Справа № 580/2326/20 Суддя (судді) першої інстанції: С.О. Кульчицький
05 лютого 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року
у справі № 580/2326/20 (розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні))
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області
про визнання протиправним і скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Черкаській області), в якому просив суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.02.2020 № 2894;
- визнати протиправним і скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.06.2020 № 3883;
- зобов'язати відповідача виключити позивача з переліку ризикових об'єктів господарювання в Журналі ризикових платників АІС Податковий блок.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року задоволено позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у повному обсязі.
Визнано протиправним і скасовано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.02.2020 № 2894.
Визнано протиправним і скасовано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.06.2020 № 3883.
Зобов'язано відповідача виключити позивача з переліку ризикових об'єктів господарювання в Журналі ризикових платників АІС Податковий блок.
Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги ту обставину, що підставою винесення оскаржуваних рішень є відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 критеріїв ризиковості платника податку - реалізація товару в більших обсягах, ніж придбано. Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не приймалось. Також, апелянт зазначає, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії, як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права.
Позивач на час прийняття рішення відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку з 01.04.2016 року, як платник податків.
Згідно з відомостями ЄДР позивач здійснює такі види діяльності: 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру (основний); 7.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області 27.02.2020 року прийнято Рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, підстава - п. 8 Критеріїв ризикованості платника податку: "Реалізація товару в більших об'ємах, ніж придбано".
Так, 13.05.2020 року з метою з'ясування причин включення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, до Головного управління ДПС надіслано адвокатський запит № 13/05.
У відповідь на вказаний запит, листом від 25.05.2020 року № 10897/23-00-06-023, відповідач повідомив, що за даним Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що позивач за період з 2017 по 2019 роки здійснював реалізацію таких товарів:
- сухого молока (згідно з кодом УКТ ЗЕД 402101900, 402211800) в кількості 252124 кг, при цьому придбано сухого молока (згідно з кодом УКТ ЗЕД 402, 402101900, 402211800, 402219900) в кількості 56 483,4 кг;
- сироватки сухої (згідно з кодом УКТ ЗЕД 404100200) в кількості 93075 кг, при цьому придбано сироватки сухої (згідно з кодом УКТ ЗЕД 404, 404100200, 404100400) в кількості 379108,3 кг;
- цукрової пудри (згідно з УКТ ЗЕД 1701991000) в кількості 2725 кг, при цьому придбання цукрової пудри протягом аналізованого періоду не здійснювалось.
У зв'язку з наведеним вище, на розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області винесено питання щодо включення позивача до категорії ризикових платників податків.
Позивач 10.06.2020 року через Електронний кабінет платника податку надіслав відповідачу інформацію про його невідповідність критеріям ризиковості платника податку та документи, що підтверджують дану інформацію.
Відповідно до Квитанції № 1 від 10.06.2020 року "Документ доставлено до Державної податкової служби України. Документ збережено на центральному рівні" о 17 год. 39 хв.
Згідно з Квитанцією № 2 від 10.06.2020 "Документ доставлено до 2314. Документ прийнято" о 17 год. 54 хв.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 18.06.2020 року Головного управління ДПС у Черкаській області (надалі - Комісія), з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 10.06.2020 року, прийнято Рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, підстава - п. 8 Критеріїв ризикованості платника податку: "Реалізація товару в більших об'ємах, ніж придбано".
Позивач, вважаючи, що спірне рішення винесено відповідачем з порушенням норм права, звернувся з даним позовом до суду за захистом порушених прав.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання за ознакою "Реалізація товару в більших обсягах, ніж придбано", у зв'язку з чим рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 27.02.2020 № 2894 та від 18.06.2020 № 3883 є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI.
Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Пунктами 74.1, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Так, судом першої інстанції встановлено, що у рішеннях Комісії від 27.02.2020 року № 2894 та від 18.06.2020 № 3883 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у якості підстави для відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку, відповідачем вказано "реалізація товару в більших обсягах, ніж придбано".
При цьому, апелянт зазначає на те, що відповідно до інформаційних ресурсів, що є доступними для перегляду на рівні Головного управління ДПС у Черкаській області встановлено, що позивач протягом 2019 року здійснював придбання товарів в обсягах, що є значно меншими за обсяги реалізації цих товарів, зазначаючи конкретний придбаний/реалізований товар та його вагу.
Колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване рішення не містять жодної мотивації підстав віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "Реалізація товару в більших обсягах, ніж придбано", як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
Згідно з частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Колегія суддів зазначає, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов'язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що під час розгляду справи відповідачем не надано витягів з протоколів засідання Комісії, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, а також не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень, окрім тих документів, які надав сам позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання за ознакою "Реалізація товару в більших обсягах, ніж придбано", у зв'язку з чим рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 27.02.2020 № 2894 та від 18.06.2020 № 3883 є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку ризикових об'єктів господарювання в Журналі ризикових платників АІС Податковий блок, колегія суддів вважає, що зазначена вимога є похідною та з метою відновлення порушеного права і ефективного захисту, також підлягає задоволенню.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Посилання апелянта на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 03.03.2020 року по справі №240/3665/19 щодо неможливості оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника є такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, оскільки не ґрунтуються на положеннях Порядку № 1165. Застосування висновків Верховного Суду у зазначених рішеннях є безпідставним, оскільки такі висновки зроблені під час дії Порядку № 117, який станом на час прийняття оскаржуваних рішень у даній справі втратив чинність.
Колегія суддів звертає увагу, що в постановах Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі №640/10988/20 (К/9901/32575/20), від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20 (№ К/9901/32767/20) неодноразово висловлювалася позиція, що на контролюючий орган покладено обов'язок доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 КАС України, що рішення комісії повинно містити обґрунтування віднесення платника податку до критерій ризиковості. Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок контролюючого органу необхідності доведення правомірності прийняття рішення.
Суд апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на позовну заяву, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Г.В. Земляна
Судді: Є.І. Мєзєнцев
В.В. Файдюк