03 лютого 2021 року Справа № 926/3077/20
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Дутки В.В., при секретарі судового засідання Боднарчуку В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, м.Чернівці
до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Машинері", м. Чернівці
про стягнення заборгованості в сумі 172964,23 грн.
Представники сторін:
від позивача - Мар'ян С.А., розпорядження № 66-к від 08.01.2020
від відповідача - Іванов С.В., ордер серія СЕ № 1016241 від 29.12.2020
Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Машинері" про стягнення заборгованості в сумі 172964,23 грн.
Позов мотивований простроченням грошового зобов'язання за договором від 02.05.2018 №141 щодо повернення безпідставно збережених коштів у сумі 870 000,00 грн.
Ухвалою від 14.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 29.12.2020.
Ухвалою від 29.12.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 26.01.2021.
25.01.2021 до суду відповідач подав відзив на позовну заяву, де вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зокрема, відповідач посилається на укладення між сторонами договору про реструктуризацію заборгованості ТОВ «ЛК Машинері» від 17.06.2020, пізніше додаткового договору від 30.11.2020 та договору про реструктуризацію заборгованості від 28.12.2020, якими розстрочено погашення заборгованості відповідача. Таким чином, 30.12.2020 відповідач повернув борг в повному обсязі, що спростовує доводи позивача про прострочення виконання грошового зобов'язання. Відтак, відсутні підстави для застосування приписів ст.625 Цивільного кодексу України.
25.01.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Клопотання мотивоване тим, що у позивача існують сумніви, щодо належності підпису вчиненого на позовній заяві між словами «Директор департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради» та «ОСОБА_1» - ОСОБА_1 .
Ухвалою від 26.01.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 03.02.2021.
Ухвалою від 03.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи.
У судовому засіданні 03.02.2021 представник позивача просив задовольнити позов, представник відповідача просив відмовити у задоволені позову з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.05.2018 року між департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради (Замовник) та ТОВ «ЛК Машинері» (Підрядник) укладено договір № 141, згідно з п. 1.1. якого Підрядник зобов'язався виконати у встановлені договором строки, відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору, роботи з капітального ремонту вул. Ю. Гагаріна (від мосту через річку Прут до залізничного вокзалу) в місті Чернівцях, а Замовник прийняти і оплатити такі роботи.
Згідно п. 3.1. договору, договірна ціна робіт є невід'ємною частиною Договору (Додаток №1), визначається на підставі кошторису, є твердою в межах кошторисної вартості та складає 1 490 000 грн. з урахуванням ПДВ за рахунок коштів міського бюджету.
Відповідно до п. 4.1. договору, до початку виконання робіт Замовник має право перерахувати Підряднику авансовий платіж на придбання матеріалів в розмірі 30% від річного ліміту асигнувань, у зв'язку з чим Підрядник зобов'язується протягом трьох місяців з дня проплати придбати відповідні матеріали та надати акти виконаних робіт. Невикористані після зазначеного терміну суми авансу повертаються Замовнику.
На виконання вказаного пункту договору, Замовник перерахував 22.05.2018 року Підряднику аванс в розмірі 870 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 465. Проте, Підрядник не виконав умови п.4.1. договору в частині придбання матеріалів та надання актів виконаних робіт протягом трьох місяців з дня проплати.
Згідно п. 6.2.6. договору, при невиконанні та/або неналежному виконанні Підрядником взятих на себе зобов'язань за договором, Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку. У цьому випадку договір вважається розірваним через 10 календарних днів з дня отримання Підрядником письмового повідомлення Замовника про односторонню відмову від договору.
Актами обстежень від 01.06., 20.06. та 16.07.2018, складених комісією у складі працівників технічного нагляду за капітальним будівництвом при департаменті, встановлено, що Підрядник не розпочав роботи з капітального ремонту вул. Ю. Гагаріна у м. Чернівцях, що спонукало Замовника до розірвання договору.
23.06.2018 року Підряднику направлено повідомлення про одностороннє розірвання договору від 22.06.2018 № 03/01-12/2424, в порядку п. 6.2.6 договору, яке отримано ним 04.07.2018.
Договір розірваний Замовником в односторонньому порядку з 14.07.2018 року, що в свою чергу свідчить про припинення зобов'язань сторін за цим правочином, та виникнення у Підрядника зобов'язання з повернення перерахованого йому авансового платежу в сумі 870 000, 00 грн., відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, оскільки, правова підстава утримання ним цих коштів, відпала.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 25.11.2019 року у справі 926/1495/19 за позовом департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради до ТОВ «ЛК Машинері» про стягнення безпідставно збережених коштів, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 року, вирішено стягнути з відповідача вищевказану суму коштів.
Рішення суду по даній справі набрало законної сили.
Листом позивача ще від 16.07.2018 № 03/01-12/2788, зобов'язано відповідача повернути вищевказані кошти до 20.07.2018. Однак, до цього часу вони не повернуті в повному обсязі.
24.06.2020 відповідач частково сплатив борг у сумі 147174 грн.
Оскільки, відповідачем були порушені умови договору, рішення Господарського суду Чернівецької області по справі №926/1495/19 від 25.11.2019 відповідач своєчасно та в повному обсязі не виконав, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 113298,02 грн. та три процента річних в сумі 59666,21 грн.
За приписами ч.ч. 1,2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За приписами ст. 604 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором, крім випадків, коли первісне зобов'язання змінене планом санації або реструктуризації згідно з Кодексом України з процедур банкрутства і заставодержатель проголосував проти такого плану.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2020 між сторонами укладений договір про реструктуризацію заборгованості ТОВ «ЛК Машинері». Даний договір укладений щодо прав та обов'язків сторін і визначає дії сторін, пов'язані з виконанням рішення Господарського суду Чернівецької області від 25.11.2019 по справі №926/1495/19, яке залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 та на підставі якого виданий наказ про стягнення з Боржника на користь Кредитора 870 000,00 грн. боргу та 13050,00 грн. витрат по сплаті судового збору, а всього 883050,00 грн.
Відповідно до п.2 зазначеного договору, на умовах даного Договору Боржник зобов'язується добровільно сплатити Кредитору передбачену рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25.11.2019 року по справі № 926/1495/19 та виданим на його виконання наказом суму боргу у розмірі 883050,00 грн. (Вісімсот вісімдесят три тисячі п'ятдесят грн. 00 коп.) з розстрочкою їх оплати на 6 (шість) наступних календарних місяців рівними частинами, а саме: по 1471 75,00 грн. (Сто сорок сім тисяч сто сімдесят п'ять грн.. 00 коп.) кожного місяця починаючи з червня 2020 року та закінчуючи листопадом 2020 року. Термін кінцевого розрахунку по цьому Договору відповідно до визначеного у даному пункті Договору графіку - до 30.11.2020 року.
Строк дії даного договору по 30 листопада 2020 року включно.
Згідно п.7 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником умов даного Договору Кредитор вправі вимагати його дострокового розірвання, та стягнення залишку боргу з врахуванням інфляційних витрат та 3% річних від усієї суми боргу.
З огляду на вище встановлені обставини справи та положення законодавства, судом констатується, що уклавши Договір про реструктуризацію заборгованості ТОВ «ЛК Машинері» сторони змінили первісне зобов'язання на нове та відповідно припинили первісні зобов'язання.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Як передбачено, ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Суд звертає увагу на те, що у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем умов Договору про реструктуризацію заборгованості ТОВ «ЛК Машинері» від 17.06.2020 позивач вправі вимагати його дострокового розірвання та стягнення залишку боргу з врахуванням інфляційних витрат та 3% річних від усієї суми боргу.
Так, на виконання вищевказаного договору, відповідач сплатив 24.06.2020 на рахунок позивача 13050,00 грн., згідно платіжного доручення №307 та 134125,00 грн., згідно платіжного доручення №308.
30.11.2020 сторони уклали Додатковий договір до договору про реструктуризацію заборгованості ТОВ «ЛК Машинері» від 17.06.2020. У п.2. Додаткового договору, Сторони підтверджують, що на виконання п. 2 Договору про реструктуризацію заборгованості ТОВ «ЛК Машинері» від 17.06.2020 року, згідно з яким Боржник повинен був сплатити Кредитору суму боргу в розмірі 883050,00 гри., з розстрочкою платежу на протязі шести місяців починаючи з червня та закінчуючи 30.11.2020 року, Боржником 24.06.2020 року сплачено Кредитору суму боргу в розмірі 147175,00 грн. Укладанням даного Додаткового договору до Договору про реструктуризацію заборгованості ТОВ «ЛК Машинері» від 17.06.2020 року, Сторони погодилися, що решту суми боргу в розмірі 735875,00 грн. Боржник сплатить Кредитору на протязі місяця, тобто до 31 грудня 2020 року.
28.12.2020 сторони уклали Додатковий договір до договору про реструктуризацію заборгованості ТОВ «ЛК Машинері» від 17.06.2020, яким погодили, що решту суми боргу в розмірі 735875,00 грн. Боржник сплатить Кредитору на протязі наступних п'яти місяців, рівними частинами, починаючи з січня 2021 та закінчуючи 31 травня 2021.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За положеннями статей 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, тобто умови які є обов'язковими для сторін цього договору.
Отже, суд дійшов висновку, що укладеним договором про реструктуризацію заборгованості ТОВ «ЛК Машинері» від 17.06.2020 та додатковими договорами від 30.11.2020, від 28.12.2020, сторони встановили нові строки оплати заборгованості. Отже, у такий спосіб сторони виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до договору про реструктуризацію заборгованості і тим самим змінили порядок та строки проведення розрахунку.
Судом встановлено, що 30.12.2020 відповідач сплатив позивачу борг в сумі 735875,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №611 та не заперечується позивачем.
Для застосування наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про реструктуризацію заборгованості ТОВ «ЛК Машинері» від 17.06.2020 та додатковими договорами від 30.11.2020, від 28.12.2020.
Таким чином, відповідач у межах строків визначених договором про реструктуризацію заборгованості погасив заборгованість передбачену рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25.11.2019 року по справі № 926/1495/19 у розмірі 883050,00 грн., що спростовує доводи позивача про прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 113298,02 грн. та трьох процентів річних в сумі 59666,21 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 08.02.2021.
Суддя В.В.Дутка