ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.02.2021Справа № 910/18603/20
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ»
про стягнення 7286,75 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» про стягнення 7286,75 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем в силу положень ст.27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки відповідальність власника транспортного засобу, водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою суду від 02.12.2020 відкрито провадження у справі № 910/18603/20, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
24.12.2020 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач проти розміру позовних вимог заперечує частково, мотивуючи це тим, що при визначенні позивачем розміру позовних вимог ним не було враховано франшизу за полісом № АМ/8423947 яка складає - 1000,00 грн., з огляду на це, розмір позовних вимог мало бути визначено в розмірі 6286,75 грн.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
22.02.2019 між Акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) (20.06.2019 змінено найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС») та ОСОБА_1 (страхувальник), укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 47850а9кгв, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом «BMW 328», д.р.н. НОМЕР_1 .
06.05.2019 між Акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) (20.06.2019 змінено найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС») та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено додаткову угоду № 1 до договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 47850а9кгв від 22.02.2019. На підставі даної додаткової угоди, сторонами було внесено зміни до п. 5 договору, а саме, внесено зміни: « по техпаспорту».
16.07.2019 в м. Київ відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «BMW 328», д.р.н. НОМЕР_1 , який належить та перебував під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Nissan Primastar», д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням Шевченко Я.Ю. , який належить ОСОБА_3 . Довідка про дорожньо - транспортну пригоду № 3019204515187989.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Шевченком Я.Ю. Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 10.12.2019 у справі № 752/19815/19, відповідно до якої Шевченко Ярослава Юрійовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, проте, провадження у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності Шевченка Я.Ю. було закрито, внаслідок закінчення перебігу строків передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Відповідно до заяви про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у справі № 1.003.19.0013274 від 18.07.2019 , страхувальник, ОСОБА_1 , просив виплатити відшкодування, згідно умов страхування, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок СТО ФОП Шевчук Ірини Володимирівни.
Згідно акту № б/н огляду колісного транспортного засобу від 19.07.19 та ремонтної калькуляції № 1.003.19.0 від 19.07.2019 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «BMW 328», д.р.н. НОМЕР_1 визначено в розмірі 7286,75 грн.
Згідно рахунку № 00013533/1 від 18.06.2020, виставленого ФОП Шевчук Іриною Володимирівною вартість ремонту автомобіля «BMW 328», д.р.н. НОМЕР_1 визначено в розмірі 7286,75 грн. (рахунок містить посилання на ремонтну калькуляцію № 1.003.19.0 від 19.07.2019).
Відповідно до страхового акту № АRX2577131 від 18.06.2020 року та розрахунку до нього сума страхового відшкодування складає 7286,75 грн. (сума згідно рахунку СТО).
Згідно платіжного доручення № 679414 від 19.06.2020 сума вартості відновлювального ремонту автомобіля «BMW 328», д.р.н. НОМЕР_1 була сплачена на рахунок СТО (ФОП Шевчук Ірини Володимирівни) у розмірі 7286,75 грн.
Тобто сума розрахована позивачем та виплачена за ремонт автомобіля «BMW 328», д.р.н. НОМЕР_1 становить суму визначену у страховому акті № АRX2577131 від 18.06.2020 та складає 7286,75 грн.
АТ «СК «Аркс» звернулося до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» з Заявою про виплату страхового відшкодування № 0013274/ІНС.ЛОУ від 15.07.2020 на суму 7286,75 грн. Докази направлення Вимоги та отримання її Відповідачем наявні в матеріалах справи, а саме, фіскальний чек ПАТ "Укрпошта" від 15.07.2020 та повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103327744724.
Відповідач відповіді на заяву не надав, суми страхового відшкодування не сплатив.
Позивач просить у Суду стягнути з Відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 7286,75 грн. (сума визначена у страховому акті № АRX2577131 від 18.06.2020 згідно рахунку СТО № 00013533/1 від 18.06.2020 ).
Відповідно до ст.ст.8, 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України "Про страхування").
Згідно із Законом України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст.ст.9, 22, 28, 29) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Ст. 36 зазначеного Закону передбачений порядок виплати страхового відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника тощо.
У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тобто, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за сплаченою ним сумою страхового відшкодування з вирахуванням франшизи.
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1,3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина учасника ДТП, який керував автомобілем "Nissan Primastar" д.р.н. НОМЕР_2 Шевченка Я.Ю. встановлена у судовому порядку постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 10.12.2019 у справі № 752/19815/19.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля ""Nissan Primastar" д.р.н. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ " на підставі полісу № АМ/8423947.
Полісом № АМ/8423947 передбачено, франшизу у розмірі 1000,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 100000,00 грн.
Відповідно до п. 22.1, ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 7286,75 грн. шляхом переказу коштів на рахунок СТО. Отже позивач поніс фактичні затрати у розмірі 7286,75 грн.
Позивач, при визначенні основної суми позовних вимог, врахував ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб (100000,00 грн), наявність вини Шевченка Я.Ю. , проте, позивачем не було враховано розмір франшизи передбаченої полісом № АМ/8423947 (1000,00 грн). З урахуванням встановленого полісом № АМ/8423947 розміру франшизи, розмір позовних вимог є обгрунтованим у сумі 6286,75 грн.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом встановлено, що станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі права позивача порушені, а строк виплати страхового відшкодування є таким, що настав.
Таким чином, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 6286,75 грн.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, будинок 4, корпус 6А, код ЄДРПОУ 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування у розмірі 6286 (шість тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 75 коп. та 1813 (одна тисяча вісімсот тринадцять) грн. 53 коп. судового збору.
3. В частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» страхового відшкодування в розмірі 1000 ( одна тисяча) 00 грн. - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко