ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.02.2021Справа № 910/17683/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛ ГРУП»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОРЕСУРСИ»
про стягнення 31 999, 87 грн
Без повідомлення (виклику) учасників судового процесу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЙЛ ГРУП» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОРЕСУРСИ» про стягнення заборгованості в розмірі 31 999, 87 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 93 від 27 грудня 2019 року щодо своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого й утворилась спірна заборгованість про стягнення якої просить позивач.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 листопада 2020 року позовну заяву було залишено без руху через недодержання заявником вимог статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
25 листопада 2020 року до суду надійшла заява позивача в порядку усунення недоліків, зі змісту якої вбачається, що виявлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 листопада 2020 року недоліки усунуто.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
З метою повідомлення сторін про розгляд справи судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.11.2020 була направлена на адреси сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 08.12.2020 уповноваженому представнику позивача та конверта про невручення відправлення відповідачу.
Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОРЕСУРСИ» за адресою: 03040, м. Київ, вул. Бурмистенка, буд. 8/9, яка відповідає інформації, наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення не було вручене відповідачу та 07.12.2020 було повернуте до суду через відсутність адресата за вказаною адресою.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався правом на подання відзиву, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням судді Комарової О.С. у період з 11.01.2021 по 29.01.2021 на лікарняному, а з 01.02.2021 по 05.02.2021 на підготовці для підтримання кваліфікації суддів місцевих господарських судів, суд здійснює розгляд справи, відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України, у перший робочий день після виходу -08.02.2021.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
27 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЙЛ ГРУП» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОРЕСУРСИ» (покупець) укладено договір поставки № 93 (далі - Договір), за яким постачальник зобов'язується в порядку та на умовах цього Договору, поставляти продукцію, визначену цим Договором та додатками до нього, а покупець зобов'язується в порядку і на умовах цього Договору приймати та оплачувати таку продукцію (надалі - товар).
Відповідно до пункту 1.2 Договору загальна кількість товару, що підлягає поставці, одиниці вимірювання, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються за згодою сторін у замовленні, видатковій накладній, рахунку на оплату.
Всі документи, за якими здійснюється поставка (приймання-передача) товару, після підписання сторонами є невід'ємними додатками до цього Договору (п. 1.3 Договору).
Пунктом 2.1 Договору визначено, що поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця. Партією товару є товар, поставлений по одній видатковій накладній.
Передача товару здійснюється за видатковою накладною або товарно-транспортною накладною, в яких вказується найменування, кількість, узгоджена ціна та загальна вартість товару що поставляється (п. 5.2 Договору).
За змістом п. 5.4 Договору, у разі підписання представником покупця видаткової накладної, вважається, що товар прийнятий покупцем і у нього не має претензій щодо його асортименту, комплектності, кількості і якості, крім виявлення покупцем прихованих недоліків товару. У цьому випадку сторонами складається акт з переліком таких недоліків.
Згідно п. 2.8 Договору, право власності на поставлений товар переходить до покупця в момент отримання його за видатковою накладною від постачальника (перевізника). У момент приймання товару покупець повинен надати постачальнику довіреність на отримання ТМЦ та видаткову накладну, підписані повноважним представником покупця і скріплені печаткою.
Пунктами 6.2, 6.4 та 6.5 Договору визначено, що покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами зазначеними у видаткових накладних та рахунках-фактурах.
Оплата здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
Покупець сплачує 100% вартості товару протягом 20-ти банківських днів з моменту отримання товару за відповідним замовленням.
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2020 року (п. 12.1 Договору).
Як зазначає позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань він відвантажив на користь відповідача товар на суму 31 999, 87 грн, який відповідач отримав, проте власних зобов'язань щодо оплати за поставлений товар не виконав, що й стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу (поставки).
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 4 статті 265 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 ГК України).
Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм частини 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно частин 1, 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
За встановленими обставинами, 13 січня 2020 року позивачем виставлено рахунок фактуру № ЧК2-6673 покупцеві ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОРЕСУРСИ» на оплату товару:
- Олива PRISTA SUPER BENZIN 10W40 (20л) у кількості 3 од. на суму 3 500, 01 грн (без ПДВ);
- Олива PRISTA ULTRA 5W30 (4л) у кількості 50 од. на суму 15 000, 00 грн (без ПДВ);
- Олива PRISTA SUPER BENZIN 10W40 (4л) у кількості 35 од. на суму 8 166, 55 грн (без ПДВ).
Загальна вартість партії товару з урахуванням ПДВ складає 31 999, 87 грн.
Відвантаження товару підтверджується видатковою накладною № ЧК2-4230 від 17 січня 2020 року, підписаною уповноваженими особами сторін та скріпленою печатками. Відповідальною особою за одержання товару з боку покупця був начальник відділу постачання Рябчун Олександр Антонович на підставі довіреності № 157 від 16 січня 2020 року. Копії зазначених накладної та рахунку наявні в матеріалах справи.
Враховуючи відсутність претензій щодо асортименту, комплектності, кількості і якості поставленого товару, суд вважає, що позивач виконав свої зобов'язання за договором. З урахуванням погодженого сторонами у пункті 6.5 Договору способу оплати, граничним строком оплати за поставлений згідно видаткової накладної № ЧК2-4230 від 17 січня 2020 року товар є 14 лютого 2020 року. Докази оплати за поставлений товар в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість в розмірі 31 999, 87 грн, що відповідачем не було спростовано.
З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати поставленого товару за договором поставки № 93 від 27 грудня 2019 року, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 31 999, 87 грн є цілком обґрунтованими.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позову.
З огляду на результат вирішення справи, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача в розмірі 2 102, 00 грн.
Враховуючи, що позивачем внесено суму судового збору в більшому розмірі, сума переплати в розмірі 95, 00 грн може бути йому повернута в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОРЕСУРСИ» (03040, м. Київ, вул. Бурмистенка, буд. 8/9; ідентифікаційний код 36776936) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛ ГРУП» (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 172Б; ідентифікаційний код 40761026) 31 999, 87 грн (тридцять одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 87 коп.) основного боргу та 2 102, 00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Рішення в повному обсязі складено 08.02.2021.
Суддя О.С. Комарова