень максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки вказано 50,2%, однак згідно протоколу засідання архітектурно-містобудівної ради, якою погоджено містобудівний розрахунок будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул.Заозерній, 37, м.Львів, як допустимого виду забудови для зони Ж-1 вказано відсоток забудови 36%; - порушено вимоги чинної містобудівної документації - Зонінгу в частині допустимого відсотку забудови. Невідповідність положенням містобудівної документації на місцевому рівні (плану зонування), є порушенням вимог частини 1 статті 25 та пункту 3 частини 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Враховуючи зміст виявлених порушень, оскільки містобудівні умови та обмеження видаються на підставі документів, наданих замовником, яким в межах спірних правовідносин є позивач, а тому виконання вимог вказаного припису та усунення виявлених порушень, на переконання суду апеляційної інстанції, можливо за належного повідомлення об'єктом нагляду - Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, позивача про виявленні порушення та встановлення достатнього періоду часу з огляду на зміст та обсяг виявлених порушень для їх усунення.
До матеріалів справи долучено лист Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради від 29.08.2019, адресований ОСОБА_2 , щодо виконання вказаного припису, в якому вказано про отримання припису від 23.07.2019 №42-мб/пз та зазначено, що копія припису від 23.07.2019 №42-мб/пз, копія акту №42-мб/пз від 23.07.2019, копія рішення №42-мб/пз від 23.07.2019 додаються для можливості вчинення дій щодо виконання припису.
Разом з тим, факт отримання такого припису позивачем матеріалами справи не підтверджено, представником позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції заперечено.
Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що примірник припису отримано уповноваженою особою об'єкта нагляду 23.07.2019, що підтверджується проставленням вказаної дати та підписом на самому приписі від 23.07.2019 №42-мб/пз, тоді як зазначений лист Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради датований 29.08.2019, тобто зі спливом тридцяти днів з встановлених шістдесяти для усунення порушення містобудівного законодавства.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представником позивача вказано, що за умови отримання припису від 23.07.2019 №42-мб/пз позивачем, у встановлений відповідачем 60-денний термін з дня отримання такого, усунути виявлені порушення містобудівного законодавства об'єктивно не можливо через великий об'єм технічних робіт.
Так, під час прийняття оспорюваного рішення №61-мб/пз від 07.11.2019, відповідачем констатовано не виконання Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради вимог припису №42-мб/пз від 23.07.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, однак таким не надано оцінки факту не повідомлення/ не належного повідомлення замовника - ОСОБА_2 про вимоги вказаного припису та надання достатнього часу для усунення виявлених порушень, що важливо з огляду на застосування вказаним рішенням крайнього заходу державного архітектурно-будівельного нагляду.
При цьому, в силу положень пункту 2 частини 3 статті 41-1 Закону № 3038-VI головні інспектори будівельного нагляду з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади, що, як вбачається з матеріалів справи, в межах спірних правовідносин відповідачем не зреалізовано.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач мав право на участь у процесі прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, а також бути проінформованим про здійснення перевірки відповідачем з метою забезпечення можливості надати свої пояснення по суті питань, які безпосередньо торкаються прав позивача, усунути виявлені порушення містобудівних умов та обмежень, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано та спричинило порушення балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача як замовника і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржене рішення відповідача.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 24.04.2019 у справі № 803/815/17.
Окрім того, відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено, що виявлені порушення неможливо усунути, а прийняття рішення про скасування містобудівних умов та обмежень як застосування крайнього заходу у даному випадку є обґрунтованим та доцільним, тоді як у позивача існують правомірні очікування щодо того, що його право на розпорядження належним йому на праві власності майном відповідно до законодавства в майбутньому не буде порушено чи обмежено під час здійснення суб'єктом владних повноважень заходів з державного архітектурно-будівельного нагляду чи припинено шляхом прийняття іншого рішення.
Європейський суд з прав людини, практика якого в силу приписі частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» разом з Конвенцією підлягають застосуванню судами як джерела права, у рішенні від 05 січня 2000 року у справі «Beyeler проти Італії» зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що недотримання відповідачем процедури проведення перевірки, а саме порушення права позивача бути присутнім під час проведення такої, подавати заперечення на акт перевірки, надавати пояснення, ознайомитись з вимогами припису та мати об'єктивну можливість усунути вказані в ньому порушення містобудівного законодавства, є достатньої підставою для скасування прийнятого відповідачем рішення від 07.11.2019 №61-мб/пз як такого, що не відповідає критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, зокрема, прийняте без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, за відсутності підстав для розгляду інших доводів учасників справи щодо суті виявлених порушень.
Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в силу положень статті 41-1 Закону №3038-VI та пункту 5 Порядку №698 законодавцем до компетенції відповідача віднесено скасування рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, яким в межах спірних правовідносин є рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.12.2017 №1156, а не містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво ОСОБА_2 багатоквартирного житлового будинку з вбудованим паркінгом на АДРЕСА_2 , які не є актом ненормативного правового характеру, а є основними складовими вихідних даних.
До того ж, з 01.12.2019, з дня набранням чинності Законом № 199-IX від 17.10.2019, рішення, прийняті об'єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, можуть бути скасовані лише шляхом звернення головних інспекторів будівельного нагляду до суду з відповідним позовом про скасування такого рішення.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення стаття 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та дійшов передчасного висновку щодо правомірності оскаржуваного рішення від 07.11.2019 №61-мб/пз, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Щодо судового збору, то відповідно до положень статті 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_2 840,60 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви відповідно до квитанції №Н135811 від 11.02.2020, та 1261,20 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги відповідно до квитанції №ТС81-ЕС74-С9ХА-7702 від 28.11.2020.
Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі №380/1292/20 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Львівська міська рада, ОСОБА_3 про визнання протиправним і скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 07.11.2019 №61-мб/пз «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкту будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованим підземним паркінгом на АДРЕСА_1 , які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.12.2017 №1156».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місце знаходження: бульвар Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37471912) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: с.Черче, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77015, РНОКПП НОМЕР_1 ) 840,60 грн. (вісімсот сорок гривень шістдесят копійок) судового збору, сплаченого за подання позовної заяви відповідно до квитанції №Н135811 від 11.02.2020, та 1261,20 грн. (тисячу двісті шістдесят одну гривню двадцять копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги відповідно до квитанції №ТС81-ЕС74-С9ХА-7702 від 28.11.2020.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
С. М. Шевчук
Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 08.02.2021 згідно з ч.3 ст.321 КАС України