ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про відмову у відкритті провадження у справі
08.02.2021Справа № 910/1213/21
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до 1) Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент"
про визнання недійсним правочину в частині
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент" (далі - відповідач-2) про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 06.11.2019, укладеного відповідачами, в частині відступлення права грошової вимоги за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 188/07-МК від 30.08.2007 та Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 49/08-МК від 06.03.2008.
Позов мотивовано наявністю підстав для визнання укладеного відповідачами договору недійсним в частині відступлення права грошової вимоги за вказаними кредитними договорами, відповідно до статей 203, 215, 227 Цивільного кодексу України, та оскільки цей спір виник з цивільно-правових відносин і сторонами Договору про відступлення права вимоги від 06.11.2019 є юридичні особи, а метою вказаного договору - отримання прибутку, спір, на думку позивача, підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Згідно зі статтею 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Наведена норма свідчить, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
До юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.
Положення пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України не зумовлюють належність до господарської юрисдикції справ виключно необхідністю здійснення господарської діяльності учасниками справи, оскільки передбачають, що у спорах, які виникають з кредитних та іпотечних правовідносин, цілком достатнім для їх належності до господарської юрисдикції є те, що сторонами основного зобов'язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18, у постанові Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 910/17433/19.
Предметом заявленого позову є вимога позивача про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 06.11.2019, укладеного відповідачами, в частині відступлення права грошової вимоги за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 188/07-МК від 30.08.2007 та Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 49/08-МК від 06.03.2008.
У свою чергу, як зазначає позивач і підтверджується матеріалами позовної заяви, Договори про відкриття відновлювальної кредитної лінії №188/07-МК від 30.08.2007 та №49/08-МК від 06.03.2008 було укладено між відповідачем-1 та фізичною особою ОСОБА_2 (пункти 83, 84 Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами (Додаток № 1 до Договору про відступлення права вимоги від 06.11.2019) та з метою забезпечення виконання позичальником ( ОСОБА_2 ) взятих на себе зобов'язань за вказаними кредитними договорами позивачем було укладено з відповідачем-1 Договори поруки № 188/03/07-МП від 30.08.2007 та № 49/08/5-МП від 06.03.2008 (пункти 106, 110 Реєстру договорів поруки, права вимоги за якими відступаються (Додаток № 2 до Договору про відступлення права вимоги від 06.11.2019).
Отже, зміст і підстави позову свідчать про те, що фізична особа - ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовом до відповідачів - юридичних осіб як первісного та нового кредитора за кредитними договорами, стороною (позичальником) за якими є фізична особа, яка не є підприємцем.
Тобто між позивачем та відповідачами не існує спору щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання за кредитними договорами, сторонами яких є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Згідно з ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
З огляду на вищевказані положення чинного процесуального закону, а також враховуючи правові позиції Верховного Суду, які відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України мають враховуватися при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, оскільки предметом позову є визнання правочину в частині відступлення права вимоги за кредитними договорами, укладеними між відповідачем-1 та фізичною особою ОСОБА_2 , який не є підприємцем, цей спір не відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з приписами пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України та, відповідно, не підпадає під юрисдикцію господарських судів, відтак суд вважає за необхідне, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент" про визнання недійсним правочину в частині.
У зв'язку з направленням судді ОСОБА_3 на навчання до Національної школи суддів України з 01.02.2021 по 05.02.2021, питання про відмову у відкритті провадження у справі вирішується у перший робочий день після повернення з навчання - 08.02.2021.
Керуючись статтями 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент" про визнання недійсним правочину в частині.
2. Роз'яснити ОСОБА_1 , що цей спір відноситься до юрисдикції місцевого загального суду та підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Додаток: позовна заява від 25.01.2021 з доданими до неї документами.
Суддя О.В. Нечай