29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"01" лютого 2021 р. Справа № 924/1270/20
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м.Хмельницький
до фізичної особи - підприємця Скутельник Світлани Олександрівни м. Хмельницький
про стягнення 5338,39 грн
Представники сторін: не викликались
В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До господарського суду Хмельницької області 27.11.2020 надійшла позовна заява Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м.Хмельницький до фізичної особи - підприємця Скутельник Світлани Олександрівни м. Хмельницький про стягнення 5338,39 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 25.10.2011 між сторонами було укладено договір про надання послуг №2927/1261, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з централізованого опалення у приміщення площею 84,4 кв. по АДРЕСА_2. Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Позивач вказує, що згідно з п. 7.2 договору відповідач повинен був здійснювати розрахунки з позивачем за спожиту теплову енергію щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Зазначає, що відповідачу щомісячно виставлялись рахунки на оплату за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів. Однак всупереч вимогам договору та нормам чинного законодавства відповідач здійснював оплати несвоєчасно та не у повному обсязі. Позивач вказує, що станом на 01.12.2018 за відповідачем обліковувався борг за попередні опалювальні періоди в сумі 8072,60 грн. З 01.12.2018 по 01.08.2020 нараховано за послуги з теплопостачання 10786, 26 грн. За вказаний період відповідач сплатив 13520,47 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання послуг №2927/1261 від 25.10.2011 року становить 5338,39 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.11.2020 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.
Ухвалою суду від 01.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 924/1270/20 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою суд встановив сторонам строк для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Відповідач відзиву на позов не подав.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
На виконання приписів Господарського процесуального кодексу України з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, суд надіслав на адресу відповідача ухвалу від 01.12.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, конверт з ухвалою суду повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "адресат відсутній".
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.
Між Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (далі - виконавець) та фізичною особою - підприємцем Скутельник Світланою Олександрівною (далі - споживач) 25.10.2011 укладено договір про надання послуг з теплопостачання №2927/1261 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п.п. 2.1, 3.1, 3.2 договору споживач є власником (орендарем) нежитлового приміщення; приміщення, у яке постачається теплова енергія, знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; опалювальна площа займаного споживачем приміщення складає 84,80 м.кв.
Згідно з п. 5.1.3 договору, тариф на послуги у випадку коли замовник користується круглорічним тарифом з централізованого опалення становить 13,34 грн за м.кв.
Плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення (п. 6 договору).
Згідно з п. 6.5 договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає виконавцю звіт про фактичне споживання теплової енергії (показники розрахункових приладів обліку) до 25 числа розрахункового місяця.
Тариф на постачання теплової енергії та порядок розрахунків, які вказані в договорі, вказані на день укладення договору і можуть змінюватись за рішенням компетентних державних органів. Виконавець повідомляє споживача письмово (шляхом направлення повідомлення чи в рахунку за послуги) або в засобах масової інформації про зміну тарифів та додаткового погодження із споживачем не потребує. В разі зміни тарифів споживач сплачує за надані послуги за новими тарифами з дня введення їх в дію (п. п. 6.7-6.9 договору).
Відповідно до п. 7 договору розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.7.1 договору). Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми споживання теплової енергії до 15 числа поточного місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.7.2 договору).
За наявності заборгованості у споживача за цим договором виконавець зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за послуги, надані у минулі періоди за цим договором (п. 7.4 договору).
Пунктом 14 договору передбачено, що cпоживач зобов'язаний, зокрема оплачувати послуги в установлений договором строк; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 28 договору він набуває чинності з 25.10.2011 та діє до 25.10.2012. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду за умов, передбачених п.29 договору.
Договір підписано сторонами та скріплено відтиском печатки позивача.
Позивач надав у матеріали справи рахунки, виставлені відповідачу на підставі договору від 25.10.2011 №2927 за опалення по лічильнику, зокрема: №1261 від 27.12.2018 на суму 3156,40грн, №1261 від 25.01.2019 на суму 2964,12грн, №1261 від 25.02.2019 на суму 2181,93грн, №1261 від 27.03.2019 - 1804,20грн, №1261 від 22.04.2019 - 679,61грн.
Згідно з розрахунком заборгованості фізичної особи - підприємця Скутельник Світлани Олександрівни станом на 01.12.2018 залишок заборгованості відповідача становив 8072,60 грн, за період з січня по серпень 2020 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 10786,26грн, за послуги відповідач сплатив кошти в сумі 13520,47грн, що підтверджується також довідкою позивача про оплату за надані послуги.
У матеріалах справи наявні також постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1297 від 30.10.2018, № 1794 від 11.12.2018, №93 від 14.01.2020, №634 від 17.03.2020, якими визначені тарифи на теплову енергію.
Оскільки відповідач не здійснив повну оплату за спожиту теплову енергію, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 5338,39 грн заборгованості.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності, регулюються Законом України "Про теплопостачання" та іншими нормативно-правовими актами (ст. ст. 2, 3 Закону України "Про теплопостачання").
За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Пунктами 4, 6 ст. 19 вищевказаного Закону передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
До житлово-комунальних послуг належать, зокрема комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ст. 5 вищевказаного Закону).
Подібні за змістом положення були закріплені також в ст.ст. 1, 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV, який був чинним до 10.12.2017.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2011 між сторонами було укладено договір про надання послуг з теплопостачання №2927/1261, за умовами якого позивач зобов'язався своєчасно надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч. 1 ст. 275, ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
В силу ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Пунктом 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Система (щомісячна або авансова) та форма (готівкова або безготівкова) оплати послуг визначається у договорі між споживачем і виконавцем.
У п. 7 договору сторони визначили, що розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.7.1 договору).
Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми споживання теплової енергії до 15 числа поточного місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.7.2 договору).
Відповідно до п. 7.4 договору за наявності заборгованості у споживача за цим договором виконавець зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за послуги, надані у минулі періоди за цим договором.
Пунктом 14 договору передбачено, що cпоживач зобов'язаний, зокрема оплачувати послуги в установлений договором строк.
Суд встановив, що на підставі договору від 25.10.2011 №2927 позивач надавав відповідачу послуги з централізованого опалення, про що відповідачу виставлялись рахунки №1261 від 27.12.2018 на суму 3156,40грн, №1261 від 25.01.2019 на суму 2964,12грн, №1261 від 25.02.2019 на суму 2181,93грн, №1261 від 27.03.2019 - 1804,20грн, №1261 від 22.04.2019 - 679,61грн.
Також згідно з долученим до матеріалів справи розрахунком заборгованості фізичної особи - підприємця Скутельник Світлани Олександрівни станом на 01.12.2018 залишок заборгованості відповідача становив 8072,60 грн.
Доказів на спростування вищевказаних обставин матеріали справи не містять.
Відповідач частково оплатив надані послуги з постачання теплової енергії на суму 13520,47грн. За таких обставин заборгованість відповідача перед позивачем становить 5338,39 грн.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач не надав, а матеріали справи не містять доказів оплати заборгованості, що є предметом спору. Тому суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5338,39 грн заборгованості за послуги з теплопостачання є правомірною та обґрунтованою.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5338,39 грн заборгованості за послуги з теплопостачання.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73,74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м.Хмельницький до фізичної особи - підприємця Скутельник Світлани Олександрівни м. Хмельницький про стягнення 5338,39 грн задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Скутельник Світлани Олександрівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) 5338,39 грн (п'ять тисяч триста тридцять вісім гривень 39 коп.) заборгованості за послуги з теплопостачання, 2102,00грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) витрат на оплату судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 08.02.2021.
Суддя Л.О. Субботіна
Віддруковано у 3 примірниках:
1 - до справи,
2- позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Пересипкіна,5),
3- відповідачу (АДРЕСА_1).
Надіслати усім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.