79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
28.01.2021 Справа № 914/2205/20
За позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Львів
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод», м. Львів
про стягнення 179 769, 60 грн штрафу
Суддя Н.В. Мороз
при секретарі М.С. Банзулі
Представники:
Від позивача: Лесюк М.В.
Від відповідача: Труш С.О.
Суть спору.
Позовну заяву подано Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», до відповідача Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» про стягнення 179 769, 60 грн штрафу.
Ухвалою суду від 02.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.09.2020.
22.09.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
01.10.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
17.11.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 01.12.2020, про що представники сторін ознайомлені під розписку.
У зв'язку із перебуванням судді Н.В. Мороз на самоізоляції з 20.11.2020 по 04.12.2020, розгляд справи призначений на 01.12.2020 не відбувся.
Ухвалою суду від 08.12.2020 підготовче засідання відкладено на 22.12.2020.
22.12.2020 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.01.2021.
12.01.2021 розгляд справи по суті відкладено на 28.01.2021.
28.01.2021 в судове засідання представник позивача з'явився. Позовні вимоги просив задоволити в повному обсязі.
В судове засідання 28.01.2021 представник відповідача з'явився, в задоволенні позову просив відмовити.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обгрунтовані неякісним виконанням відповідачем робіт за договором №Л-Т-181197/НЮ на модернізацію електровозів ВЛ11м/6 компресорами типу ПК-5,25А, зафіксованих в акті-рекламації №1 від 03.06.2019. За умовами договору, завод зобов'язався виконати модернізацію ТРС згідно з умовами п.1.1 договору та в обсягах, погоджених сторонами на умовах цього договору. У грудні 2018 року локомотив ВЛ11м/6 №482 проходив модернізацію на заводі з встановленням компресора типу ПК-5,25А на заміну ПК-3,5 згідно проекту Е3.668.00.00.000 і 28.12.2018 вийшов з ремонту. 08.05.2019 комісійною перевіркою виробничого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» виявлено збільшений розхід масла в кратері та викид в живильну мережу мастила компресора ПК-5,25А, заводський № 04128 секції А електровоза ВЛ-11 м/6 №582. На думку позивача, у вказаній поломці є вина відповідача, відтак, з урахуванням вартості модернізації по заміні компресора, встановленої договором та неякісного її проведення, відповідач зобов'язаний сплатити штраф у відповідності до п.5.4 договору, який складає 20% вартості неякісно наданих послу, що становить 179 769,60 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач в обгрунтування відсутності своєї вини зазначив наступне. Як вбачається з акту рекламації та інших наявних в справі матеріалів, позивачем порушено правила експлуатації компресора та не наведено доказів, що підтверджують вину відповідача у неякісно проведеній модернізації. Окрім того, в результаті проведеного ФОП Гринь А.І. дослідження, встановлено, що причиною поломки було несвоєчасне та невідповідне до інструкції з експлуатації обслуговування позивачем даного компресора.
Згідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Однак, позивачем не доведено факт вчинення відповідачем правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача при проведенні модернізації; наявності у нього завданої шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою; вини відповідача у заподіяній шкоді.
Тому, вимоги позивача про сплату штрафу у розмірі 179 769,60 грн на підставі п.5.4 договору є недоведеними та безпідставними.
Обставини справи.
26.12.2018 між приватним акціонерним товариством «Львівський локомотивний завод» та публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» укладено договір №Л-Т-181197/НЮ на модернізацію електровозів ВЛ11м/6 компресорами типу ПК-5,25.
Відповідно до п.1.1 договору, завод зобов'язався виконати роботи з модернізації електровозів ВЛ11м/6 компресорами типу ПК-5,25 згідно проекту Е3.668.00.00.000 (далі ТРС), переданих йому замовником (залізницею). Обсяги модернізації визначаються протоколом узгодження обсягів виконання модернізації ТРС та розрахунком суми договору (додаток 1 до договору). Виконавець зобов'язується виконати у встановлений строк роботи з модернізації ТРС, а замовник зобов'язався прийняти їх відповідно до умов цього договору та з дотриманням інших, не обумовлених цим договором вимог, зазначених у Положенні про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу, яке затверджене наказом Міністерства транспорту України від 22.04.2002 №261, а також замовник взяв на себе обов'язок здійснити оплату цих робіт в порядку та в строки, обумовлені договором.
За умовами договору, завод зобов'язаний виконати модернізацію ТРС згідно з умовами п. 1.1 договору та в обсягах, погоджених сторонами на умовах цього договору ( п.3.1.1 договору).
Пунктом 3.1.3 договору обумовлено, що завод зобов'язаний забезпечити виконання модернізації ТРС із забезпеченням гарантії якості виконаних робіт та безпечної експлуатації ТРС, встановленими розділами 7,8 цього договору.
Відповідно до п.5.4 договору, за недоліки з вини виконавця, які виявлені при прийманні послуг з модернізації ТРС та в гарантійний період, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісно наданих послуг та усуває недоліки за свій рахунок протягом 20-ти календарних днів з моменту їх виявлення.
Згідно з п.7.1 договору, гарантії та якість модернізації визначаються цим договором та Положенням про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 22.04.2002 №261.
Відповідно до п. 7.2 договору, після модернізації гарантійний термін на проведені роботи встановлюється 12 місяців з дня підписання акту приймання-передавання робіт, але не більше гарантії згідно паспорту заводу виробника компресорів. Компресори типу ПК-5,25, якими виконавець проводить модернізацію електровозів, є нові та не перебували в експлуатації.
За умовами п. 7.3 договору, на виявлені дефекти модернізації ТРС в гарантійний термін експлуатації складається акт -рекламація по формі згідно з додатком 3.
При виході з ладу компресорів, встановлених при модернізації, в гарантійний період (при умові виконання замовником вимог по експлуатації та технічному обслуговуванню згідно керівництва по експлуатації заводу-виробника компресорів), виконавець за власний рахунок виконує роботи по заміні дефектного вузла ТРС замовника. Усунення дефектів ремонту виконавцем на місці, в умовах депо, проводиться в термін, який вказується у акті-рекламації та не повинен перевищувати 20 робочих днів з дати повернення об'єкту модернізації на підприємство виконавця. Гарантійний термін за цим договором застосовується виключно за умови виконання замовником експлуатаційних вимог та належного здійснення технічного обслуговування ТРС згідно керівництва по експлуатації заводу - виробника компресорів (п.п.7.4, 7.5 договору).
Згідно додатку №1 до договору від 26.12.2018 №Л/Т-181197/НЮ, протоколу узгодження обсягів виконання модернізації ТРС та розрахунку суми договору, загальна сума, на яку була здійснені роботи згідно вказаного договору становить 1 797 696 грн.
Як вбачається з додатку № 2 до договору від 26.12.2018 №Л/Т-181197/НЮ помісячного графіку подачі на модернізацію і здачі ТРС з модернізації для слідування в депо приписки, у грудні 2018 локомотив ВЛ11м/6 №482 проходив модернізацію на заводі з встановленням компресора типу ПК-5,25 А на заміну ПК-3,5 згідно проекту Е3.668.00.00.000 і вийшов з ремонту 28.12.2018.
Актом приймання-передавання виконаних робіт від 31.01.2019 № 21 укладеного між сторонами, актом на модернізацію електровозів ВЛ1м/6 компресорами типу ПК-5,25, рахунком-фактурою №21 від 31.01.2019, накладною від 31.01.2019 підтверджується, що відповідачем здійснені в повному обсязі послуги по модернізації по заміні компресорів типу ПК-3,5 на компресори ПК 5,25 електровоза ВЛ11м/6-482 та такі оплачені позивачем.
Актом приймання попереднього зовнішнього огляду локомотива, що надійшов для проведення модернізації від 31.10.2019 підтверджується факт прийому електровоза ВЛ11м/6 №482, що прибув на ПрАТ «ЛЛРЗ» для проведення модернізації по заміні компресора типу ПК-3,5 на ПК-5,25, встановлено ряд виявлених ненормально -зношених частин, зазначено перелік недостаючих частин на електровозі та перелік замінених нетипових деталей.
08.05.2018 Актом комісійної перевірки виробничого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» виявлено збільшений розхід масла в кратері та викид в живильну мережу мастила компресора ПК-5,25 А заводський № 04128 секції А електровоза ВЛ-11 м/6 №482.
Відповідача було повідомлено про даний факт поломки листом №Т4-1-1/631 від 08.05.2019 та було запропоновано направити свого представника для вирішення питання.
ТОВ «Іст Лоуд Груп» листом від 27.05.2019 у відповідь щодо виклику представників з приводу підвищеної витрати мастильних матеріалів компресором ПК 5,25 № 04128 повідомлено позивача, що оскільки опис несправності «збільшений розхід та викид в живильну мережу мастила компресора» не дає можливості встановити наявність або характер несправності (не зазначено кількість викиду, тощо), необхідно проведення обстеження технічного стану компресора із застосуванням спеціального обладнання. Обладнання для діагностики та ремонту знаходиться на виробничих потужностях виробника, та не може бути доставлено на адресу підприємства позивача. Зважаючи на вищевикладене, була запропонована можливість демонтажу компресора та доставки його на адресу виробника для проведення детального обстеження та діагностики.
03.06.2019 за участю працівників виробничого структурного підрозділу «Локомотивне депо «Львів-Захід» регіональної філії «Львівська залізниця»: заступника начальника депо по ремонту, інженера-технолога, старшого майстра, приймальника локомотивів, а також представника заводу було складено акт-рекламацію №1. Даним документом визначено, що під час експлуатації виявлено збільшений розхід та викид в живильну мережу мастила компресора ПК-5,25А №04128 та вказано, що причиною збільшеного розходу та викиду в живильну мережу мастила компресора є зношення поршневих кілець. Дефекти повинен був усунути ПрАТ «Львівський ЛРЗ» за свій рахунок і власними силами в термін 15 днів.
Відповідно до вказаного акту-рекламації № 1 від 03.06.2019, представник заводу не погодився з висновком членів комісії виробничого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» та висловив окрему думку щодо відхилення повністю акта-рекламації через виявлені порушення ведення технічної документації та не доведення вини підприємства. Зауважив, що в п. 15 акта-рекламації про причину дефекту та винну сторону в якості висновку комісії зазначений витяг з керівництва по експлуатації на компресор ПК-5,25 32.00.00.00-022 РЕ, та вказана одна з можливих причин дефекту характерних при підвищеній втраті мастила. Щодо причин виходу з ладу компресора ПК-5,25А № 04128, представник заводу в «Окремій думці до акта-рекламації № 1 від 03.06.2019» зазначив, що з переглянутої технічної документації можна погодитись тільки з характером дефекту, виявленого під час експлуатації- збільшений розхід мастила компресора ПК-5,25А №04128 та можливим його викидом у живильну магістраль. Для підтвердження або спростування даного факту необхідно провести розбирання даного вузла на виробничих потужностях виробника із застосуванням спеціалізованого обладнання для проведення детального обстеження та діагностики, що після надходження компресора ПК-5,25А №04128 на ПрАТ «Львівський ЛРЗ» він буде направлений на спеціалізоване ремонтне підприємство та буде викликаний представник локомотивного депо для спільного комісійного встановлення причин дефекту.
В поясненні на окрему думку до акта-рекламації №1 від 03.06.2019 представником позивача вказано, що: «вина відповідача доведена повністю, оскільки виробником АО «Полтавський турбомеханічний завод» в керівництві по експлуатації на компресор ПК-5, 25А в таблиці 3.4.1. ймовірні несправності і способи їх усунення, вказано однією із причин знос поршневих кілець приводить до несправності-збільшений викид масла в нагнітаючий трубопровід».
Згідно акту про демонтаж компресора ПК-5,25А з електровоза ВЛ11М/6-482 сек. А від 09.07.2019, вбачається, що проведено демонтаж компресора ПК-5,25А зав. №04128 в умовах виробника силами працівників ПрАТ Львівський ЛРЗ.
Актом приймання-передачі від 08.08.2019 ПрАТ «ЛЛРЗ» передано в локомотивне депо «Львів-Захід» після виконання гарантійного ремонту компресор ПК-5, 25 АУ2 № 04128 в кількості 1одиниці.
Листом № Т-2/2113 від 19.06.2019, начальник локомотивного господарства Миклащук О.В. просив дозволу директора департаменту локомотивного господарства АТ «Укрзалізниця» Павлова С.А. направити електровоз ВЛ11м/6 №482 секції А на ПрАТ «Львівський ЛРЗ» для усунення несправності компресора ПК-5,25 № 04128 і листом № ЦТ-09/1482 від 04.07.2019 було надано такий дозвіл.
Листом ПрАТ «Львівського локомотивного заводу» №1884 від 06.08.2019 інформовано позивача про те, що відповідно до акту обстеження технічного стану компресора ПК-5,25 №04125 електровоза ВЛ11 м/6 №482 секція А, який вийшов з ладу в гарантійний термін експлуатації, спеціалістом виробника під час огляду з наступним розбиранням було виявлено ряд порушень умов технічного обслуговування та експлуатації даного вузла: повітряний фільтр забруднений, та не змінювався під час експлуатації; на дні корпуса компресора в маслі виявлено густий осадок з великою кількістю твердих частин, причиною чого є нерегламентна-несвоєчасна заміна масла та повітряного фільтра; виявлено збільшені зазори на кільцях, знос вкладишів та колінчатого вала задири на поршнях та циліндрах, знос шатунних втулок та поршневих пальців. Як висновок несвоєчасне та невідповідне до інструкції з експлуатації обслуговування даного компресора призвело до зносу вищеперерахованих деталей.
Листом №Т4-1-1/1118 від 09.08.2019 в.о. начальника локомотивного депо Львів-Захід Винницького Т.З. адресованого відповідачу зазначено, що під час комісійного розгляду дефекту компресора ПК-5,25А №01428 електровоза ВЛм/6 №482 секція А, в депо, при складанні акту-рекламації №1 від 03.06.2019 в «Окремій думці» начальника ВТК Боднара І.Й., незадовільне технічне обслуговування працівниками депо даного компресора не зафіксовано, тому позивач не погоджується з висновком наведеним у листі відповідача №18884 від 06.08.2019 та вважає його безпідставним.
Договором поставки №ВЗК-192/2018 від 17.10.2018 підтверджується факт придбання компресорів ПАТ «Львівський локомотивний завод» у постачальника ТзОВ «ІСТ ЛОУД ГРУП». Також п.2.3 даного договору встановлено гарантійний термін експлуатації товару в 2 роки з дати введення в експлуатацію.
Як вбачається з акту, долученого відповідачем, в результаті проведеного ФОП Гринь А.І. дослідження, встановлено, що причиною поломки було несвоєчасне та невідповідне до інструкції з експлуатації обслуговування позивачем даного компресора.
Договором № 0107 від 01.07.2019 укладеним між ТзОВ «ІСТ ЛОУД ГРУП» та ФОП Гринь А.І. підтверджується, що сторони погодили надання послуг з технічного обслуговування та/або ремонту компресорів типу ПК-5,25 чи його складових частин (комплектуючих) у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як замовника, так і спеціально замовлених виконавцем. Замовник взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього договору.
Актом передачі обладнання в ремонт № 1 від 22.07.2019 замовник ТзОВ «ІСТ ЛОУД ГРУП» та виконавець ФОП Гринь А.І. підтвердили, що компресор ПК-5,25А №04128 є несправним та передане на ремонт виконавцю, згідно договору №0107 про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування від 01.07.2019. У даному акті зазначено детальний перелік та опис несправностей (дефектів), які підлягають усуненню, а саме: відсутній щуп рівня масла; знос демферних кілець К-4 ведоної полумуфти, причиною чого є несоосний монтаж компресора з електродвигуном; забруднений повітряний фільтр, з ремонту поставки компресора не мінявся; тріщина фланця на колекторі компресора, який з'єднується з пневмосистемою; обвуглена частина тенів підігріву масла, яка знаходиться над рівнем масла; наявність в маслі на дні корпуса компресора густого осадку з великою кількістю твердих частин, причиною якого стала нерегламентна-несвоєчасна заміна масла та повітряного фільтра; збільшені зазори на кільцях; знос вкладишів та колінчатого вала; задири на поршнях та циліндрах; знос шатунних втулок та поршневих пальців.
27.05.2020 позивачем було направлено відповідачу претензію №Т-2/1411, згідно якої пред'явлено вимогу сплатити на його користь штраф в сумі 179 769, 90 грн згідно п.5.4 договору.
У відповіді на претензію від 26.06.2020 №1482 відповідач вказав, що вважає таку безпідставною та відмовився від сплати штрафу.
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним, на думку позивача, наданням послуг з модернізації електровозів ВЛ11м/6 компресорами типу ПК-5,25, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу в розмірі 179 769,60 грн.
Оцінка суду.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно зі ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Відповідно до ст. 859 ЦК України, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам ст. 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
У розумінні наведених норм, предметом договору підряду є виконання певних робіт за завданням другої сторони (замовника). А гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
Судом досліджено договір №Л/Т-181197/НЮ на модернізацію електровозів ВЛ11м/6 компресорами типу ПК-5,25 від 26.12.2018, з умов якого вбачається, що виконавець (ПАТ "Львівський локомотивний завод") гарантує якість та надійність виконаних робіт протягом 12 місяців з дня підписання акту приймання-передавання виконаних робіт, але не більше гарантії згідно паспорту заводу-виробника компресорів. Компресори типу ПК-5,25, якими виконавець проводить модернізацію електровозів, є нові та не перебували в експлуатації. (п. 7.2 договору). Такий акт приймання-передавання сторонами було складено та підписано 31.01.2019 року. Згідно п. 9.2 договору сторони погодили, що спори, пов'язані з якістю модернізації вирішуються в порядку, передбаченому в Положенні про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу, яке затверджене наказом Міністерства транспорту України від 22.04.2002 № 261 (надалі положення).
Як встановлено судом, згідно вимог даного Положення та п. 7.3 договору, при виявленні в процесі експлуатації локомотива: серія і номер локомотива, секції ВЛ11м/6№482 секція А, дефекту в роботі компресора, 03.06.2019 року комісією позивача із залученням представника відповідача було складено акт-рекламацію №1, в якому зазначено, що під час експлуатації виявлено збільшений розхід та викид в живильну мережу мастила компресора ПК-5,25А № 04128, а причиною виникнення дефекту - збільшення розходу та викиду в живильну мережу мастила компресора є зношення поршневих кілець. Як причину виникнення дефекту і винну сторону згідно з висновком комісії зазначено, що відповідно до переліку 5 таблиці 5 пункту 3.4.1 Керівництва по експлуатації на компресор ПК-5,25А 32.00.00.00-022РЕ АО «Полтавський турбомеханічний завод», причиною збільшеного розходу та викид в живильну мережу мастила компресора є зношення поршневих кілець. Дефекти повинен усунути ПрАТ «Львівський ЛРЗ» за свій рахунок та власними силами в термін 15 днів.
Представник відповідача не погодився з висновком комісії та виклав свою окрему думку. В даному документі останній звернув увагу на той факт, що комісія позивача при зазначенні причин виникнення дефекту просто зробила посилання на керівництво з експлуатації компресора, та на те, що без проведення його розбирання та діагностики не можливо встановити вину ПрАТ «ЛЛРЗ».
Як вбачається з матеріалів справи, для встановлення причин несправності в умовах виробника, компресор ПК-5,25А заводський № 04128 був демонтований з електровоза ВЛ11М/6-482 секції А працівниками відповідача та після виконання гарантійного ремонту даний компресор за актом приймання-передачі від 08.08.2019, був переданий заводом у виробничий підрозділ залізниці «Локомотивне депо Львів-Захід».
Судом досліджено акт-рекламацію, підписаний сторонами 03.06.2019, яким виявлені недоліки, та встановлено, що такий складено та підписано уповноваженими особами, однак даний документ не може слугувати підставою для нарахування відповідачу штрафу згідно з п. 5.4 договору, оскільки позивачем всупереч статті 13 ГПК України належним чином не доведено, що недоліки, зафіксовані в ньому виникли внаслідок неякісного виконання відповідачем робіт за спірним договором, а не внаслідок експлуатації позивачем електровоза ВЛ11М/6-482.
Доводи позивача про те, що окрема думка представника відповідача не відповідає вимогам п. 5.10 Положення, оскільки в ній не зазначено причинного зв'язку між порушенням правил експлуатації і утримання тягового рухомого складу та виникненням дефектів спростовується наступним. Як встановлено умовами даної норми, у випадку виникнення розбіжностей у питанні про причини виникнення дефекту або місце його усунення, представник виконавця підписує акт-рекламацію із зауваженням про незгоду з висновками замовника та викладає свою окрему думку із зазначенням причинного зв'язку між порушенням правил експлуатації і утримання тягового рухомого складу та виникненням дефектів. Однак як вбачається із окремої думки до акта рекламації № 1 від 03.06.2019, представником відповідача начальником ВТК Боднаром І.Й. було зазначено про неможливість взагалі встановити причину дефекту та причину виникнення поломки компресора без його розбирання на виробничих потужностях виробника із застосуванням спеціалізованого обладнання для проведення детального обстеження та діагностики, а тому неможливо і встановити винну сторону. Отже, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що без встановлення дійсних причин поломки компресора неможливо було встановити причинний зв'язок між порушенням правил експлуатації і утримання тягового рухомого складу та виникненням дефектів.
Також не заслуговує на увагу твердження позивача про те, що даний акт - рекламація та окрема думка підписані неуповноваженою на те особою. Як вбачається з п.5.9 Положення, для встановлення причин пошкодження об'єкта ремонту та участі в складанні акта-рекламації виконавець направляє своїх представників. Представник виконавця повинен мати посвідчення відрядженого, доручення або телеграфне підтвердження на право участі в розслідуванні та складанні акта-рекламації по конкретному об'єкту. Отже, оскільки позивачем було допущено представника відповідача для встановлення причин пошкодження об'єкта ремонту та участі в складанні акта-рекламації, тому презюмується, що представником виконавця було дотримано вимоги п. 5.9 Положення щодо представництва. Доказів зворотнього представником позивача суду не надано.
Що стосується твердження позивача про те, що представник виробничого підрозділу залізниці «Локомотивне депо Львів-Захід» не був викликаний для комісійного встановлення причин дефекту, що є порушенням п.5.9 Положення, суд зазначає наступне.
Виробником компресора ПК-5,25, який встановлюється на електровоз згідно договору, який знаходиться в матеріалах справи, є АТ «Полтавський турбомеханічний завод» (дане обладнання було придбане в ТзОВ «Іст Лоуд Груп» на підставі договору поставки №ВЗК-192/18 від 17.11.2018) і як встановлено в ході судового розгляду, ні у позивача ні у відповідача не було технічної можливості провести його повне розбирання для з'ясування причин дефекту. У зв'язку із цим, його було відправлено на спеціалізоване ремонтне підприємство. Як встановлено судом, відповідно до вимог даного Положення, виклик представників позивача, для участі в з'ясуванні причин дефекту, який проводиться саме виробником товару або уповноваженим ним спеціалізованим підприємством не передбачено. В п. 5.9 даного Положення зазначено лише те, що «представник депо» викликається для встановлення причин дефекту на ремонтний завод- тобто ПрАТ «ЛЛРЗ». Отже, враховуючи той факт, що ремонт компресора було проведено не відповідачем, твердження позивача щодо невиконання відповідачем вищезазначеного пункту Положення, не заслуговують на увагу суду.
У відповідності до ч. 5 ст.858 ЦК України, підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості. В свою чергу, в ч. 2 ст. 679 ЦК України передбачено, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Однак, як вбачається з проведеного ФОП Гринь А.І. дослідження, встановлено, що причиною поломки було несвоєчасне та невідповідне до інструкції з експлуатації обслуговування позивачем даного компресора, а наявним в матеріалах справи актом рекламації не доведено, що вказані в ньому недоліки виникли саме внаслідок неякісно проведеної відповідачем модернізації за цим договором, а не внаслідок несвоєчасного та невідповідного до інструкції з експлуатації обслуговування позивачем даного компресора.
Також позивач ствердив, що вина відповідача доводиться виконанням ним п.5.4 договору, а саме тим, що останній добровільно здійснив ремонт компресора власними силами. Однак таке твердження не заслуговує уваги, та спростовується вищенаведеним дослідженням ФОП Гринь А.І., в якому чітко вказано про відсутність вини відповідача. Окрім того, суд звертає увагу, що позивач не скористався своїм правом передбаченим ч.1 ст.101 ГПК України та не подав до суду висновок експерта, складений на його замовлення в спростування дослідження, проведеного ФОП Гринь.
Згідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Однак, позивачем не доведено факт вчинення відповідачем правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) відповідача при проведенні модернізації; наявності у нього завданої шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою; вини відповідача у заподіяній шкоді.
Тому, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про сплату штрафу у розмірі 179 769, 60 грн, у відповідності до п. 5.4 договору є недоведеними та безпідставними.
В ст.ст. 2, 13 ГПК України закріплений принцип змагальності господарського судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності саме АТ "Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівської залізниці» акціонерного товариства «Українська залізниця»", як позивач у справі та особа, яка стверджує обставину, щодо настання саме випадку, який охоплюється пунктом 5.4 договору, за якою гарантія якості та надійності виконаних робіт поширюється на виявлені недоліки, і ці недоліки є результатом роботи відповідача мав довести зазначене належними та допустимими доказами. В якості доказу, який підтверджував позовні вимоги позивач послався лише на акт-рекламацію №1, підписаний сторонами 03.06.2019, яким виявлені недоліки. Однак, вказаний акт-рекламація належним чином не доводить, що недоліки, зафіксовані у ньому виникли внаслідок неякісного виконання відповідачем робіт за спірним договором.
Суд звертає увагу, що сторонами у справі не заявлялося клопотань про проведення експертиз щодо встановлення причин недоліків у роботі компресора типу ПК-5,25А № 04128 та причинно-наслідкового зв'язку з виконаними відповідачем роботами за договором і недоліками які виникли під час експлуатації даного компресора позивачем.
Суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Отже, позивачем не виконано покладеного на нього приписами статей 13, 74 ГПК України процесуального обов'язку з доведення належними та допустимими доказами підстав позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не порушено прав позивача, а наявність передбачених законом підстав для задоволення позову не була доведена суду у встановленому порядку належними та допустимими доказами. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку в позові відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судові витрати.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача, згідно вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд,
В позові відмовити повністю.
Рішення складено 08.02.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Н.В. Мороз