08 лютого 2021 року Справа № 915/139/21
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченко О.В., розглянувши матеріали
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», (01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (54017, м.Миколаїв, вул. Погранична, 39/1, код ЄДРПОУ 42129888),
про: стягнення 243431,58 грн,-
05.02.2021р. приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» заборгованість у розмірі 243431,58 грн., нараховану за прострочення оплати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за договором від 16.05.2019р. №0529-03041(пеню, штраф, 3 річних та інфляційні втрати).
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення даної позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.
І. Згідно з приписами ч.1 ст.164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до п.8 ч.3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Частиною 2 статті 164 ГПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При розгляді позову суд встановив, що позивачем не додано до позовної заяви документи, вказані в переліку додатків, а саме: п.8: "Копія акту коригування від 28.11.19"; п.11: "Копія акту коригування від 31.08.19"; п.13: "Копія акту коригування від 17.02.20"; п.15: "Копія акту коригування від 30.03.19"; п.18: "Копія акту коригування від 18.05.20". Окрім того, позивачем в переліку додатків зазначено: "Докази сплати судового збору", а фактично надано копію платіжного доручення про сплату судового збору №548 від 21.01.2021. Також, виявлено документи, не зазначені в переліку додатків, а саме: копія Акту коригування від 17.11.2020 на 1 арк. в 2 прим.; фіскальний чек АТ "Укрпошта" №6500141940451 від 02.02.2021; накладна АТ "Укрпошта" №6500141940451 від 02.02.2021; опис вкладення до цінного листа на ім'я ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія".
Вказане підтверджується відповідним актом відділу документального забезпечення від 05.02.2021р.
ІІ. Судом встановлено, що позивачем подано в якості доказу сплати судового збору у встановленому чинний законодавством порядку та розмірі копію платіжного доручення №548 від 21.01.2021р.
За змістом положень статті 164 Господарського процесуального кодексу України документом є його оригінал, а не будь-яка копія.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір", суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
При цьому, пунктами 2.20, 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено наступне: чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Отже, додана позивачем до матеріалів позовної заяви копія платіжного доручення №548 від 21.01.2021 на суму 3651,47 грн. не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви.
ІІІ. Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому, згідно частин 1, 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Крім того, порядок засвідчення копії документів визначений пунктами 5 26, 5 27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: - зі слів „Згідно з оригіналом, - назви посади, - особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, - дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Не є доказом засвідчення ксерокопій документів належним чином, напис на пакеті документів "прошито та пронумеровано", оскільки даний напис свідчить лише про скріплення (прошиття) певного пакету документів, а не про засвідчення, що дані ксерокопії відповідають оригіналу свідчить напис, передбачений п.5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003).
Проте, додані до позовної заяви копії документів, належним чином не засвідчені, оскільки не містять назви посади, особи, яка засвідчила копії документів, її ініціалів та прізвища, а тому не можуть бути прийняті судом в якості доказів.
За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених статтею 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні позову не дотримано вимог ст.ст.164, 172 ГПК України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись п. 1 ч.1 ст.164, 174, 234 ГПК України, суд, -
1. Позовну заяву ПрАТ «національна енергетична компанія «Укренерго» №01/1848 від 19.01.2021р. (вх. №1775/21) залишити без руху.
2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у строк - протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
4. Направити позивачу разом з ухвалою примірник акту Відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області б/н від 05.02.2021р. (1 арк).
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ткаченко