Справа №1-64/10
26 квітня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Сержанюка А.С., з участю секретарів Чоловської А.А., Дехтяренка Я.Г., Завальнюк О.І., Саєнка Д.С., прокурорів Свєчнікової-Гамілякової В.Г., Паламарчук Я.А., потерпілого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у судовому засіданні у м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Городенко, Івано-Франківської області, українки, громадянки України, освіта вища, заміжньої, головного бухгалтера ТОВ "Інтер Пласт", зареєстрованої та проживаючої у кв. АДРЕСА_1, раніше не судимої,
за ст. 125 ч. 2 КК України,
ОСОБА_4 8.02.2009 року, приблизно о 10 годині, знаходячись у салоні маршрутного таксі №186 "Мерседес Бенс", держномер НОМЕР_1, неподалік від зупинки громадського транспорту "Вулиця Стеценка", розташованої по вул. Туполєва у м. Києві, під час сварки з ОСОБА_1, умисно заподіяла йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_4 8.02.2009 року, приблизно о 10 годині, знаходилась у салоні маршрутного таксі №186 "Мерседес Бенс", держномер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, що рухався за маршрутом від метро "Святошин" - до вулиці Стеценка у м. Києві.
8.02.2009 року, коли указане маршрутне таксі під'їжджало до кінцевої зупинки, приблизно за 20 метрів, ОСОБА_4 наказала водію ОСОБА_1 зупинити маршрутне таксі у зручному для неї місці, на що останній відмовив, пояснюючи, що зупиниться, згідно правил дорожнього руху, лише на зупинці громадського транспорту.
Після цього, ОСОБА_4, перебуваючи у збудженому стані, відчуваючи до ОСОБА_1 особисті неприязні стосунки, рукою стиснутою у кулак, нанесла ОСОБА_1 удар в обличчя, заподіявши останньому тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа, яке згідно висновку судово-медичної експертизи №789/Э від 27.05.2009 року, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я ( за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Таким чином, ОСОБА_4 умисно заподіяла ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тобто скоїла злочин, передбачений ст. 125 ч. 2 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_4 вину в інкримінованому їй діянні не визнала і пояснила, що 08.02.2008 року приблизно о 10 годині на зупинці громадського транспорту "Метро Нивки" вона сіла до пасажирського автобуса "Мерседес-Бенс", під керуванням ОСОБА_1
Коли вони вже від'їхали від прикінцевої зупинки "Вул. Блюхера", то вона попросила водія зупинитись навпроти МРЕВ №1, однак водій ОСОБА_1 їй відмовив, пояснивши, що зупиниться лише на зупинці.
Після цього, вона висловила своє невдоволення і між ними виникла сварка, у ході якої ОСОБА_1 образив та принизив її, внаслідок чого вона долонею правої руки ударила ОСОБА_1 по обличчю, від чого в останнього пішла з носа кров.
Заявлений цивільний позов не визнала.
Вина підсудної ОСОБА_4 в інкримінованому їй діянні, незважаючи на це, повністю підтверджується сукупністю зібраних і досліджених по справі доказів.
Так, потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що він має у власності пасажирський мікроавтобус "Мерседес- Бенс", держномер НОМЕР_1, на якому він займається приватним перевезенням пасажирів, працюючи по маршруту №186 ( 13К ) від станції метро "Святошин" до вулиці Стеценка м. Києва.
8.02.2008 року, приблизно о 10 годині, на зупинці громадського транспорту станція метро "Нивки" до автомобіля зайшли пасажири, серед яких була ОСОБА_4
Під'їжджаючи до кінцевої зупинки, до вихідних дверей підійшла підсудна і навпроти МРЕВ №1 попросила зупинити автобус, однак він відмовив.
На це вона сильно обурилась і між ними виникла словесна сварка.
У момент, коли він повернув голову та став дивитися у бокове скло, підсудна, продовжуючи висловлювати своє обурення, кулаком правої руки ударила його по обличчю, в область носа, внаслідок чого у нього з носа пішла кров.
Пізніше, у нього виявили тілесні ушкодження, наслідки яких усувались оперативним шляхом у стаціонарних умовах лікарні.
Заявлений ним цивільний позов підтримує і просить задовольнити його у повному обсязі.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що 8.02.2008 року, приблизно о 9 годині 50 хвилин, він сів до пасажирського автобусу "Мерседес Бенс" на зупинці громадського транспорту станція "Метро Нивки", який рухався по маршруту №186, щоб доїхати до кінцевої зупинки "Вулиця Стеценка".
Пройшовши у кінець салону, він сів на заднє пасажирське сидіння. Коли вони під'їжджали до кінця маршруту, то ОСОБА_4 наказала водію зупинити автобус на що водій відмовив їй.
Після цього, він побачив, як вона замахнулась правою рукою на ОСОБА_1 та нанесла йому удар по обличчю і у водія пішла з носа кров.
Крім того, вина підсудної в інкримінованому їй складі злочину також підтверджується іншими зібраними по справі доказами.
Так, час, місце скоєння діяння підтверджується протоколами відтворення обстановки та обставин події ( а.с. 80-84, 89-95 ), фототаблицями до них ( а.с. 85-88, 96-99 ), висновками експертів №789/Э від 27.05.2009 р. ( а.с. 102-104 ), №9831 від 19.11.2009 р. ( а.с. 218-222 ), згідно яких ОСОБА_4 умисно заподіяла ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад його здоров'я.
Пояснення підсудного, потерпілої, свідка, за виключенням твердження ОСОБА_4, про те, що вона не заподіяла ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, докази по справі, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності, оскільки вони в установленій частині послідовні, несуперечливі, підтверджуються сукупністю доказів по справі.
Що ж до твердження ОСОБА_4 про те, що вона не заподіяла ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, то суд відносить його до таких, що не відповідає дійсності, яке повністю спростовується зазначеними вище доказами і розцінює його як бажання уникнути, або, на крайній ній випадок, пом'якшити свою участь у скоєному.
Не спростовують винність підсудної у скоєнні встановленого судом діяння, на думку суду та у силу викладеного, висновки експертів №302/и від 27.05.2009 р. ( а.с. 109-111 ), обставини, зазначені підсудною та її захисником у ході розгляду справи.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх у сукупності, прийшов до висновку про винність підсудної у скоєнні встановленого судом кримінально-караного діяння та правильності кваліфікації дій ОСОБА_4 за ст. 125 ч. 2 КК України, оскільки вона умисно заподіяла ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Однак, з врахуванням обставин скоєння підсудною діяння, віднесення його законом до категорії невеликої тяжкості, ту обставину, що ОСОБА_4 притягується до кримінальної відповідальності вперше, розкаялася у нанесенні удару потерпілому, частково відшкодувала заподіяну шкоду, внаслідок чого її діяння втратило суспільну небезпеку, а підсудна перестала бути суспільно небезпечною, свідченням чого являється заявлене клопотання трудовим колективом ТОВ «Торговий Дім «Інтер-пласт», за відсутності підстав, які б перешкоджали звільненню від кримінальної відповідальності, закриттю справи та виходячи з її характеристики, поведінкових особливостей в побуті, громадських місцях, а обстановка навколо неї змінилася таким чином, що робить неможливим вчинення нею будь-якого іншого кримінально караного діяння, то суд приходить до висновку про необхідність звільнення підсудної від кримінальної відповідальності за діянн я, передбачене ст. 125 ч. 2 КК України.
Закриття кримінальної справи з зазначених підстав, у відповідності до ст. 28 КПК України, не звільняє підсудну від обов'язку відшкодувати в установленому законом порядку матеріальні збитки.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 48 КК України, ст.ст. 7, 273, 282 КПК України
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за ст. 125 ч. 2 КК України, а дану кримінальну справу - закрити.
Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд - скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Головуючий Сержанюк А.С.