ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.02.2021Справа № 910/14831/20
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши без повідомлення сторін
клопотання Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ
про проведення судового засідання у режимі відеоконференції
у справі
За позовом Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Техмаш", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ
про зобов'язання вчинити дії та стягнення 50 000,00 грн,
29.09.2020 року до Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Виробниче підприємство "Техмаш" (позивач) із позовною заявою про:
- спростування поширеної недостовірної інформації шляхом;
- стягнення з Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (відповідач) суми моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем надано до Приватного акціонерного товариства "Перше Всеукраїнське бюро кредитних історій" та в кредитний реєстр Національного банку України інформацію, яка є недостовірною, а саме про наявність у позивача простроченої заборгованості за кредитними операціями.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали №910/14831/20 передані на розгляд судді Морозову С.М.
Ухвалою від 05.10.2020 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Техмаш" було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
16.10.2020 року позивачем до суду засобами поштового зв'язку було направлено документи на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху (заяву судом отримано 21.10.2020 року). Вказаною заявою позивачем викладено позовні вимоги в наступній редакції:
- зобов'язати відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом надання відомостей до Приватного акціонерного товариства "Перше Всеукраїнське бюро кредитних історій" та в кредитний реєстр Національного банку України про відсутність у позивача простроченої заборгованості за кредитними операціями станом на 16.09.2019;
- стягнення з відповідача на користь позивача заподіяну моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.
Ухвалою від 26.11.2020 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Техмаш" було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 19.01.2021 року.
13.01.2020 року відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву.
В засіданні 19.01.2020 року в справі було оголошено перерву до 16.03.2020 року.
03.02.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справі №910/14831/20 у режимі відеоконференції у Центральному апеляційному господарському суді, або Господарському суді Дніпропетровської області, або Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 статті 197 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання.
Випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у законі не визначені.
Відтак, необхідність проведення відповідного судового засідання у режимі відеоконференції визначається з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень учасниками справи, які з незалежних від них причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою. Призначення судових засідань у режимі відеоконференції повинно здійснюватись у виключних випадках, коли за об'єктивних причин учасник справи не може брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи. При цьому, постановлення ухвали про участь учасника судового процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції є правом, а не обов'язком суду.
Стороною в клопотанні зазначається про те, що структурний підрозділ банку територіально знаходиться в місті Дніпро.
Враховуючи вищезазначені положення чинного законодавства, винесення ухвали про розгляд справи в режимі відеоконференції є правом суду, яке реалізується за наявності технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі, в якій дана сторона бере участь.
При цьому, виключний перелік випадків, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, законом не визначений, в зв'язку з чим необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається у кожному окремому випадку, з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.
Призначення судового засідання у режимі відеоконференції має здійснюватись у виключних випадках, коли за об'єктивних причин учасник судового процесу позбавлений можливості приймати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.
Проведення відеоконференції позбавляє можливості учасника процесу, який за допомогою відеоконференції бере участь у засіданні суду, подати докази під час судового засідання, знайомитись з матеріалами справи, брати участь в огляді наданих іншою стороною документів. До того ж, під час судового засідання особа, що бере участь у засіданні, встановлюється судом, що розглядає справу, за оригіналом документа, який пред'являється суду. У випадку участі особи у відеоконференції можливість суду перевірити особу стає проблематичною. Тобто всі ці обставини ведуть до звуження обсягу реалізації прав учасників судового процесу, а тому призначення судового засідання у режимі відеоконференції повинно здійснюватись у виключних випадках, коли за об'єктивних причин учасник процесу не може брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи. Також суд вважає, що проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції може значно ускладнити розгляд справи та збільшить час проведення судового засідання.
В той же час, відповідно до п. 17.6 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в межах приміщення суду здійснюється за допомогою технічних засобів, що функціонують у судах на день набрання чинності цією редакцією Кодексу, за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Судом також враховано технічну неможливість у Господарського суду міста Києва на проведення судових засідань в режимі відеоконференції, оскільки на даний час в суді наявні лише два зали судового засідання, обладнані технічними засобами для проведення судового засідання в режимі відеоконференції, зі щільним графіком проведення судових засідань, оскільки ухвали про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, надходять з усіх регіонів України.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги технічну неможливість у Господарського суду міста Києва на проведення підготовчого завдання у справі №910/14831/20 призначеного на 16.03.2021 року в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк".
Керуючись ст. ст. 197, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" про розгляд справи в режимі відеоконференції в справі №910/14831/20 відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя C.М. Морозов