04 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 910/2457/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Данилова М.В.)
від 24.06.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Шаптала Є.Ю.; судді: Куксов В.В., Яковлєв М.Л.)
від 18.11.2020
у справі № 910/2457/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест Трейдінг"
до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 13 658 181, 03 грн
за участю представників учасників справи:
позивача - Шох С.М.,
відповідача - Смітюх І.І., Гавкалюк В.В.,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрдонінвестТрейдінг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення заборгованості на суму 13 658 181, 03 грн за договором поставки вугілля №111/18 від 09.04.2019.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором поставки вугілля № 111/18 від 09.04.2019, зокрема, відповідач в порушення умов згаданого договору не сплатив в повному обсязі позивачу вартість поставленого вугілля та не відшкодував вартість його доставки в установлений строк, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020, позов задоволено повністю. Суд стягнув з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Товариства обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест Трейдінг" грошові кошти у розмірі 13 658 181, 03 грн, з яких: 11 531 205, 12 грн сума основного боргу; 1 020 416, 04 грн вартість доставки вугілля; 789 423, 42 грн сума пені; 153 965, 38 грн 3 % річних; 163 171, 07 грн інфляційних втрат.
2.2. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем надано належні та допустимі докази здійснення ним поставки вугілля, а відповідачем вказане вугілля прийнято.
2.3. При цьому суд першої інстанції відхилив посилання відповідача про порушення щодо нього справи про банкрутство, оскільки правовідносини між позивачем та відповідачем виникли 09.04.2019, а дія мораторію в рамках справи про банкрутство закінчилась 19.08.2019, справу про банкрутство закрито.
Щодо доводів відповідача про порушення позивачем строків поставки вугілля, місцевий господарський суд зазначив, що вказане не є предметом розгляду цієї справи, а відповідач не позбавлений права звернутись з самостійним позовом до позивача.
2.4. Суд апеляційної інстанції, крім того, відхилив доводи відповідача про поставку товару неналежної якості, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що ним вчинялись відповідні дії, передбачені договором, щодо встановлення якості вугілля, зокрема, що проводився хіманаліз арбітражних зразків спірної партії вугілля. Натомість представниками сторін було підписано акти звіряння по кількості і якості, якими сторони підтвердили, що позивач поставив, а відповідач отримав вугільну продукцію. При цьому в актах вказано, що такі акти є підставою для проведення взаєморозрахунків без звернення до Держарбітражу.
Також суд апеляційної інстанції врахував, що за умовами договору, зокрема п.п. 7.3, 7.4 визначено, якщо фактичні якісні показники вугілля відрізняються від встановлених в п. 6.1 договору базових показників, ціна 1 тонни вугілля визначається з врахуванням знижок за кожен відсоток відхилення від базових показників; ціна 1 тонни вугілля в партії складає 10% від вказаної в п. 7.1 договору, якщо по відношенню до цієї партії вугілля виникне хоча б одна з наступних умов: вміст золи перевищить 30%, вміст вологи перевищить 16%.
При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що сторонами при прийманні продукції перевірялись питання її якості та в зв'язку з виявленими недоліками було враховано відповідну знижку.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020, Публічне акціонерне товариство "Центренерго" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.2. Як на підставу касаційного оскарження Публічне акціонерне товариство "Центренерго" посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 922/1909/17, від 09.09.2020 у справі №910/10458/19, а саме: щодо вирішення питання про призначення судом відповідної експертизи у справі для визначення якості поставленого товару. Також підставою для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пункт 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про призначення судової експертизи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; а суд першої інстанції не розглянув клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, що позбавило товариство можливості подати клопотання про призначення експертизи.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрдонінвестТрейдінг" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. При цьому товариство вказує на те, що у цій справі відповідач не заявляв клопотань про призначення експертизи.
3.4. Від Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на адресу суду 14.01.2021 надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач зазначає про те, що під час засідання у Північному апеляційному господарському суді 18.11.2020 представником товариства було заявлено клопотання про призначення експертизи, яке суд апеляційної інстанції повернув відповідачеві без розгляду. Також 28.01.2021 на адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення від Публічного акціонерного товариства "Центренерго".
3.5. Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрдонінвестТрейдінг" через канцелярію суду 28.01.2021 подало заяву про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, обґрунтоване тим, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. На думку позивача, виключна правова проблема полягає в тому, що скаржник, визначивши підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 3 статті 310 господарського процесуального кодексу України, разом з тим, не зазначив які саме його клопотання (заяви) щодо встановлення обставин справи були відхилені судом. При цьому товариство вказує на те, що намір відповідача подати клопотання про проведення судових експертиз не може слугувати підставою для скасування законних та обґрунтованих судових рішень.
3.6. Від Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на адресу суду 02.02.2021 надійшли письмові заперечення на заяву про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
3.7. Колегія суддів вважає відсутніми правові підстави для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрдонінвестТрейдінг" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з огляду на таке.
Відповідно до частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
За змістом наведеної норми права для передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з урахуванням кількісного та якісного показників. Тобто, правова проблема наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; існують обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо; як вирішення цієї проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до положень частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, Суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов'язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Клопотання позивача не містить належного обґрунтування існування правової проблеми у цій справі саме у правозастосуванні відповідних норм права, не обґрунтована відсутність сталої судової практики у відповідних питаннях та наявність виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників, не доведено існування різних позицій у застосуванні наведених норм матеріального права.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрдонінвестТрейдінг" та Публічне акціонерне товариство "Центренерго" уклали договір поставки вугілля № 111/18 від 09.04.2019, а також додаткову угоду №1 від 27.05.2019 до договору поставки вугілля № 111/18 від 09.04.2019 та додаткову угоду №2 від 26.06.2019 до договору поставки вугілля № 111/18 від 09.04.2019.
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору постачальник поставить (передасть) у власність покупця, а покупець прийме і оплатить вугільну продукцію (далі - вугілля) на зазначених в договорі умовах.
Згідно з п. 1.2. вказаного договору, кількість, асортимент і строки (терміни) поставки вугілля погоджуються сторонами залежно від потреби покупця, але в будь-якому випадку в межах загальної суми договору і терміну його дії, та разом з назвами виробників, вантажовідправників, відокремлених підрозділів покупця (ТЕС) - вантажоотримувачів, залізничних станцій відправлення, залізничних станцій вантажоотримувачів і їх реквізитами вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору.
У п. 2.1. договору сторони погодили, що поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з "Інкотермс 2010. Правила ІСС з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі", з урахуванням передбачених договором особливостей.
Перевезення вугілля здійснюється AT "Укрзалізниця" у відкритих вагонах, технічно справних, очищених від залишків попередніх вантажів, залізничних вантажних напіввагонах, якими на праві власності або іншій правовій підставі володіє перевізник або постачальник (п. 2.4 договору).
Відповідно до п. 2.3. договору, узгоджений сторонами у відповідній специфікації, обсяг вугілля постачається окремими партіями. Партією вугілля вважається вироблений і відвантажений на адресу вантажоотримувача за певний проміжок часу обсяг вугілля, середня якість якого характеризується однією об'єднаною пробою, за результатами лабораторних випробувань якої оформлене посвідчення про якість вугілля в партії.
Згідно з пунктом 2.6. договору право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання сторонами акту приймання-передачі вугілля відповідно до пункту 4.6. договору.
У пункті 4.6. договору передбачено, що результати приймання вугілля в місці надходження використовуються для виконання умов договору, відображаються в актах звіряння кількості і якості та актах приймання-передачі вугілля.
Відповідно до п.п. 3.1.1. п.3.1. договору постачальник зобов'язаний поставити (передати) покупцеві на умовах договору вугілля у строк (термін), обсягах, асортименті та по реквізитах, вказаних в специфікаціях.
Згідно з п.п. 3.3.1 п. 3.3. договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату вугілля на умовах договору.
Покупець зобов'язаний прийняти вугілля, поставлене на умовах договору, згідно з актом приймання-передачі вугілля (п.п. 3.3.2 п. 3.3. договору).
Відповідно до п. 7.6. договору плату за перевезення оплачує постачальник. Покупець відшкодовує постачальнику вказану в залізничних накладних плату за перевезення виключно по території України.
Пунктом 7.7. договору визначено строк оплати поставленого вугілля та відшкодування плати за його перевезення, який становить 40 календарних днів з дати підписання актів приймання-передачі вугілля та актів відшкодування плати за перевезення.
На виконання умов договору позивачем у строк (термін), обсягах, асортименті та за реквізитами, погодженими сторонами, була поставлена (відвантажена) вугільна продукція за договором у розмірі 103 628 тон на загальну суму 303 530 091, 20 грн, у тому числі вартість вугілля 280 836 646, 52 грн та вартість доставки 22 693 444, 68 грн.
Факт поставки вугільної продукції на користь відповідача підтверджується актами приймання-передачі партії вугільної продукції, актами звіряння кількості і якості та актами відшкодування вартості доставки до акту приймання-передачі вугілля.
Згадані акти були погоджені, прийняті та підписані сторонами, проте, позивач стверджує, що свої зобов'язання, відповідно до п.п. 3.3.1, п. 3.3. договору, відповідач не виконав, оплату за поставлене вугілля не здійснив, чим порушив умови договору.
Понесені позивачем витрати з доставки вугілля до залізничної станції призначення підтверджуються актами відшкодування вартості доставки до кожного акта приймання-передачі вугілля, та підлягають відшкодуванню відповідачем відповідно до п. 7.6 договору.
Так, згідно з актами відшкодування вартості доставки, заборгованість відповідача за доставку до пункту відвантаження вугільної продукції за відповідними актами становить 1 020 416, 04 грн.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Предметом спору в цій справі є стягнення з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" заборгованості на суму 13 658 181, 03 грн за договором поставки вугілля №111/18 від 09.04.2019.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Згідно з положеннями статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (частина 1 статті 673 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів (частина 1). У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми (частина 5). Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів (частина 7).
Відповідно до частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що якість та асортимент вугілля, що поставляється за договором №111/18 від 09.04.2019, повинні відповідати вимогам пункту 6.1 цього договору.
Також підпунктом 3.4.3 договору №111/18 від 09.04.2019 передбачено, що покупець має право не приймати і не оплачувати вугілля, якщо будь-який з його якісних показників виходить за межі, встановленого в пункті 6.1 договору допустимого діапазону.
Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
За змістом статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
У постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 922/1909/17 та від 09.09.2020 у справі № 910/10458/19 (які наведені відповідачем в обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України) зазначено, що оскільки спір виник у зв'язку з поставкою неякісного товару, суду слід було вирішити питання про призначення відповідної експертизи для вирішення питання щодо якості поставленого товару.
5.3. У касаційній скарзі ПАТ "Центренерго" зазначає про те, що до суду першої інстанції ним неодноразово подавалися клопотання про відкладення розгляду справи та продовження процесуальних строків з метою реалізувати свої права, зокрема, подати клопотання про проведення експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 28.02.2020 про відкриття провадження у справі підготовче засідання призначено на 25.03.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2020 про повідомлення про дату, час і місце судового засідання підготовче засідання призначено на 06.05.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 оголошено перерву на 27.05.2020.
У матеріалах справи міститься три клопотання ПАТ "Центренерго" про призначення розгляду справи на дату, після закінчення карантину, а у випадку призначення розгляду справи під час дії карантину - відкласти розгляд справи на іншу дату; а також про продовження процесуальних строків щодо подачі, зокрема клопотань та заяв, від 14.04.2020, 27.04.2020, 22.05.2020. Клопотання обґрунтовані наявністю на той момент обставин, які унеможливлювали подання до суду документів зі спору в цій справі, з огляду на пандемію у зв'язку з поширенням у світі коронавірусу COVID-19. При цьому відповідач просив врахувати, що наказом ПАТ "Центренерго" від 16.03.2020 запроваджено карантин у роботі товариства з 17.03.2020 по 22.06.2020. Крім того, відповідач просив врахувати, що необхідною умовою для правового аналізу обставин, які вказані в позовній заяві, є безпосередня взаємодія відділу претензійно-правової роботи ПАТ "Центренерго" з іншими відділами товариства, в тому числі із структурними підрозділами Вуглегірська ТЕС, Трипільська ТЕС, Зміївська ТЕС, що в умовах карантину повноцінно не є можливим.
Відповідно до протоколу судового засідання від 06.05.2020, суд повідомив, що через канцелярію суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду підготовчого засідання. Суд на місці ухвалив продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів та оголосив перерву на 27.05.2020.
Відповідно до протоколу судового засідання від 27.05.2020, суд повідомив, що 22.05.2020 через канцелярію суду відповідач подав клопотання про перенесення розгляду справи, щодо якого суд на місці ухвалив відмовити в його задоволенні. Керуючись статтями 177-185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду на 10.06.2020.
Отже, клопотання ПАТ "Центренерго" від 14.04.2020 не було розглянуто взагалі, а клопотання від 27.04.2020 та від 22.05.2020 вирішено лише в частині відкладення розгляду справи, щодо процесуальних строків рішення суду першої інстанції не ухвалювалось.
Відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка була чинною на момент подання та розгляду судом першої інстанції зазначеного клопотання) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до пунктів 8, 10 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України саме у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Згідно з положеннями статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку з тим, що ним не було розглянуто три клопотання відповідача про продовження процесуальних строків, чим не дотримано свого обов'язку щодо сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
При цьому колегія суддів враховує, що ПАТ "Центренерго" 09.06.2020 вчетверте було подано клопотання про продовження процесуальних строків, зокрема з метою реалізації процесуального права на пред'явлення клопотання про призначення експертизи на строк після закінчення дії карантину відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу судового засідання від 10.06.2020 суд на місці ухвалив задовольнити заяву відповідача про продовження строку та оголосив перерву в судовому засідання на 24.06.2020.
У засіданні суду, призначеному на 24.06.2020, Господарським судом міста Києва було ухвалено рішення по суті спору.
5.4. Як зазначає скаржник в касаційній скарзі ПАТ "Центренерго" подало до Північного апеляційного господарського суду клопотання про призначення та проведення комплексної експертизи задля визначення якості поставленого вугілля.
Як пояснила представник ПАТ "Центренерго" 18.11.2020 під час судового засідання в суді апеляційної інстанції нею о 12 год. 16 хв. було заявлено клопотання про призначення та проведення комплексної експертизи. Проте таке клопотання судом апеляційної інстанції було залишено без розгляду (повернуто) відповідачу.
Відповідно до протоколу судового засідання у Північному апеляційному господарському суді від 18.11.2020 о 12:07:09 суд перейшов до стадії з'ясування наявності клопотань. О 12:07:12 розпочала свій виступ представник відповідача, після реплік головуючого судді та представника відповідача суд вийшов до нарадчої кімнати, після повернення з якої головуючий суддя оголосив про відмову в задоволенні клопотання. О 12:45:45 представником відповідача заявлено клопотання, за результатами розгляду якого в його задоволенні відмовлено. О 12:16:46 представником відповідача заявлено клопотання, проте відсутні відомості щодо результатів його розгляду.
Встановити зміст заявлених клопотань виявилось неможливо, оскільки диск із технічним записом судового засідання від 18.11.2020 у Північному апеляційному господарському суді 1h3155vj20000443d5 на 162 Мб (том 2), який є додатком до протоколу судового засідання та приєднаний до матеріалів справи, не відтворюється.
Також у постанові Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 зазначено лише про те, що 18.11.2020 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ПАТ "Центренерго" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке представником товариства підтримано в судовому засіданні. У задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі судом апеляційної інстанції відмовлено з підстав, наведених у постанові суду.
Про інші клопотання, заявлені в судовому засіданні 18.11.2020, та результати їх розгляду у постанові Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 не зазначено.
Крім того, відповідно до пункту 14 розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814, документи, які отримано від учасників судового процесу або їх представників, безпосередньо під час судового засідання за резолюцією судді (судді-доповідача) передаються для реєстрації до канцелярії суду не пізніше наступного робочого дня, після чого долучаються до матеріалів справи.
При цьому судом апеляційної інстанції не надано оцінки доводам ПАТ "Центренерго", що по фактам поставок неякісного вугілля ПАТ "Центренерго" було подано ряд заяв про вчинення злочину до правоохоронних органів.
За фактами привласнення коштів ПАТ "Центренерго" в особливо великих розмірах внаслідок поставок вугілля за завищеними цінами та неналежної якості Державним бюро розслідувань проводяться досудові розслідування в межах кримінальних проваджень.
При цьому колегія суддів враховує, що аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/10458/19 та від 03.12.2020 у справі № 910/12527/19 у подібних правовідносинах.
Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висловлених у справі "Хаджинастасиу проти Греції", за змістом рішення якого національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні цього ж суду у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою ЄСПЛ (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так як при вирішенні спору ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції у зв'язку з допущеними порушеннями норм процесуального права, достовірно не встановлено обставин відповідності поставленого за договором №111/18 від 09.04.2019 товару умовам щодо його якості, та не надано відповідної правової оцінки доводам відповідача щодо поставки позивачем неякісного товару, а відтак і щодо дійсної суми заборгованості, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову є передчасними.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
6.3. Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
З врахуванням викладеного, оскільки суди попередніх інстанцій припустилися неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для його скасування та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
6.4. Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
7. Судові витрати
Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі № 910/2457/20 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
О. Мамалуй