Справа № 2-о-93/10
2010 року
17.05.2010 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді: Оксюти Т.Г.
при секретарі Уваровій Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що Управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва були внесені невірні дані в трудову книжку від 10.09.1969 року, в якій зазначено його прізвище, ім'я та по батькові «ОСОБА_1», а в додатку до трудової книжки від 30.05.1990 року як «ОСОБА_1», в той час як в свідоцтві про народження та у паспорті заявник записаний як «ОСОБА_1».
На підставі вищевикладеного просив встановити факт того, що «ОСОБА_1», «ОСОБА_1» та «ОСОБА_1» є однією і тією ж особою.
Заявник в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій свої вимоги підтримав у повному обсязі та просив справу розглядати у його відсутність.
Суд, врахувавши заяву заявника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.
Згідно ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Заявник просив становити факт того, що «ОСОБА_1», «ОСОБА_1» та «ОСОБА_1» є однією і тією ж особою, на що слід зазначити наступне.
З паспорту НОМЕР_1 виданого Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 14.12.1999 року, вбачається, що заявник записаний як «ОСОБА_1», що також підтверджується довідкою про присвоєння ідентифікаційного коду та свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 10.04.1954 року.
З трудової книжки, виданої 10.09.1969 року вбачається, що заявник записаний як «ОСОБА_1».
З додатку до трудової книжки НОМЕР_3 від 30.05.1990 року вбачається, що заявник записаний як «ОСОБА_1».
З довідки Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні №131/276 від 02.04.2010 року вбачається, що згідно зі словником - довідником ОСОБА_2 і ОСОБА_3 «Власні імена людей» (К., вид. «Наукова думка», 1996 року) імена по батькові «ОСОБА_1» та «ОСОБА_1» (російські варіанти), «ОСОБА_1», «ОСОБА_1» та «ОСОБА_1» (українській варіанти) мають однакове етимологічне значення і вважаються цілком ідентичними.
Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.
Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, в судовому засіданні достовірно встановлено, що «ОСОБА_1», «ОСОБА_1» та «ОСОБА_1» є однією і тією ж особою.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. 256 ЦПК України, ст. ст. 10, 57-8, 30, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що «ОСОБА_1», «ОСОБА_1» та «ОСОБА_1» є однією і тією ж особою.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя