"08" лютого 2021 р. Справа № 916/3495/20
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/3495/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мало-Кохнівський кар'єр» (39630, Полтавська область, м. Крменчук, вул. Ярмаркова, 15) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дорлідер" (65025, Одеська область, Комінтернівський район, 21-й км Старокиївського шляху, 30А) про стягнення 115390,08грн.,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:
Позивач в обґрунтування позовних вимог у позові зазначив, що 09.09.2016р. між ТОВ «Мало-Кохнівський кар'єр» та ТОВ «БК «Дорлідер» було досягнуто усної домовленості: про надання Перевізником (ТОВ «МКК») на користь Замовника (ТОВ «Дорлідер») протягом вересня 2016 року транспортних послуг (послуг з перевезення вантажу, а саме - гранітної продукції, яку ТОВ «Дорлідер» купувало у ТОВ «МКК»); про те, що буде укладений письмовий договір про перевезення вантажу від 09.09.2020р. №79/2016-П, в якому будуть врегульовані всі необхідні істотні умови надання вказаних транспортних послуг (перевезення вантажу) та їх оплати; про ціну вказаних транспортних послуг у розмірі 1,30 грн. (одну гривню 30коп.) з ПДВ за 1 тонну/кілометр. Позивач вказує у позові, що на підставі зазначеної усної домовленості TOB «МКК» у вересні 2016 року надало Замовнику (ТОВ «Дорлідер») транспортні послуги на загальну суму 115390,08грн. (з урахуванням ПДВ), а саме: 10.09.2016р. - на суму 28262,52грн., 11.09.2016р. - на суму 37491,48грн., 12.09.2016р. - на суму 46575,36грн., 13.09.2016р. - на суму 3060,72грн. Позивач вважає, що факт надання цих послуг та погодження їх вартості підтверджується актами наданих послуг від 10.09.2016р. №2033, від 11.09.2016р. №2046, від 12.09.2016р. №2071, від 13.09.2016р. №2100, які були підписані та скріплені печатками ТОВ «МКК» та ТОВ «Дорлідер». Окремо позивач відмитив, що у цих актах міститься посилання на договір №79/2016-П від 09.09.2016 р., але фактично такий договір укладений не був, так як вказані послуги з перевезення вантажу були надані лише протягом декількох (чотирьох) днів і Перевізник та Замовник не мали наміру здійснювати систематичні перевезення вантажів протягом якогось більш тривалого строку. 26.05.2020р. позивач надіслав відповідачу письмову вимогу про виконання зобов'язань з оплати вартості вказаних транспортних послуг, яку йому було вручено 02.06.2020р., але ним не задоволено. З огляду на приписи ч.2 ст.530 ЦК України, позивач вважає, що відповідач мав оплатити йому вартість транспортних послуг не пізніше 09.06.2020р., чого зроблено не було.
Відповідач правом на подання заперечення щодо розгляду справи в спрощеному провадженні без виклику сторін, відзиву на позов не скористався. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. При цьому, суд враховує, що ухвалу суду від 09.12.2020р. судом було надіслано за адресою державної реєстрації відповідача: 65025, Одеська область, Комінтернівський район, 21-й км Старокиївського шляху, 30А, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 05.02.2021р. та було вручено відповідачу 14.12.2020р.
Так, положення ч.1 ст.248 ГПК України визначають, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, враховуючи, вжиті судом заходи із забезпечення повідомлення відповідача про розгляд судом справи №916/3495/20 засобами поштового зв'язку, суд, зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, дійшов висновку в контексті гарантій ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року щодо розумного строку розгляду справи, про необхідність розгляду справи по суті за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 09.12.2020р. відкрито провадження у справі №916/3495/20, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:
Так, на підтвердження факту надання відповідачу транспортних послуг позивач подав до справи акти надання послуг №2033 від 10.09.2016р. на суму 28262,52грн., №2046 від 11.09.2016р. на суму 37491,48грн., №2071 від 12.09.2016р. на суму 46575,36грн., №2100 від 13.09.2016р. на суму 3060,72грн.
Акти містять посилання на договір №79/2016-П від 09.09.2016р., але до справи сторонами не подано доказів укладання між ними такого договору.
Вказані акти підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Як свідчать опис вкладення у цінний лист від 26.05.2020р., накладна пошти №3963000211080, позивачем було надіслано відповідачу вимогу №638 від 25.05.2020р. про оплату вартості вищевказаних транспортних послуг.
Так, відповідно до п.3 розділу 1, п.п.1, 2 розділу 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затв. Наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013р., нормативний строк пересилання поштових відправлень (крім простих листів та поштових карток) - час, установлений для пересилання поштових відправлень від об'єкта поштового зв'язку місця приймання до об'єкта поштового зв'язку місця вручення. Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Таким чином, з огляду на Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затв. Наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013р., вимога позивача була у місці вручення 30.05.2020р., звідси, в силу ч.2 ст.530 ЦК України, 07.06.2020р. у відповідача виник обов'язок оплатити позивачу вартість наданих транспортних послуг в сумі 15390,08грн.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.ч.1, 2 ст.640 ЦК України).
Положеннями ч.1 ст.181 ГКУ передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ч.1 ст.908, п.1 ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України).
Частини 1, 2, 3 ст.909 Цивільного кодексу України визначають, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата. Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.
Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Таким чином, як встановлено судом вище, між сторонами у спрощений спосіб укладено договір перевезення, за фактом здійснення якого сторонами підписано акти надання послуг на загальну суму 115390,08грн.
26.05.2020р. позивач надіслав відповідачу вимогу №638 від 25.05.2020р. про оплату вартості вищевказаних транспортних послуг.
Так, відповідно до п.3 розділу 1, п.п.1, 2 розділу 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затв. Наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013р., нормативний строк пересилання поштових відправлень (крім простих листів та поштових карток) - час, установлений для пересилання поштових відправлень від об'єкта поштового зв'язку місця приймання до об'єкта поштового зв'язку місця вручення. Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Таким чином, з огляду на Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затв. Наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013р., вимога позивача була у місці вручення 30.05.2020р., звідси, в силу ч.2 ст.530 ЦК України, 07.06.2020р. у відповідача виник обов'язок оплатити позивачу вартість наданих транспортних послуг в сумі 115390,08грн.
Станом на день ухвалення даного рішення до справи сторонами не подано доказів оплати з боку відповідача заборгованості за послугами в сумі 115390,08грн., внаслідок чого позовна вимога позивача про стягнення вказаної суми заборгованості підлягає судом задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 2102грн., відшкодування яких у повному обсязі покладається на відповідача внаслідок того, що позовні вимоги підлягають судом повному задоволенню.
Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мало-Кохнівський кар'єр» (39630, Полтавська область, м. Крменчук, вул. Ярмаркова, 15) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дорлідер" (65025, Одеська область, Комінтернівський район, 21-й км Старокиївського шляху, 30А) про стягнення 115390,08грн.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дорлідер" (65025, Одеська область, Комінтернівський район, 21-й км Старокиївського шляху, 30А, код ЄДРПОУ 37468590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мало-Кохнівський кар'єр» (39630, Полтавська область, м. Крменчук, вул. Ярмаркова, 15, код ЄДРПОУ 38952905) 115390 (сто п'ятнадцять тисяч триста дев'яносто) грн. 08коп. заборгованості, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 08 лютого 2021 р.
Суддя І.А. Малярчук