Справа №1-496/09
7 грудня 2009 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сержанюка А.С., з участю секретарів Помазан С.С., Саєнка Д.С., Дехтяренка Я.Г., прокурорів Денисенка Д.В., Устименко О.І., Свєчнікової-Гамілякової В.Г., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ірпінь, Київської обл., українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в кв. АДРЕСА_1, проживаючого в кв.АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за ст.ст. 186 ч. 2, 187 ч. 1, 357 ч. 2 КК України,
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого поАДРЕСА_3, не маючого судимості згідно ст. 89 КК України,
за ст. 186 ч. 2 КК України,
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Заруддя, Іванківського району, Київської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_4, проживаючого по АДРЕСА_5, раніше не судимого,
за ст. 186 ч. 2 КК України,
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця смт. Немішаєво, Бородянського району, Київської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в кв. АДРЕСА_6, проживаючого по АДРЕСА_7, раніше засудженого
13.03.2003 року Ірпінським міським судом Київської області за ст.ст. 104, 185 ч. 4 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням на 1 рік 6 місяців, направленого в місця позбавлення волі згідно постанови цього ж суду від 30 вересня 2004 р. на строк не відбутого покарання, звільненого з місць позбавлення волі 28.12.2007 року умовно-достроково на 1 рік 11 місяців 10 днів,
за ст. 186 ч. 2 КК України,
ОСОБА_10 13.02.2009 року, приблизно о 05 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля будинку №83/2, що по пр. Перемоги в м. Києві, де, застосовуючи насильство, небезпечне для життя чи здоров'я, а також з погрозою застосування такого насильства, скоїв напад на ОСОБА_1 з метою заволодіння чужим майном останнього та заволодів ним, при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_10 13.02.2009 року, приблизно о 05 годині 30 хвилин, після вживання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проходив біля будинку №83/2, що по проспекту Перемоги в м. Києві, де звернув увагу на раніше незнайомого йому ОСОБА_1, який знаходився неподалік, майном якого вирішив заволодіти.
З метою виконання свого злочинного умислу, направленого на заволодіння майном ОСОБА_1, ОСОБА_10 підійшов до потерпілого і, нічого не говорячи, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров'я, збив останнього з ніг.
Коли ОСОБА_1 впав на землю, то ОСОБА_10, продовжуючи застосовувати насильство, небезпечне для життя чи здоров'я, наніс декілька ударів ногами по різних частинах тіла потерпілого, погрожуючи, при цьому, застосуванням ножа.
Сприймаючи погрози ОСОБА_10 реально, ОСОБА_1 не став чинити опір підсудному.
Після цього, ОСОБА_10 нагнувся до ОСОБА_1 і, маючи умисел на заволодіння майном останнього, обернення його на свою користь та особистого збагачення, заволодів чужим майном, а саме - зняв з потерпілого куртку, вартістю 100 грн., в кишенях якої знаходились мобільний телефон «Нокіа-1600» - 360 грн. з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» - 25 грн. на рахунку якої знаходились гроші в сумі 5 грн., гроші в сумі 150 грн., зубні протези - 1 200 грн. і зв'язка ключів та посвідчення пенсіонера на ім'я ОСОБА_1, які не представляють матеріальної цінності для потерпілого, а всього майна на загальну суму 1 740 грн.
У результаті розбійного нападу ОСОБА_10, згідно висновку судово-медичної експертизи №555/Э від 23.04.2009 року, заподіяв ОСОБА_1 тілесне ушкодження у вигляді забійної рани лобної ділянки, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілого.
Заволодівши майном ОСОБА_1, ОСОБА_10 з місця скоєння діяння втік, розпорядившись ним на власний розсуд.
Окрім цього, ОСОБА_10 13.02.2009 року, приблизно о 05 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку № 83/2 по пр. Перемоги в м. Києві, незаконно викрав та пошкодив особливо важливий документ, а саме посвідчення пенсіонера на прізвище ОСОБА_1
Так, ОСОБА_10 13.02.2009 року, приблизно о 05 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля будинку №83/2, що по пр. Перемоги в м. Києві, де, під час скоєння розбійного нападу на ОСОБА_1 та заволодіння майном останнього, виявив у кишені його куртки посвідчення пенсіонера на прізвище потерпілого.
Заволодівши вказаним посвідченням, ОСОБА_10 тут же, в присутності ОСОБА_1, пошкодив його, розірвавши на шматки.
Крім цього, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12, повторно, та ОСОБА_11, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб, 17.02.2009 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин, знаходячись у підземному переході, розташованому по пр. Перемоги, 100 в м. Києві, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, з погрозою застосування такого насильства до неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, відкрито викрали у них чуже майно, належне, відповідно, їх законним представникам - ОСОБА_14, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 17.02.2009 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин, знаходилися в приміщенні кафе «Щедрий Келих», розташованого по пр. Перемоги, 100 в м. Києві, де вживали спиртні напої.
Під час вживання спиртних напоїв, ОСОБА_13 запропонував ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 скоїти пограбування громадян, на що останні погодились, вступивши тим самим між собою в попередню злочину змову.
Приблизно о 02 годині 30 хвилин 17.02.2009 року до кафе зайшли наочно знайомі ОСОБА_13 неповнолітні ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які, за пропозицією ОСОБА_13, почали разом з підсудними вживати спиртні напої.
Під час вживання спиртних напоїв, ОСОБА_13, перебуваючи, як і інші підсудні, в стані алкогольного сп'яніння, домовився з ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 відкрито викрасти чуже майно у неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, повідомивши, що виведе їх на вулицю, де буде можливість їх пограбувати.
З метою виконання свого злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна у неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, ОСОБА_13, діючи погоджено з ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, запропонував неповнолітньому ОСОБА_3 вийти з ним на вулицю, ніби-то, для розмови.
Коли неповнолітній ОСОБА_3 погодився на цю пропозицію, то із приміщення кафе з ОСОБА_13 на вулицю прослідував і неповнолітній ОСОБА_5, за яким, переслідуючи мету пограбування, вийшов і ОСОБА_12
Через декілька хвилин на вулицю, за неповнолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_5, пішов і ОСОБА_6 За ним, згідно досягнутої раніше домовленості, прослідували ОСОБА_11 та ОСОБА_10
Після того, як неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вийшли з приміщення кафе із ОСОБА_13 та ОСОБА_12, то всі вони разом зайшли до підземного переходу, розташованого по пр. Перемоги, 100 в м. Києві.
Там, ОСОБА_13, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і діючи згідно досягнутої домовленості з ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, став вимагати від неповнолітнього ОСОБА_3 віддати йому мобільний телефон.
Коли із приміщення кафе вийшов неповнолітній ОСОБА_6, то він направився також до підземного переходу, що розташований по пр. Перемоги, 100 в м. Києві, слідом за неповнолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_5
Однак, коли неповнолітній ОСОБА_6 зайшов в підземний перехід, то його ззаду наздогнав ОСОБА_10, який, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і діючи згідно домовленості із ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров'я, обхопив потерпілого правою рукою за шию та став утримувати.
Тим часом, ОСОБА_11, який також вийшов з приміщення кафе, підбіг до неповнолітнього ОСОБА_6 та, діючи згідно домовленості з ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_12, став перевіряти вміст кишень одягу останнього.
При цьому, ОСОБА_11, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, відкрито викрав у неповнолітнього ОСОБА_6 чуже майно, яке належить його матері - ОСОБА_7, а саме: пасок, вартістю 50 грн., мобільний телефон «Нокіа-5700» - 1 400 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» - 25 грн. на рахунку якої були кошти в сумі 5 грн., мобільний телефон «Нокіа-6080» - 150 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Лайф» - 25 грн. на рахунку якої коштів не було, а всього майна на загальну суму 1 655 грн.
Після цього, ОСОБА_10 перестав утримувати неповнолітнього ОСОБА_6
А ОСОБА_13, в цей час, побачивши, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10, які знаходились неподалік, здійснюють пограбування неповнолітнього ОСОБА_6, діючи з іншими згідно досягнутої між собою домовленості, направленої на сумісне пограбування неповнолітніх, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я та з погрозою застосування такого насильства, рукою стиснутою в кулак наніс удар неповнолітньому ОСОБА_3 в обличчя, завдавши останньому сильний фізичний біль.
Тим часом, ОСОБА_12, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи одночасно з ОСОБА_13, став перевіряти вміст кишень одягу неповнолітнього ОСОБА_5
Не знайшовши у потерпілого нічого цінного, ОСОБА_12, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров'я, наніс потерпілому ОСОБА_5 удар рукою в живіт, заподіявши сильний фізичний біль.
В цей час, ОСОБА_11, після відкритого викрадення чужого майна у неповнолітнього ОСОБА_6, продовжуючи далі свої злочинні дії і діючи узгоджено з ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_10, підійшов до неповнолітніх ОСОБА_15 та ОСОБА_3 і, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я та з погрозою застосування такого насильства, своєю головою наніс удар неповнолітньому ОСОБА_3 в обличчя, завдавши останньому сильний фізичний біль.
Після цього, ОСОБА_11, реалізуючи далі свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна і, діючи узгоджено з ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_10, почав перевіряти вміст кишень одягу неповнолітнього ОСОБА_3, звідки з метою обернення на свою користь та особистого збагачення відкрито викрав чуже майно, яке належало матері потерпілого - ОСОБА_4, а саме: мобільний телефон «Нокіа 5700», вартістю 1 000 грн., з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» - 25 грн. на рахунку якої були кошти в сумі 5 грн., та флеш-карткою - 50 грн., а всього майна на загальну суму 1 080 грн.,
а також чуже майно, яке належить батьку неповнолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_14 - мобільний телефон «Нокіа 6233», вартістю 900 грн., в якому знаходилась флеш-картка - 50 грн. та сім-картка оператора мобільного зв'язку «Лайф» - 25 грн., без коштів на рахунку, а всього майна на загальну суму 975 грн.
З викраденим чужим майном ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 з місця скоєння діяння втекли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Окрім цього, ОСОБА_13, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_12 14.02.2009 року, приблизно о 23 годині, знаходились біля підземного переходу до станції метро «Святошин», що по пр. Перемоги, 100 в м. Києві, де, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я ОСОБА_2, відкрито викрали чуже майно, яке належить потерпілому, при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_13 14.02.2009 року, приблизно о 22 годині, разом із ОСОБА_12, знаходилися в приміщенні кафе «Щедрий Келих», що по пр. Перемоги, 100 в м. Києві, де розпивали спиртні напої.
Приблизно о 23 годині підсудні побачили через вікно раніше незнайомого їм ОСОБА_2, який проходив біля приміщення кафе і розмовляв по мобільному телефону.
Побачивши в руці ОСОБА_2 мобільний телефон, ОСОБА_12 запропонував ОСОБА_13 відкрито викрасти зазначене майно потерпілого.
На цю пропозицію ОСОБА_13 погодився, чим вступив з ОСОБА_12 в попередню злочинну змову.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_2, ОСОБА_12 разом з ОСОБА_13, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вийшли з приміщення кафе та прослідували за потерпілим.
Наздогнавши ОСОБА_2 біля входу в підземний перехід до станції метро «Святошин», ОСОБА_12 та ОСОБА_13, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, стали, по черзі, наносити потерпілому удари по обличчю, тулубу і ногах, чим заподіяли йому сильний фізичний біль.
Від нанесених ударів, ОСОБА_2 випустив з рук належний йому мобільний телефон «Sоnу Еrіcssоn W890-і» на землю.
Побачивши це, ОСОБА_13 перебуваючи в попередній злочинній змові з ОСОБА_12, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення відкрито викрав, підібравши з землі, належний ОСОБА_2 мобільний телефон «Sоnу Еrіcssоn W890-і», вартістю 1 500 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» - 25 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 5 грн., а всього на загальну суму 1 530 грн.
З викраденим у ОСОБА_2 чужим майном, ОСОБА_13 разом з ОСОБА_12 з місця скоєння діяння втекли і розпорядились ним на свій власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12, повторно, та ОСОБА_11, за попередньою змовою групою осіб, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я та з погрозою застосування такого насильства, відкрито викрали чуже майно у неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_14 і ОСОБА_6, а ОСОБА_13, ОСОБА_12 - ще й у ОСОБА_2, тобто своїми умисними діями скоїли злочин, передбачений ст. 186 ч. 2 КК України, а ОСОБА_10, окрім цього, скоїв ще напад на ОСОБА_1 з метою заволодіння майном потерпілого, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства і заволодів ним та незаконно викрав і пошкодив особливо важливий документ - посвідчення пенсіонера на прізвище ОСОБА_1, тобто своїми умисними діями скоїв злочини, передбачені ст.ст. 187 ч. 1, 357 ч. 2 КК України.
ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_13, допитані у судовому засіданні, повністю підтвердили встановлені судом обставини скоєння ними 17 лютого 2009 р. 17.02.2009 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин, у підземному переході, розташованому по пр. Перемоги, 100 в м. Києві, грабежу ОСОБА_3, ОСОБА_14 і ОСОБА_6, а ОСОБА_13, ОСОБА_12, окрім цього, ще і ОСОБА_2 - 14 лютого 2009 р. біля зазначеного переходу. Кількість та вартість викраденого майна не оспорювали.
При цьому, ОСОБА_12 оспорював лише нанесення ОСОБА_13 ударів ОСОБА_2
Що ж до решти пред'явленого обвинувачення ОСОБА_10, то він його не визнав, зазначивши, що розбійного нападу на ОСОБА_1 не скоював, курточку з нього не знімав, майно його не забирав, як і посвідчення.
Його дії у цій частині обвинувачення носили необережний характер. Допускає, що курточку міг забрати помилково, однак ножа в цьому епізоді він не застосовував.
Вина підсудних у інкримінованих їм діяннях, окрім цього, повністю підтверджується сукупністю досліджених по справі доказів.
Так, потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 13.02.2009 року, приблизно о 05 годині 30 хвилин, біля будинку №83/2, що по пр. Перемоги в м. Києві, на нього напав ОСОБА_10, який збив його з ніг і став вимагати віддати йому майно, наносячи ногами удари по різним частинам тіла, завдаючи сильний фізичний біль.
При цьому, ОСОБА_10 висловлював погрози застосування ножа і він це сприймав як реальну загрозу для свого життя та здоров'я.
Коли він повідомив підсудному, що в кишенях його куртки знаходяться гроші, то ОСОБА_10 оглянув їх вміст і дістав посвідчення пенсіонера на його ім'я, яке порвав на шматки та кинув в нього.
Після цього, ОСОБА_10 зняв з нього куртку, вартістю 100 грн., в кишенях якої знаходився мобільний телефон «Нокіа 1600» - 360 грн., з сім карткою оператора мобільного зв'язку « Київстар» - 25 грн., на рахунку якої було 5 грн., гроші в сумі 150 грн., зубні протези 1 200 грн., зв'язка ключів та посвідчення пенсіонера на його ім'я, які не представляють для нього матеріальної цінності, а всього майна на загальну суму 1 740 грн. Його куртку одів на себе, а свою залишив і з місця діяння зник.
Пізніше, виявивши в кишенях куртки ОСОБА_10 паспорт громадянина України на ім'я підсудного та мобільний телефон, звернувся з письмовою заявою до Святошинського райуправління міліції м. Києва.
Просить задовольнити заявлений цивільний позов на суму 1 640 грн. і обрати міру покарання підсудному згідно вимог закону.
ОСОБА_2, допитаний у тій же якості підтвердив, що 14.02.2009 року, приблизно о 23 годині, проходячи недалеко від станції метро «Святошин», він розмовляв по мобільному телефону.
В цей час, його наздогнали ОСОБА_12 та ОСОБА_13 і один із них наніс удар в обличчя, після чого підсудні стали наносити удари по різних частинах його тіла.
Коли з руки випав на землю мобільний телефон «Sоnу Егісssjn W890-і», вартістю 1 500 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» - 25 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 5 грн., то його забрав ОСОБА_13
На його прохання, ОСОБА_13 повернув йому лише сім-картку. Всього у нього було викрадено майна на загальну суму 1 530 грн.
Допитаний у справі неповнолітній ОСОБА_3 пояснив, що 17.02.2009 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин, він із своїми знайомими ОСОБА_6 та ОСОБА_5 прийшли до кафе «Щедрий Келих», розташованого по пр. Перемоги, 100 в м. Києві, по запрошенню ОСОБА_13, якого він знав.
В кафе вони сіли за столик, за яким були ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 і почали сумісно вживати спиртні напої.
Приблизно о 02 годині ОСОБА_13 запропонував вийти з приміщення кафе щоб порозмовляти з приводу гаманця, який пропав. За ними пішли ОСОБА_5 та ОСОБА_12, а пізніше - ОСОБА_6 та ОСОБА_11
У підземному переході, що розташований по пр. Перемоги, 100 в м. Києві, підсудні, застосовуючи насильство, зазначене в обвинувальному висновку, що не є небезпечним для життя чи здоров'я, відкрито викрали у ОСОБА_6 пасок, вартістю 50 грн., мобільний телефон «Нокіа-5700» - 1 400 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» - 25 грн. на рахунку якої були кошти в сумі 5 грн., мобільний телефон «Нокіа-6080» - 150 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Лайф» - 25 грн. на рахунку якої коштів не було, а всього майна на загальну суму 1 655 грн., а у нього - мобільний телефон «Нокіа 5700», вартістю 1 000 грн., з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» - 25 грн. на рахунку якої були кошти в сумі 5 грн., та флеш-карткою - 50 грн., а всього майна на загальну суму 1 080 грн., а також чуже майно, яке належить батьку неповнолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_14 - мобільний телефон «Нокіа 6233», вартістю 900 грн., в якому знаходилась флеш-картка - 50 грн. та сім-картка оператора мобільного зв'язку «Лайф» - 25 грн., без коштів на рахунку, а всього майна на загальну суму 975 грн.
Після цього, підсудні з місця скоєння злочину втекли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дали суду аналогічні пояснення щодо скоєного підсудними 17.02.2009 р. щодо них грабежу.
Допитана у якості потерпілої ОСОБА_4 суду підтвердила факт скоєння 17.02.2009 р. підсудними грабежу щодо її сина ОСОБА_3 та викрадення ними належного їй мобільного телефону «Нокіа 5700», вартістю 1 000 грн., з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» - 25 грн. на рахунку якої були кошти в сумі 5 грн., та флеш-карткою - 50 грн., а всього майна на загальну суму 1 080 грн.
Просить призначити міру покарання на розсуд суду, т.я. матеріальних претензій до них не має.
ОСОБА_14, допитаний у тій же якості, повідомив, що 17.02.2009 року йому на мобільний телефон подзвонив син ОСОБА_5, який повідомив, що його побили та забрали мобільний телефон.
Пізніше, в приміщенні Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, йому стало відомо, що підсудні ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 відібрали у сина належний йому мобільний телефон «Нокіа 6233», вартістю 900 грн., в якому знаходилась флеш-картка - 50 грн. та сім-картка оператора мобільного зв'язку « Лайф» - 25 грн., на рахунку якої коштів не було, а всього майна на загальну суму 975 грн.
Майно працівниками міліції повернуто, а тому міру покарання підсудним просить призначити на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_7 зазначила, що 17.02.2009 р. підсудні відкрито викрали у її сина ОСОБА_6 належні їй пасок, вартістю 50 грн., мобільний телефон «Нокіа-5700» - 1 400 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» - 25 грн., на рахунку якої були кошти в сумі 5 грн., мобільний телефон «Нокіа-6080» - 150 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Лайф» - 25 грн. на рахунку якої коштів не було, а всього майна на загальну суму 1 655 грн.
Покарати їх просить на розсуд суду і задовольнити заявлений позов на 1 605 грн., т.я. пасок повернуто працівниками міліції.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що як продавець кіоску по продажу мобільних телефонів СПД « Семеразуменко», розташованому на пл. Г.Бреста, 1 в м. Києві, 15.02.2009 року, придбав мобільний телефон «Sony Егісssоn W890-і», а 17.02.2009 року - «Нокіа- 6233».
Згодом, мобільні телефони, як викрадені у потерпілих, були у нього вилучені працівниками міліції.
Свідок ОСОБА_17, пояснення якої проголошені судом у силу поважності причин неявки до суду, у ході досудового слідства підтвердила, що 16.02.2009 р., приблизно о 23 годині, вона зустрілася із ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 в кафе «Щедрий келих», що по пр. Перемоги, 100 в м. Києві, де з ними вживала спиртні напої.
Через деякий час в приміщення кафе прийшли троє раніше незнайомих їй хлопців, які приєднались до них.
Приблизно о 02 годині 17.02.2009 року ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 вийшли з кафе і вивели за собою цих хлопців.
Через деякий час вони повернулись без незнайомців і ОСОБА_10, під час розмови, повідомив, що вони пограбували тих хлопців та відібрали у них мобільні телефони.
17.02.2009 р., після розмови з працівниками міліції, вона приїхала по місцю мешкання ОСОБА_10, який віддав їй мобільний телефон марки «Нокіа-5700» і повідомив, що це один із телефонів, які були відібрані у хлопців та попросив передати його працівникам міліції.
Наступного дня цей мобільний телефон був у неї вилучений працівниками міліції.
Свідок ОСОБА_18, пояснення якої проголошені судом з тих же причин, у ході досудового слідства підтвердила, що 13.02.2009 року, приблизно о 06 годині, повернувся в квартиру АДРЕСА_2, де вона проживає, онук ОСОБА_10
Він знаходився в стані алкогольного сп'яніння і на ньому була одягнена чужа куртка, яка, пізніше, була вилучена працівниками міліції.
Вина підсудних у інкримінованих їм діяннях, окрім цього, повністю підтверджується зібраними по справі доказами.
Так, місце, час та спосіб вчинення підсудними діяння, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, а ОСОБА_10, окрім цього, передбачених ще й ст.ст. 187 ч. 1, 357 ч. 2 КК України, підтверджуються, в установленій судом частині інкримінованих їм діянь, протоколами усної заяви ( а.с. 38, 44, 50 т. 1, а.с. 11, 69, 71 т. 2 ), огляду та вилучення ( а.с. 56, 74, 75 т. 1, а.с. 14, 15, 79 т. 2 ), огляду предметів ( а.с. 86, 103, 119 т. 1, а.с. 33, 36, 90 т. 2 ), фототаблицями до них ( 87-88, 104, 120, а.с. 34, 37-38, 91-92 т. 2 ), відтворення обстановки та обставин події ( а.с. 261, 264, 267, 269 т. 1 ), фототаблицями до них ( 262-263, 265-266,268, 270 т.1 ), явкою з повинною ( а.с. 17 т.2 ), висновком експерта №555/Э від 23.04.2009 р. ( а.с. 52-53 т. 2 ), згідно яких ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12, повторно, та ОСОБА_11, за попередньою змовою групою осіб, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, з погрозою застосування такого насильства, відкрито викрали чуже майно у неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_6 і ОСОБА_13, ОСОБА_12 - ще й у ОСОБА_2, а ОСОБА_10, окрім цього, скоїв напад на ОСОБА_1 з метою заволодіння майном потерпілого, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства і заволодів ним та незаконно викрав і пошкодив особливо важливий документ, а саме посвідчення пенсіонера на прізвище ОСОБА_1
Пояснення підсудних, потерпілих, свідків та докази по справі на підтвердження встановлених обставин скоєння інкримінованих першим діянь, за винятком тверджень ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_13 не наносив ударів ОСОБА_2, ОСОБА_10 - особисто розбійного нападу на ОСОБА_1 не скоював, курточку з нього не знімав, майно його не забирав, як і посвідчення, його дії, у цій частині обвинувачення, носили необережний характер, курточку міг забрати помилково, ножа в цьому епізоді не застосовував, оскільки вони послідовні, непротиречиві і підтверджуються, в т.ч. і поясненнями ОСОБА_10, його з'явленням із зізнанням, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11, даними у ході досудового слідства, які суд відносить до числа достовірних.
Що ж до пояснень ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_13 не наносив ударів ОСОБА_2, ОСОБА_10 - особисто розбійного нападу на ОСОБА_1 не скоював, курточку з нього не знімав, майно його не забирав, як і посвідчення, його дії, у цій частині обвинувачення, носили необережний характер, курточку міг забрати помилково, ножа в цьому епізоді не застосовував, то суд відносить їх до числа таких, що не відповідають дійсності, які повністю спростовуються зазначеними достовірними поясненнями та доказами по справі і, зокрема, поясненнями ОСОБА_1 як на досудовому так і в ході судового слідства.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх у сукупності, прийшов до висновку про винність підсудних у скоєнні встановлених судом кримінально-караних діянь та правильності кваліфікації дій ОСОБА_10 за ст.ст. 186 ч. 2, 187 ч. 1, 357 ч. 2 КК України, ОСОБА_11 - за ст. 186 ч. 2 КК України, ОСОБА_12 - за ст. 186 ч. 2 КК України, ОСОБА_13 - за ст. 186 ч. 2 КК України, оскільки ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12, повторно, та ОСОБА_11, за попередньою змовою групою осіб, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я та з погрозою застосування такого насильства, відкрито викрали чуже майно у неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_14 і ОСОБА_6, а ОСОБА_13, ОСОБА_12 - ще й у ОСОБА_2
ОСОБА_10, окрім цього, скоїв напад на ОСОБА_1 з метою заволодіння майном потерпілого, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства і заволодів ним та незаконно викрав і пошкодив особливо важливий документ, а саме посвідчення пенсіонера на прізвище ОСОБА_1
Однак, із пред'явленого підсудним, на думку суду, необхідно виключити обвинувачення в заподіянні потерпілим матеріальної шкоди в зазначеному розмірі при відкритому викраденні чужого майна, як надлишкової, яка не утворює складу злочину і не є кваліфікуючою ознакою ст. 186 ч. 2 КК України.
При обранні підсудним міри покарання, судом враховується характер та ступінь тяжкості, суспільної небезпеки скоєного, особистість та характеристику кожного із підсудних , склад їх сімей, стан здоров'я як самих підсудних, так і членів їх сімей.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудних, суд визнає їх каяття, допомогу у встановленні істини по справі під час досудового та судового слідства в силу зайнятої позиції на свій захист, а для ОСОБА_10, окрім цього, з'явлення із зізнанням, а обтяжуючими для всіх - вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння та для ОСОБА_10 - щодо особи похилого віку.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення підсудних, їм необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі і, зокрема, ОСОБА_10 за 186 ч. 2 КК України 5 років, за ст. 187 ч. 1 КК України - 4 роки, за 357 ч. 2 КК України - 1 рік, ОСОБА_11 за ст. 186 ч. 2 КК України - 4 роки, ОСОБА_12 за ст. 186 ч. 2 КК України - 4 роки, ОСОБА_13 за ст. 186 ч. 2 КК України - 5 років.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_10 остаточну міру покарання, за сукупністю злочинів, у виді позбавлення волі строком 5 ( п'ять ) років .
ОСОБА_13, на підставі ст. 71 ч. 1 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання згідно вироку Ірпінського міського суду Київської області від 13.03.2003 р. у виді одного року позбавлення волі, визначити остаточну міру покарання у виді 6 років позбавлення волі .
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним й достатнім для виправлення підсудних та попередження нових злочинів.
Речові докази по справі: куртку та зв'язку ключів, мобільний телефон «Нокіа 5700» з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» та флеш-карткою, мобільний телефон «Нокіа 6233» з флеш-карткою та сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», ремінь, мобільний телефон « Соні-Еріксон W890-і» з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», передати за належністю власникам, а ксерокопію гарантійного талону на мобільний телефон «Нокіа 1600», ксерокопію із зображення коробки з-під мобільного телефону «Нокіа 5700», ксерокопію гарантійного талону на мобільний телефон «Нокіа 6233», ксерокопію гарантійного талону на мобільний телефон «Нокіа 5700», ксерокопію гарантійного талону на мобільний телефон «Соні-Еріксон W890-і» - залишити в матеріалах кримінальної справи.
Заявлені позовні вимоги потерпілих та цивільного позивача, на думку суду, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_10 визнати винним за ст.ст. 186 ч. 2, 187 ч. 1, 357 ч. 2 КК України, ОСОБА_11 - за ст. 186 ч. 2 КК України, ОСОБА_12 - за ст. 186 ч. 2 КК України, ОСОБА_13 - за ст. 186 ч. 2 КК України і призначити їм покарання у виді позбавл ення волі - ОСОБА_10 за 186 ч. 2 КК України 5 років, за ст. 187 ч. 1 КК України - 4 роки, за 357 ч. 2 КК України - 1 рік, ОСОБА_11 за ст. 186 ч. 2 КК України - 4 ( чотири ) роки, ОСОБА_12 за ст. 186 ч. 2 КК України - 4 ( чотири ) роки, ОСОБА_13 за ст. 186 ч. 2 КК України - 5 років.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_10 остаточну міру покарання, за сукупністю злочинів, у виді позбавлення волі строком 5 ( п'ять ) років .
ОСОБА_13, на підставі ст. 71 ч. 1 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання згідно вироку Ірпінського міського суду Київської області від 13.03.2003 р. у виді одного року позбавлення волі, визначити остаточну міру покарання у виді 6 ( шести ) років позбавлення волі .
Міру запобіжного заходу засудженим залишити попередню - тримання під вартою в Київському СІЗО №13 УДДВП по м. Києву та Київській області.
Строк покарання ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 рахувати з 27 лютого 2009 р., а ОСОБА_10 - з 23 лютого 2009 р. і в строк відбуття покарання, відповідно, зарахувати період знаходження у Святошинському РУ ГУ МВС України з 19 по 26 лютого 2009 р. та з 20 по 22 лютого 2009 р., включно.
Стягнути з ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ірпінь, Київської обл., зареєстрованого в кв. АДРЕСА_3, проживаючого в кв. АДРЕСА_2, на користь
ОСОБА_1, прож. в кв. АДРЕСА_4, заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 1640 грн.,
Інституту нейрохірургії ім. П.Р. Ромоданова, на р/р 35225011000051, код 02011930, банк одержувача: ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, вартість обстеження потерпілого - 296 грн.
Стягнути з ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ірпінь, Київської обл., зареєстрованого в кв. АДРЕСА_3, проживаючого в кв. АДРЕСА_5,
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, проживаючого по АДРЕСА_6,
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Заруддя, Іванківського району, Київської області, зареєстрованого по АДРЕСА_4, проживаючого по АДРЕСА_5,
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця смт. Немішаєво, Бородянського району, Київської області, зареєстрованого в кв. АДРЕСА_7, проживаючого по АДРЕСА_7, матеріальну шкоду, на користь
ОСОБА_7, зареєстрованої та проживаючої в кв. АДРЕСА_8, заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 1 605 грн.
Речові докази по справі - куртку та зв'язку ключів, мобільний телефон «Нокіа 5700» з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» та флеш-карткою, мобільний телефон «Нокіа 6233» з флеш-карткою та сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф», ремінь, мобільний телефон « Соні-Еріксон W890-і» з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», передати за належністю власникам, а ксерокопію гарантійного талону на мобільний телефон «Нокіа 1600», ксерокопію із зображення коробки з-під мобільного телефону «Нокіа 5700», ксерокопію гарантійного талону на мобільний телефон «Нокіа 6233», ксерокопію гарантійного талону на мобільний телефон «Нокіа 5700», ксерокопію гарантійного талону на мобільний телефон «Соні-Еріксон W890-і» - залишити в матеріалах кримінальної справи.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб.
Головуючий Сержанюк А.С.