м. Чернівці
08 лютого 2021 року Справа № 926/429/21
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Марущака І.В., розглянувши
заяву стягувача: Приватного підприємства «Конекс» (21022, м. Вінниця, вул. Київська, 136-Г, код 23060192)
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілла-Фарм» (58018, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 3, офіс 88, код 39793954)
про видачу судового наказу про стягнення 103 440,33 грн заборгованості за договором поставки,
Приватне підприємство «Конекс» звернулося до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілла-Фарм» 103 440,33 грн заборгованості за договором поставки від 22.01.2016 № 037 КС.
Подана заява обґрунтовується тим, що між Приватним підприємством «Конекс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вілла-Фарм» укладено договір поставки № 037 КС від 22.01.2016, за яким заявник передав боржнику товар на суму 821 467,69 грн, проте останній сплатив його вартість частково в сумі 718 027,36 грн, відповідно не погашеною залишилась заборгованість в сумі 103 440,33 грн станом на 22.01.2021.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2021 зазначену заяву передано на розгляд судді Марущаку І.В.
Відповідно до статті 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Згідно з частиною 1 статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви, має відповідати встановленим вимогам і бути оплачена судовим збором (статті 149-151 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частин 1-3 статті 692 ЦК України: "Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами."
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічно статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 1 Договору постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його. Партією товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід'ємною частиною договору. Кількість, асортимент кожної партії товару визначається у замовленнях покупця, прийнятих до виконання постачальником, та визначається в супроводжуючих документах (накладних), які є невід'ємною частиною даного договору та підписаних уповноваженими представниками сторін.
Згідно умов п.2.1 Договору ціна товару визначається постачальником в гривнях, є договірною, та фіксується в накладних на кожну партію, які є невід'ємною частиною даного договору.
Розрахунок за поставлений по даному договору товар здійснюється на умовах продажу у кредит з відстроченням платежу 14 календарних днів з моменту поставки (пункт 2.2 договору).
Відповідно до п.2.3 Договору, моментом виконання покупцем своїх зобов'язань по здійсненню розрахунків за товар вважається дата надходження відповідної суми на розрахунковий рахунок або до каси постачальника.
Пунктом 2.6 Договору передбачено, що загальна сума договору складається із сум, зазначених в накладних, якими оформляється прийом-передача товару, поставленого на підставі даного договору.
Сторони періодично здійснюють звірки взаєморозрахунків, при цьому покупець зобов'язаний оформити зі свого боку акт звірки взаєморозрахунків та направити його постачальнику в межах 3 (трьох) робочих днів з моменту одержання ним вимоги продавця (пункт 2.7 договору).
Відповідно до пунктів 3.2, 3.5 Договору постачальник зобов'язується одночасно з поставкою товару надати видаткову накладну, а також копії документів (при їх наявності), необхідних покупцю для використання в своїй господарській діяльності або для подальшої реалізації товару. Такими документами можуть бути: гігієнічні висновки, сертифікати якості, описання товару на українській (російській) мові, а також інші документи, надання яких буде визнано сторонами необхідним. Датою отримання товару вважається дата підписання уповноваженою особою покупця видаткової накладної, а також товарно-транспортної накладної при наявності.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2016 року а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.
У пункті 7.2 сторони узгодили, що якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на тих самих умовах ще на один календарний рік, без обмеження кількості таких пролонгацій. Зазначена процедура пролонгації терміну дії повторюється у кожному випадку збігу строку дії договору та не вимагає укладення додаткових угод до договору.
Суд дослідив, що договір поставки № 037 КС від 22.01.2016 укладений між заявником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вілла-Фарм».
Судом досліджено також акт звірки розрахунків з покупцем за період з 22.01.2016 по 22.01.2021, видаткові накладні №29722 від 23.01.2019, №29697 від 23.01.2019, №64820 від 15.02.2019, №65538 від 15.02.2019 та №29842 від 23.01.2019 до договору №037 КС від 22.01.2016, генеральна довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей від 22.01.2016, а також виписку з банківського рахунку Д1-В147/054 від 26.01.2021.
Також суд зазначає, що поставки згідно видаткових накладних №29722 від 23.01.2019, №29697 від 23.01.2019, №64820 від 15.02.2019, №65538 від 15.02.2019 та №29842 від 23.01.2019 здійснювалися та право вимоги по ним виникло в межах строку позовної давності.
З матеріалів справи суд дійшов висновку, що заява стягувача про видачу судового наказу подана без порушення вимог, встановлених статтею 150 Господарського процесуального кодексу України, а вимоги заяви відповідають приписам статті 148 ГПК України.
Відтак, оскільки передбачені статтею 152 ГПК України підстави для відмови у видачі судового наказу відсутні, суд вирішив видати судовий наказ.
За приписами пункту 7 частини першої статті 155 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає по суті обґрунтованість заявлених стягувачем вимог.
При цьому, сплачений заявником згідно з платіжним дорученням № 1023 від 26.01.2021 судовий збір у розмірі 227,00 грн слід покласти на боржника відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 129, 147, 148, 150, 151, 154-156 Господарського процесуального кодексу України,
1. Стягнути з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілла-Фарм» (58018, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 3, офіс 88, код 39793954) на користь стягувача - Приватного підприємства «Конекс» (21022, м. Вінниця, вул. Київська, 136-Г, код 23060192) - заборгованість за договором поставки № 037 КС від 22.01.2016 в сумі 103 440,33 грн та 227,00 грн судового збору.
2. Копію судового наказу та копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами надіслати боржнику.
3. Судовий наказ після набрання ним законної сили видати стягувачу.
Відповідно до частин першої та другої статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
Відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Згідно із частиною першою статті 159 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.
Дата набрання судовим наказом законної сили " ___ " __________ 20___ року
Строк пред'явлення судового наказу до виконання " ___ " __________ 20___ року
Дата видачі судового наказу стягувачу " ___ " __________ 20___ року
Текст даного судового наказу розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua
Суддя І.В. Марущак