ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Іменем України
08 лютого 2021 року Справа № 923/1299/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін, справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАСПЕЦТЕХ» (м. Київ),
до відповідача: Комунального підприємства Херсонської обласної ради «ХЕРСОНСЬКІ АВІАЛІНІЇ» (м. Херсон),
про стягнення 134555 гривень 90 копійок,
учасники справи не викликались (не повідомлялись).
Позивач звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача 134555,90 грн., з яких: 116640,00 грн. заборгованості з орендної плати; 12929,34 грн. пені; 2658,02 грн. з урахуванням 3% річних; 2328,54 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, за Договором оренди машин та механізмів № 12- 12/19 від 12.12.2019 року, на підставі ст. 193, 199, 216-218, 232 ГК України, ст. 509,525,526.549,625 ЦК України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.20 справу розподілено судді Гридасову Ю.В.
Ухвалою від 09.12.20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до приписів частин 3, 5 ст. 252 ГПК України (зі змінами та доповненнями), без проведення судового засідання. Крім того, учасникам справи, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, встановлено строк для надання суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.
Повне рішення у справі ухвалено 08.02.21.
Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив посилається на наступні обставини:
12.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІАСПЕЦТЕХ» і Комунальним підприємством Херсонської обласної ради «ХЕРСОНСЬКІ АВІАЛІНІЇ» був укладений Договір оренди машин та механізмів № 12- 12/19;
за умовами п. 1.1. Договору позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування рухоме майно, а саме: Самохідний стрічковий навантажувач WIESEMANN F350D/120-6-2 (рік випуску - 1993, ідентифікаційний № 10939, державний номерний знак - Т 12236 АІ );
на виконання Договору оренди позивачем 17.12.2019 р. було передано Самохідний стрічковий навантажувач WIESEMANN F350D/120-6-2 (рік випуску - 1993, ідентифікаційний № 10939, державний номерний знак - Т 12236 АІ ), що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі від 17.12.2019 р. та прийнято відповідачем без зауважень;
відповідно до умов п. 11.1 Договору оренди було визначено строк оренди - з 12.12.2019 р. по 12.10.2020 р.;
пунктом 3.1. Договору визначено розмір місячної Орендної плати без ПДВ, що складає 48600,00 грн., ПДВ - 9720,00 грн., орендна плата разом з ПДВ - 58320 грн.;
пунктом 3.3. Договору також визначено, що у разі користування Майном протягом неповного календарного місяця, орендна плата за дні користування визначається на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування Майном;
відповідно до умов п. 3.4. Договору орендна плата перераховується на рахунок Орендодавця незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним;
протягом строку оренди позивачем були нараховані наступні суми орендної плати: за грудень 2019 року-28 219,36 грн.; за січень 2020 року - 58 320,00 грн.; за лютий 2020 року - 58 320 грн.; за березень 2020 року - 30 100,64 грн.;
у визначений Договором термін відповідач вчасно не здійснив оплату оренди Майна, фактично є несплаченою орендна плата за частину січня 2020 р., лютий 2020 р. та неповний березень 2020 р. загалом на суму 116 640,00 гривень;
на суму основного боргу позивачем також нараховано 12929,34 грн. пені, 2658,02 грн. з урахуванням 3% річних, 2328,54 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Відповідач, повідомлений про строк подання відзиву належним чином, відповідно до ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвали суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин не подав. Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."
06.01.21 відповідачем надіслано до суду письмове клопотання про «відкладення розгляду справи» та про надання можливості представнику відповідача направити відзив до 19.01.21, яке залишене судом без задоволення, оскільки ухвалою від 09.12.20, зокрема, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до приписів частин 3, 5 ст. 252 ГПК України (зі змінами та доповненнями), без проведення судового засідання. Крім того, учасникам справи, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, встановлено строк для надання суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Враховуючи, що згадана ухвала суду отримана відповідачем 23.12.20, згаданий строк судом встановлено до 11.01.21 (з урахуванням вихідних та святкових днів).
Крім того, 19.01.21 відповідачем надіслано до суду заяву про відкладення розгляду справи до вирішення питання про укладання мирової угоди у справі. Зазначена заява відповідача залишена судом без задоволення, оскільки укладання мирової угоди сторонами у справі допускається на будь-якій стадії розгляду справи та під час виконання рішення у справі, а також з урахуванням процесуальних строків розгляду справи, встановлених законом, поновлення яких не передбачено нормами ГПК України.
З'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,
12.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІАСПЕЦТЕХ» (надалі за текстом рішення - Позивач) і Комунальним підприємством Херсонської обласної ради «ХЕРСОНСЬКІ АВІАЛІНІЇ» (надалі за текстом рішення - Відповідач) був укладений Договір оренди машин та механізмів № 12- 12/19 (надалі за текстом рішення - Договір).
За умовами п. 1.1. Договору позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування рухоме майно, а саме:
Самохідний стрічковий навантажувач WIESEMANN F350D/120-6-2 (рік випуску - 1993, ідентифікаційний № 10939, державний номерний знак - Т 12236 АІ ), надалі - Майно.
На виконання Договору оренди позивачем 17.12.2019 р. було передано Самохідний стрічковий навантажувач WIESEMANN F350D/120-6-2 (рік випуску - 1993, ідентифікаційний № 10939, державний номерний знак - Т 12236 АІ ), що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі від 17.12.2019 р. та прийнято відповідачем без зауважень.
Відповідно до умов п. 11.1 Договору оренди було визначено строк оренди - з 12.12.2019 р. по 12.10.2020 р.
Пунктом 3.1. Договору визначено розмір місячної Орендної плати без ПДВ, що складає 48600,00 грн., ПДВ - 9720,00 грн., орендна плата разом з ПДВ - 58320 грн.
Пунктом 3.3. Договору також визначено, що у разі користування Майном протягом неповного календарного місяця, орендна плата за дні користування визначається на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування Майном
Відповідно до умов п. 3.4. Договору орендна плата перераховується на рахунок Орендодавця незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним.
Протягом строку оренди позивачем були нараховані наступні суми орендної плати: за грудень 2019 року-28 219,36 грн.; за січень 2020 року - 58 320,00 грн.; за лютий 2020 року - 58 320 грн.; за березень 2020 року - 30 100,64 грн.
У визначений Договором термін відповідач вчасно не здійснив оплату оренди Майна.
10.03.2020 р. відповідачем сплачено 58320,00 грн. (підтверджується копією Виписки з банківського рахунку Позивача за 10.03.2020 р., що додається до позову), тобто здійснено одну орендну плату за грудень 2019 р., та частину оренди за січень 2020 р.
Як стверджує позивач, фактично є несплаченою орендна плата за частину січня 2020 р., лютий 2020 р. та неповний березень 2020 р. загалом на суму 116 640,00 гривень.
19.03.2020 року між позивачем і відповідачем була укладена Додаткова угода до Договору, в якій вони дійшли згоди про дострокове припинення Договору з 19.03.2020 року.
Відповідно до Акту приймання-передачі від 10.06.2020 р. відповідачем було повернуто орендоване майно позивачеві та прийнято останнім без зауважень.
Позивачем та відповідачем також були підписані: Акт надання послуг № 117 від 31.12.2019 р.; Акт надання послуг № 3 від 31.01.2020 р.; Акт надання послуг № 9 від 29.02.2020 р.; Акт надання послуг № 13 від 19.03.2020 р., що підтверджують користування майном відповідачем протягу строку оренди.
Сума заборгованості (основного боргу) відповідача перед позивачем складає 116 640,00 гривень.
Відповідно до умов п. 3.5. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі однієї облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Отже, з урахуванням вимог частини 2 статті 551 ЦК України розмір пені сторони встановили у Договорі, тому застосування позивачем у позовній заяві розрахунку пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ визнається судом необґрунтованим.
За розрахунком суду, з урахуванням періоду прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем, зазначеного позивачем у розрахунку пені (заборгованість за грудень 2019 року у розмірі 28 219,36 грн. з 16.01.2020 р. по 10.03.2020 р. (54 дні), заборгованість за січень 2020 року у розмірі 30 100,64 грн. з 16.02.2020 р. по 10.03.2020 р. (23 дні), заборгованість за січень 2020 року у розмірі 28 219,36 грн. з 16.02.2020 р. по 01.12.2020 р. (266 днів), заборгованість за лютий 2020 року у розмірі 58 320 грн. з 16.03.2020 р. по 01.12.2020 р. (260 днів), заборгованість за березень 2020 року у розмірі 30 100,64 грн. з 16.02.2020 р. по 01.12.2020 р. (229 днів)) розмір пені становить 6464,67 грн. (12929,34грн. : 2 = 6464,67грн.)
Розрахунок позивача щодо нарахування сум з урахуванням 3% річних у розмірі 2658,02грн. та встановленого індексу інфляції у розмірі 2328,54грн. приймається судом.
За вказаних обставин, аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом у частині щодо стягнення 116640,00грн. заборгованості з орендної плати; 6464,67грн. пені; 2658,02грн. з урахуванням 3% річних; 2328,54грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства. В іншій частині позовних вимог (щодо стягнення 6464,67 грн. пені) аргументи позивача не приймаються судом.
Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України: "неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання".
Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України: "якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства".
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Відповідно до ч. 6 ст.. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань": «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін».
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону: «розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня».
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З'ясувавши викладені обставини, дослідивши подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у зазначеній вище частині.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 2102,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1677 від 02.12.20.
212,00:134555,90х128091,23=2001,01грн.
Позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00грн., що підтверджується Договором № 01-11/20 від 25.11.20 (з Додатком № 1), платіжним дорученням № 1666 від 26.11.20, Свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю ЗП 001501.
3000,00:134555,90х128091,23=2855,87,01грн.
З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 247 - 252, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства Херсонської обласної ради «ХЕРСОНСЬКІ АВІАЛІНІЇ» (адреса місцезнаходження: 73000, Херсонська обл., місто Херсон, АЕРОПОРТ ЦА; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 38386582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАСПЕЦТЕХ» (адреса місцезнаходження: 03040, м. Київ, пр. Голосіївський, буд. 70, корп. 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 40882937) 116640,00грн. заборгованості з орендної плати (основного боргу); 6464,67грн. пені; 2658,02грн. з урахуванням 3% річних; 2328,54грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2001,01грн. витрат по сплаті судового збору, 2855,87грн. витрат на професійну правничу допомогу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Дата складання повного рішення 08.02.21.
Суддя Ю.В. Гридасов