Справа № 640/2407/20
про залишення апеляційної скарги без руху
05 лютого 2021 року м. Київ
Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишина О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2020 адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296, ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України), з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
При цьому, у пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, судовий збір за подання позову до адміністративного суду складає 384,20 грн., а, отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 384,20 *150%= 576,30 грн.
Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було, але подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке вмотивовано тим, що апелянт наразі не має фінансової спроможності сплатити судовий збір.
Ознайомившись із клопотанням апелянта про звільнення від сплати судового збору, суддя-доповідач приходить до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Разом з тим, доводи апелянта щодо необхідності звільнення його від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для задоволення поданого ним клопотання.
Таким чином, апелянту необхідно усунути вказаний недолік, сплатити судовий збір та надати докази такої сплати.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 названого Кодексу апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення винесене 18.08.2020, а до суду із апеляційної скаргою апелянт звернувся 09.11.2020.
З наявних матеріалів справи вбачається пропуск апелянтом строків звернення до суду із апеляційною скаргою.
В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому він просить: «поновити строк подачі апеляційної скарги у зв'язку з COVID-19 згідно постанови Кабінету Міністрів України». Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянтом не зазначено жодних доводів щодо неможливості подання апеляційної скарги разом із підтверджуючими доказами.
За таких обставин, суддя-доповідач визнає клопотання про поновлення строку звернення до суду необґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, апелянту слід усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання вмотивованого клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження разом із доказами, які б підтверджували неможливість його звернення із апеляційною скаргою в період з 18.08.2020 по 09.11.2020.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Апелянту слід усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подачі доказів сплати судового збору та вмотивованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із наданням підтверджуючих доказів.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 295, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,
В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження, - відмовити.
В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві залишити без руху.
Встановити апелянту десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений нею строк, апеляційні скарги будуть вважатися неподаними та повернуті апелянтам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина