Справа № 640/7832/19 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.
03 лютого 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А.Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження, у місті Києві апеляційну скаргу Київської Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2020 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 01.09.2020р.)у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйТіПі" до Київської Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйТіПі" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 27.02.2019 №UA100000/2019/100006/2.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2020 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйТіПі" задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки розбіжностям у наданій до митного оформлення документації та відповідно безпідставно зроблено висновки щодо відсутності підстав для визначення митної вартості товару за шостим методом.
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив зареєстрований 10.12.2020 р. за вх. № 48395, у якому позивач наголошує, що в апеляційній скарзі відповідач не наводить жодних підстав та доводів для спростування висновків та позиції суду.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, у відповідності до приписів частини другої статті 309 КАС України судом постановлено ухвалу про продовження апеляційного розгляду даної справи на п'ятнадцять днів.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та компанією Gorkem Otomotiv San. Ve Tic. Ltd., Sti. (Туреччина) укладено контракт від 04.05.2018 №180504 відповідно до умов якого останнє взяло на себе зобов'язання поставити позивачу запасні частини для вантажних автомобілів, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар, найменування, кількість та вартість якого має бути визначена в інвойсах, що є невід'ємними частинами даного Контракту.
Відповідно до умов вказаного контракту та інвойсу від 09.01.2019 №GMI2019000000002 ТОВ "ЕйТіПі" отримано запчастини в асортименті на загальну суму 8 308,70 Євро.
18.02.2019 з метою митного оформлення зазначеного товару ТОВ "ЕйТіПі" через представника ФОП ОСОБА_1 подано митну декларацію №UA100020/2019/366545, відповідно до якої митна вартість товару визначена за ціною контракту на рівні 268 420,30 грн, у тому числі, ціна товару 254 920,30 грн (8 308,70 Євро за курсом НБУ на дату складання ВМД) та транспортні витрати на перевезення товару за межами України у сумі 13 500 грн.
Разом із митною декларацією від 18.02.2019 №UA100020/2019/366545 декларант, на підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення подано до митного органу наступні документи:
- зовнішньоекономічний контракт від 04.05.2018 №180504;
- рахунок-фактура (інвойс) (e-FATURA) від 09.01.2019 №GMI2019000000002;
- автотранспортна накладна (CMR) від 12.01.2019 №609187;
- декларація про походження товару від 09.01.2019 №GMI2019000000002;
- прайс-лист «Gorkem Otomotiv San. Ve Tic. Ltd., Sti.» №б/н від 12.01.2019,
- банківські платіжні документи, що стосуються оплати товару від 18.12.2018 №000215298, від 04.01.2019 №000216269;
- договір транспортної експедиції від 16.10.2018 №16102018;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 21.01.2019 №3;
- довідка про транспортні витрати від 21.01.2019 №040;
- договір про надання послуг митного брокера від 07.02.2018 №2018-13;
- наказ ФОП ОСОБА_1 від 13.12.2016 №1;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами від 24.01.2019 №3686418;
- лист виробника від 10.10.2018;
- лист №б/н від 24.01.2019 про те, що ТОВ "ЕйТіПі" є офіційним дилером компанії Gorkem Otomotiv San. Ve Tic. Ltd., Sti.;
- акт розміщення вантажу від 25.01.2019 Свх №M/0248/V/00/494;
- копія митної декларації країни відправлення від 10.01.2019 №19341200ЕХ007280.
Під час контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару на підставі поданих митних декларацій у Митного органу виник сумнів стосовно достовірності наданих ТОВ "ЕйТіПі" до митного оформлення відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару, тому, відповідно до статті 53 МК України, Відповідач зобов'язав Декларанта надати додаткові документи.
Так, Митним органом було вказано, що:
- в CMR від 12.01.2019 № 609187 перевізником зазначено ОСОБА_5, а договір на транспортування укладено з ФОП ОСОБА_3 ;
- прайс-лист суперечить суті прайс-листів;
- з наданих документів вбачається зв'язок між постачальником та ТОВ "ЕйТіПі", відповідно необхідно надати агентський або інший договір, що регулює взаємовідносини між ними.
З огляду на викладене та вважаючи подані позивачем документи недостатніми для підтвердження визначеної ним за основним методом митної вартості таких товарів, митний орган пропонував позивачу (у тому числі, шляхом надіслання електронних повідомлень) надати протягом 10 календарних днів додаткові документи, які підтверджують заявлену ним митну вартість товару, а саме:
1) рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
2) банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
3) документи, що можуть ідентифікувати особу, що забезпечила перевезення та на користь якої здійснюється оплата за такі перевезення (договір на перевезення, заявки до договору перевезення, що містять відомості стосовно вартості перевезення та є невід'ємною частиною договору);
4) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові та податкові накладні);
5) каталоги, прайс-листи виробника товару;
6) зовнішньоекономічний договір;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Також, декларанта повідомлено, що відповідно до частини 6 статті 53 МК України, він за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи, які не зазначені у даному переліку.
Представником позивача для підтвердження митної вартості товару направлено лист від 21.02.2019 вих.№18ЕТП-02 у якому надані наступні пояснення:
- Відповідно до договору про транспортну експедицію від 16.10.2018 №16102018 ФОП ОСОБА_3 надає ТОВ «Ейтіпі» послуги транспортної експедиції з перевезення вантажів за допомогою транспортних послуг, які надаються відповідними транспортними організаціями (перевізниками). У даному випадку перевізником визначено ОСОБА_5;
- Прайс-лист надано постачальником згідно з виробничими можливостями, ТОВ «Ейтіпі» не може впливати на кількість позицій в прайс-листі постачальника. Чинним законодавством не встановлено будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд;
- ТОВ «Ейтіпі» не є одноосібним представником постачальника на території України, а є лише офіційним партнером, що має прямий контракт з виробником.
До листа від 21.02.2019 вих.№18ЕТП-02 додано додаткові документи:
- договір транспортної експедиції від 16.10.2018 №16102018;
- заявку на перевезення вантажу від 04.01.2019 №5;
- лист ФОП ОСОБА_3 від 04.01.2019;
- довідка про транспортні витрати від 21.01.2019 №040;
- рахунок на надання послуг з організації перевезень;
- калькуляція собівартості постачальника;
- виписки з банківського рахунку ТОВ «Ейтіпі» про оплату постачальнику.
Після розгляду документів вказаних документів, Київською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2019 №UA100000/2019/100006/2, згідно якого скоригована митна вартість товару склала 11 744,52 Євро, що призвело до збільшення митних платежів на загальну суму 29 686,30 грн.
У якості підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2019 №UA100000/2019/100006/2 зазначено, що документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (прайс-лист складено виключно на асортимент та кількість товару, що постачається згідно рахунку-фактури від 09.01.2019 №GМІ2019000000002. Це суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців; не надано: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території країни; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам).
Враховуючи викладене зазначено, що у митного органу є підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок вплинув на заявлену декларантом митну вартість, а декларантом не подано додаткових документів на письмову вимогу органу доходів і зборів відповідно до статті 53 МК України. У органу доходів і зборів наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Також вказано, що митна вартість визначена за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів з урахуванням вимог статті 60 МК України та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органом доходів і зборів митних вартостях МД від 15.02.2019 №UA100110/2019/164231 та від 20.02.2019 №UA100020/2019/366714. Попередні методи не застосовані: метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються - відповідно до вимог частини 2 статті 58 МК України; метод за ціною угоди щодо ідентичних товарів не був використаний у зв'язку з відсутністю інформації у органу доходів та декларанта щодо вартості угоди з ідентичними товарами. Процедуру консультації проведено.
З метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам пов'язаним з простоєм, позивачем надано до митного органу нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ №UA100020/2019/367065 від 28.02.2019, за результатами митного оформлення якої відповідач випустив товар у вільний обіг під фінансові гарантії.
18.03.2019 ТОВ «Ейтіпі» за вих. №22ЕТП-03 подано заперечення на рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2019 №UA100000/2019/100006/2, разом з документами, що підтверджують заявлену митну вартість товару, додаткові пояснення щодо розбіжностей, про які зазначав відповідач. Однак, листом від 22.03.2019 №2872/10/26-70-19-01 відповідач повідомив ТОВ «Ейтіпі» про відсутність підстав для скасування спірного рішення.
З урахуванням наведеного та вважаючи протиправним рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2019 №UA100000/2019/100006/2, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про таке.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.
Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 та 2 якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга статті 52 МК України).
Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:
1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;
2) витрати на транспортування після ввезення;
3) податки, які справляються в Україні.
Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Згідно частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
У постановах від 21.02.2020 у справі №813/1229/16 та від 28.02.2020 у справі №804/3463/15 Верховний Суд висловив позицію, що положення статей 53-55, 57-58 Митного кодексу України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, підставами для витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості товару слугували наступні обставини:
- в CMR від 12.01.2019 № 609187 перевізником зазначено ОСОБА_5, а договір на транспортування укладено з ФОП ОСОБА_3 ;
- прайс-лист суперечить суті прайс-листів;
- з наданих документів вбачається зв'язок між постачальником та ТОВ "ЕйТіПі", відповідно необхідно надати агентський або інший договір, що регулює взаємовідносини між ними.
Встановлено, що на підтвердження транспортних витрат у сумі 13 500 грн позивачем одночасно із МД від 18.02.2019 №UA100020/2019/366545 подано: договір транспортної експедиції від 16.10.2018 №16102018; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 21.01.2019 №3; довідку про транспортні витрати від 21.01.2019 №040; CMR від 12.01.2019 № 609187.
Відповідно до пункту 1.1 договору транспортної експедиції від 16.10.2018 №16102018 Експедитор (ФОП ОСОБА_3 ), діючи в межах даного договору, за дорученням і за рахунок коштів Клієнта (ТОВ "ЕйТіПі"), надає експедиторські послуги за допомогою транспортних послуг, які надаються відповідними транспортними компаніями (Перевізники).
Пунктами 1.2, 2.3 вказаного договору встановлено, що експедитор організовує перевезення вантажів транспортом перевізників за маршрутами, зазначеними у разових Заявках, що надаються Клієнтом на кожне окрема замовлення на перевезення.
Відповідно до пунктів 2.1 та 2.6 договору, виконуючи обов'язки за цим договором, експедитор уповноважений від свого імені укладати угоди, пов'язані із перевезенням, а також здійснювати інші дії, необхідні для доставки вантажу. При виконанні умов Заявки, експедитор вправі самостійно вирішувати питання, пов'язані із вибором перевізника.
Згідно пункту 2.4 договору підтвердженням факту надання експедитором послуг Клієнту є оригінал товарно-транспортної накладної встановленого зразка (CMR або ТТН) із відмітками відправника вантажу, перевізника (експедитора), одержувача вантажу і митних органів.
За приписами пунктів 5.1 та 5.2 договору експедитор пред'являє клієнтові для оплати рахунок і оригінал CMR (або ТТН) з відміткою одержувача про одержання вантажу. Оплата здійснюється в термін до 10 банківських днів після розвантаження за наявності рахунку та оригіналу CMR (або ТТН).
Відповідно до статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", до виконання зобов'язань за договором транспортного експедирування експедитором можуть залучатись інші особи, у відносинах з якими експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.
Відтак, вказаним договором транспортної експедиції від 16.10.2018 №16102018 встановлено надання транспортних послуг за цим договором підтверджується належним чином оформленою CMR із відмітками відправника вантажу, Перевізника або Експедитора, одержувача вантажу і митних органів. Вартість перевезення підтверджується рахунком на оплату транспортних послуг.
CMR від 12.01.2019 №609187 оформлена належним чином, адже містить відмітки відправника вантажу, перевізника (ОСОБА_5 автомобіль НОМЕР_1 - НОМЕР_2 ), одержувача вантажу і митних органів.
При цьому, умовами договору від 16.10.2018 №16102018 CMR має містити відмітку або експедитора, або перевізника. Отже, відсутність у CMR від 12.01.2019 №609187 відмітки експедитора-ФОП ОСОБА_3 з огляду на наявність відмітки перевізника- ОСОБА_5 узгоджується із умовами вказаного договору.
Крім того, у поданій позивачем довідці про транспортні витрати від 21.01.2019 №040 зазначено, що фактично перевезення здійснено водієм ОСОБА_5 автомобілем Фрейтлайнер НОМЕР_1 - НОМЕР_2 .
Відтак, відсутність у CMR від 12.01.2019 №609187 відмітки ФОП ОСОБА_3 та доказів залучення до здійснення перевезень ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ) не свідчать про наявність розбіжностей щодо фактичного перевізника товару, а тим більше про можливість існування обґрунтованих сумнівів щодо вартості перевезення.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати та її фактичне здійснення безпосередньо ціни товару не стосуються. Отже, у даному випадку доказом вартості перевезення є виставлений експедитором рахунок на оплату.
Оскільки декларантом надано митному органу рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 21.01.2019 №3 із чітким зазначенням вартості перевезення, суд вважає безпідставними доводи відповідача у цій частині. Крім того, зазначена у рахунку від 21.01.2019 №3 вартість перевезення підтверджується також довідкою про транспортні витрати від 21.01.2019 №040.
Вказані обставини підтверджується також і наданими позивачем на вимогу відповідача додатковими документами, а саме, заявкою на перевезення вантажу від 04.01.2019 №5 та листом ФОП ОСОБА_3 від 04.01.2019.
Щодо посилань апелянта на те, що прайс-лист складено виключно на асортимент та кількість товару, що постачається згідно рахунку-фактури від 09.01.2019 №СМІ2019000000002, що суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців, а також на відсутність іншої довідкової інформації (висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається, через те, що відправник товару не є виробником), суд зазначає наступне.
Поданий для митного оформлення прайс-лист має чіткий термін дії та адресований необмеженому колу потенційних покупців, а не безпосередньо позивачу.
Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №П/811/687/16 зауважив, що прайс-лист не є обов'язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом.
Висновок спеціалізованих експертних організацій про якісні та вартісні характеристики товарів також не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару, відповідно, його неподання декларантом не може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.
Згідно постанови Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №826/2277/16 прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому Митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 06.02.2020 у справі №540/2219/18 та від 25.06.2020 у справі №П/811/687/16 зазначає про безпідставність посилань митниці в обґрунтування власних сумнів на неподання декларантом висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається, через те, що відправник товару не є виробником, оскільки такі документи згідно з частиною другою статті 53 МК не є обов'язковими. Відповідно, неподання декларантом таких документів не може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи митного органу у цій частині безпідставними.
Щодо посилань апелянта на те, що наявний взаємозв'язок між позивачем та Gorkem Otomotiv San. Ve Tic. Ltd., Sti, який впливає на заявлену декларантом митну вартість, суд зазначає наступне.
Згідно до листа ТОВ "ЕйТіПі" №б/н від 24.01.2019, ТОВ "ЕйТіПі" є офіційним дилером компанії Gorkem Otomotiv San. Ve Tic. Ltd., Sti.
При цьому, позивач зазначає про відсутність зв'язку із Gorkem Otomotiv San. Ve Tic. Ltd., Sti, який вплинув на митну вартість товару, адже позивач не є одноосібним постачальником продукції Gorkem Otomotiv San. Ve Tic. Ltd. Sti.
Відповідно до частини сімнадцятої статті 58 МК України особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Згідно частини четвертої статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо:
- вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;
- вони юридично визнані партнерами по бізнесу;
- вони є роботодавцем і працівником;
- будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;
- один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;
- обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;
- разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;
- вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.
Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під вказані критерії.
Разом з тим, митним органом як до суду першої інстанції так і до апеляційної скарги не надано належних та допустимих доказів, що засвідчують відповідність ТОВ "ЕйТіПі" критеріям, встановленим статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Той факт, що позивач являється офіційним дистриб'ютором виробника товару-експортера в силу положень наведеної норми не визначає сторін контракту пов'язаними між собою особами, адже відсутні вважати позивача одноосібним покупцем/постачальником таких товарів.
Наведений висновок узгоджується із правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №826/5562/16.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що наведені відповідачем обставини не викликали обґрунтованого сумніву у правильності заявленого позивачем розміру митної вартості товару, що свідчить про незаконність подальших дій відповідача щодо витребування додаткових документів, відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товару.
У постанові від 27.04.2020 у справі №140/804/19 Верховний Суд вказав, що зі змісту положень розділу ІІІ ("Митна вартість товарів та методи її визначення") Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Крім того, відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
- обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
- наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
- обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Як зауважив Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 у справі №260/718/19 у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів 27.02.2019 №UA100000/2019/100006/2, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано зводиться до наведення вказаних вище обставин, які викликали сумнів у заявленій позивачем митній вартості та зазначення про ненадання позивачем достатніх документів без відповідної конкретизації.
Щодо обставин проведення коригування митної вартості та обґрунтування її скоригованого розміру, зазначено лише дату та номер митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України.
Однак, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Щодо інших доводів апелянта, про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах, суд, не надає їм правову оцінку, оскільки вони не були покладені в основу рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2019 №UA100000/2019/100006/2.
Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вимоги вказаної норми, повідомлення відповідачем на стадії судового оскарження інших підстав невизнання заявленої декларантом митної вартості, ніж ті, що були зазначені в його рішенні про коригування митної вартості, не може бути причиною виникнення сумніву у задекларованій позивачем митній вартості товару, оскільки під час здійснення митного оформлення товару та прийняття рішення про коригування митної вартості вони не були заявлені.
Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.01.2019 у справі №821/1697/17.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості та протиправності рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 27.02.2019 №UA100000/2019/100006/2.
При цьому, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовуються виноски суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйТіПі" до Київської Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А.Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 03.02.2021року)