27.01.2021 Справа № 920/778/17
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Котельницька В.Л., судді - Соп'яненко О.Ю. та Яковенко В.В., за участю секретаря судового засідання Чепульської Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/778/17
за позовом Заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Буринської міської ради Сумської області, м. Буринь Сумської області
до відповідача Фізичної особи-підприємця Шитова Богдана Вікторовича, м.Буринь Сумської області
про стягнення 255 135,47 грн,
за участю представників сторін:
від прокурора: Вакула С.М. (посвідчення № 055081від 27.01.2020),
від позивача: Усенко В.Ф. (дов. № 2500 від 10.12.2020),
від відповідача: не прибув,
справа розглядається у порядку загального позовного провадження,
установив:
Прокурор у своїй позовній заяві просить суд стягнути відповідача 255135,47 грн. неотриманої орендної плати.
Представник відповідача подав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що у своєму позові позивач не зазначає та не доводить наявність у відповідача вини у заподіянні збитків у вигляді неотриманих доходів (орендної плати), оскільки позивачем не вживалися достатні заходи задля недопущення збитків, зокрема відсутні докази направлення проекту договору оренди земельної ділянки. ФОП Шитов Б.В. заявляє про застосування строку позовної давності, оскільки пропущені строки позовної давності щодо стягнення збитків за 2011-2014 року, оскільки про порушення свої прав щодо недоотримання орендної плати позивач знав чи міг знати ще 23.07.2011 року, тобто через місяць з дня прийняття Буринською міською радою рішення від 23.06.2011 року, яким було передано у користування земельну ділянку. Також представник відповідача в відзиві зазначає, що здійснюючи розрахунок розміру збитків, виходячи з 3% від нормативної грошової оцінки вартості земельної ділянки, позивачем не надано доказів на підтвердження вартості земельної ділянки, що впливає на розрахунок збитків. У позовній заяві відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки, її правовий статус та інші відомості про неї, які необхідні для правильного вирішення справи.
Заступником керівника Конотопської місцевої прокуратури було подано до суду письмове пояснення по справі з урахуванням відзиву на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем неодноразово направлялися листи відповідачу щодо необхідності укласти договір оренди на земельну ділянку під об'єктами нерухомості, що належить Шитову Б.В. на праві власності (лист № 1149 від 18.10.10р., № 9 від 09.01.2014р. та № 14 від 06.01.2017р.), вказані листи долучені до позовної заяви. З приводу доводів представника відповідача щодо відсутності у позовній заяві даних, що ідентифікують земельну ділянку, її місце розташування призначення тощо, прокурор зазначає, що рішенням Буринської міської ради від 23.06.2011 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документі, що посвідчують право на земельну ділянку Шитова Б.В. та надання її в оренду визначено місце розташування вказаної земельної ділянки, а саме: АДРЕСА_1 , її площу 11936 кв.м. під нежитловими будівлями. З приводу застосування строків позовної давності прокурор зазначає, що до вимог власників землі про відшкодування завданих збитків положення про строк позовної давності не застосовуються.
Представник відповідача подав суду письмові додаткові заперечення по справі, в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вимога Прокурора про стягнення з ФОП Шитов Б.В. завданих збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок умисного, на думку позивача, не виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під об'єктами нерухомості, що належать йому на праві приватної власності на розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; не укладенні договору оренди земельної ділянки під об'єктами нерухомості, що належать йому на праві приватної власності та розташовані за адресою: 41700, Сумська область, Буринський район, м. Буринь, вул. Лєрмонтова, 5, та у не сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою під об'єктами нерухомого майна в сумі 255135 грн. 47 коп. суперечить частині четвертій статті 623 ЦК України, щодо врахування заходів, вжитих кредитором для одержання упущеної вигоди, пункту сьому статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" згідно якої орендодавець також наділений правом на звернення з заявою про реєстрацію договору оренди землі, проте останній не вчиняв дій, направлених на державну реєстрацію договору оренди землі для виникнення у орендаря обов'язку сплачувати орендну плату та нормам земельного законодавства, оскільки Земельним кодексом України чітко передбачено випадки та порядок здійснення розрахунку завданої шкоди, зокрема, за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. Нарахування Прокурором збитків у вигляді упущеної вигоди на підставі не вчиненого договору оренди є безпідставним.
18.12.2017 р. до суду звернувся представник відповідача з клопотанням про зупинення провадження по справі № 920/778/17 на підставі п. 5 ст. 227 ГПК України до вирішення по суті пов'язаної з нею справи № 818/1658/17 за позовом: Фізичної особи-підприємця Шитова Богдана Вікторовича до Буринської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування Акту визначення завданої шкоди у вигляді неотриманої орендної плати, прийнятий комісією від 14.06.2017 року, що затверджений розпорядженням Голови Буринської районної державної адміністрації № 347-ОД від 16.06.2017 року.
Ухвалою суду від 18.12.2017 зупинено провадження у справі № 920/778/17 до вирішення по суті Сумським окружним адміністративним судом пов'язаної справи №818/1658/17.
Ухвалою суду від 25.03.2019 провадження у даній справі було поновлено, підготовче засідання призначено на 10.05.2019.
10.05.2019 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення без розгляду позову прокурора на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
У підготовчому засіданні 10.05.2019 представник відповідача підтримав заяву про застосування позовної давності, викладені у відзиві на позов (вх. № 9087 від 17.10.2017).
Від Конотопської місцевої прокуратури до суду надійшли письмові пояснення № 82-2365-17 від 22.05.2019 щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в особі позивача у даній справі, а також заява № 82-2365-17 від 21.05.2019 про зміну підстав позову, відповідно до якої прокурор просить суд змінити підстави позовних вимог та викласти їх у наступній редакції: стягнути з ФОП Шитова В.Б. на користь Буринської міської ради недоотримані доходи у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів у сумі 255135,47 грн. на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.
27.05.2019 до суду від позивача на виконання вимог судової ухвали від 02.05.2019 надійшли відомості про нормативно-грошову оцінку вартості земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Сумська область, м. Буринь, вул. Лермонтова, 5, за період з 2010 по 2016 роки.
Судом постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання позивача та про долучення до матеріалів справи поданих ним доказів.
12.08.2019 до суду від представника відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 13.08.2019 зупинено провадження у справі № 920/778/17 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).
26.09.2019 Прокуратурою Сумської області до суду подане клопотання № 05/2-442вих-19 від 24.09.2019 про поновлення провадження у справі (вх. № 3030к), відповідно до якого прокурор просить суд поновити провадження у даній справі.
Ухвалою суду від 08.10.2019 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.
У підготовчому засіданні від 20.12.2019 колегією суддів встановлено, що примірник позовної заяви, який поданий прокурором суду, містить 16 додатків (т.1 а.с. 10), разом з тим, примірник, який надісланий прокурором на адресу відповідача та наданий його представником у підготовчому засіданні для огляду, містить менший перелік додатків, тобто прокурором не надіслано на адресу відповідача наступного додатку - "Копії листа першого заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури № 78-7107 вих-17 від 25.07.2017 про повідомлення Буринської міської ради про підготовлену позовну заяву до ФОП Шитов Б.В. в інтересах держави на 1 арк.".
Ухвалою суду від 20.12.2019 залишено без руху позовну заяву Заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури від 10.08.2017 № 82-2365-17 (вх №2429 від 15.08.2017) та встановлено прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви - не пізніше п'яти днів з дня отримання повного тексту ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
27.12.2019 від прокурора до суду надійшов лист від 23.12.2019 № 82-2365-17 про усунення недоліків.
Ухвалою від 03.01.2020 суд призначив підготовче засідання на 05.02.2020.
Представник відповідача у підготовче засідання не прибув, однак направив на адресу суду заяву (вх. № 390к від 05.02.2020) про зупинення провадження у даній справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду.
Прокурор зазначив, що покладається на розсуд суду при вирішенні питання доцільності зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 05.02.2020 зупинено провадження у справі № 920/778/17 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду.
02.11.2020 від позивача надійшла заява від 28.10.2020 № 22/8 (вх № 3323к), відповідно до якої зазначає, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року у справі № 912/2385/18 скасовано; справу № 912/2385/18 направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Враховуючи зазначене, позивач просить суд поновити провадження у справі №920/778/17.
Ухвалою суду від 10.11.2020 було задоволено заяву позивача від 28.10.2020 №22/8 (вх № 3323к від 02.11.2020) про поновлення провадження у справі, провадження у справі № 920/778/17 поновлено, призначено підготовче засідання у даній справи на 16.12.2020.
Ухвалою суду від 16.12.2020 було прийнято до розгляду заяву Конотопської місцевої прокуратури № 82-2365-17 від 21.05.2019 про зміну підстав позову; задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання та клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у справі № 920/778/17 на 27.01.2021.
19.01.2021 від прокуратури до суду надійшли письмові пояснення (вх № 445/21), в яких вважає, що думка відповідача щодо відсутності у прокурора підстав для представництва інтересів держави є необґрунтованою.
26.01.2021 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх № 693/21), у зв'язку з необхідністю участі у іншому судовому засіданні.
У підготовчому засіданні від 27.01.2021 судом встановлено:
Прокурор у підготовче засідання прибув, будь-яких клопотань чи заяв по суті справи не подав.
Позивач у підготовче засідання прибув, будь-яких клопотань чи заяв по суті справи не подав.
Представник відповідача у підготовче засідання не прибув.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.
В судовому засіданні 27.01.2021 без виходу до нарадчої кімнати відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України судом постановлено протокольну ухвалу про відмову в клопотанні відповідача про відкладення підготовчого засідання.
Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (вх №3842к від 16.12.2020) суд зазначає наступне:
Відповідач у поданому клопотанні просить суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень , він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
У справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, пункт 35) ЄСПЛ висловив позицію, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.
Наявність підстав для представництва має бути обгрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
При цьому, якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив невжиття уповноваженим органом заходів захисту в судовому порядку порушень прав держави, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази неможливості самостійно захищати інтереси держави. Процедура, передбачена ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Згідно з ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Таким чином і з огляду на зазначену норму Закону України «Про прокуратуру» прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки покликаний ці інтереси захищати.
З урахуванням ст.ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Відповідно до статей 142-145 Конституцій України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, окрім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом ухвалення рішень. Права органів місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Згідно вимог ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» землі комунальної власності є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких зокрема поєднання місцевих і державних інтересів.
Як закріплено у ст.ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Отже правовідносини, пов'язані з використанням земель державної чи комунальної власності, становлять суспільний інтерес, а ненадходження передбаченої законом плати до місцевого бюджету за користування земельними ділянками, такому суспільному інтересу не відповідає.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
У січні 2017 року Конотопською місцевою прокуратурою з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді проводилося вивчення використання на території м. Буринь земельних ділянок комунальної власності за відсутності правовстановлюючих документів. Згідно отриманої відповіді від 16.01.2017 № 21 Буринська міська рада повідомила, що в тому числі Відповідач, використовує земельну ділянку загальною площею 11936 кв.м. по вул. Лєрмонтова 5, в м. Буринь, за відсутності правовстановлюючих документів.
У подальшому, місцевою прокуратурою на адресу позивача був спрямований лист № 78-626вих-17 від 27.01.2017, в якому зазначалося, що використанням земельних ділянок за відсутності договорів оренди землі та ненадходженням коштів орендної плати до місцевого бюджету порушуються інтереси територіальної громади м. Буринь, а також встановлювалося, які саме Буринською міською радою вживалися заходи з метою усунення порушень чинного законодавства щодо землекористування. Крім того, у вказаному листі ініціювалося питання про створення комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, відповідно Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.
На вказаний лист Буринська міська рада у відповіді № 86 від 07.02.2017 зазначила, що листувалася з землекористувачами щодо необхідності укладення договорів оренди землі. З метою усунення порушень земельного законодавства Конотопською місцевою прокуратурою направлено до Буринської міської ради лист №78-1702вих-17 від 01.03.2017 про необхідність вжиття дієвих заходів щодо винесення на розгляд комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам питання використання земельних ділянок в м. Буринь за відсутності правовстановлюючих документів. ,
Листами № 139 від 07.03.2017 та № 243 від 03.04.2017 Буринська міська рада повідомила, що звернулася до Буринської районної державної адміністрації щодо нарахування збитків, завданих використання земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів на землю.
Проте, як встановлено інших дієвих заходів щодо спонукання Відповідача до сплати нарахованих збитків та їх стягнення Буринською міською радою не вживалося, в тому числі і в судовому порядку.
У зв'язку з цим, Конотопською місцевою прокуратурою було витребувано акт визначення завданої шкоди у вигляді недоотриманої орендної плати від 14.06.2017 та листом від 25.07.2017 № 78-7107вих17 повідомлено про те, що Конотопською місцевою прокуратурою, готується позовна заява до Господарського суду Сумської області в інтересам держави в особі Буринської міської ради до Відповідача про стягнення збитків, завданих власнику земельної ділянки у сумі 255135,47 грн.
Враховуючи, що інтереси територіальної громади м. Буринь продовжували протягом тривалого часу залишатися не захищеними, а порушення вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок комунальної власності продовжували мати місце, при цьому уповноваженим органом місцевого самоврядування допущено бездіяльність щодо їх захисту, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Заслухавши прокурора, суд дійшов висновку, що прокурором доведено підстави звернення до суду в інтересах держави у даній справі, у зв'язку з чим суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду (вх № 3842к від 16.12.2020).
Згідно зі ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
У підготовчому засіданні 27.01.2021 судом розглянуто питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу.
За приписами ст. 185 ГПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Суд з'ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.
За результатами підготовчого засідання 27.01.2021, судом з'ясовано всі питання, які підлягають вирішенню під час підготовчого засідання, а тому, відповідно до п. 3 ч.2 ст. 185 ГПК України, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті і в порядку ч. 5 ст. 185 ГПК України з'ясував думку присутніх учасників справи щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 32, 42, 121, 177-185, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотанні відповідача про залишення позову без розгляду (вх №3842к від 16.12.2020).
2. Закрити підготовче провадження та призначити справу № 920/778/17 до судового розгляду по суті.
3. Призначити розгляд справи № 920/778/17 по суті в судове засідання на 24.02.2021, 10:30, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Шевченка Тараса, 18/1, 1-й поверх, зал судового засідання № 4.
4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
5. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Дана ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
6. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud5021/.
У зв'язку з відпусткою судді - члена колегії Соп'яненко О.Ю., повний текст ухвали підписано 08.02.2021.
Головуючий суддя В.Л. Котельницька
Суддя В.В. Яковенко
Суддя О.Ю. Соп'яненко